Особенности белорусского национального движения во ІІ Речи Посполитой (1930-е гг.)
Вантажиться...
Дата
2018
ORCID
DOI
Науковий ступінь
Рівень дисертації
Шифр та назва спеціальності
Рада захисту
Установа захисту
Науковий керівник
Члени комітету
Видавець
На пороге столетия белорусской государственности: социогуманитарный аспект: материалы межвуз. круглого стола (Респ. Беларусь, г. Барановичи, 6 дек. 2018 г.). – Барановичи: РИО БарГУ, 2018. – С. 62–66
Анотація
К началу 1930-х гг. в белорусском движении уже окончательно сформировались три основных направления: полонофильское, национально-демократическое и коммунистическое. На данном этапе противоречия между ними по-прежнему являлись существенным фактором, ослаблявшим потенциал национального движения. Тем не менее, попытки отстоять законные права белорусского населения продолжали предприниматься, что вызывало все более ощутимое противодействие со стороны польских органов власти.
By the early 1930s in the Belarusian movement three main directions have already been finally formed: polonophile, national democratic and communist. At this stage, the contradictions between them were still a significant factor that weakened the potential of the national movement. Nevertheless, attempts to defend the legal rights of the Belarusian population continued to be undertaken, which caused more and more tangible opposition from the Polish authorities.
На початок 1930-х рр. у білоруському русі вже остаточно сформувалися три основні напрями: полонофільський, національно-демократичний і комуністичний. На даному етапі суперечності між ними як і раніше були суттєвим фактором, що послабляли потенціал національного руху. Проте, спроби відстояти законні права білоруського населення продовжували вживатися, що викликало все більш відчутну протидію з боку польських органів влади.
By the early 1930s in the Belarusian movement three main directions have already been finally formed: polonophile, national democratic and communist. At this stage, the contradictions between them were still a significant factor that weakened the potential of the national movement. Nevertheless, attempts to defend the legal rights of the Belarusian population continued to be undertaken, which caused more and more tangible opposition from the Polish authorities.
На початок 1930-х рр. у білоруському русі вже остаточно сформувалися три основні напрями: полонофільський, національно-демократичний і комуністичний. На даному етапі суперечності між ними як і раніше були суттєвим фактором, що послабляли потенціал національного руху. Проте, спроби відстояти законні права білоруського населення продовжували вживатися, що викликало все більш відчутну протидію з боку польських органів влади.
Опис
Дедурин, Г. Г. Особенности белорусского национального движения во ІІ Речи Посполитой (1930-е гг.) / Г. Г. Дедурин // На пороге столетия белорусской государственности: социогуманитарный аспект: материалы межвуз. круглого стола ( Респ. Беларусь, г. Барановичи, 6 дек. 2018 г.) / Мин-во образования респ. Беларусь, Учреждение образования «Барановичский гос. ун-т», Каф. соц.-гуманит. дисц., Белорусс. республ. фонд фундамент. исслед. – Барановичи: РИО БарГУ, 2018. – С. 62–66.
Ключові слова
Держава і право. State and Law. Государство и право, Наукові публікації. Scientific publications. Научные публикации, зарубіжний досвід, зарубежный опыт, foreign experience, Історія. History. История, белорусское национальное движение, межвоенная Польша, Западная Беларусь, полонофилы, единый фронт, Беларусь, Belarusian national movement, Belarus, interwar Poland, Western Belarus, polonophiles, united front, Польща, Польша, Poland, білоруський національний рух, міжвоєнна Польща, Західна Білорусь, Білорусь, полонофіли, єдиний фронт