Перегляд за Автор "ORCID: http://orcid.org/0000-0003-1821-902X"
Зараз показуємо 1 - 6 з 6
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Виклики сучасної трансформаційної модернізаціїї(Бочаровські читання : тези доп. учасників Міжнар. наук.-практ. конф., присвяч. 25-річчю підгот. психологів у Харків. нац. ун-ті внутр. справ (м. Харків, 13 квіт. 2018 р.). – Харків, 2018. – С. 204-208, 2018) Могільова, С. В.; Mogileva, S. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-1821-902XРозглянуті види соціальних змін, визначений стан сучасного українського соціуму, відповідно цього зазначені головні виклики, з якими може зіткнутися людина.Документ Громадянське суспільство в умовах трансформаційної модернізації(Проблеми формування громадянського суспільства в Україні : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Дніпро, 12 квіт. 2018 р.). – Дніпро, 2018. – С. 200-202, 2018) Могільова, С. В.; Mogileva, S. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-1821-902XПроаналізовано стан сучасного громадянського суспільства в Україні. Сформульовані виклики, з якими стикається вибудова зрілого громадянського суспільства в нашій країні, в умовах «подвійної» модернізації: подолання наслідків «хвороби бездержавності» та наздоганяючої модернізації.Документ Екзистенціальний аспект розуміння людини в концепціїї «нерівної рівності» Г. Сковороди(Програма II міжкафедрального круглого столу "Пізнай себе" (до 300-річного ювілею Г.С. Сковороди) згідно з програмою Всеукраїнських Сковородинівських навчань", 5 жовт. 2018 р. - Харків : ХНУВС, 2018. - С. 9-10., 2018) Могільова, С. В.; Mogileva, S. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-1821-902XУ звертанні до концепції «нерівної рівності» Г. С. Сковороди, проводиться порівняльний аналіз із базовими настановами екзистенціалізму в розумінні Ж.-П. Сартра.Документ Захисник як покликання: аспекти виховання за Платоном та Г. Сковородою(Харківський національний університет внутрішніх справ: 25 років досвіду та погляд у майбутнє (1994–2019 рр.) : зб. тез доп. на міжнар. наук.-практ. конф. до 25-річчя створення ун-ту (м. Харків, 22 листоп. 2019 р.). – Харків, 2019. – С. 312-313., 2019) Могільова, С. В.; Mogileva, S. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-1821-902XНаукову новизну викладеного складає спроба порівняння саме деяких аспектів трактування проблеми покликання людини та особливостей його виховання в поглядах Платона і Г. Сковороди. Підсумовуючи, автор зазначив, що концепт покликання для обох філософів є центральним в педагогічній справі, а власне виховательські проєкти і Платона, і Сковороди мають багато перетинань. Обидва орієнтовані у майбутнє і достатньою мірою утопічні. Але у першого ця утопія (як і сама держава) носить тоталітарний характер, тоді як у другого – передбачає не тільки наявність свободи вибору і пізнання, але і моральні засади формування і виховання природного покликання.Документ Спортивний агон і смерть: екзистенціальний характер кореляції(Грані. – 2015. – № 5 (121). – С. 88-94, 2015) Могільова, С. В.; Mogileva, S. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-1821-902XАвтором досліджуються імпліцитні взаємозв’язки між спортивною агоністикою, психофізичною суб’єктивністю спортсмена і проблемами усвідомлення постійної присутності смерті в житті людини. Перевага віддається спорту великих досягнень як такому виду агону, в який людина гранично залучена і в якому конституює себе власними зусиллями, реалізує своє особистісне покликання, тобто виступає автором, і власної долі і власної тілесності. У звертанні до надбань філософії екзистенції та релевантних досліджень філософських проблем смерті доведено, що між практикою спорту та проблемою смерті існує не тільки культурно-історичний зв’язок, але й кореляція екзистенціального характеру. Автором показано, що ця кореляція обумовлена низкою факторів. Головними з них є такі: вплив усвідомлення мотиву смерті на вибір спорту як сфери самоактуалізації людини і на ступінь залученості в цей процес; можливості до трансцендування, які надає практика спортивного агону; можливості вислизання від обумовленості будь-якими дискурсами, в тому числі – дискурсом смерті, в процесі агону; авторська сутність тілесності спортсмена, завдяки чому спортивна агоністика може розглядатися як вправа у вмиранні. Відзначається, що виявлені взаємозв’язки психофізичної суб’єктивності спортсмена і смерті мають екзистенціальний характер і як такі постають більш природними, ніж витіснення смерті на периферію свідомості, за рамки соціального простору і виведення смерті та мертвих за рамки символічного обороту групи, як це відбувається в сучасних суспільствах.Документ Що віддзеркалює тероризм?(Шлях успіху і перспективи розвитку (до 26 річниці заснування Харківського національного університету внутрішніх справ) : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 20 листоп. 2020 р.). - Харків : ХНУВС, 2020.- С. 340-342., 2020) Могільова, С. В.; Mogileva, S. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-1821-902XЗазначено, що терористичні дії в сучасних умовах переважно спровоковані загальною відсутністю політичної волі, справжніх політичних рішень і стратегій, згасанням сфери політичної і соціальної дії взагалі. Для маскування такого стану (який є більш-менш загальним для характеристики політичних акторів майже у всьому світі) владні структури звужують реальність соціальної участі громадян, замінюючи її гіперреальністю медіапростору. Отмечено, что террористические действия в современных условиях преимущественно спровоцированы общим отсутствием политической воли, подлинных политических решений и стратегий, угасанием сферы политического и социального действия вообще. Для маскировки такого состояния (которое более или менее общее для характеристики политических актеров почти во всем мире) властные структуры сужают реальность социального участия граждан, заменяя ее гиперреальностью медиапространства. It is noted that terrorist actions in modern conditions are mainly provoked by a general lack of political will, genuine political decisions and strategies, the extinction of the sphere of political and social action in general. In order to disguise this state (which is more or less common to the characterization of political actors almost all over the world), power structures narrow the reality of the social participation of citizens, replacing it with the hyperreality of the media space.