Наукові публікації (Scientific publications). УДК 343.2/.7
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Недбале ставлення до військової служби (ст. 425 КК України): ознаки об’єктивної сторони складу кримінального правопорушення та їх вплив на кваліфікацію(Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Серія: "Право". - 2024. - Вип. 39. - С. 51-58, 2024) Ященко, А. М.; Yashchenko, A. M.Надано характеристику ознак об’єктивної сторони складу кримінального правопорушення, передбачених ст. 425 КК України, та вплив окремих з них на кримінально-правову кваліфікацію. Зазначено, що об’єктивну сторону особливо кваліфікованого складу цього протиправного посягання може утворювати лише недбале ставлення до військової служби (дія або бездіяльність), вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану (ч. 3 ст. 425 КК України), або в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці (ч. 4 ст. 425 КК України). У зв’язку з цим, кримінально-правова кваліфікація особливо кваліфікованих складів недбалого ставлення до військової служби не повинна ставитися в обов’язкову залежність від настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді істотної шкоди або тяжких наслідків як матеріального, так і нематеріального характеру.Документ Право дитини на захист від зловживань із боку опікуна або піклувальника(Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. – 2023. – Спецвипуск № 2. - С. 88-95, 2023) Юшкевич, О. Г.; Yushkevych, O. H.Висвітлено особливості захисту дитиною своїх прав та інтересів від зловживань із боку опікуна, піклувальника. Розглядаються два способи такого захисту: в адміністративному (за допомогою комісій з питань захисту прав дитини) та судовому порядку. Окрему увагу приділено дискусійному питанню об’єктивної сторони злочину за ст. 167 Кримінального кодексу України – зловживання опікунськими правами лише щодо майнових прав та інтересів дитини. Зроблено висновок про необхідність подальших наукових досліджень та аналізу судової практики щодо уточнення об’єктивної сторони злочину за ст. 167 Кримінального кодексу України. Проаналізовано зміст єдиного з 2019 р. судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за ст. 167 «Зловживання опікунськими правами».Документ Проблема змішаної (складної, подвійної) форми вини та кваліфікація кримінальних правопорушень у сфері інтелектуальної власності(Legal science and education in Ukraine and EU countries: a paradigm shift : Collective monograph. - Riga, Latvia : “Baltija Publishing”, 2021. - P. 453-480, 2021) Харченко, В. Б.; Kharchenko, V. B.За сучасних умов розбудови України за інноваційним шляхом дедалі більшої значущості набуває всебічна охорона прав на об’єкти інтелектуальної власності. У зв’язку з цим забезпечення охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності набуває нових пріоритетів. Водночас питання здійснення належної кримінально-правової оцінки реальних внутрішніх проявів особи при вчиненні нею порушення прав на об’єкти інтелектуальної власності, а також суб’єктивного ставлення до наслідків такого діяння має істотне значення для реалізації основоположних засад кримінального права, зокрема в аспекті недопустимості об’єктивного ставлення у вину. Результати аналізу практики застосування ст. 176, 177, 229, 231 та 232 КК України дозволяють стверджувати, що в окремих випадках вина особи може бути умисною щодо діяння та необережною щодо його наслідків. Отже, з’ясування поняття й ознак злочину, вчиненого із двома формами вини, має велике теоретичне та практичне значення. Суб’єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ст. 231 КК, визначається залежно від форми його вчинення та психічного ставлення особи до різних об’єктивних ознак: 1) прямий умисел щодо збирання відомостей, які становлять комерційну таємницю; 2) прямий або непрямий умисел щодо подальшого незаконного використання таких відомостей і 3) умисел (прямий чи непрямий) або необережність (кримінальна протиправна самовпевненість чи кримінальна протиправна недбалість) щодо завдання істотної шкоди особі, яка правомірно визначила інформацію як комерційну таємницю. У разі вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 232 КК, винний усвідомлює, що розголошує комерційну таємницю без згоди її володільця і бажає цього (прямий умисел). Щодо спричинення такою поведінкою наслідків у вигляді істотної шкоди, то вина може бути як у формі умислу (прямого чи непрямого), так і у формі необережності (кримінальна протиправна самовпевненість чи кримінальна протиправна недбалість).Документ A Special Status Victim: Criminal Liability for Assaulting a Government Official in Ukraine and Other Countries(Cuestiones Políticas. – 2023. – Vol. 41, № 79. – P. 509-523, 2023) Borovyk, A.; Tkachenko, I.; Ivchenko, B.-Yu. V.; Івченко, Б.-Ю. В.; Mandzyk, P.; Solovyov, E.У статті обговорюються деякі нові питання кримінальної відповідальності за напади на посадових осіб у різних юрисдикціях. Акцент зроблено як на порівняльному підході до аналізу відповідних кримінальних законів, так і на конкретних правових засадах захисту життя та здоров’я працівників правоохоронних органів. На основі положень статутного кримінального законодавства та судової практики ряду країн показано, що життя, здоров’я та майно працівників правоохоронних органів користуються вищим рівнем захисту. Пояснюється це тим, що такі особи є безпосередніми представниками держави, публічно виконують свої обов’язки, залишаються під пильною увагою громадськості, а тому можуть стати більш легкою мішенню для скоєння насильницьких злочинів. У висновках дослідження було стверджено, що визначення правових підстав, обсягу та меж кримінально-правового захисту державних службовців має здійснюватися на національному рівні (або на рівні штату у федеральній юрисдикції) на основі орієнтації та принципи внутрішньої кримінально-правової політики та програми даної країни.Документ Criminal liability for establishing or spreading criminal influence in the context of armed aggression against Ukraine(Cuestiones Políticas. – 2023. – Vol. 41, № 79. – P. 331-343, 2023) Akimov, M.; Chugaievska, A.; Alieksieieva-Danylenko, Yu. V.; Алєксєєва-Даниленко, Ю. В.; Semeniuk-Prybaten, A.; Lytvynenko, O.Метою даного дослідження був аналіз кримінально-правової системи встановлення злочинного впливу під час збройної агресії проти України. З початку збройної агресії Росії в Україні зросла кількість військових злочинів, скоєних російськими військовими. Розслідування кримінального впливу під час війни – абсолютно новий напрямок роботи для правоохоронців. Використовувалися загальні методи наукового дослідження та спеціальні методи правового дослідження. Автор досліджує види злочинного впливу в контексті російської агресії проти України відповідно до Римського статуту та Кримінального кодексу України. Визначено поширені кримінальні правопорушення у 2021 та 2022 роках. Визначено низьку ефективність судової влади щодо притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які вчинили злочинний вплив. Зроблено висновок, що внесення змін до кримінального законодавства шляхом скорочення строків розслідування та скороченої процедури притягнення до кримінальної відповідальності за злочини невеликої тяжкості забезпечить їх оперативне розслідування та притягнення до відповідальності, що, у свою чергу, звільнить органи слідства та юстиції від тягаря розгляду злочинів. за тяжкі та особливо тяжкі кримінальні злочини.Документ Проблеми кримінально-правової охорони гідності людини, яка померла(Протидія злочинності і корупції: міжнародні стандарти та досвід України: зб. тез міжнар. конф. (м. Харків, 22 верес. 2021 р.). - Харків: Юрайт, 2021. - С. 105-109, 2021) Денисов, С. Ф.; Denysov, S. F.; Коваленко, Н.Доведено, що конституційний принцип, згідно з яким кожен має право на повагу до його гідності, стосується кожного як за життя, так і після смерті, коли це право трансформується у право на гідне ставлення до тіла померлого.Документ Застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб: теоретичний аспект(Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Юриспруденція. - 2014. - № 7. - С. 199-202, 2014) Ященко, А. М.; Yashchenko, A. M.Проаналізовано положення Закону України № 314-VII, приписи якого сприяють дотриманню вимог індивідуалізації заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб у процесі їх застосування, виявленні окремих недоліків законодавчої регламентації цих засобів впливу і формулюванні на цій основі пропозицій щодо їх усунення.Документ Особливості змін кримінальної відповідальності за кіберзлочини в Україні(Кібербезпека в Україні: правові та організаційні питання = Cybersecurity in Ukraine: Legal and Organizational Issues : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Одеса, 17 листоп. 2023 р.). - Одеса : ОДУВС, 2023. - С. 43-45, 2023) Лучик, В. Є.; Luchyk, V. Ye.; Кочин, В. Д.; Kochyn, V. D.Зазначено, що кіберзлочин представляє собою небезпечні та незаконні діяння, за допомогою електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), комп’ютерних систем та мереж, які спрямовані на кіберпростір. Чинне законодавство України все ще не є досконалим щодо відповідальності у сфері кіберзлочинності, але згідно історії змін ККУ, найближчим часом наше законодавство буде охоплювати більше випадків у цій сфері.Документ Особливості кваліфікації злочинного забруднення або псування земель (ст. 239 Кримінального кодексу України)(Право і суспільство. - 2014. - № 6-1, ч. 2. - С. 326-331, 2014) Шульга, А. М.; Shulga, A. M.Статтю присвячено проблемі кваліфікації злочинного забруднення або псування земель. У ній розглянуто та проаналізовано об’єктивні й суб’єктивні ознаки складу злочину, передбаченого ст. 239 Кримінального кодексу України. Зроблено висновок про те, що наявність усіх елементів складу злочинного забруднення або псування земель є єдиною юридичною підставою настання кримінальної відповідальності за це суспільно небезпечне діяння.Документ Поняття злочинів у сфері службової діяльності(Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Юриспруденція. - 2014. - № 10-1, т. 2. - С. 86-89, 2014) Пчеліна, О. В.; Pchelina, O. V.Проаналізовано кримінально-правові трактування поняття злочинів у сфері службової діяльності. Висвітлено зміст і співвідношення різної термінології, що використовується для позначення злочинів у сфері службової діяльності. Сформульовано криміналістичне визначення злочинів у сфері службової діяльності.Документ Проблемні аспекти об’єктивної сторони незаконного заволодіння ґрунтовим покривом (поверхневим шаром) земель(Право і суспільство. - 2014. - № 6-2, ч. 3. - С. 181-187, 2014) Ребенко, С. М.; Rebenko, S. M.Досліджено проблеми кримінально-правової охорони земель від незаконного заволодіння їх поверхневим шаром. Здійснено правовий аналіз об’єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. 239-1 Кримінального Кодексу України (далі – КК). Запропоновані висновки можуть бути використанні в практичній діяльності правоохоронних органів та суду.Документ Кримінально-правова характеристика вини як ознаки суб’єктивної сторони підкупу працівника підприємства, установи чи організації(Supremaţia Dreptului = Верховенство Права: междунар. науч. журн. – 2016. – № 4. – С. 143-149, 2016) Овод, К. К.; Ovod , K. K.Стаття присвячена побудові кримінально-правової характеристики вини як ознаки суб’єктивної сторони підкупу працівника підприємства, установи чи організації в актуальній редакції Кримінального Закону та виявленню пов’язаних із цим особливостей кваліфікації. Проаналізувано особливості змісту психічного ставлення особи, яка підкуповує (вигодонадавача), і особи, яка підкуповується (вигодонабувача), до власних діянь і розкрито взаємозв’язок їх умислів.Документ Проблемні питання, пов’язані з кваліфікацією воєнних злочинів в Україні(Захист та дотримання прав громадян органами Національної поліції України в умовах воєнного стану : тези доп. учасників наук.-практ. конф. (м. Вінниця, 7 груд. 2023 р.). – Вінниця : ХНУВС, 2023. – С. 118-119, 2023) Рейда, Д. І.; Reida, D. I.Розглянуто проблемні питання, пов’язаних з кваліфікацією воєнних злочинів в Україні, які вимагають негайних заходів для вирішення. Наголошено на встановленні комплексного підходу та співпраці з міжнародними організаціями, покращення нормативно-правової бази, підвищення навичок та кваліфікації правоохоронних органів.Документ Науковий висновок Харківського національного університету внутрішніх справ до проєкту Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення відповідальності за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту» (реєстр. № 9028 від 17.02.2023)(Харківський національний університет внутрішніх справ, 2023) Сокуренко, В. В.; Sokurenko, V. V.; Бугайчук, К. Л.; Bugaychuk, K. L.; Матюшкова, Т. П.; Matiushkova, T. P.; Галкіна, О. М.; Halkina, O. M.; Абламська, В. В.; Ablamska, V. V.; Прібиткова, Н. О.; Pribytkova, N. O.Проаналізовано законопроєкт № 9028, який запропоновано відхилити як такий, що містить значну кількість недоліків як суто юридичного, так і логіко-правового характеру, а також може суттєво вплинути на дестабілізацію наркотичної ситуації в країні в умовах воєнного стану.Документ Кримінальні правопорушення з ознаками тероризування як вид воєнних злочинів та їх документування(Захист та дотримання прав громадян органами Національної поліції України в умовах воєнного стану : тези доп. учасників наук.-практ. конф. (м. Вінниця, 7 груд. 2023 р.). – Вінниця : ХНУВС, 2023. – С. 103-105, 2023) Вінцук, В. В.; Vintsuk , V. V.Зазначено, що необхідно визначити воєнні злочини чи можливо ретельно прояснити ситуацію, стосовно їх визнання у контексті кримінального законодавства як кримінальне правопорушення, що полегшить розгляд їх не тільки міжнародними кримінальними судами, а й національними.Документ До питання визначення мотивів вчинення злочинів проти власності внутрішньо переміщених осіб в Україні(Роль та місце правоохоронних органів у розбудові демократичної правової держави: матеріали XV міжнар. наук.-практ. конф. (м. Одеса, 22 берез. 2023 р.). – Одеса: ОДУВС, 2023. – С., 2023) Колодій, Д. В.; Kolodii , D. V.Відмічено, що корисливий мотив злочину можна визначити, як прагнення задовольнити індивідуальну потребу винного або іншої особи (групи осіб) шляхом завідомо протиправного, передбаченого кримінальним законом заволодіння чужим майном чи чужими майновими правами, або шляхом звільнення від майнових зобов’язань та зменшення витрат. Підкреслено, що таке доповнення більш детальніше розкриває основні ознаки та соціальну сутність корисливих мотивів злочинів, зокрема, злочинів проти власності внутрішньо переміщених осіб в Україні.Документ Законодавче закріплення кримінального правопорушення та його визначення(Сучасні проблеми правового, економічного та соціального розвитку держави : тези доп. ХII Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Вінниця, 1 груд. 2023 р.). – Вінниця : ХНУВС, 2023. – С. 17-18, 2023) Вінцук, В. В.; Vintsuk, V. V.; Вінцук, В. А.; Vintsuk , V. A.Зазначено, що склад кримінального правопорушення слід відрізняти від кримінального правопорушення, вчиненого в реальній дійсності. Це хоча близькі, але не тотожні категорії. Кримінальне правопорушення – це конкретний акт вольової поведінки людини, це явище об’єктивної дійсності, яке реально вчиняється в житті людей. Склад кримінального правопорушення – це правова характеристика діянь такого виду, яка надається у кримінальному законодавстві.Документ Проблеми кримінальної відповідальності за злочини, пов’язані з торгівлею людьми, в умовах збройного конфлікту(Теоретико-прикладні проблеми кримінального процесу та криміналістики в умовах воєнного стану : тези доп. Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Кам’янець-Подільський, 24 листоп. 2023 р.). – Кам’янець-Подільський : ХНУВС, 2023. – С. 179-182, 2023) Коваль, К. О.; Koval , K. O.; Орлов, Ю. В.; Orlov, Yu. V.Розглянуто проблеми кримінальної відповідальності за злочини, пов’язані з торгівлею людьми, в умовах збройного конфлікту. Запропоновано удосконалення нормативного визначення торгівлі людьми без прив’язки до цілі експлуатації, зокрема й в контексті збройного конфлікту.Документ Проблеми кримінальної відповідальності за незаконний перетин державного кордону чоловіками під час дії правового режиму воєнного стану(Теоретико-прикладні проблеми кримінального процесу та криміналістики в умовах воєнного стану : тези доп. Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Кам’янець-Подільський, 24 листоп. 2023 р.). – Кам’янець-Подільський : ХНУВС, 2023. – С. 108-110, 2023) Гораш, О. С.; Horash , O. S.; Шкурат, І. О.; Shkurat, I. O.Запропоновано, для притягнення чоловіків, які підлягають призову на військову службу за незаконний перетин державного кордону, внести доповнення до КК України, криміналізувати відповідне діяння на період дії воєнного стану. Фактично йтиметься про спеціальний вид ухилення від призову, але такий, в якому відбувається посягання одночасно на кілька об’єктів кримінально-правової охорони.Документ До питання сутності воєнних злочинів через призму російсько-української війни(Вісник Луганського держаного університету внутрішніх справ ім. Е. О. Дідоренка. – 2023. - № 2(102). - С. 80-89, 2023) Гончаренко, Л. Л.; Honcharenko, L. L.; Абламський, С. Є.; Ablamskyi, S. Ye.Досліджено нове для вітчизняної доктрини поняття «воєнні злочини». Аргументовано, що воєнний злочин – це порушення міжнародного гуманітарного права або національного законодавства з боку військовослужбовця або іншої особи, яка бере участь у збройному конфлікті або залучена до військової діяльності, з метою завдання шкоди цивільному населенню, військовополоненим, об'єктам культурної спадщини тощо. Такі дії можуть включати вбивства, катування, насильство, сексуальні злочини, етнічну чистку, насильство проти дітей, примусове переміщення населення та інші злочини, що тягнуть за собою відповідальність за міжнародним правом. Визначено, що до ключових особливостей воєнних злочинів доцільно відносити таке: особливу тяжкість та шкідливість не тільки для кожної людини та окремого суспільства й держави, а також усього людства в цілому; відсутність строку давності притягнення до кримінальної відповідальності, а задля їх доказування необхідною є належна фіксація; вчинення в умовах збройного конфлікту або військової діяльності, де зазвичай є велика кількість жертв як серед військових, так і цивільного населення; порушення міжнародного гуманітарного права або національного законодавства, що регулює поведінку сторін у збройному конфлікті; вчинення з метою завдання шкоди цивільному населенню, військовополоненим, об'єктам культурної спадщини тощо; вчинення не тільки військовослужбовцями, але й іншими особами, які беруть участь у збройному конфлікті або залучені до нього (наприклад, приватні військові компанії, партизанські групи тощо).