Bulletin of Kharkiv National University of Internal Affairs. Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ
Постійне посилання на розділhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/13
Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ / Харк. нац. ун-т внутр. справ. – Харків: ХНУВС, 1995. - Виходить щоквартально. - ISSN 1999-5717.
Переглянути
2396 результатів
Фільтри
Налаштування
Результати пошуку
Публікація Характерологічні особливості проявів агресивності у дітей(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2024. – № 2 (105), ч. 2. - С. 109-223, 2024) Червоний, П. Д.; Chervonyi, P. D.; Надутий, А. В.; Nadutyi, A. V.; Надутий Андрій ВалерійовичУ статті досліджено характерологічні особливості проявів агресивності у дітей. Описано різні типи агресії, фактори, які її провокують, та вікові особливості її проявів. Розглянуто фізичну агресію, вербальну агресію та емоційну агресію дитини. Проаналізовано фактори, які можуть провокувати агресивну поведінку у дітей.Публікація Соціально-психологічні особливості ментальної складової сучасної гібридної війни проти України(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2024. – № 2 (105), ч. 2. - С. 196-208, 2024) Бобро, Н. В.; Bobro, N. V.Розглянуто поняття «гібридна війна» та її структурні елементи, до яких запропоновано додати ментальну складову. Показано, що в процесі її проведення застосовують такий гібридний засіб, як специфічний інструмент забезпечення успіху військового втручання. Показано, що ментальна війна – це війна цивілізаційна, тобто результатом такої війни є знищення окремої цивілізації як певного укладу економічного, політичного, культурного, духовного життя. Окреслено соціально-психологічні особливості ведення ментальної війни проти України країною-агресором – російською федерацією. Запропоновано авторське визначення поняття «ментальна війна».Публікація Інструменти превентивної діяльності поліції у сфері протидії жорстокому поводженню з тваринами(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2024. – № 2 (105), ч. 2. - С. 185-195, 2024) Селюков, В. С.; Seliukov, V. S.; Потіхенський, А. І.; Potikhenskyi, A. I.Надано характеристику поняття «інструменти превентивної діяльності» з точки зору їх прикладного характеру та можливості розглядати не як окремі заходи, а як комплекс дій, спрямованих на будь-що. Проаналізовано різновиди можливого інструментарію та коротко наведено приклади його використання у сфері превенції жорстокого поводження з тваринами.Публікація Досудове розслідування на деокупованих територіях: нормативне врегулювання та перспективи здійснення(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2024. – № 2 (105), ч. 2. - С. 136-148, 2024) Фоміна, Т. Г.; Fomina, T. H.Досліджено стан нормативно-правового регулювання порядку здійснення досудового розслідування, а також з’ясовано його перспективи після деокупації українських територій. Проведено аналіз законопроєктів, які регулюють процедуру здійснення кримінального провадження в післявоєнний період. Особливу увагу приділено питанню оцінки отриманих окупаційною владою доказів та наведено аргументи на користь позиції щодо недопустимості таких доказів.Публікація Функціональна складова кримінального процесуального статусу керівника органу прокуратури(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2024. – № 2 (105), ч. 2. - С. 110-119, 2024) Гнатенко, В. С.; Hnatenko, V. S.Досліджено функції керівника органу прокуратури у кримінальному провадженні як невід’ємну складову його кримінального процесуального статусу. Визначено наявні підходи до розуміння поняття «кримінальний процесуальний статус» і його аналогів. Наголошено на доцільності виокремлення функції процесуального керівництва, державного обвинувачення, організаційно-управлінської та квазісудової контрольної функції керівника органу прокуратури у кримінальному провадженні. На підставі аналізу положень Кримінального процесуального кодексу України, які наділяють керівника органу прокуратури процесуальними повноваженнями, встановлено, що частина з указаних функцій керівником органу прокуратури реалізовується залежно від його конкретної посади (Генеральний прокурор, керівник обласної прокуратури тощо).Публікація Принципи публічної служби: системно-діяльнісний вимір(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2024. – № 2 (105), ч. 2. - С. 83-95, 2024) Шовкун, Ю. І.; Shovkun, Yu. I.Запропоновано бачення системи принципів публічної служби, яка складається з таких блоків: міжнародні принципи публічної служби; принципи державного управління (організаційні, функціональні; цільові, акомодативні); правові принципи (загальні принципи права, принципи адміністративного права (відкритість і прозорість, гнучкість, дотримання прав і свобод людини, ефективність; заборона свавілля, інноваційність, компетентність, підзвітність і підконтрольність тощо); спеціальні принципи права, які регламентують проходження служби окремими категоріями публічних службовців.Публікація Новація та відступне як способи припинення зобов’язання(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2024. – № 2 (105), ч. 2. - С. 53-60, 2024) Рассказова, В. В.; Rasskazova, V. V.Уточнено та доповнено критерії розмежування новації та відступного. Обґрунтовано, що однією з ключових відмінностей є мета. Наголошено, що за новації сторони, крім припинення первісного зобов’язання, повинні мати намір на заміну наявного зобов’язання саме новим зобов’язанням, яке не існувало раніше між сторонами та яке виникає на підставі укладеного договору новації. Передання предмета відступного спрямоване саме на остаточну ліквідацію правових зв’язків між сторонами, що не передбачає подальшого розвитку чи зміни правовідносин.Публікація Право на забуття в контексті російсько-української війни(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2024. – № 2 (105), ч. 2. - С. 40-52, 2024) Попова, С. О.; Popova, S. O.Визначено поняття та особливості права на забуття у вітчизняному і міжнародному правовому полі, зокрема в контексті збройної агресії рф проти України. Встановлено важливість забезпечення рівноваги між свободою слова, вираження поглядів і свободи преси та правом на забуття. Розглянуто необхідність дотримання балансу приватних і суспільних інтересів у контексті права на забуття. Проаналізовано неможливість застосування права на забуття в контексті російсько-української війни. Запропоновано розробити відповідні положення щодо регламентування безперешкодної реалізації права на забуття особам, які постраждали від війни, незважаючи на те, що їх справи були резонансними та становлять значний суспільний інтерес, проте особа має право, щоб такі ситуації не асоціювалися з нею.Публікація Відшкодування шкоди чи компенсація збитків, завданих війною: цивільно-правовий аспект(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2024. – № 2 (105), ч. 2. - С. 26-39, 2024) Парій, М. О.; Parii, M. O.Досліджено співвідношення понять «відшкодування шкоди» та «компенсація збитків». Встановлено, що поняття «компенсація» є ширшим за обсягом і включає вужче за обсягом поняття «відшкодування». Розглянуто характерні особливості понять «шкода» й «збитки». Визначено, що категорії «шкода» й «збитки» є взаємопов’язаними, але не тотожними. Шкода може мати характер матеріального або нематеріального вираження, що не притаманно збиткам. Установлено відсутність єдиного механізму відшкодування особам шкоди, яка була завдана порушенням їхніх прав внаслідок збройної агресії, та намагання держави своїми силами чи із залученням міжнародних партнерів компенсувати шкоду особам, що постраждали від війни.Публікація Фраудаторний правочин: сутність і правове регулювання(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2024. – № 2 (105), ч. 2. - С. 18-25, 2024) Гофельд, Г. С.; Hofeld, H. S.; Ганна ГофельдДосліджено актуальні питання науки та практики щодо визначення сутності, ознак і правового регулювання фраудаторного правочину як такого, що має негативні наслідки для кредитора або особи, чиї права можуть бути порушені внаслідок укладення угоди такого змісту. Окреслено та проаналізовано сучасні наукові позиції щодо розуміння сутності категорії «фраудаторний правочин», запропоновано авторське визначення цієї категорії. Проаналізовано судову практику та здійснено огляд судових рішень щодо фраудаторного правочину та його істотних умов. Визначено подальші перспективні напрями наукових досліджень з окремих питань фраудаторного правочину.