Поняття та особливості військовослужбовців як суб’єктів трудового права

Вантажиться...
Ескіз

Дата

2023

ORCID

DOI

https://doi.org/10.32844/2618-1258.2023.5.11

Науковий ступінь

Рівень дисертації

Шифр та назва спеціальності

Рада захисту

Установа захисту

Науковий керівник

Члени комітету

Видавець

Науковий вісник публічного та приватного права. - 2023. - Вип. 5. - С. 70-75

Анотація

Розкрито сутнісний зміст поняття «військовослужбовець». Узагальнено загальнотеоретичні підходи щодо тлумачення термінів «суб’єкт права» та «суб’єкт трудового права», на основі чого було запропоновано авторське визначення поняття військовослужбовців як суб’єктів трудового права. Наголошено, що військовослужбовці як суб’єкти трудового права, представляють собою особливу категорію працівників, які здійснюють трудову (службову) діяльність в Збройних силах України та/або інших воєнізованих підрозділах, на основі укладення трудового договору (контракту) і його діяльність спрямовано на забезпечення та захист держави, її територіальної цілісності, кордонів, тощо. Незважаючи на те, що військовослужбовці підкорюються воєнній ієрархії, нормам та правилам, а також виконує специфічні функції, вони також мають ряд гарантії економічного, соціального та іншого характеру, які передбачені нормами трудового законодавства. А відтак, цілком справедливим буде говорити про те, що в якості суб'єктів трудового права, військовослужбовці мають право на визначені умови праці, відпустки, соціальні гарантії та інші трудові вигоди, які є загальноприйнятними для працівників у різних сферах суспільного життя.
The relevance of the article lies in the fact that in the conditions of a full-scale war, economic and social crisis, as well as large-scale involvement of citizens in the defense of our state, an important issue is the provision and protection of the rights, freedoms and interests of military personnel. This issue is particularly acute in the framework of regulation of the legal status of military personnel as subjects of labor law. After all, despite all the specifics of the powers exercised, military personnel have a special set of rights in the field of remuneration, regulation of working hours, rest time, etc. In addition, the labor legislation itself regulates such an important issue as social security of these subjects, which is critically necessary to ensure a dignified life and work of servicemen and their family members. The article, based on the analysis of the scientific views of scientists and the norms of the current legislation, reveals the essential meaning of the concept of "military serviceman". General theoretical approaches to the interpretation of the terms "subject of law" and "subject of labor law" are summarized, on the basis of which the author's definition of the concept of military personnel as subjects of labor law was proposed. The key features that characterize military personnel as subjects of labor law are highlighted. It was concluded that military personnel, as subjects of labor law, represent a special category of employees who perform labor (service) activities in the Armed Forces of Ukraine and/or other paramilitary units, based on the conclusion of an employment contract (contract), and their activities are aimed at ensuring and protection of the state, its territorial integrity, borders, etc. Despite the fact that military personnel obey the military hierarchy, norms and rules, as well as perform specific functions, they also have a number of guarantees of an economic, social and other nature, which are provided for by the norms of labor legislation. Therefore, it would be quite fair to say that, as subjects of labor law, military personnel have the right to certain working conditions, vacations, social guarantees and other labor benefits that are generally accepted for workers in various spheres of social life. Therefore, the specificity of military personnel as subjects of labor law is determined by the following factors: first, the presence of special requirements for persons who seek to acquire the status of military personnel; secondly, the legal status of military personnel is regulated by a combination of special legislation (aimed at regulating the direct performance of military duty), as well as labor legislation, which regulates certain general aspects of work (service) of the studied category of employees, in particular: wages, vacations , social security, etc.; thirdly, the specifics of the tasks performed by military personnel during their service, as well as the conditions in which they perform them.
Раскрывается сущностное содержание понятия «военнослужащий». Обобщены теоретические подходы к трактовке терминов «субъект права» и «субъект трудового права», на основе которых предложено авторское определение понятия военнослужащих как субъектов трудового права. Подчеркивается, что военнослужащие как субъекты трудового права представляют собой особую категорию работников, которые осуществляют трудовую (служебную) деятельность в Вооруженных Силах Украины и/или других военизированных формированиях, на основании заключения трудового договора (контракта) и его деятельность направлена на обеспечение и защиту государства, его территориальной целостности, границ и т.д. Несмотря на то, что военнослужащие подчиняются воинской иерархии, нормам и правилам, а также выполняют специфические функции, они имеют ряд гарантий экономического, социального и иного характера, которые предусмотрены нормами трудового законодательства. Поэтому военнослужащие, как субъекты трудового права, имеют право на определенные условия труда, отпуска, социальные гарантии и другие трудовые льготы, которые в целом приемлемы для работников в различных сферах общественной жизни.

Опис

Ключові слова

суб’єкт прав, суб’єкт трудового права, військовослужбовці, правовий статус, subject of law, subject of labor law, military personnel, legal status, субъект права, субъект трудового права, военнослужащие, правовой статус

Бібліографічний опис

Хортюк, Н. В. Поняття та особливості військовослужбовців як суб’єктів трудового права / Н. В. Хортюк // Науковий вісник публічного та приватного права. - 2023. - Вип. 5. - С. 70-75. - DOI: https://doi.org/10.32844/2618-1258.2023.5.11.