Перегляд за Автор "Pakhnin, M. L."
Зараз показуємо 1 - 20 з 24
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Criminogenic Influence of Mass Media on Consciousness of Local or Mass Audiences and Varieties of its Negative Consequences(Архів кримінології та судових наук. – 2022. – № 2 (6). – С. 180-187, 2022) Pakhnin, M. L.; Пахнін, М. Л.На підставі аналізу різних доктринальних кримінологічних позицій, нормативних положень чинного законодавства України та наявної судової практики визначається поняття криміногенного впливу засобів масової інформації на свідомість індивідуально визначеної особи або групи людей, виокремлюються різні види його негативних наслідків та на цій основі визначаються власні узагальнені висновки.Документ Criminological analysis of the protection of the territorial integrity of Ukraine(DIXI. – 2022. – Vol. 24, № 2 (julio-diciembre). – P. 1-17, 2022) Pakhnin, M. L.; Пахнін, М. Л.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-9236-9723; Nosach, A. V.; Носач, А. В.; Perepelytsia, S.; Topal, D.Держава завжди унікальна у своїй діяльності та захисті, і для визнання кожної держави її цілісність завжди має поважатися — і ні за яких обставин не можна порушувати територіальну цілісність держави. З цією метою держава стає обов’язком забезпечити відповідне переслідування осіб, які злочинно посягають на територіальну цілісність. Навіть із запровадженням цього принципу територіальна цілісність держави завжди знаходиться під загрозою, що впливає на справжню сутність держави, яка полягає в захисті державного суверенітету. Ця стаття проголошує, що територіальна цілісність кожної держави повинна поважатися завжди, незалежно від обставин, а ті, хто її не поважає, повинні нести кримінальну відповідальність. У цьому питанні буде суть аналітичної методології дослідження, яка полягатиме у з’ясуванні кримінально-правового аспекту захисту територіальної цілісності України. З наведеної методології можна стверджувати, що відбуваються безперервні порушення територіальної цілісності України шляхом вчинення різноманітних злочинів. Саме тому потрібно щось робити у збереженні територіальної цілісності Держави Україна.Документ Peculiarities of a journalist’s legal status in Ukraine(Архів кримінології та судових наук. – 2021. – № 2 (4). – С. 79-86, 2021) Pakhnin, M. L.; Пахнін, М. Л.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-9236-9723У статті розглядається проблема правового статусу журналіста в Україні. Акцентовано увагу на тому, що немає єдиного документу, який би унормував права та обов’язки журналістів. Зазначено, що в чинному законодавстві немає єдиного визначення поняття журналіста та його правового статусу. В українських законах та підзаконних актах передбачені різні характеристики вказаного поняття залежно від засобу масової інформації, також немає єдності у визначенні кола прав, свобод та обов’язків журналістів і гарантій їх дотримання як із боку держави, так із боку інших учасників інформаційних відносин. Наявність законодавчих документів, що регламентують діяльність окремих засобів масової інформації, призводить до численного дублювання прав та обов’язків журналістів, ускладнюючи не тільки їх реалізацію, але й захист. На підставі отриманих висновків пропонується декілька шляхів усунення зазначених правових колізій. У першому випадку рекомендується на зразок положень закону України «Проінформаційні агентства» визначити рівноправність правового статусу журналіста незалежно від засобу масової інформації, який він представляє. У другому – розробити єдиний нормативний акт, що закріпить основні права та обов’язки журналістів з урахуванням особливостей діяльності певних виді засобів масової інформації.Документ Використання абстрактного та казуїстичного прийомів при конструюванні кримінальних правопорушень у сфері свободи слова та журналістської діяльності(Європейські перспективи. - 2021. - № 4. – С. 90-95, 2021) Пахнін, М. Л.; Pakhnin, M. L.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-9236-9723Розглянуто питання конструювання диспозицій норм про кримінальні правопорушення у сфері свободи слова та журналістської діяльності. Досліджено особливості застосування казуїстичного прийому законодавчої техніки, розглядаються тенденції у регламентації складів правопорушень проти законної професійної діяльності журналістів.Документ До питання про види криміногенних впливів засобів масової інформації(Право.ua. - 2022. - № 2. - С. 91-96, 2022) Пахнін, М. Л.; Pakhnin, M. L.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-9236-9723Виявлено та пояснено окремі види криміногенних впливів засобів масової інформації на свідомість індивідуально визначеної особи або групи людей на підставі акумулювання наявних у кримінологічній літературі уявлень з цього приводу. Зазначено, що негативний інформаційно-психологічний вплив ЗМІ на локальні та масові аудиторії може бути розподілений за різними критеріями, зокрема: 1) за формою власності ЗМІ; 2) за правовим статусом ЗМІ; 3) залежно від форми подання інформації; 4) за сферою розповсюдження інформації; 5) за об’єктом впливу; 6) залежно від рівня впливу ЗМІ на психологічну свідомість індивіда та групи людей; 7) за стадією впливу; 8) за тривалістю впливу; 9) за типом впливу на злочинність; 10) за обумовленістю криміногенності масово-інформаційного процесу; 11) за правовими наслідками криміногенного впливу ЗМІ.Документ Журналістська діяльність у соціальних мережах (проблеми та шляхи подолання)(Наше право. - 2021. - № 3. - С. 110-117, 2021) Пахнін, М. Л.; Pakhnin, M. L.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-9236-9723Розглянуто проблема права на свободу слова та свободу журналістської діяльності в мережі Інтернет. Незважаючи на бурхливий розвиток інформаційних технологій, Україна залишається осторонь світових процесів у сфері збирання, зберігання та розповсюдження інформації в мережі Інтернет. Чинне законодавство України до сьогодні не містить визначення поняття електронного засобу масової інформації, не має спеціального нормативно-правового акта, який би визначав його статус, порядок створення, засади діяльності тощо. Запропоновано прийняття відповідного законодавчого акту, який дозволить зрівняти у правах та обов’язках електронні ЗМІ з традиційними.Документ Засоби масової комунікації та засоби масової інформації: співвідношення понять(Юридичний бюлетень. – 2018. – Вип. 8. – С. 65-71, 2018) Пахнін, М. Л.; Pakhnin, M. L.Визначено як співвідносяться між собою засоби масової комунікації та засоби масової інформації. Наголошено на їхній нетотожності, оскільки засоби масової комунікації характеризуються більшим спектром масових засобів. Констатовано, що сьогодні засоби масової комунікації перебувають у середовищі відповідного комунікативного простору і значною мірою зумовлені специфікою цього простору.Документ Кримінологічний захист засобів масової інформації: феноменологія та механізм забезпечення : дисертація(Харків : Харківський національний університет внутрішніх справ, 2023) Пахнін, М. Л.; Pakhnin, M. L.Дисертація присвячена розробці наукових засад кримінологічного захисту засобів масової інформації в Україні в сучасних умовах посттоталітарного транзиту, а надто під час відсічі збройної агресії з боку РФ. Досліджено проблемні питання формування системи кримінологічного захисту ЗМІ, організації та здійснення протидії криміналізації ЗМІ та сформульовано авторське бачення шляхів їх вирішення. У результаті проведеного дослідження запропоновано низку нових наукових положень та висновків.Документ Кримінологічний захист засобів масової інформації: феноменологія та механізм забезпечення : реферат дисертації(Харків : Харківський національний університет внутрішніх справ, 2023) Пахнін, М. Л.; Pakhnin, M. L.Дисертація присвячена розробці наукових засад кримінологічного захисту засобів масової інформації в Україні в сучасних умовах посттоталітарного транзиту, а надто під час відсічі збройної агресії з боку РФ. Досліджено проблемні питання формування системи кримінологічного захисту ЗМІ, організації та здійснення протидії криміналізації ЗМІ та сформульовано авторське бачення шляхів їх вирішення. У результаті проведеного дослідження запропоновано низку нових наукових положень та висновків.Документ Механізм забезпечення кримінологічного захисту ЗМІ в Україні (поняття та структура)(Право.ua. - 2021. - № 4. - С. 71-79, 2021) Пахнін, М. Л.; Pakhnin, M. L.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-9236-9723Розглянуто поняття "кримінологічна безпека", "кримінологічний захист". Сформульовано визначення механізму забезпечення кримінологічного захисту засобів масової інформації. Визначено елементи структури забезпечення кримінологічного захисту ЗМІ.Документ Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення в протидії криміногенним впливам засобів масової інформації(Кримінологічний вимір сучасності : зб. тез доп. наук.-практ. конф. (м. Харків, 14 квіт. 2022 р.). – Харків: ХНУВС, 2022. – С. 70-72, 2022) Пахнін, М. Л.; Pakhnin, M. L.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-9236-9723Метою даних тез доповіді є намагання виділити заходи протидії криміногенним впливам засобів масової інформації Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення.Документ Необхідність розроблення методичних рекомендацій з організації та проведення огляду громадської безпеки та цивільного захисту Міністерством внутрішніх справ України: кримінологічні та нормативно-безпекові аспекти(Юридичний науковий електронний журнал. - 2022. - № 10. - С. 541-545, 2022) Гладкова, Є. О.; Gladkova, Ye. O.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4621-1738; Безпалько, С. В.; Bezpalko, S. V.; Пахнін, М. Л.; Pakhnin, M. L.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-9236-9723; Кріцак, І. В.; Kritsak, I. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-3530-4269; Денищук, Д. Є.; Denyshchuk, D. Ye.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-0285-8831Розглянуто актуальні питання громадської безпеки та цивільного захисту з метою подальшого розроблення методичних рекомендацій з організації та проведення огляду, що проводиться Міністерством внутрішніх справ України. Здійснена спроба вироблення стратегій і тактик громадської безпеки та цивільного захисту з наданням авторських пропозицій та рекомендацій. Наголошується, що громадський (публічний) порядок та безпека в умовах нинішньої російсько-української війни можуть розглядатися у взаємодії як рівнозначні категорії за суспільною значущістю з Національною безпекою держави. Акцентовано увагу на глобальних, регіональних та національних аспектах безпекових питань, з визначенням цілей пріоритетів та завдань державної політики у правоохоронній сфері, а також моделей відповідного втручання і реагування на суспільно шкідливі та небезпечні виклики і загрози.Документ Об’єкти механізму забезпечення кримінологічного захисту ЗМІ(Право.ua. - 2022. - № 1. - С. 105-114, 2022) Пахнін, М. Л.; Pakhnin, M. L.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-9236-9723Висвітлено питання конкретизації об’єктів механізму забезпечення кримінологічного захисту засобів масової інформації в Україні. Вивчено міжнародні документи щодо діяльності засобів масової інформації. Обґрунтовано, що кримінологічний захист повинен поширюватись не тільки на юридичних осіб та журналістів, які працюють у сфері ЗМІ, а й інших учасників медіапростору та працівників ЗМІ.Документ Поняття «криміногенний вплив засобів масової інформації»(Наше право. - 2020. - № 3. - С. 201-206, 2020) Пахнін, М. Л.; Pakhnin, M. L.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-9236-9723Наголошено, що криміногенний вплив засобів масової інформації – це криміналізація та віктимізація окремих людей та суспільства загалом, що виражається у формуванні відповідних світогляду і поведінки шляхом інформаційної діяльності. Це, з однієї сторони, процес формування протиправних поведінки та свідомості, а з іншої – процес перетворення особи на жертву кримінального правопорушення внаслідок виховання віктимної поведінки або нездатності протистояти злочинності. Знаряддям впливу є інформація, як сукупність відомостей або даних із великою кількістю форм, способів і методів її подачі.Документ Правові детермінанти криміналізації засобів масової інформації(Нове українське право. – 2022. – Вип. 3. – С. 160-166, 2022) Пахнін, М. Л.; Pakhnin, M. L.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-9236-9723Стаття присвячена визначенню, опису та роз’ясненню основних правових факторів криміналізації ЗМІ. До цих факторів належать криміногенні прогалини у правовому регулюванні журналістики, недоліки правового регулювання кримінальної відповідальності за зловживання журналістами правами під час збирання, отримання, поширення, зберігання та іншого використання інформації, недоліки юридичної відповідальності за наклеп і образу, вчинені журналістами ЗМІ. Доведено, що сучасні глибинні проблеми загального правового забезпечення сучасних ЗМІ є факторами, що визначають деструктивний процес, у якому останні, масово поширюючи антигромадські погляди, ідеї та настрої, набувають ознак кримінальних інститутів і сприяють участі окремої особи або групи людей у різних видах девіантних практик. На законодавчому рівні якнайшвидше врегулювання визначається низкою технічних та організаційних питань функціонування Інтернету та його елементів у рамках публічного інформаційного простору. Зазначається, що відповідно до ст. 21 Конституції України всі люди вільні і рівні у своїй гідності та правах, а відповідно до ст. 24 Основного Закону громадяни мають рівні конституційні права і свободи і рівні перед законом. У зв’язку з цим слід віднайти розумний баланс між правовим захистом журналістської діяльності та своєчасним та ефективним реагуванням держави на поширення дезінформації, поширення дезінформації за розпорядженням третьої особи або у разі заподіяння шкоди, підкупу журналіста чи ЗМІ тощо. Очевидно, що боротьбу з дезінформацією не можна пов’язувати зі створенням відповідних репресивних інструментів в інформаційній сфері.Документ Правові форми взаємодії між органами публічного управління та засобами масової комунікації(Підприємництво, господарство і право. - 2019. - № 6. - С. 178-182, 2019) Пахнін, М. Л.; Pakhnin, M. L.У статті на основі аналізу наукових поглядів учених і норм чинного законодавства України визначено й надано характеристику окремих форм взаємодії між органами публічного управління та засобами масової комунікації. Констатовано, що Україна досі не вичерпала всіх підходів, засобів і можливостей стосовно вдосконалення взаємодії органів публічного управління та засобами масової комунікації, але, узагальнюючи наукове дослідження питань такої взаємодії, дійшли висновку, що напрацьований досвід такої взаємодії зарубіжних країн становить неабиякий інтерес для України й потребує подальших досліджень.Документ Проблема кримінальної відповідальності за дифамацію в професійній діяльності журналістів(Наше право. - 2021. - № 4. - С. 83-88, 2021) Пахнін, М. Л.; Pakhnin, M. L.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-9236-9723Вивчено необхідність та доцільність впровадження в національне законодавство кримінально-правових норм про наклеп та образу (дифамацію) та їх вплив на свободу слова та журналістську діяльність. Проведено порівняльно-правовий аналіз кримінальних законів зарубіжних країн щодо кримінальної відповідальності за вказані дії.Документ Протидія криміногенним впливам засобів масової інформації Національною поліцією України(Право.ua. - 2021. - № 2. - С. 106-111, 2021) Пахнін, М. Л.; Pakhnin, M. L.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-9236-9723Розглянуто вплив засобів масової інформації на населення. Зазначено, що саме вони стали і джерелом, і знаряддям дії на населення, визначають критерії оцінки добра і зла, формують стереотипи поведінки. Визначено поняття «протидія криміногенним впливам засобів масової інформації Національною поліцією України». Проаналізовано положення кримінального і адміністративного законодавства щодо протидії криміногенним впливам ЗМІ Національною поліцією.Документ Протидія криміногенним впливам засобів масової інформації Службою безпеки України(Європейські перспективи. - 2021. - № 3. – С. 98-102, 2021) Пахнін, М. Л.; Pakhnin, M. L.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-9236-9723Проаналізовано протидію криміногенним впливам засобів масової інформації Службою безпеки України. Розглянуто негативний вплив засобів масової інформації на населення. Зазначено, що саме вони стали і джерелом, і знаряддям дії на населення, визначають критерії оцінки добра і зла, формують стереотипи поведінки. Часто ці джерела наповнені зображеннями насильства і жорстокості, расової, національної, релігійної та інших видів нетерпимості, драматизації криміногенної ситуації, романтизації злочинної діяльності, шкідливого способу життя тощо. Разом перераховане чинить негативну дію на особистість, направляє її на протиправний шлях, викликає страх, сіє паніку, завдає шкоди здоров’ю населення. Визначено протидію криміногенним впливам засобів масової інформації Службою безпеки України як частини спеціальної протидії, де особливе значення має кримінально-правове (оперативно-розшукове і кримінально-процесуальне) реагування на криміналізацію і віктимізацію засобами масової інформації окремих людей та суспільства.Документ Рівні механізму забезпечення кримінологічного захисту ЗМІ(Європейські перспективи. - 2022. - № 1. – С. 81-91, 2022) Пахнін, М. Л.; Pakhnin, M. L.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-9236-9723Висвітлено питання конкретизації рівнів механізму забезпечення кримінологічного захисту засобів масової інформації в Україні та визначення його особливостей. Наголошено, що в сучасних умовах визначення рівнів механізму забезпечення кримінологічного захисту ЗМІ залежить як від визначення об’єктів такого від впливу злочинності, так і від різновидів суб’єктів, які будуть забезпечувати такий кримінологічний захист. Зазначено, що врахування специфіки об’єктів забезпечення механізму кримінологічного захисту ЗМІ та рівнів такого забезпечення є необхідним для конкретизації форм та методів такого забезпечення, системи суб’єктів забезпечення цього механізму, а також визначення слабких та сильних сторін функціонування такого механізму задля його удосконалення та підвищення ефективності.