Християнський закон і звичаєва правосвідомість як чинники соціальної регуляції у Київській Русі
Вантажиться...
Дата
2018
ORCID
DOI
Науковий ступінь
Рівень дисертації
Шифр та назва спеціальності
Рада захисту
Установа захисту
Науковий керівник
Члени комітету
Видавець
Правовий часопис Донбасу. - 2018. - № 4 (65). - С. 76-82
Анотація
У статті розглядається проблема співвідношення канонів християнської віри і звичаєвого права в добу Київської
Русі. Їх симбіоз породив унікальну правосвідомість, що виступала важливим чинником соціальної регуляції у давньоруському суспільстві. Особлива увага приділяється
Статуту Володимира Великого, у якому було здійснено
першу спробу поєднання християнських релігійних норм
зі звичаями, що панували у дохристиянські часи. У висновках стверджується, що християнське віровчення поступово перетворилось на ідеологічний орієнтир давньоруської правосвідомості.
The article deals with the problem of correlation between the canons of Christian faith and customary law in Kievan Rus. Their symbiosis bred a unique legal consciousness, which was an important factor of social regulation in the Old Russian society. Legal values of the Old Russian society at the time of its formation differed from the values of the Byzantine legal culture. Christianity as a state religion determined the peculiarities of the development of Old Russian statehood and ideology. Gradually, political, economic and cultural institutions were formed in the state. Recent decades of the 10th century and the beginning of the 11th century were a period of adaptation of the church to the local environment and harmonization of Old Russian customary law and Byzantine law, both ecclesiastical and secular. Particular attention is paid to the Statute of Volodymyr the Great, in which the first attempt to combine Christian religious norms with the customs prevailing in pre-Christian times was made. In this document, the Prince calls on his successors to preserve indefeasible regulations based on the decisions of the ecumenical councils and the laws of the Byzantine emperors, guided by the Greek Nomocanon. The statute regulated the position of the church in Kievan Rus, as it was engaged not only in the salvation of souls. In addition, it carried out many secular issues that were close to the tasks of the state. The church was granted wide jurisdiction over all those who professed Christianity. The conclusions state that the church hierarchy acted not as much power as the rules and institutions brought by it and it affected not only the political system, but, in particular, private social and family relations. The Christian doctrine gradually turned into an ideological guide of ancient legal consciousness. Sometimes it displaced customary norms and sometimes it coordinated with them. Thus, without denying the historically established customs and superstitions, the church gradually instilled new concepts and relationships, preparing them for awareness of new norms. It caused the deep penetration of the legal and moral structure of society by the church.
В статье рассматривается проблема соотношения канонов христианской веры и правового обычая в эпоху Киевской Руси. Их симбиоз породил уникальное правосознание, выступил важным фактором социальной регуляции в древнерусском обществе. Особое внимание уделено уставу Владимира Великого, в котором впервые была осуществлена попытка сочетания христианских религиозных норм с обычаями, царившими в дохристианские времена. В выводах утверждается, что христианское вероучение постепенно превратилось в идеологический ориентир древнерусского правосознания.
The article deals with the problem of correlation between the canons of Christian faith and customary law in Kievan Rus. Their symbiosis bred a unique legal consciousness, which was an important factor of social regulation in the Old Russian society. Legal values of the Old Russian society at the time of its formation differed from the values of the Byzantine legal culture. Christianity as a state religion determined the peculiarities of the development of Old Russian statehood and ideology. Gradually, political, economic and cultural institutions were formed in the state. Recent decades of the 10th century and the beginning of the 11th century were a period of adaptation of the church to the local environment and harmonization of Old Russian customary law and Byzantine law, both ecclesiastical and secular. Particular attention is paid to the Statute of Volodymyr the Great, in which the first attempt to combine Christian religious norms with the customs prevailing in pre-Christian times was made. In this document, the Prince calls on his successors to preserve indefeasible regulations based on the decisions of the ecumenical councils and the laws of the Byzantine emperors, guided by the Greek Nomocanon. The statute regulated the position of the church in Kievan Rus, as it was engaged not only in the salvation of souls. In addition, it carried out many secular issues that were close to the tasks of the state. The church was granted wide jurisdiction over all those who professed Christianity. The conclusions state that the church hierarchy acted not as much power as the rules and institutions brought by it and it affected not only the political system, but, in particular, private social and family relations. The Christian doctrine gradually turned into an ideological guide of ancient legal consciousness. Sometimes it displaced customary norms and sometimes it coordinated with them. Thus, without denying the historically established customs and superstitions, the church gradually instilled new concepts and relationships, preparing them for awareness of new norms. It caused the deep penetration of the legal and moral structure of society by the church.
В статье рассматривается проблема соотношения канонов христианской веры и правового обычая в эпоху Киевской Руси. Их симбиоз породил уникальное правосознание, выступил важным фактором социальной регуляции в древнерусском обществе. Особое внимание уделено уставу Владимира Великого, в котором впервые была осуществлена попытка сочетания христианских религиозных норм с обычаями, царившими в дохристианские времена. В выводах утверждается, что христианское вероучение постепенно превратилось в идеологический ориентир древнерусского правосознания.
Опис
Пайда Ю. Ю. Християнський закон і звичаєва правосвідомість як чинники соціальної регуляції у Київській Русі / Пайда Юрій Юрійович // Правовий часопис Донбасу. - 2018. - № 4 (65). - С. 76-82.
Ключові слова
Держава і право. State and Law. Государство и право, Наукові публікації. Scientific publications. Научные публикации, Україна. Ukraine. Украина, християнство, правосвідомість, джерела права, звичаєве право, релігійні норми, Kievan Rus, Київська Русь, Киевская Русь, Історія. History. История, христианство, правосознание, источники права, правовой обычай, религиозные нормы, Christianity, legal consciousness, sources of law, customary law, religious norms