Методологічні засади наукового дослідження дигіталізації державної влади: теоретико-правові аспекти

Вантажиться...
Ескіз

Дата

2021

ORCID

DOI

Науковий ступінь

Рівень дисертації

Шифр та назва спеціальності

Рада захисту

Установа захисту

Науковий керівник

Члени комітету

Видавець

Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2021. – № 4 (95). – С. 43-64

Анотація

Метою статті є теоретико-правове висвітлення ключових параметрів мeтoдoлoгiчнoгo iнструмeнтарiю в науковому пізнанні дигіталізації державної влади, що запропоновано здійснювати на основі синтезу здобутків загальнотеоретичної юриспруденції, галузевих правових наук, а також суміжних суспільствознавчих дисциплін (соціології, політології, науки державного управління тощо). Запропоновано структурну будову методології дослідження дигіталізації державної влади, яка складається із семи «рівнів», розташованих за принципом ієрархічності й супідрядності: 1) домінуючого світогляду; 2) філософських засад; 3) типу наукового мислення (наукової раціональності); 4) принципів наукового пізнання; 5) наукових парадигм; 6) методологічних підходів; 7) наукових методів пізнання. Надано докладну характеристику кожному зі структурних блоків цієї методології. Обґрунтовано, що домінуючий світогляд, необхідний для побудови оптимальної методології осмислення феномена дигіталізації державної влади, повинен включати в себе елементи сучасної некласичної (посткласичної) філософії, методології пізнання цифрових технологій і конструктивістські елементи сучасної інновативної методології загальнотеоретичної юриспруденції. Доведено, що оптимальним для осмислення процесів дигіталізації державної влади є постнекласичний тип раціональності. З’ясовано, що провідними загальнонауковими парадигмами дослідження дигіталізації державної влади є парадигми інформаційного суспільства та цифровізації (дигіталізації).
The aim of the article is theoretical and legal coverage of key parameters of methodological tools in the scientific knowledge of digitalization of state power, which is proposed to be carried out on the basis of synthesis of achievements of general theoretical jurisprudence, branch legal sciences, and related social sciences. The structure of the methodology of research of digitalization of the state power which consists of seven "levels" located on the principle of hierarchy and subordination is offered: 1) the dominant world outlook; 2) philosophical principles; 3) type of scientific thinking (scientific rationality); 4) principles o f scientific knowledge; 5) scientific paradigms; 6) methodological approaches; 7) scientific methods of cognition. A detailed description of each of the structural blocks of this methodology is given. It is substantiated that the dominant worldview necessary for the construction of the optimal methodology for understanding the phenomenon of digitalization of state power should include elements of modern non-classical (postclassical) philosophy, methodology of digital technology and constructivist elements of modern innovative methodology of general jurisprudence. It is proved that the post-classical type of rationality is optimal for understanding the processes of digitalization of state power. It was found that the leading general scientific paradigms of the study of digitalization of state power are the paradigms of information society and digitalization.
Целью статьи является теоретико-правовое освещение ключевых параметров методологического инструментария в научном познании дигитализации государственной власти, что предложено осуществлять на основе синтеза достижений общетеоретической юриспруденции, отраслевых правовых наук, а также смежных наук. Предложено структурное устройство методологии исследования дигитализации государственной власти, состоящей из семи «уровней», расположенных по принципу иерархичности и соподчинения. Дана подробная характеристика каждому из структурных блоков этой методологии. Обосновано, что доминирующее мировоззрение, необходимое для построения оптимальной методологии осмысления феномена дигитализации государственной власти, должно включать в себя элементы современной неклассической (постклассической) философии, методологии познания цифровых технологий и конструктивистские элементы современной инновативной методологии общетеоретической юриспруденции. Доказано, что оптимальным для осмысления процессов дигитализации государственной власти постнеклассический тип рациональности. Установлено, что ведущими общенаучными парадигмами исследования дигитализации государственной власти являются парадигмы информационного общества и цифровизации (дигитализации).

Опис

Наджафлі, Е. Методологічні засади наукового дослідження дигіталізації державної влади: теоретико-правові аспекти / Емін Наджафлі // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2021. – № 4 (95). – С. 43-64. – DOI: https://doi.org/10.32631/v.2021.4.03.
Наджафлі, Е. (2021) «Методологічні засади наукового дослідження дигіталізації державної влади: теоретико-правові аспекти», Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ, 95(4), с. 43-64. doi: 10.32631/v.2021.4.03.

Ключові слова

Держава і право. State and Law. Государство и право, Наукові публікації. Scientific publications. Научные публикации, дигіталізація, інформаційне суспільство, методологія, цифрова держава, державна влада, право, загальнотеоретична юриспруденція, постнекласичний тип раціональності, дигитализация, информационное общество, цифровое государство, digitalization, information society, methodology, digital state, state power, law, general theoretical jurisprudence, post-classical type of rationality

Бібліографічний опис