KhNUIAIR ISSN 2524-0501
Вітаємо в інституційному репозитарії Харківського національного університету внутрішніх справ, який містить книги (монографії, підручники, навчальні посібники), наукові статті, звіти, автореферати дисертацій, дисертації, матеріали конференцій та періодичні видання ХНУВС у вільному доступі.
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Використання спеціальних знань під час документування та розслідування воєнних злочинів
(Вісник Кримінологічної Асоціації України. – 2024. – № 1 (31). – С. 307-314, 2024) Тимошко, В. В.; Tymoshko, V. V.
У статті підкреслено, що документування воєнних злочинів повинно здійснюватися відповідно до міжнародних правових стандартів, щоб забезпечити в майбутньому притягнення винних до кримінальної відповідальності не тільки на національному, а й міжнародному рівнях. Зазначено, що, враховуючи складність і специфіку механізму вчинення воєнних злочинів, правоохоронцям доводиться використовувати спеціальні знання під час збирання та дослідження слідів воєнних злочинів та іншої доказової інформації. Встановлено, що спеціальними знаннями є знання з різних галузей науки, техніки та мистецтва, які: не є професійними для працівника органу досудового розслідування; отримані внаслідок фахової освіти та/чи практичного досвіду; необхідні для встановлення обставин, що підлягають доказуванню та/чи мають важливе значення в кримінальному провадженні. З’ясовано, що спеціальні знання під час фіксування та досудового розслідування воєнних злочинів використовуються як у процесуальній, так і непроцесуальній формах. Акцентовано, що використання спеціальних знань під час досудового розслідування воєнних злочинів спрямоване на виявлення, фіксацію та вилучення всіх можливих і важливих слідів, які містять доказову інформацію про обставини вчиненого правопорушення та його наслідки; забезпечення безпеки учасників слідчих (розшукових) дій; фіксування за допомогою технічних засобів ходу та
результатів проведення слідчих (розшукових) дій; отримання консультативної допомоги під час підготовки до проведення окремих процесуальних дій, під час прийняття певних процесуальних рішень; визначення алгоритму дій за конкретної слідчої ситуації; організації та здійснення взаємодії; отримання відомостей за допомогою інформаційно-пошукових, телекомунікаційних і комп’ютерних систем тощо.
Обставини, що підлягають з’ясуванню під час досудового розслідування протиправного заволодіння майном підприємства, установи, організації
(Вісник Кримінологічної Асоціації України. – 2024. – № 1 (31). – С. 288-296, 2024) Стеценко, С. В.; Stetsenko, S. V.
Стаття присвячена дослідженню питань пов'язаних із встановлення обставин, що підлягають з'ясуванню під час розслідування протиправного заволодіння майном підприємства, установи, організації. Проведено аналіз
стану наукової розробленості методичних рекомендацій розслідування протиправного заволодіння майном підприємства, установи, організації. Проаналізовано позиції науковців, що стосуються співвідношення «предмета доказування» та «обставин, які підлягають з'ясуванню» під час розслідування кримінального правопорушення за ст. 206-2 КК України. З'ясовано критерії систематизації обставини, що підлягають встановленню під час досудового розслідування протиправного заволодіння майном підприємства, установи, організації. Визначено орієнтовний перелік необхідних обставин, що підлягають з'ясуванню в ході досудового розслідування зазначених кримінальних правопорушень. Наведено стислий опис визначених обставин. Наголошено, що даний перелік не є сталим, а обставини визначені керуючись принципом повноти та всебічності розслідування, але разом з тим враховуючі економію сил і засобів органів досудового розслідування та швидкість розслідування.
Тактика допиту під час розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних із секусальним насильством
(Вісник Кримінологічної Асоціації України. – 2024. – № 1 (31). – С. 264-275, 2024) Пчеліна, О. В.; Pchelina, O. V.; Пчелін, В. Б.; Pchelin, V. B.
Наголошено, що під час формування методики розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних із сексуальним насильством, обов’язково потрібно висвітлювати процесуальні та тактичні особливості
проведення окремих слідчих (розшукових) дій. Обґрунтовано необхідність виокремлення й характеристики особливостей проведення допиту під час досудового розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних із сексуальним насильством. Розкрито значення допиту під час досудового розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних із сексуальним насильство. Зазначено, що процесуальний порядок проведення допиту під час досудового розслідування досліджуваної категорії кримінальних правопорушень визначений у ст. ст. 223–227, 232, 615 КПК України. З’ясовано, що основною метою проведення допиту є отримання детальних і правдивих показань від допитуваної особи, в мірі її обізнаності. З цією ціллю особа, яка проводить допит, повинна встановити психологічний контакт з допитуваним. Сформовано криміналістичні рекомендації щодо тактики проведення допиту з урахуванням процесуального порядку проведення допиту; властивих досліджуваній категорії протиправних діянь закономірностей їх учинення та слідоутворення; процесуального статусу допитуваної особи; займаної допитуваним позиції; обсягу обізнаності допитуваної особи з приводу предмета допиту.
Предмет криміналістичної тактики
(Вісник Кримінологічної Асоціації України. – 2024. – № 1 (31). – С. 246-252, 2024) Говорущак, К. К.; Hovorushchak, K. K.
Здійснено аналіз наукових підходів до трактування криміналістичної тактики. З’ясовано, що в змісті поняття «криміналістична тактика», в більшості випадків, закладається й її предмет. Під останнім розглядають набір прийомів і рекомендацій практичних дій щодо протидії злочинності. Запропоновано під предметом криміналістичної тактики розуміти визначену в приписах кримінального процесуального законодавства сукупність науково обґрунтованих прийомів і рекомендацій, а також практичних дій уповноважених суб’єктів спрямованих на забезпечення виконання завдань кримінального провадження, попередження та протидії кримінальних правопорушень. Під криміналістичною тактикою пропонується розуміти самостійну частину науки криміналістики, що встановлює сукупність визначених у положеннях кримінального процесуального законодавства науково обґрунтованих прийомів, рекомендацій і практичних дій, спрямованих збирання, накопичення, опрацювання, дослідження та використання доказової інформації, здійснення впливу на поведінку особи, з метою забезпечення виконання завдань кримінального провадження, попередження та протидії кримінальних правопорушень.
Військова експертиза у кримінальному провадженні
(Вісник Кримінологічної Асоціації України. – 2024. – № 1 (31). – С. 239-245, 2024) Бершов, Г. Є.; Bershov, H. Ye.
У статті зазначено, що під час досудового розслідування військових злочинів слідчий стикається з необхідністю встановлення обставин, які, своєю чергою, потребують знання багатьох аспектів урегулювання порядку проходження військової служби та особливостей несення такої служби. Встановлено, що під час розслідування військових злочинів з метою встановлення обставин застосування та дій військових формувань, відповідності дій (бездіяльності) посадових осіб вимогам керівних документів використовуються спеціальні знання у формі залучення експерта для проведення військової експертизи. З’ясовано, що у Науково-методичних рекомендаціях з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень не визначається та не наводиться об’єкт військової експертизи. Наведено завдання військової експертизи. Вказано, що перелік питань, що підлягають вирішенню під час проведення військової експертизи, визначається у кожному конкретному кримінальному провадженню з урахуванням наявних вихідних даних, тактичних завдань розслідування та орієнтовного переліку питань, що вирішується під час проведення вказаної експертизи. Підкреслено, що військова експертиза є відносно новим видом судової експертизи. Зазначено, що у зв’язку з цим науково-методичне забезпечення військової експертизи є недостатнім. Наголошено, що з метою вдосконалення науково-методичного забезпечення військової експертизи та методики її проведення необхідно покращити рівень нормативно-правового врегулювання судово-експертної діяльності в цій сфері.