Наукові публікації (Scientific publications). УДК 8

Постійне посилання зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 20 з 105
  • Документ
    Сленг як нелітературний пласт сучасної української лексики
    (Питання сучасної науки і права : матеріали ХІІ Всеукр. наук.-практ. конф. здобувачів вищ. освіти (м. Суми, 23 квіт. 2021 р.). – Суми: Видав. дім «Ельдорадо», 2021. – С. 183-185, 2021) Тригуб, Ю. В.; Tryhub, Yu. V.
    Розглянуто сленг як лінгвістичну категорію, що спирається на цілий комплекс психічних, соціальних та внутрішньомовних факторів та зумовлюється емотивною й естетичною функціями мови.
  • Документ
    Хейтинг як форма девіантної комунікації в соціальних мережах
    (Актуальні питання гуманітарних наук. - 2023. - Вип. 69, т. 1. - С. 176-182, 2023) Єльнікова, Н. І.; Yelnikova, N. I.
    Досліджено хейтинг як форму девіантної комунікації в соціальних мережах. Проведено аналіз аспектів дискурсивної зумовленості та засобів виявлення девіантної мовленнєвої поведінки хейтерів, які залишають свої коментарі під публікаціями українських медіаперсон. Зауважено, що серед дискурсоутворювальних чинників, що визначають виникнення хейтингу як різновиду девіантної інтернет-комунікації, виокремлюють такі особливості мережевої взаємодії, як анонімність, дистанційованість, вільне самовираження, ускладненість особистісної ідентифікації коментатора, опосередкованість і верифікація потенційно можливих протиправних дій. Виявлено особливості інтернет-комунікації хейтерів на лексико-семантичному та морфологічному рівнях. З’ясовано, що для вираження своєї точки зору, а також для вербальної оцінки отриманої інформації хейтери застосовують лексику, у якій закладена зневажлива конотація, і використовують дисфемізацію стилістично нейтрального значення лексеми для надання негативної оцінки висловлюванню.
  • Документ
    Роман «І прибуде суддя» Володимира Лиса: на межі детективу та трилеру
    (Українські студії в європейському контексті. - 2023. - № 7. - С. 64-68, 2023) Кобилко, Н. А.; Kobylko, N. A.
    У статті простежено характерні риси психологічного трилеру в романі «І прибуде суддя» Володимира Лиса. Зазначається, що творчість Володимира Лиса є доволі помітним явищем літературного процесу ХХІ століття. З’ясовано, що твору притаманний закручений сюжет, «нанизування» моторошних (трагічних) подій, які викликають у читача почуття хвилювання та страху.
  • Документ
    Духовна трансформація героя у циклі романів Лори Підгірної «Шведіана»
    (Сучасні проблеми правового, економічного та соціального розвитку держави : тези доп. ХII Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Вінниця, 1 груд. 2023 р.). – Вінниця : ХНУВС, 2023. – С. 168-170, 2023) Чорний, І. В.; Chornyi, I. V.
    Відзначено, що Лора Підгірна циклом «Шведіана» започаткувала жанр істерну (борщ-вестерну) в сучасній українській літературі, значно розширивши його класичні жанрові ознаки. У центрі циклу знаходиться герой, показаний у розвитку від захопленого національною ідеєю юнака до зрілого політика, який мислить масштабними категоріями.
  • Документ
    Лінгвокреативні процеси в соцмережах
    (Сучасні проблеми правового, економічного та соціального розвитку держави : тези доп. ХII Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Вінниця, 1 груд. 2023 р.). – Вінниця : ХНУВС, 2023. – С. 155-156, 2023) Перцева, В. А.; Pertseva, V. A.; Коновалова, К. В.; Konovalova, K. V.
    Зазначено, що лінгвокреативні процеси в соціальних мережах не тільки допомагають деяким авторам уникати табу на вживання ненормативної й грубої лексики, але й є незмінним джерелом утворення й структурування нових світоглядних концепцій та ціннісних смислів, формують колективну ідентичність і відображають світогляд сучасного суспільства.
  • Документ
    Віртуальний комунікативний простір як соціокультурне й лінгвістичне явище
    (Сучасні проблеми правового, економічного та соціального розвитку держави : тези доп. ХII Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Вінниця, 1 груд. 2023 р.). – Вінниця : ХНУВС, 2023. – С. 154-155, 2023) Перцева, В. А.; Pertseva, V. A.; Бацінко, О. А.; Batsinko, O. A.
    Стверджено, що віртуальний комунікативний простір – це не лише соціокультурний, а й лінгвістичний феномен, основною метою якого є самовираження, самоствердження, соціалізація й набуття популярності серед великої аудиторії. Унікальне право – створювати власний текст, впливати на смаки й пріоритети інших людей та формувати світогляд співрозмовника – змушує інтернет-користувачів постійно шукати й опановувати нові способи вираження думок.
  • Документ
    Мова закону як засіб правової комунікації
    (Сучасні проблеми правового, економічного та соціального розвитку держави : тези доп. ХII Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Вінниця, 1 груд. 2023 р.). – Вінниця : ХНУВС, 2023. – С. 153-154, 2023) Перцева, В. А.; Pertseva, V. A.
    Зазначено, що найважливішою функцією мови закону є її здатність бути засобом правової комунікації в суспільстві. Другою важливою вимогою до мови закону є її образність і експресивність, які свідчать про високий рівень мовної культури в суспільстві. Яскравість і багатство мови закону дозволяють зробити правові приписи більш виразними й точними, що сприяє обов'язковості їх виконання, підтримує зацікавленість у правосуб'єктів і стимулює до незаперечного виконання закону, адже впливає не тільки на розум, а й на емоції і почуття.
  • Документ
    Лінгвістичні засоби маніпулятивного впливу в сучасних медіатекстах
    (Сучасні проблеми правового, економічного та соціального розвитку держави : тези доп. ХII Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Вінниця, 1 груд. 2023 р.). – Вінниця : ХНУВС, 2023. – С. 148-150, 2023) Оверчук, О. Б.; Overchuk, O. B.; Цвєткова, М. А.; Tsvietkova, M. A.
    Підкреслено, що мовне маніпулювання є складним і багатоаспектним явищем. Його застосування передбачає використання різнопланових психолінгвістичних механізмів, основне призначення яких здійснити приховану дію на адресата. Лінгвістичні засоби маніпуляції в сучасних медіатекстах не тільки дозволяють вплинути на сприйняття інформації аудиторією, подати її в потрібній інтерпретації, створити у свідомості громадян необхідну для певних владних структур, соціальних або політичних груп картину світу, а й знизити їх здатність до критичного мислення.
  • Документ
    Особливості вживання ненормативної лексики у творах Сергія Жадана
    (Сучасні проблеми правового, економічного та соціального розвитку держави : тези доп. ХII Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Вінниця, 1 груд. 2023 р.). – Вінниця : ХНУВС, 2023. – С. 142-144, 2023) Єльнікова, Н. І.; Yelnikova, N. I.; Ісаєва, О. В.; Isaieva, O. V.
    Наголошено, що С. Жадан цілком свідомо й цілеспрямовано застосовує ненормативну лексику у своїх творах, подекуди замінюючи обсценні мовні одиниці евфемізмами, за допомогою яких мовлення героїв інтерпретує іронічну культуру. Досліджуючи ненормативну лексику творів С. Жадана, відзначено, що джерелом цього пласту лексики є жаргонізми, арготизми, сленгізми, територіальні діалектизми, позанормативні лексичні запозичення, елементи суржику.
  • Документ
    Порушення мовних норм у щоденнику практики курсанта-правоохоронця
    (Сучасні проблеми правового, економічного та соціального розвитку держави : тези доп. ХII Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Вінниця, 1 груд. 2023 р.). – Вінниця : ХНУВС, 2023. – С. 140-142, 2023) Єльнікова, Н. І.; Yelnikova, N. I.
    Наголошено, що оформлення практики курсанта-правоохоронця визначає рівень підготовки майбутнього поліцейського в професійній діяльності, поглиблює здобуті теоретичні знання, демонструє набуті практичні навички для розв’язання спеціальних завдань. Щоденник як документ повинен відповідати не лише загальним правилам розташування реквізитів, а й винятковій значущості мовленнєвого оформлення документа загалом, адже текст такого документа є підтвердженням професійної компетенції спеціаліста-правоохоронця.
  • Документ
    Чинники формування національно-мовної особистості в Україні
    (Сучасні проблеми правового, економічного та соціального розвитку держави : тези доп. ХII Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Вінниця, 1 груд. 2023 р.). – Вінниця : ХНУВС, 2023. – С. 138, 2023) Голопич, І. М.; Holopych, I. M.
    Відзначено, що чинниками, що впливають на формування національно-мовної особистості є соціолінгвістичні, психолого-педагогічні й культурологічні. Також важливою є ефективна мотивація навчання державною мовою, що забезпечує успішне вирішення завдань гуманітарної освіти, спрямованої на загальне піднесення духовності, виховання української ментальності, любові до рідної мови.
  • Документ
    Українська соціовербальна комунікація як об’єкт лінгвістичних досліджень
    (Філологічні науки: синхронічний і діахронічний аспекти. - 2011. - С. 31-39, 2011) Василенко, В. А.; Vasylenko, V. A.
    Стаття присвячена дослідженню соціовербально̟ї комунікції з лінгвістично̟ї точки зору. Висвітлено лінгвістичний аспект визначення, функцій та типових рис цього виду комунікації. Доведено, що лінгвістична багатогранність соціовербально̟ї комунікації найбільше виражена на семантичному, стилістичному та прагматичному рівнях. З’ясовано, що ̟їй притаманна наявність широкого інструментарію функцій, за допомогою яких відбувається реалізація соціокомунікативних інтересів.
  • Документ
    Discourse of disease in Lesia Ukrainka’s epistolary
    (Amazonia Investiga. – 2023. – Vol. 12, Issue 67. – P. 305-316, 2023) Horbolis, L.; Kobylko, N. A.; Кобилко, Н. А.; Rudenko, S.; Veretiuk, T.; Antonovych, S.
    У статті на основі листів Лесі Українки 1883–1913 років до рідних, приятелів, знайомих, митців, громадських діячів досліджено особливості переживання письменницею багатолітньої хвороби, вплив недуги на ритм, спосіб життя і творчість. З’ясовано, що внутрішня картина хвороби відображена в листах за допомогою корпусу різноманітних переживань, відчуттів, емоцій авторки. Як засвідчує епістолярій, хворобу Леся Українка розуміла як ярмо, неволю, що заважає бути ініціативною, брати активну участь у культурно-мистецькій, видавничій, перекладацькій діяльності. Водночас хвороба формує дисциплінованість, цілеспрямованість письменниці, яка потужно працює над своїм освітньо-інтелектуальним рівнем, пізнаючи таким чином свої можливості, окреслюючи перспективи творчості. У статті зауважено особливості протікання хвороби, зміни в самопочутті авторки, закцентовано на творчості як активному протистоянні хворобі, способі досягти самоповаги. Культура праці й відпочинку, увага до хворого тіла, сумлінність у виконанні медичних процедур тощо сприяли створенню прийнятних умов для творчої праці, що в житті письменниці виконувала терапевтичну функцію.
  • Документ
    Hating as a communicative strategy of provocation in internet communication
    (Philological sciences and translation studies: European potential : The International scientific conference (Poland, Wloclawek, September 6–7, 2023). - Riga : Baltija Publishing, 2023. - P.  173-176, 2023) Yelnikova, N. I.; Єльнікова, Н. І.
    Підкреслено, що в інтернет-просторі існують користувачі, основним завданням комунікаційної діяльності яких є провокації й образи щодо інших учасників віртуальної інтеракції. Хейтинг є явищем мультимодальним, що реалізується через комунікативну стратегію провокації. Вивчення лінгвістами реальних прикладів мови хейтерів уможливить виявлення емотивних маркерів і коментарів користувачів ненависного характеру, що суттєво зменшить хвилю негативної інформації у віртуальному просторі.
  • Документ
    Функціонально-семантичні особливості воєнної лексики в інтернет-виданнях
    (Наукові записки [Центральноукр. держ. пед. ун-ту імені Володимира Винниченка]. Сер.: Філологічні науки. – 2023. – Вип. 2(205). - С. 45-50, 2023) Голопич, І. М.; Holopych, I. M.; Перцева, В. А.; Pertseva, V. A.
    Розглянуто функціонально-семантичне поле «війна» й особливості вживання воєнної лексики в текстах інтернет-видань. Досліджено процеси реалізації функціонально-семантичних особливостей воєнної лексики в текстах інтернет-видань. Акцентовано увагу на лексичних одиницях, які використовуються в концептуалізації універсального поняття «війна»; проаналізовано функціонально-семантичні особливості лексем, що відтворюють воєнні дії та їх компоненти; виокремлено лексичні одиниці, які реалізуються в репрезентації воєнних дій в Україні й, попри їх нейтральні або політичні значення, належать до воєнної лексики.
  • Документ
    Структурні компоненти комунікативної компетентності в процесі лінгвістичної підготовки майбутніх правознавців
    (Закарпатські філологічні студії. - 2023. - Вип. 27, т. 2. - С. 134-138, 2023) Довгополова, Г. Г.; Dovhopolova, H. H.; Василенко, В. А.; Vasylenko, V. A.
    Розглянуто поняття комунікативної компетентності як комплексного явища, що складається з різних компонентів, основними з яких є лінгвістична, мовленнєва та соціокультурна компетентності. Відзначено, що оволодіння мовою та вивчення іноземної мови майбутніми правознавцями складається з трьох взаємопов’язаних компонентів: використання мови, усвідомлення природи мови, розуміння іноземної та рідної культури. Визначено компоненти комунікативної компетентності у процесі лінгвістичної підготовки майбутніх правознавців на прикладі читання іншомовних текстів як окремого виду мовленнєвої діяльності.
  • Документ
    Linguistic Means of Expressing the Category of Temporality in Modern Political Discourse
    (World Journal of English Language. - 2023. - Vol. 13, No. 4. - P. 23-28, 2023) Marieiev, D.; Chornyi, I. V.; Чорний, І. В.; Balaban, O.; Kobets, Ju.; Berezovska-Chmil, O.; Shchur, N.
    Розглянуто питання вивчення феномену тимчасовість у політичному дискурсі як двоєдиної об’єктивно-суб’єктивної категорії пізнання світу та політичного життя в часі, а також мовні засоби його вираження. Стаття спрямована на теоретичне та прикладне дослідження мовних засобів вираження категорії тимчасовості в сучасному політичному дискурсі. Доведено необхідність модернізації лінгвістичних прийомів вираження темпоральності в політичному дискурсі під вимоги та виклики сучасності.
  • Документ
    До питання про типологічні ознаки комунікації як сфери взаємодії
    (Авіація, промисловість, суспільство : матеріали ІV Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Кременчук, 18 трав. 2023 р.). – Кременчук - Харків : ХНУВС, 2023. – С. 532-535, 2023) Сіора, В. В.; Siora, V. V.
    Зазначено, що комунікація як діяльність потребує розвитку автоматизованих навичок, творчих мовних умінь та «відчуття мови». Комунікація – це специфічний вид діяльності, спрямований на передачу інформації від одного індивіда до іншого.
  • Документ
    Українсько-російська двомовність: чи можлива альтернатива?
    (Авіація, промисловість, суспільство : матеріали ІV Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Кременчук, 18 трав. 2023 р.). – Кременчук - Харків : ХНУВС, 2023. – С. 531-532, 2023) Савченко, О. А.; Savchenko, O. A.; Ткачов, К. Д.; Tkachov, K. D.
    Зазначено, що кожен свідомий українець усвідомлює відповідальність перед державою щодо володіння сучасною українською літературною мовою, яка є визначальним чинником і фактором ідентичності та приналежності до держави Україна. Суржик не має права на застосування громадянами в соціумі, бо є альтернатива - сучасна українська літературна мова із загальноприйнятими мовними нормами.
  • Документ
    Художнє слово як засіб формування гармонійно розвиненої особистості
    (Актуальнi питання гуманiтарних наук. - 2021. - Вип. 35, т. 5. - С. 98-102, 2021) Савченко, О. А.; Savchenko, O. A.; Шлемко, М.; Shlemko, M.; Коверсун, Н. А.; Koversun, N. A.
    Розглянуто шляхи, форми і методи формування гармонійно розвиненої особистості засобами художнього слова. Визначено прийоми розвитку мотивації до вивчення навчальної дисципліни «Українська література» та підвищення комунікативної, літературно-мистецької спрямованості практичного заняття з урахуванням сучасних пропозицій і рекомендацій щодо методики організації, підготовки та проведення практичних занять з навчальної дисципліни «Українська література» у закладі фахової передвищої освіти.