Перегляд за Автор "Yevdokimova, O. O."
Зараз показуємо 1 - 20 з 64
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Coping Strategies for Overcoming Stress in Atypical Situations(BRAIN. Broad Research in Artificial Intelligence and Neuroscience. - 2020. - Vol. 11, Issue 2, Sup.1. - P. 56-63, 2020) Yevdokimova, O. O.; Євдокімова, О. О.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4211-7277; Okhrimenko, I.У статті аналізуються особливості копінг-стратегій для подолання стресу, який використовується людьми, які інакше сприймають атипові ситуації примусової ізоляції, в тому числі пандемію COVID-19. Емпіричне дослідження, проведене з використанням відповідних психодіагностичних методів (тест орієнтації на розширену життя; SACS), показало, що оптимістичні люди при обмеженнях і нетипових життєвих ситуаціях схильні використовувати напористі дії і вступати в соціальні контакти. А у людей, які песимістично дивляться в майбутнє, менш виражена тенденція шукати соціальної підтримки. Дослідження підтвердило, що проактивне прийняття атипових життєвих ситуацій (включаючи примусову ізоляцію) пов'язано з відповідними індивідуальними психологічними характеристиками, які важливі для мотивації соціальної активності. Такі особистісні вирази можуть сприяти реалізації проактивного виживання, і вони є ключовими факторами на передопераційній стадії постановки цілей, оскільки проактивні люди зосереджуються не на перешкодах, а на вирішенні проблем. Також передбачається, що проактивні інструкції можуть бути ресурсом, який збільшує бажання людини до більш високого рівня життя.Документ Peculiarities of decision making by police officers with different levels of professional self-fulfilment(BRAIN. Broad Research in Artificial Intelligence and Neuroscience. – 2022. – Vol. 13, Issue 2. – P. 328-346, 2022) Ponomarenko, Ya. S.; Пономаренко, Я. С.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-3374-3930; ResearcherID: I-7336-2016; Okhrimenko, I. M.; Орхіменко, І. М.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8813-5107; Klymenko, I. V.; Клименко, І. В.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-3552-2277; Shvets, D. V.; Швець, Д. В.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1999-9956; ResearcherID: B-9071-2018; Yevdokimova, O. O.; Євдокімова, О. О.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4211-7277; Okhrimenko, S.; Орхіменко, С.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-9013-9780Дослідження показало, що прийняття рішень у професійній діяльності поліцейських є запорукою їх успіху, показником ефективності виконання ними службових обов’язків. Закликається, що прийняття рішень у критичних ситуаціях потребує високого рівня самореалізації особистості, що знижує рівень стресу та стимулює поліцейських до вирішення проблеми. Метою статті є виявлення та обґрунтування зв’язку особистісних характеристик із факторами прийняття рішень у працівників міліції з різним рівнем професійної самореалізації. Вибірку емпіричного дослідження склали 84 співробітники підрозділів міліції особливого призначення. За допомогою опитувальника «Тип і рівень професійної самореалізації» були сформовані групи поліцейських з різним рівнем професійної самореалізації. Дослідження передбачало використання психодіагностичних методик, серед яких: Мельбурнський опитувальник прийняття рішень, Опитувальник факторів прийняття особистих рішень та Опитувальник особистості великої п’ятірки. Результати дослідження показали, що поведінка поліцейських з високим рівнем професійної самореалізації характеризується просоціальністю та відповідальністю, завдяки особливостям прийняття рішень вони не відкладають їх на потім і не втрачають дорогоцінний час, розглядаючи всі можливі альтернативи. Це характеризує їх як здатних йти на ризик, якщо того вимагає ситуація. З іншого боку, поліцейські з низьким рівнем професійної самореалізації схильні перекладати проблему на інших людей, часто демонструють самостійну поведінку та беруть на себе відповідальність за прийняття рішень, але це супроводжується сумнівами та страхом щодо їх раціональності.Публікація Phenomen of resilience in foreigh psychology(Актуальні питання теорії та практики психолого-педагогічної підготовки фахівців в умовах сучасного освітнього простору: матер. ІІІ аук.-практ. конф. (м. Харків, 21 квітня 2017 р.). – Харків : ХДАФК, 2017. – С. 73-76, 2017) Yevdokimova, O. O.; Євдокімова, О. О.; Lamash, I. V.; Ламаш, І. В.Область дослідження психологічної стійкості пропонує психологам нову ідею і парадигму вивчення людської особистості.Документ Police training or police education: view on the matter(International Journal of Applied Exercise Physiology. – 2020. – Vol. 9 (12). – P. 129-136, 2020) Okhrimenko, I. M.; Орхіменко, І. М.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8813-5107; Yevdokimova, O. O.; Євдокімова, О. О.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4211-7277; Shvets, D. V.; Швець, Д. В.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1999-9956; ResearcherID: B-9071-2018; Pakhomova, N.; Пахомова, Н. Г.; ; Fediy, O. A.; Федій, О. А.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-9988-7929У будь-яких трансформаційних процесах, що відбуваються в суспільстві, проблема безперешкодного функціонування правоохоронної системи відіграє ключову роль. У світлі останніх гучних подій, пов’язаних з діяльністю поліції та інших правоохоронних органів України, питання якісної підготовки правоохоронців стало надзвичайно важливим. Різні погляди на хід реформування поліції, на можливість або неможливість формування надійного спеціаліста - поліцейського за короткий час широко обговорюються в суспільстві. Тому корисно буде залучити позитивний досвід зарубіжних країн, що призведе до підвищеного інтересу до вивчення тенденцій та динаміки поліцейської системи, пошуку нових, гнучких та ефективних підходів для забезпечення певних змін та інновацій. У статті представлений аналіз результатів реформування систем підготовки поліцейських у зарубіжних країнах (США, Європі та Азії). Матеріалом для дослідження стали вчення та погляди сучасних вчених на моделі та напрямки вдосконалення поліцейських інститутів; статистика, що характеризує результати реформ. Було визначено, що в сучасній психологічній та юридичній практиці існує щонайменше три підходи до оцінки необхідності підвищення рівня підготовки поліцейських. Було підкреслено, що реформування правоохоронної системи висуває нові вимоги не лише до особистості поліцейського, а й до освітніх умов формування особистості. Було аргументовано, що зміст і технологія нової поліцейської освіти повинні бути спрямовані на створення таких психологічних умов для розвитку особистості майбутніх фахівців, щоб забезпечить формування професійної компетентності та актуалізацію особистого потенціалу правоохоронців. Особлива увага була приділена розгляду реформ у структурі Національної поліції України в посткризових ситуаціях. Порушувалось питання про необхідність концептуалізації кваліфікаційних вимог до поліцейського та створення сучасної моделі поліцейської освіти.Документ Preparing future officers for performing assigned tasks through special physical training(Revista Romaneasca pentru Educatie Multidimensionala. – 2021. – Vol. 13, Issue 2. – P. 457-475, 2021) Khatsaiuk, O. V.; Хацаюк, О. В.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-4166-9099; Medvid, M.; Maksymchuk, B.; Kurok, O.; Dziuba, P.; Дзюба, П.; Tyurina, V. O.; Тюріна, В. О.; ORCID: https://orcid.org/0000-0003-2308-1977; Chervonyi, P. D.; Червоний, П. Д.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8172-7732; Yevdokimova, O. O.; Євдокімова, О. О.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4211-7277; Levko, M.; Demchenko, I.; Maliar, N.; Maliar, E.; Maksymchuk, I.Стаття має на меті сформулювати модель формування готовності майбутніх офіцерів до виконання поставлених завдань із застосуванням спеціальної фізичної підготовки у вищих військових навчальних закладах та проаналізувати результати педагогічного експерименту щодо їх реалізації.Документ Professional responsibility and conscientiousness of civil servants at different stages of professional growth(Інсайт: психологічні виміри суспільства. – 2023. – № 9. – С. 191–209, 2023) Зарічанський, О. А.; Zarichanskyi, O. A.; Сокуренко, В. В.; Sokurenko, V. V.; Євдокімова, О. О.; Yevdokimova, O. O.У статті наведено результати дослідження професійної відповідальності і совісності державних службовців у контексті їхньої професійної діяльності. Метою роботи стало вивчення специфіки професійної відповідальності і совісності державних службовців на різних етапах професійного становлення. Методичний інструментарій: опитувальник “Структура і рівень професійної відповідальності” Н. Макеєвої (2014) і “Шкала совісності”, створена В. Мельниковим та Л. Ямпольським в адаптації І. Фурманова та Л. Пергаменщика (1998). Емпіричну базу дослідження склали державні службовці на різних етапах професійного становлення: студенти першого курсу закладу вищої освіти, що навчаються за спеціальністю “Публічне управління та адміністрування”; державні службовці першого року професійної діяльності; а також державні службовці, що мають десять і більше років служби. Результати теоретичного вивчення показали, що як інтегральні ознаки якісного характеру совісність і відповідальність виявляють себе у процесах професійної самореалізації та самоздійснення. Емпірично виявлено, що студенти, які навчаються за спеціальністю “Публічне управління та адміністрування”, характеризуються меншим усвідомленням значущості своєї діяльності, необхідності її якісного та сумлінного виконання, меншим рівнем відповідальності та переживання за результати діяльності. Державні службовці першого року своєї діяльності є менш спроможними самостійно вибудовувати плани дій та менш зорієнтованими на розгортання поля своєї активності у виборі більш оптимальних шляхів вирішення професійних завдань. Держслужбовці, що мають десять і більше років служби, є більш схильними у професійній діяльності керуватися нормами закону, соціальними і професійними вимогами та правилами. Висновки: зважаючи на те, що емпірично встановлено, що у державних службовців, які мають десять і більше років служби, переважає високий рівень совісності, а в студентів та держслужбовців-початківців – середній рівень (водночас із істотно більшою частотою низького рівня), акцентовано необхідність діагностування означених характеристик та розробки спеціальних програм їх розвитку.Документ Psychological Profile of Successful Criminal Police Officer(International Journal of Applied Exercise Physiology. – 2020. – Vol. 9 (3). – P. 120-133, 2020) Ostapovich, V.; Barko, V.; Okhrimenko, I.; Yevdokimova, O. O.; Євдокімова, О. О.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4211-7277; Ponomarenko, Ya. S.; Пономаренко, Я. С.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-3374-3930; Prontenko, K.; Antonova, O.; Sydorchuk, N.; Sokolovskyi, O.; Bloshchynskyi, I.Розглянуто психологічні особливості професійної діяльності працівників підрозділів кримінальної поліції України, основні вимоги професії до психологічних характеристик, знань і умінь працівників кримінальної міліції, мотиви професійного вибору, психологічні показання та протипоказання до професійної діяльності. Наголошено, що працівники кримінальної поліції виконують свої обов’язки в складних, а часом і в особливих та екстремальних умовах, тому для ефективного відбору та підготовки кадрів необхідно знати професійно важливі якості працівників кримінальної поліції.Документ Reflection of personality self-organization of future police employees as a condition for the development of psychological resilience [: Chapter 5](Quality parameters of higher education officers of the National Police in the conditions of imperative human-scale values: monograph. – Kharkiv, 2023. – P. 78-91, 2023) Shvets, D. V.; Швець, Д. В.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1999-9956; Yevdokimova, O. O.; Євдокімова, О. О.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4211-7277; Larionov, S. O.; Ларіонов, С. О.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-3027-8535У розділі 5 досліджено процес рефлексії самоорганізації як способу особистісної організації життєдіяльності майбутніх поліцейських, що сприятиме розвитку психологічної стійкості шляхом впровадження методів психологічної підготовки. Уточнено показники тестометричної агресивності поліцейських; виявлено взаємозв'язки тестометричної та поведінкової агресивності працівників міліції; визначено чинники прояву стресового та постстресового реагування, поведінку майбутніх поліцейських у процесі виконання психотренінгових вправ; визначено принципи надання психологічної допомоги з метою відновлення психологічних ресурсів в аспекті підготовки до професійної діяльності працівників правоохоронних органів; визначено напрямки професійно-психологічної підготовки майбутніх поліцейських щодо розвитку їх стійкості.Публікація Self-Regulation and a Regulatory Focus of Combatant Police Officers(Інсайт: психологічні виміри суспільства. – 2024. – № 11. – С. 283–299, 2024) Shvets, D. V.; Швець, Д. В.; Yevdokimova, O. O.; Євдокімова, О. О.; Korniienko, M. V.; Корнієнко, М. В.У статті наведено результати дослідження особливостей складових самоуправління та фокуса регуляції комбатантів – працівників поліцейських підрозділів, які беруть безпосередню участь у бойових діях з агресором. Метою дослідження є з’ясування специфіки саморегуляції та особливостей фокуса регуляції в поліцейських-комбатантів, які мають бойовий досвід у порівнянні з фахівцями цивільного профілю. Методи. Методика дослідження самоуправління (J. Kuhl, A. Fuhrman, 1998), методика діагностики фокуса регуляції (Higgins et al., 2001). Емпіричну базу дослідження склали 182 респонденти, поділені на дві групи: 92 особи – комбатанти полку особливого призначення та 90 чоловіків – працівники поліції, які несуть службу у цивільних умовах. Результати. Теоретичне вивчення показало, що самоуправління та фокус регуляції безпосередньо пов’язані з проявами активності особистості в різних сферах життєдіяльності, зокрема у професійній діяльності поліції. Емпірично з’ясовано, що комбатанти демонструють вірогідно більшу вираженість самомотивації, саморелаксації, афективного самоконтролю, здатності до концентрації, інтеграції суперечностей, орієнтації на дію в очікуванні успіху, фокуса профілактики й вірогідно нижчі показники самовизначення та фокуса просування. Дискусія і висновки. Обґрунтовано, що в поліцейських-комбатантів та працівників поліції, які не беруть участь в активних бойових діях, спостерігається своєрідне для кожної групи поєднання складників самоуправління та фокуса регуляції. Констеляція ознак, характерних для першої групи, виступає психологічним підґрунтям управління діяльністю та поведінкою в екстремальних умовах, у ситуаціях зовнішнього тиску, які виступають джерелом напруги та суперечливих переживань, а також регулятивною налаштованістю на попередження втрат і неуспіху дій. Структура регуляції у другій групі забезпечує виконання поточної діяльності, її планомірне здійснення, розв’язання проблем і подолання труднощів, що забезпечує результативність дій і досягнення успіху, які зумовлюють позитивну емоційну самооцінку та мотивують цих досліджуваних на подальшу роботу й прийняття ризику.Документ The New Police Training System: Psychological Aspects(Postmodern Openings. – 2020. – Vol. 11, Issue 1, Supl. 1. – P. 200-217, 2020) Shvets, D. V.; Швець, Д. В.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1999-9956; ResearcherID: B-9071-2018; Yevdokimova, O. O.; Євдокімова, О. О.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4211-7277; Okhrimenko, I.; Пономаренко, Я. С.; Ponomarenko, Ya. S.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-3374-3930; ResearcherID: I-7336-2016; Александров, Ю. В.; Aleksandrov, Y. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-5871-8344; Okhrimenko, S.; Prontenko, K.Увага приділяється вивченню психологічних переживань, пов’язаних з майбутнім патрульної поліції в Україні, значна частина яких не мала попереднього досвіду правоохоронної діяльності. Мета дослідження - вивчити різні типи поведінки в професійному середовищі та виявити досвід, пов'язаний з роботою поліції, як на початковому етапі професійної підготовки (студенти), так і після двох років роботи (працівники патрульної поліції). Як психодіагностичний інструмент було використано "Інвентарій професійного стресу та подолання". У дослідженні взяли участь загалом 604 працівники поліції, що складалися з 354 осіб у першій групі на початковій стадії професійної підготовки (студенти) та 250 осіб у другій групі після двох років досвіду роботи (працівники поліції). Результати дослідження говорять про відмінності показників, пов’язаних із досвідом майбутніх працівників патрульної поліції та тих, хто вже працює. Ми визначили домінуючі сфери особистості та типи поведінки працівників поліції. Отримані результати оновлюють розвиток педагогічних технологій з метою оптимізації розвитку професійної ідентичності працівників поліції на кожному з етапів їх професіоналізації.Документ The Problem of Unconscious Aggressiveness of Criminals in the Conditions of Postmodern Society Development(Postmodern Openings. - 2020. - Vol. 11, Issue 2, Supl.1. - P. 182-199, 2020) Yevdokimova, O. O.; Євдокімова, О. О.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4211-7277; Okhrimenko, I.; Filonenko, V. M.; Філоненко, В. М.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2662-1705; Shylina, A. A.; Шиліна, А. А.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-7377-0776; Ponomarenko, Ya. S.; Пономаренко, Я. С.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-3374-3930; ResearcherID: I-7336-2016; Okhrimenko, S.; Орхіменко, С.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-9013-9780; Aleksandrov, D.; Александров, Д.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-9307-2585У цій роботі приділено увагу вивченню індивідуальних психологічних та кримінологічних особливостей злочинців-насильників. Метою дослідження є з’ясувати особливості несвідомої агресії нехронічних, хронічних та екстремально-хронічних набутих та насильницьких злочинці. До нехронічного типу належали двічі засуджені злочинці; хронічний тип - злочинці, які відбували свою службу тюремний термін 3-5 разів; екстремально-хронічний тип - ті, у кого було 6 або більше судимостей. Застосованим інструментом дослідження був тест Вагнера «Руки», призначений для діагностики показників агресивності особистості. Вибірка дослідження включала злочинців, які здобували насильство та насильство, загалом 294 особи, яких засудили до позбавлення волі за незаконні дії. Учасники дослідження були розділені на групи відповідної кримінальної спрямованості та певного типу відтворюваності злочинів. У групу злочинців, які здобували насильство, входило 143 особи, 29 з них були нехронічними, 86 - хронічними, 28 - крайньо-хронічними. До групи насильницьких злочинців увійшов 151 чоловік, 29 з яких були нехронічними, 93 - хронічними, 29 - крайньо-хронічними. Результати дослідження вказували на поєднання агресивних та директивних показників особистості злочинців, що довели підвищену ймовірність агресивної поведінки, відсутність бажання враховувати думку, почуття, права та наміри інших. Отримані показники можуть сприяти розробці ефективних методів реабілітації осіб, які відбувають покарання у в'язниці за злочини, пов'язані з наживою та насильством.Документ Адаптований українськомовний опитувальник групових ролей Р. М. Белбіна та результати його використання в роботі з персоналом Національної поліції України(Психологічний часопис =Psychological journal. - 2021. - Т. 7, № 8(52). - С. 7-17, 2021) Євдокімова, О. О.; Yevdokimova, O. O.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4211-7277; Бойко-Бузиль, Ю. Ю.; Boiko-Buzyl, Yu. Yu.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1715-4327; Барко, В. В.; Barko, V. V.Роглянуто результати експериментального дослідження українськомовної адаптації опитувальника Р. М. Белбіна як поширеного в англомовних країнах психодіагностичного інструменту, призначеного для вивчення структури групових ролей в колективі. Адаптацію опитувальника здійснено на прикладі психологічного вивчення працівників Національної поліції України. Наведено українськономовний текст опитувальника, подано та описано ключі до нього. Представлено середньостатистичні тестові норми, а також основні психометричні характеристики адаптованого опитувальника, зокрема звернено увагу на критеріальну і конструктну валідність, надійність, внутрішню узгодженість шкал. Підкреслено, що представлений адаптований українськомовний опитувальник рекомендовано до прикладного застосування психологами органів та підрозділів поліції при встановленні приналежності працівника до певного особистісного типу та визначенні його нахилів до виконання групових ролей в підрозділі, що в подальшому буде сприяти якісному виконання службових обов’язків.Документ Алгоритм та технології реалізації програми психологічного супроводу викладачів вищих технічних навчальних закладів(Вісник Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Серія : Психологія. - 2012. - Вип. 43(2). - С. 81-90, 2012) Євдокімова, О. О.; Yevdokimova, O. O.В роботі викладено теоретичні засади проектування системи психологічного супроводу викладачів вищих технічних навчальних закладів. Визначено мету, завдання та технології реалізації кожної складової частини програми психологічного супроводу викладачів.Документ Антикорупційна спрямованість студентів: проблеми формування(Психологічні та педагогічні проблеми професійної освіти та патріотичного виховання персоналу системи МВС України : тези доп. наук.-практ. конф. (м. Харків, 27 берез. 2020 р.). - Харків, 2020. - С. 138-142, 2020) Євдокімова, О. О.; Yevdokimova, O. O.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4211-7277Представлено науково-дослідницькі та педагогічні кроки з формування антикорупційної спрямованості студентів. Виявлено основні характеристики розвитку особистості, які значною мірою впливають на схильність останньої до корупційної поведінки. Запропоновано етапи та критерії системи моніторингу процесу формування антикорупційної спрямованості особистості студента.Документ Взаємоз’вязки психологічної розумності з іншими характеристиками особистості в дослідженнях зарубіжних учених(Сучасні проблеми правового, економічного та соціального розвитку держави : тези доп. Х Міжнар. наук.-практ. конф., присвяч. 27-й річниці створення Харків. нац. ун-ту внутр. справ (м. Харків, 19 листоп. 2021 р.). – Харків : ХНУВС, 2021. – С. 312-314, 2021) Резнік, К. О.; Reznik, K. O.; Євдокімова, О. О.; Yevdokimova, O. O.Наголошено, що психологічна розумність - це властивість суб’єкта, яка виявляється в здатності усвідомлювати емоції, почуття, поведінку свою та оточуючих, прагнення до розуміння їх причин та готовність і прагнення до змін.Документ Втрати та перемоги: суспільний вимір війни(Особистість, суспільство, війна: тези доп. учасників міжнар. психолог. форуму (м. Харків, 7 квіт. 2023 р.). – Харків, 2023. – С. 77-80, 2023) Євдокімова, О. О.; Yevdokimova, O. O.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4211-7277; Нечітайло, І. С.; Nechitailo, I. S.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-0656-0370Надано дані соціологічного моніторингу щодо наявності позитивних або негативних зсувів на рівні масової свідомості, ціннісного зрізу наявних настроїв населення України.Документ Детермінанти домінуючих психічних станів учасників АТО(Психологічний часопис =Psychological journal. - 2018. - № 6 (16). - С. 121-139, 2018) Євдокімова, О. О.; Yevdokimova, O. O.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4211-7277Досліджено вплив низки чинників на специфіку домінуючих психічних станів учасників АТО. Розглянуто складові домінуючих психічних станів комбатантів залежно від того: був чи не був досліджуваний під обстрілами, перебував чи не перебував у шпиталі, був чи не був свідком смерті під час бойових дій, добровільно чи за мобілізацією потрапив до зони бойових дій,чи були втрати близьких під час військової служби, залежно від терміну перебування в зоні бойових дій, залежно від сімейного стану (одружений-неодружений), залежно від наявності дітей, залежно від працевлаштування тощо. Емпіричне дослідження показало, що зі всіх досліджених чинників найбільший вплив на домінуючі психічні стани військовослужбовців мають термін перебування у зоні бойових дій та занепокоєння, пов’язані з працевлаштуванням до служби.Документ До визначення поняттєвого простору проблеми ресурсів особистості(Бочаровські читання : тези доп. учасників Міжнар. наук.-практ. конф., присвяч. 25-річчю підгот. психологів у Харків. нац. ун-ті внутр. справ (Харків, 13 квіт. 2018 р.). – Харків, 2018.– С. 93-100., 2018) Євдокімова, О. О.; Yevdokimova, O. O.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4211-7277; Ламаш, І. В.; Lamash, I. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-9548-4006Розглянуто варіанти семантичного наповнення таких популярних у сучасній науці понять, як «психологічні ресурси», «особистісний потенціал», «психологічний капітал», «життєві ресурси особистості» тощо. Виявлено сутнісні розходження у тлумаченні психологічних ресурсів особистості в різних наукових концепціях.Документ Досвід трансформації поліцейських органів зарубіжних країн: психолого-правовий ракурс(Європейські перспективи. - 2022. - № 3. – С. 129-139, 2022) Бандурка, О. М.; Bandurka, O. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0240-5517; Євдокімова, О. О.; Yevdokimova, O. O.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4211-7277Розглянуто проблему трансформаційних процесів у правоохоронній сфері у правовому та психологічному аспектах. Проаналізовано історичні умови виникнення та вдосконалення поліцейських органів у різних державах. Вивчено психологічні проблеми вже проведених реформ та визначено основні напрямки психологічного забезпечення процесів становлення правоохоронної системи України. Визначено напрями психологічного супроводу поліцейських реформ: оптимізація процесів становлення професійної ідентичності у нових співробітників; проблема мобілізації психічних та психологічних ресурсів усіх працівників щодо виконання професійної діяльності в умовах трансформаційного суспільства; інформаційне забезпечення реформування; оцінка, корекція, супровід та організаційний консалтинг поточної професійної діяльності.Документ Дослідження прояву емоційного інтелекту неповнолітніх засуджених чоловічої статі(Габітус. - 2022. - Вип. 37. - С. 159-164, 2022) Євдокімова, О. О.; Yevdokimova, O. O.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4211-7277; Приймаченко, О. М.; Pryimachenko, O. M.Представлено результати проведеного емпіричного дослідження різних аспектів прояву емоційного інтелекту неповнолітніх засуджених чоловічої статі. Наведено порівняльний аналіз між групами неповнолітніх засуджених чоловічої статі та підлітків з умовно нормативною поведінкою.