Наукові публікації (Scientific publications). УДК 347
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Особливості спадщини як об’єкта цивільних прав(Правова держава. – 2021. – Вип. 42. – С. 164-170, 2021) Кухарєв, О. Є.; Kukhariev, O. Ye.Стаття присвячена виявленню особливостей спадщини як об’єкта цивільних прав шляхом визначення та характеристики її ознак. Підкреслюється, що нормативне регулювання спадщини характеризується диспозитивністю, оскільки законом закріплений відкритий (невичерпний) перелік прав та обов’язків, що утворюють її склад. В окремих випадках до складу спадщини включаються також певні правові утворення, які на час відкриття спадщини ще не набули форми суб’єктивного цивільного права. Наголошується, що права є основним елементом складу спадщини, тоді як обов’язки – додатковим.Документ Про розуміння значення державної реєстрації права власності на спадщину(Правова держава. – 2024. – Вип. 53. – С. 113–123, 2024) Кухарєв, О. Є.; Kukhariev, O. Ye.Стаття присвячена з’ясуванню значення державної реєстрації права власності у спадкових правовідносинах з урахуванням чинного законодавства України, положень вітчизняної правової доктрини та матеріалів судової практики. Обґрунтовано, що у сфері спадкування державна реєстрація права власності має специфіку, іманентно зумовлену особливостями універсального спадкового правонаступництва, що характеризується безперервністю існування прав та обов’язків при зміні їх носіїв. Тим самим забезпечується стабільність майнового обороту шляхом запобігання стану правової невизначеності майна, власник якого помер. Наголошено, що державна реєстрація права власності на спадщину має правопідтверджуючий, а не правовстановлюючий характер. Зважаючи на дію правила зворотної сили прийняття спадщини, закріпленого в частині 5 статті 1265 Цивільного кодексу України, право власності на спадкове майно виникає у спадкоємця ретроспективно з часу відкриття спадщини, а не з моменту державної реєстрації прав на неї, незалежно від правового режиму спадкового майна (рухоме, нерухоме). Юридичним фактом, що породжує набуття права власності на спадкове майно зі зворотною дією у часі спадкоємцем, є прийняття ним спадщини. Хоча до здійснення державної реєстрації права власності спадкоємець обмежений у можливості розпоряджатися успадкованим нерухомим майном. Таке обмеження не є абсолютним і стосується передусім відчуження об’єктів, що входять до складу спадщини. У статті доводиться, що значення державної реєстрації права власності у спадкових правовідносинах виявляється у двох аспектах: 1) підтвердження права власності на спадщину; 2) припинення спадкових правовідносин, які трансформуються у відносини власності. Внаслідок здійснення державної реєстрації права власності, відповідне майно втрачає правовий режим спадкового, а особа – статусу спадкоємця. Окреслено три юридичні факти, що впливають на правовий режим спадкового майна: відкриття спадщини, прийняття спадщини та державна реєстрація права власності на неї.Документ Формування складу спадщини після смерті автора: на перетині спадкового та авторського права(Актуальні проблеми держави і права. – 2024. – Вип. 101. – С. 72–80, 2024) Кухарєв, О. Є.; Kukhariev, O. Ye.Стаття присвячена виявленню складу спадщини, що відкрилася внаслідок смерті автора. Наголошується, що спадкування прав на твір зумовлює нове розуміння сутності універсального спадкового правонаступництва, яке є традиційним та усталеним у доктрині спадкового права. На універсальне спадкове правонаступництво суттєво впливає правовий режим об’єктів авторського права. Зокрема, всі права на твір поділяються на дві групи – майнові та особисті немайнові. Майнові права інтелектуальної власності на твір переходять до спадкоємців на час, що залишився до закінчення строку їх чинності. Крім того, до спадкоємців переходить не вся сукупність прав на твір, що належала авторові за життя. Так, не переходять: 1) право автора вимагати від власника матеріального об’єкта, в якому втілено оригінал твору образотворчого мистецтва, доступ до свого твору з метою його відтворення, за умови що це не порушує законні права та інтереси власника цього об’єкта; 2) виключне право на участь автора проекту твору архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва у подальшій його реалізації, якщо інше не передбачено умовами договору із замовником або юридичною чи фізичною особою, де або в якої він працює, а також на внесення змін до не завершеного будівництвом чи збудованого твору архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва у разі зміни його функціонального призначення чи реконструкції. Піддається сумніву імперативне положення закону про абсолютну неспроможність переходу в порядку спадкування всіх особистих немайнових прав автора. Наголошується, що окремі з них спадкуються, щоправда у неповному, усіченому складі, необхідному для їх захисту. У разі спільного спадкування прав на твір декількома спадкоємцями не застосовуються загальні правила про спільну часткову власність. Ці права здійснюються спадкоємцями спільно та не підлягають поділу між ними в певних частках, у тому числі шляхом укладення договору про поділ спадщини.Документ Peculiarities of the regulation of personal non-propertyrightswhen concluding sportscontracts(SPORT TK-EuroAmerican Journal of Sport Sciences. – 2023. – Vol. 12, Suppl. 2. – Article 30, 2023) Iasechko, S. V.; Ясечко, С. В.У статті розглядається регулювання особистих немайнових прав спортсменів у контексті сучасних договірних конструкцій, які використовуються в їх професійній діяльності. Автор обґрунтовує, що контракти, які використовуються в професійному спорті, мають свої особливості. У статті проаналізовано європейське та українське законодавство та індивідуальні договори за участю спортсменів, що дає змогу зробити висновок про наявність та використання нетипових договірних конструкцій у цій сфері. Загалом у статті наголошується на необхідності використання договірних конструкцій для регулювання не лише професійної діяльності спортсменів, а й регулювання особистих немайнових прав, що є більш ніж актуальним у сучасних умовах.Документ Legal regulation of intellectual property in sports(SPORT TK-EuroAmerican Journal of Sport Sciences. – 2022. – Vol. 11, Suppl. 2. – Article 45, 2022) Iasechko, S. V.; Ясечко, С. В.; Zaitsev, O. L.; Зайцев, О. Л.; Pokusa, P.; Saienko, V.; Саєнко, В.; Harashchuk, I.Використання прав інтелектуальної власності у сфері спорту на даний момент є одним із найпотужніших джерел фінансування спорту, спортивних заходів та різноманітних спортивних заходів. Проте, на жаль, спортивні організації та індивідуальні правовласники стикаються з проблемами щодо питань захисту. Існує нагальна потреба забезпечити захист цих прав і зміцнити їхній потенціал для отримання доходу від них. Використання інтелектуальної власності в сучасних умовах є значним фінансовим активом спортивної сфери. Набуваючи права інтелектуальної власності, спортивні організації, спортсмени та інші правовласники часто відчувають потребу в правовому регулюванні, захисті та комерціалізації об’єктів інтелектуальної власності, оскільки це є передумовою їх подальшого прибуткового використання. Тому дане дослідження було спрямоване на вивчення особливостей правового забезпечення, реалізації та захисту прав інтелектуальної власності у сфері спорту.Документ Умови правової охорони нетипових об’єктів авторського права(Держава і право. Серія : Юридичні і політичні науки. - 2023. - Вип. 93. - С. 77-90, 2023) Кройтор, В. А.; Kroitor, V. A.Визначено умови правової охорони нетипових об’єктів авторського права. Виявлено, що нетипові об’єкти авторського права співвідносяться з визнаними об’єктами авторсько-правової охорони, водночас не конкретизовані у нормах права та мають властивості, що відрізняють їх від типових ознак. Незважаючи на те, що ознаки нетипових об’єктів авторського права відрізняються від типових ознак, будь-який нетиповий об’єкт авторського права повинен бути оригінальним. Тобто бути новим (не схожим/відрізнятися від існуючих аналогічних об’єктів); створюватися власними зусиллями, творчими здібностями, з використанням досвіду конкретної людини – автора. Саме наявність критерію оригінальності дозволяє співвідносити нетипові об’єкти авторського права з об’єктами авторського права. Крім того, до умов правової охорони нетипового об’єкта авторського права слід віднести об’єктивну форму відповідного твору.Документ Інвестиції та інновації як інструмент реалізації та впровадження змін до сучасного підприємництва в умовах війни та поствоєнний період(Право і суспільство. - 2023. - № 6. - С. 93-99, 2023) Кройтор, В. А.; Kroitor, V. A.Проаналізовано та висвітлено сутність і значення інвестицій та інноваційного підприємництва у процесі економічного зростання як важливої складової розвитку національної економіки. Розглянуто деякі проблеми правового стимулювання інвестицій та інновацій у воєнний час.Документ Право дитини на безпечне для життя та здоров’я довкілля: юридична характеристика та специфіка здійснення(Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Юриспруденція. - 2014. - № 9-2, т. 1. - С. 179-181, 2014) Синєгубов, О. В.; Syniehubov, O. V.У статті здійснено юридичний аналіз особистого немайнового права дитини на безпечне для життя та здоров’я довкілля, а також виявлено особливості його реалізації цією соціальною групою.Документ Механізм ефективного забезпечення здійснення особистих немайнових прав дітей(Актуальні проблеми держави і права. - 2014. - Вип. 74. - С. 227-233, 2014) Синєгубов, О. В.; Syniehubov, O. V.У статті досліджено механізм забезпечення здійснення особистих немайнових прав дитини, визначено основні критерії його ефективності.Документ Використання схожого (імітованого) комерційного (фірмового) найменування у сфері права інтелектуальної власності(Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Юриспруденція. - 2014. - № 10-1, т. 1. - С. 197-200, 2014) Кузьминский, О. О.; Kuzmynskyi, O. O.У статті розглядається проблематика встановлення схожості комерційного, фірмового найменування, критерії оцінювання відомості комерційного, фірмового позначення та ступені ідентичності.Документ Заклади охорони здоров’я як спеціальні суб’єкти медичних правовідносин в умовах подальшого реформування системи охорони здоров’я в Україні(Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Юриспруденція. - 2023. - № 65. - С. 38-42, 2023) Кройтор, В. А.; Kroitor, V. A.Виявлено юридичні ознаки закладу охорони здоров’я як спеціального суб’єкта медичних правовідносин. Розкрито правовий статус закладу охорони здоров’я. Виокремлено особливості кластерної системи охорони здоров’я, визначено загальні та спеціальні юридичні ознаки закладу охорони здоров’я, сформовано рекомендації щодо подальших наукових розвідок.Документ Ownership right for the dead body and its parts(Legal, Economic Science and Praxis. - 2021. - № 1. - P. 4-10, 2021) Slipchenko, S. O.; Сліпченко, С. О.Наголошено, що сьогодні тіло померлого використовують практично в усьому світі як для його утилізації (поховання, кремація), так і для інших цілей. Перед судовою практикою неминуче постає питання про правовий режим цих об'єктів. Тому автором у статті зроблено спробу дослідити загальні тенденції визнання права власності на тіла померлих та їх окремі частини в рамках прецедентного права та міжнародного права.Документ Імунітети, врегульовані нормами міжнародного права(Прикарпатський юридичний вісник. - 2023. - Вип. 5 (52). - С. 42-48, 2023) Чупрун, Є. В.; Chuprun , Ye. V.Проаналізовано, узагальнено та систематизовано типології імунітетів, врегульованих нормами міжнародного права, враховуючи приватноправову роль імунітетів, їх співвідношення з правом людини на суд.Документ Особисте немайнове право на вакцинацію(Юридичний науковий електронний журнал. - 2023. - № 12. - С. 94-97, 2023) Горобець, Н. О.; Gorobets, N. O.; Мозгова, В. В.; Mozghova , V. V.Висвітлено цивільно-правова природа права на вакцинацію. Досліджено поняття медична допомога. Установлено, що профілактика не завжди включається до складу поняття «медична допомога». З’ясовано, що сучасні міжнародні стандарти та прогресивна правова думка обґрунтовано визнають профілактику невід’ємною складовою поняття «медична допомога». Визначено, що право на вакцинацію слід вважати складовою змісту особистого немайнового права на медичну допомогу та елементом профілактики, що має на меті попередження захворювань та у свою чергу передбачає збереження фізичного і психічного здоров’я. Пропонується поняття вакцинації розглядати як процес введення медичних імунобіологічних препаратів призначений для імунопрофілактики інфекційних захворювань (створення штучного імунітету). Установлено, що право на вакцинацію має включати в себе такі правомочності: право доступу до безпечних, ефективних вакцин; право бути поінформованим про наслідки введення вакцини (поствакцинальні ускладнення); право вибору наявних вакцин; право відмови від вакцинації. Пропонується особисте немайнове право на вакцинацію розглядати як міру можливої поведінки управомоченої особи щодо введення доступної, безпечної вакцини, спрямованої на створення штучного імунітету від інфекційних хвороб з метою збереження життя, здоров’я та забезпечення фізичних і соціальних потреб людини. З’ясовано, що особисте немайнове право фізичної особи на вакцинацію є невід’ємною складовою більш складного права на медичну допомогу, є одним із видів надання первинної медичної допомоги. Без права на вакцинацію не можливо повноцінно здійснити право на медичну допомогу.Документ Юридичні ознаки закладу охорони здоров'я як спеціального суб'єкта медичних правовідносин(Юридичний науковий електронний журнал. - 2023. - № 12. - С. 108-111, 2023) Кройтор, В. А.; Kroytor, V. A.У статті визначаються ознаки закладу охорони здоров'я як спеціального суб'єкта медичних правовідносин. Виокремлення юридичних ознак закладу охорони здоров’я, як юридичної особи, є нагальним із урахуванням втілення в життя реформи охорони здоров’я, поступового оновлення медичного законодавства, потреби повоєнного відновлення медичної сфери. Підкреслено, що для закладу охорони здоров’я властиві як загальні юридичні ознаки юридичної особи, так і спеціальні характеристики обумовлені сферою діяльності. Заклади охорони здоров’я за порядком створення можуть поділятися на юридичних осіб приватного та публічного права (державні, комунальні заклади, що створюються у розпорядчому порядку). На підставі аналізу положень норм медичного законодавства наголошена доцільність розмежовування суб’єктів господарювання, що здійснюють медичну практику та закладів охорони здоров’я (як загальне та спеціальне). Визначено, що заклад охорони здоров’я є особливим суб’єктом господарювання, оскільки його діяльність має соціальну цінність. Він повинен бути затребуваним для населення. Звернута увага, що соціальна складова закладу охорони здоров’я має прояв у тому, що його діяльність має комплексну природу – соціально-економічну. Водночас, заклад охорони здоров’я має елемент ризику у своєї діяльності. Для здійснення своєї діяльності заклад охорони здоров’я повинен мати спеціальне документальне забезпечення, зосібна статут, ліцензію, документи щодо забезпечення здійснення медичної практики. Встановлено, що формальна процедура створення закладу охорони здоров’я містить наступні елементи: прийняття рішення про його утворення; державну реєстрацію; отримання ліцензії щодо здійснення медичної практики; реєстрація в Реєстрі суб’єктів господарювання у сфері охорони здоров’я. Підкреслено, що господарська діяльність закладу охорони здоров’я має спеціальне призначення – медичне обслуговування населення. Ця діяльність в процесі реалізації повинна мати певний моніторинг щодо забезпечення прав пацієнтів на отримання якісної медичної допомоги.Документ Розуміння сутності категорії «юрисдикційний імунітет» у співвідношенні зі змістом однопорядкової термінології(Юридичний науковий електронний журнал. - 2023. - № 12. - С. 98-101, 2023) Жорнокуй, Ю. М.; Zhornokui, Yu. M.У статті проведено аналіз співвідношення категорій «імунітет», «недоторканність», «відповідальність» та «санкція». Увага акцентована на тому, що низка довідкових видань, правозастосовних актів та норми чинного законодавства іноді підміняють одну з вказаних категорій іншою, що є не лише порушення правил юридичної техніки, але й вносить дискомфорт у розуміння нормативного забезпечення суспільних відносин, пов’язаних із застосуванням юрисдикційного імунітету держави у міжнародних публічних та приватних відносинах. Обґрунтована позиція про те, що визнання за окремим суб’єктом статусу «іноземної держави» є необхідною передумовою для визнання його юрисдикційного імунітету. Якщо іноземна держава веде торговельну діяльність, укладає торговельні правочини, вона, відповідно до міжнародного законодавства, не користується таким імунітетом. Відповідно постають питання щодо притягнення її до відповідальності за завдання шкоди фізичним та юридичним особам іншої держави, а також вивчення проблематики застосування конструкцій «відповідальність» та «санкція» у цьому контексті. Обстоюється думка, що категорія «імунітет» співвідноситься з поняттям: 1) «недоторканність» як ціле з частиною; 2) «відповідальність» (вид соціальної відповідальності) як зовсім різноплощинні правові категорії, які є різними стадіями правозастосування (позбавлення імунітету → відповідальність); 3) «санкція» (як захід впливу, а не частина норми права) також як різнопланові категорії, оскільки питання відповідальності держави як учасника публічних та приватних відносин та покладення на неї санкцій знаходиться у площині застосування санкцій – переважно в політичній площині, у той час як категорія імунітету – це чисто правова категорія.Документ Самочинне будівництво у складі спадщини: до питання про об’єкт спадкування(Часопис цивілістики. – 2023. – Вип. 50. – С. 51–56, 2023) Кухарєв, О. Є.; Kukharev, O. Y.Стаття присвячена з’ясуванню об’єкта спадкування у разі смерті самочинного забудовника. Вихідним положенням дослідження є віднесення самочинно побудованого нерухомого майна до дефектного об’єкта цивільних прав. Ця обставина суттєво впливає на його спадкування. Об’єкт спадкування в разі смерті самочинного забудовника залежить від правового режиму земельної ділянки, на якій розташована будівля чи споруда та може охоплювати як права, так і обов’язки. За загальним правилом до спадкоємців самочинного забудовника переходить право власності на будівельні матеріали, використані під час здійснення будівництва. У випадку надання земельної ділянки в установленому порядку під уже збудоване нерухоме майно, в порядку спадкування переходить право на визнання права власності на такий об’єкт, тобто право на легалізацію. Таке право може бути реалізовано шляхом звернення до суду з позовом на підставі ч. 3 ст. 376 Цивільного кодексу України, а не в порядку ст. 392 Цивільного кодексу України. За своєю сутністю право на визнання спадкоємцями права власності на самочинне будівництво, забудовником якого є спадкодавець, має схожість із правом на завершення приватизації житлового приміщення, розпочатого спадкодавцем за життя. За умови визнання права власності на об’єкт самочинного будівництва за іншою особою – власником (користувачем) земельної ділянки, до спадкоємців забудовника переходить право на відшкодування витрат на будівництво. Здійснення самочинного будівництва на земельній ділянці, власник (користувач) якої заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за фактичним забудовником, зумовлює перехід до спадкоємця останнього обов’язку знести об’єкт самочинного будівництва за свій рахунок. Включення такого обов’язку до складу спадщини пов’язане з його виникненням у спадкодавця за життя на підставі судового рішення. Цей обов’язок має бути покладений на спадкодавця за життя. При цьому підлягають застосуванню положення ст. 1281, 1282 Цивільного кодексу України. Тому спадкоємець виконує обов’язок знести самочинно зведену будівлю за свій рахунок, але в межах вартості успадкованого майна.Документ Проблеми нормативно-правового забезпечення венчурного інвестування в Military tech(Право.ua. - 2023. - № 3. - С. 211-219, 2023) Шишка, О. Р.; Shyshka , O. R.; Шишка, Н. В.; Shyshka , N. V.Проаналізовано стан нормативно-правового забезпечення венчурного інвестування в сфері військових технологій в Україні, що впливає на інноваційну діяльність та привабливість у цій сфері, задля встановлення основних проблем та прогалин нормативно-правового регулювання та визначення можливих напрямків для їх вирішення.Документ Characteristics of committing transactions with information(Journal of Law and Political Sciences. – 2023. – Vol. 38, Issue 3. – P. 358-374, 2023) Iasechko, S. V.; Ясечко, С. В.У науковій статті розглядаються проблемні питання, пов’язані з використанням інформації в правочинах, яка зараз широко використовується в сучасному суспільному житті по відношенню до різних суб’єктів цивільних відносин у сфері нематеріальних благ.Документ Щодо проблеми визначення місця деяких правовідносин у сфері венчурного інвестування в предметі цивільного права(Право.ua. - 2023. - № 4, ч. 2. - С. 134-141, 2023) Шишка, О. Р.; Shyshka , O. R.Проаналізовано ключові проблеми правового встановлення в предметі цивільного права деяких цивільних відносин у сфері венчурного інвестування. Розроблено можливі шляхи їх вирішення для покращення стану правової визначеності в механізмі цивільно-правового регулювання.