Наукові публікації (Scientific publications). УДК 1

Постійне посилання зібрання

https://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/186

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 51

До експлікації поняття квантової заплутаності
(Актуальнi проблеми духовності. - 2023. - Вип. 24. - С. 225–248, 2023) Тягло, О. В.; Tiaglo, O. V.
Генеза поняття квантової заплутаностi дослiджується в контекстi суперечок навколо мисленого експерименту ЕйнштейнаПодольського-Розена, а ширше — дискусiї щодо повноти квантової механiки. З огляду на введенi фон Нейманом i запозиченi Шредiнгером поняття сумiшi та статистичного оператора аргументовано, що поняття заплутаностi у квантовiй фiзицi не є необхiдним. Поглиблений порiвняльний аналiз теоретичних студiй Шредiнгера, фон Неймана i Ландау приводить до висновку про поступове долання уявлення складної квантової системи як квазiмеханiчного агрегату. Знаходить обґрунтування її об’єктивна цiлiснiсть. Тож цiлiснiсть притаманна не тiльки квантовим явищам, а й квантовим системам самим собою. Повне роз’яснення мисленого ЕПР-експерименту вимагає врахування обох цих виявiв квантової цiлiсностi. Стверджується, що суттєвий результат довготривалого обговорення ЕПР-експерименту полягає у вичерпному визнаннi цiлiсностi квантової реальностi. Дослiдження «зльоту i падiння» поняття квантової заплутаностi, як i обґрунтування Бором поняття цiлiсного явища, пiдтверджують незвiднiсть Унiверсуму до множини демокрiтових атомiв та їх незчисленних сполучень, агрегатiв. Бiльше того, усе це збагачує картину Всесвiту як зрештою неподiльної цiлiсностi, що є революцiйною замiною досi популярного свiтогляду в дусi Демокрита. Аналiз сучасного використання поняття заплутаностi виявляє, що, з одного боку, воно схоплює неподiльнiсть, цiлiснiсть складних квантових систем рiзного роду i у такий спосiб є iнструментом рацiонального холiзму. Однак, з iншого боку, поняття заплутаностi було викликане до життя ще в межах уявлення квантових систем як квазiкласичних агрегатiв. Це дотепер дається взнаки через неглибоке наочно-повсякденне його розумiння, через принципово обмеженi спроби змоделювати чи помислити цiлiснi системи як множини окремих об’єктiв, хоч i в заплутаних станах.
Християнська ідентичність за часів глобалізації
(Наукові записки [Національного університету "Острозька академія"]. Сер. : Філософія. - 2010. - Вип. 6. - С. 150-155, 2010) Голопич, І. М.; Golopych, І. М.
У статті розглядається християнська ідентичність за часів глобалізації та головні підстави, на яких вона ґрунтується. Аналізується головна проблема християнської ідентичності, яка виникає під впливом великого потоку інформації – розуміння Образу Ісуса Христа та самоідентифікації з ним віруючих.
Українська ідентичність у проекті європейського прикордоння
(Наукові записки [Національного університету "Острозька академія"]. Сер. : Філософія. - 2010. - Вип. 6. - С. 92-99, 2010) Артеменко, А. П.; Artemenko, A. P.
У статті аналізується феномен України як пограниччя та специфіка визначення «українства». Розглядається «загальна схема соціокультурного співтовариства», яка формує українську ідентичність. Поняття «відкритого простору комунікації» і «втеча від держави» подані як ключові для української ідентичності.
Релігійна свобода: проблема суміжних термінологічних конструктів
(Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. – 2017. – № 3. – С. 68-75, 2017) Пайда, Ю. Ю.; Paida, Yu. Yu.; Куруц , Н. В.; Kuruts, N. V.
Розглянуто проблему міжрелігійного діалогу через одну із детермінант – термінологічну невизначеність і неузгодженість між різними концептуальними традиціями у розумінні основних положень. Зокрема, відтворено принципові розбіжності, а також продемонстровано ідентичності у тлумаченні суміжних термінологічних конструктів, що входять у науковий обіг при аналізі поняття «релігійна свобода». Так, у поле аналізу ввійшли концепти «воля», «свобода» та «вибір». Ввівши їх у контекст додержання принципу релігійної свободи в сучасному світі, автор резюмує, що здатність людини керуватися волею в межах чуттєвих бажань і чистого розуму дозволяє їй цілеспрямовано формувати наміри й узгоджувати своє життя з життям інших (у тому числі координувати свої вірування з іншими релігійними поглядами). Усвідомлюючи можливість власного вільного вибору в системі релігій світу, людина здатна, керуючись практичним досвідом і критичним розумом, поважати такий самий вільний вибір тих, хто сповідує інші канони, та демонструвати раціональну спроможність досягнення загального блага. Але для того щоб узгодити свої дії, соціальні суб‘єкти мають узгодити концептуальні підходи до пояснення буття й усіх його складових, починаючи з узгодження та уніфікації розуміння основних положень і концептів.
Автономія людини: філософсько-правовий аспект
(Актуальні проблеми правової науки і державотворення в Україні в контексті правової інтеграції : зб. матеріалів ІХ Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Суми, 21-22 трав. 2016 р.). – Суми: Видав. дім «Ельдорадо», 2016. – С. 183-185, 2016) Геращенко, Т. Г.; Herashchenko, T. H.
Зазначено, що автономна особистість – це суб’єкт, який вважає себе вільним і незалежним членом суспільства. Він має право вибору конкретної трудової діяльності, усвідомлює свої дії, дає їм правову оцінку, виходячи з критеріїв права, незалежний у розв’язанні політичних та ідеологічних питань.
«Тиранія моменту» в житті сучасника
(Сучасні проблеми правового, економічного та соціального розвитку держави : тези доп. V Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 18 листоп. 2016 р.). – Харків, 2016.– С. 41-43, 2016) Грищенко, Н. В.; Hryshchenko, N. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-6719-3754
Відзначено, що інформаційний розвиток суспільства радикально змінює уявлення людини про час як основний вимір її буття. В новій комунікативній системі минуле, сьогодення та майбутнє можуть програмуватися для взаємодії один з одним в одному і тому ж повідомленні. «Безчасовий час» стає матеріальною основою нової культури, яка виходить за межі певного досвіду.
Freedom or arbitrariness: a social and philosophic analysis
(Postmodern Openings. – 2021. – Vol. 12, Issue 2. – P. 354-366, 2021) Stezhko, Z.; Hryshchenko, N. V.; Грищенко, Н. В.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-6719-3754; Kultenko, V.; Savytska, I.; Suprun, A.; Rusko, N.
Тема свободи завжди була в центрі життєвого та філософсько-політичного дискурсу. Свобода – одне з чарівних слів, яке викликає багато позитивних емоцій у повсякденному житті. Окремі соціально-філософські дослідження висвітлюють шляхи заміни традиційної, а іноді й спонтанної абсолютизації людської свободи на емпіричному рівні суспільної свідомості. Воно полягає в досягненні бажаних результатів і в праві вибирати, чого досягти. Різниця між цими «формулами» очевидна. в у другому випадку можна спостерігати прийняття певних обмежень свободи через соціальну реальність і розуміння того, що вона може бути повністю реалізована лише через самообмеження. Однак до таких висновків потрібно дійти самостійно. Практика показує, що категоричність влади щодо обов’язків громадян здебільшого призводить до протилежних результатів. Тому, як ніколи, актуальною є розробка постійної, розгорнутої, багаторівневої гуманітарної програми роботи з населенням, заснованої на соціально-філософських дослідженнях. Держава має побудувати «мережу» постійних спеціальних державних інституцій, оскільки це покращить якість державного управління, прокладе шлях до толерантності та успішних компромісів. Кінцевою метою даної статті є формування усвідомленої (раціональної) громадянської позиції та самовизначення внаслідок повного усвідомлення нею відповідальності за свої рішення.
Iнформацiйна вiйна: аналiз феномена
(Актуальнi проблеми духовності. - 2022. - Вип. 23. - С. 173–189, 2022) Тягло, О. В.; Tiaglo, O. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-0721-1153
Зазначено, що інформацiйна вiйна ґрунтується на рiзного роду матерiальних явищах i ставить за мету в певний спосiб вплинути на матерiальний свiт. Однак вона включає й не менш необхiдну та важливу — iдеальну —складову, що вкорiнена у психiцi окремих людей, людських спiльнот i зазвичай вiдображується назовнi, сприймається, викликається до життя та органiзовується через застосування мови, вiзуалiзацiю тощо. Надано логiко-фiлософський аналiз саме цiєї складової iнформацiйної вiйни. Соцiальнi мережi й електроннi ЗМI, ширше — Internet, сьогоднi виявляються найважливiшим полем ведення iдеальної складової iнформацiйної вiйни. Велику iнформацiйну небезпеку в Internet становлятьпрофесiйнi тролi та боти, органiзованi у «фабрики тролiв», «ботоферми». Їх головний продукт — масове поширення замовної (дез)iнформацiї. Виявлено деякi елементарнi способи iдентифiкацiї тролiв. Разом iз фактчекiнгом вони кориснi в убезпеченнi вiд злоякiсних iнформацiйних впливiв, але не завжди достатнi. Пiдкреслено, що дiєва нацiональна система ведення iдеальної складової iнформацiйної вiйни має поєднувати вiдповiднi групи фахiвцiв iз компетентних державних структур, спецiалiзований персонал медiа, профiльнi громадськi органiзацiї, iнформацiйних волонтерiв. Та в iдеалi кожен має бути навчений надавати собi сам бодай первинну допомогу проти дезiнформацiї.
Логіка юридичних міркувань
(Аналітично-порівняльне правознавство. - 2022. - № 2. - С. 349-353, 2022) Тягло, О. В.; Tiaglo, O. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-0721-1153
Розглянуто зв’язок юридичних міркувань, юридичної аргументації та, з іншого боку, логіки. Опрацьовано один важливий аспект зазначеного зв’язку, а саме чи є загальна, або формальна, логіка необхідною і достатньою для визначення релевантної форми юридичних міркувань та аргументації. Наголошено, що не можна стверджувати, що формальна логіка у полі права не працює зовсім. Однак сама по собі вона не детермінує релевантну форму юридичних міркувань чи аргументації, оскільки, насамперед, між формально-логічною валідністю і юридичною валідністю наявна суттєва різниця. Ця різниця ґрунтується на визнанні базової цінності права, тих чи інших особливих юридично-значущих цінностей поряд з цінністю матеріальної чи формальної істини. Відзначено, що формальна логіка не є ані достатньою, ані необхідною для того, щоб міркувати та аргументувати як юрист. Разом з тим, успішний юрист повинен засвоїти особливу юридичну логіку, що належить до домена сучасної неформальної логіки, і неухильно нею керуватися.
Quo Vadis: anthropological dimension of the modern civilization crisis
(Anthropological Measurements of Philosophical Research. – 2021. – № 19. – P. 23-31, 2021) Shapoval, V. M.; Шаповал, В. М.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4826-8463; Tolstov, I. V.; Толстов, І. В.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-5511-1670
Метою статті є аналіз причин системної кризи, яка вразила сучасну цивілізацію, через опис її основних структур, виявлення взаємозв’язку між її елементами, оцінка їх евристичного потенціалу, що відкриває можливості пошуку шляхів вирішення зазначеної кризи, нових напрямків цивілізаційного розвитку. Теоретичний базис дослідження склали системний аналіз, соціально-філософський і філософсько-антропологічний підходи, а також філософія глобальних проблем сучасності. Наукова новизна полягає в тому, що в статті вперше показаний зв’язок між основними структурними елементами людської цивілізації як системи, зміна одного з параметрів якої веде до зміни всіх інших, а також до зміни цивілізації в цілому. Висновки. Причиною глибокої кризи, яка вразила сучасну цивілізацію, є розбалансованість її як системи. Найважливішими елементами цієї системи є: чисельність населення, ресурси і технології, а ядром – свідомість в її індивідуальній та колективній формах. Від її стану залежить сприйняття, переробка та використання інформації, що є визначальним цивілізаційним ресурсом, а також стабільність всієї системи. Свідомість, яка базується на старих, що зжили себе, принципах та стереотипах, не в змозі впоратися з найгострішими викликами часу. Нова свідомість, якщо вона буде сформована, ознаменує собою перехід до нової теоретичної картини світу та моделі людської поведінки, в якій люди діятимуть, керуючись перевіреними знаннями, а не свавіллям та забобонами. Категоричним імперативом нової свідомості повинна стати ідея формування продуктивного інформаційного середовища, де будуть домінувати ідеї не консюмеризму та деструкції, як це має місце в теперішній час, а конструктивності та творчої праці.
Право як феномен культури: спроба концептуальної самокритики. Стаття перша. Про доцільність постановки проблеми і деякі питання методології та термінології. Частина 2. Про термінологію: сталі (загальні) термінопоняття
(Вісник Луганського держаного університету внутрішніх справ ім. Е. О. Дідоренка. – 2018. – Вип. 2 (82). – С. 37-47, 2018) Литвинов, О. М.; Lytvynov, O. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2952-8258
Питання термінології в процесі дослідження права як феномену культури проаналізовано у взаємозв’язку з методологічними проблемами формування та здійснення культурологічного підходу у філософії права. Розглянуто ключові категорії концептуального рівня: культура, право, вторинні культури тощо. Доведено думку про необхідність апелювання до методологічних досягнень світової (західної) філософії ХХ століття, на основі яких запропоновано формування культурологічного підходу, що спирається на засадничі ідеї Аристотеля. Показано практичну доцільність і ефективність такого підходу на прикладі аналізу сучасного вітчизняного законодавства.
Is there a specifically juristic logic?
(Форум права = Forum Prava. – 2019. – Suppl. – P. t48-t53, 2020) Tiaglo, O. V.; Тягло, О. В.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-0721-1153
English translation of updated version of the original article published in Ukrainian: Tiaglo, O. V. (2017). Forum Prava, (1). 188–194. URL: http://nbuv.gov.ua/jpdf/FP_index.htm_2017_1_33.pdf.
Діджиталізація: на порозі цифрового дахау
(Держава і злочинність. Нові виклики в епоху постмодерну : зб. тез доп. наук.-практ. конф., присвяч. пам’яті віце-президента Кримінологічної асоціації України, професора О. М. Литвака (м. Харків, 23 квіт. 2020 р.). – Харків : ХНУВС, 2020. – С. 170-172, 2020) Литвинов, О. М.; Lytvynov, O. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2952-8258
Діджиталізація – це, перш за все, явище, що спричиняє послідовні трансформації соціокультурного коду, об’єднані загальним вектором розвитку. Сьогодні експоненціальне зростання цифрових технологій тягне за собою і зростання по експоненті кількості й якості інтеграційних змін в системі комунікації в суспільстві, що склалась в індустріальну епоху. Поява таких технічних засобів, як Інтернет і мобільні пристрої, що дозволяють членам суспільства перебувати в постійній комунікації один з одним, є першою сходинкою діджиталізації і, відповідно, провісником глобальних модифікацій соціальних інститутів і вектору розвитку суспільства в цілому.
Про одне актуальне для науки завдання
(25 років становлення Сумської філії Харківського національного університету внутрішніх справ: славетна історія та горизонти майбутнього: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Суми, 21-22 лют. 2020 р.). – Суми: Видав. дім «Ельдорадо», 2020. – С. 294-296, 2020) Литвинов, О. М.; Lytvynov, O. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2952-8258; Гладкова, Є. О.; Gladkova, Ye. O.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4621-1738; ResearcherID: I-7032-2016
Розкрито природу соціально-гуманітарного знання з позицій філософії наукового дискурсу.
The problem of searching the meaning of human existence: contemporary context
(Anthropological measurements of philosophical research = Антропологічні виміри філософських досліджень. - 2020. - № 17. - P. 55-64, 2020) Petrushov, V. M.; Петрушов, В. М.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-3279-2180; Shapoval, V. M.; Шаповал, В. М.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4826-8463
Метою статті є аналіз причин і підстав кризи сфери смислопородження, а також пошуки відповідей на питання про сенс людського життя в сучасному світі, що актуалізувались у зв’язку із загостренням глобальних проблем, виявлення точок дотику різних теоретичних позицій, оцінка їх евристичного потенціалу. Теоретичний базис дослідження склали історико-філософський, компаративістський та системний підходи, а також аналіз філософських напрацювань в області глобалістики. Наукова новизна полягає у тому, що в статті вперше зроблена спроба провести комплексний аналіз проблеми сенсу сущого, якою вона вбачається у першій чверті ХХI століття, пов’язавши її з сучасною соціальною ситуацією, яка характеризується складним комплексом взаємопов’язаних і взаємозалежних антропологічних проблем сучасності. Акцентується, що основна причина кризи сенсу полягає у тому, що людина відірвавшись від свого коріння, яким є жива природа, і створивши для задоволення своїх потреб штучну структуру – цивілізацію, – не знаходить шляхів до трансцендентного, що є істинним Домом її буття. Висновки. Людина повинна відмовитися від помилкової зарозумілості про своє потенційне всезнання й всемогутність, перестати диктувати сущому свої правила, визначити межі своєї свободи і спробувати ясно усвідомити своє місце в об’єктивній структурі буття. Тільки в тому випадку, якщо відбудуться кардинальні зміни у сфері смислопородження, глобальна ситуація може змінитися на краще. Вирішальною силою, здатною підштовхнути до позитивних змін, може стати або вільна воля людей, які зрозуміють всю критичність ситуації, або зовнішні природні та соціальні обставини, які змусять людей кардинально перебудуватись. Правильна розстановка пріоритетів, глибоке усвідомлення загальнолюдських цілей і солідарність між людьми могли б стати тією ціннісною основою, яка буде підставою набуття сенсу і створення більш сприятливого майбутнього.
Кризис современной цивилизации и смыслообразующие аспекты творчества
(Смысл творчества: инновации и Dasein : сб. ст. – СПб, 2016. – С. 147-155, 2016) Шаповал, В. Н.; Shapoval, V. M.; Шаповал, В. М.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4826-8463
В статье рассматриваются отдельные проявления системного кризиса, переживаемого современной цивилизацией, его истоки и формы проявления. Автор делает ударение на том, что основания переживаемых трудностей следует искать в духовной сфере. В сложившихся условиях только творчество, положительно окрашенные усилия нетривиально мыслящих людей становятся единственным инструментом, способным переломить ход событий и повернуть вектор цивилизации от нарастающего хаоса к новой гармонии и созиданию.
Філософія у стислому викладі : навчальний посібник
(Суми: Університетська книга, 2015. – 180 с., 2015) Геращенко, Т. Г.; Gerashchenko, T. H.
Навчальний посібник містить навчальний матеріал з філософії за програмою вищих навчальних закладів та орієнтований на вивчення зарубіжної і вітчизняної філософії в контексті світових, загально цивілізаційних вимірів. Він враховує вимоги кредитної системи і включає до кожної теми індивідуальні навчально-дослідні завдання, завдання для самостійної роботи, тестові вправи, короткий словник термінів, що позначають основні поняття філософії, список рекомендованої літератури. Для студентів вищих навчальних закладів, які вивчають філософію.
Орієнтація на цілісну особистість як необхідність при формуванні постнекласичного економічного знання
(Причорноморські економічні студії. – 2018. – № 35, ч. 1. – С. 5-9, 2018) Гончарова, В. О.; Goncharova, V. A.; ORCID: https://orcid.org/0000-0001-7103-9728
У статті визначена сутність інтегральної цілісності, яка виражається у природній (органічній) цілісності. Також обґрунтована відмінність природи людини та людини-особистості. Так остання має триіпостасну цілісну підсвідомо-свідомо-духовну природу. Разом із тим, розкриваючись через триіпостасну цілісну підсвідомо-свідомо-духовну природу, людина виконує творчий акт, тим самим являє собою особистість і розвивається як вона.
To understanding of the burden of proof in Anglo-American law
(Форум права = Forum Prava. – 2019. – Suppl. – P. t46-t53, 2019) Tiaglo, O. V.; Тягло, О. В.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-0721-1153
The translation into English of the original article published in Ukrainian Tiaglo, A. V. (2019). Forum Prava, 54(1). 69–76. DOI: http://doi.org/10.5281/zenodo.2563155.
Деякі дискусійні питання з приводу подальшої еволюції людини
(Філософські обрії. – 2019. – Вип. 41. – С. 143-153, 2019) Шаповал, В. М.; Shapoval, V. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4826-8463
У статті піднімаються питання стосовно загальних тенденцій розвитку людства і відстоюється та думка, що надія на те, що біологічна еволюція виду «людина» буде мати продовження у вигляді духовної еволюції, не підтверджується фактами історії і реальної дійсності. За всіма ознаками, на зміну біологічній еволюції стосовно людини приходить не духовний, а інформаційно-технологічний етап.

Переглянути

Нові надходження