Міжнародний аспект правового врегулювання становища національних меншин у міжвоєнній Польщі
Вантажиться...
Дата
2019
ORCID
DOI
Науковий ступінь
Рівень дисертації
Шифр та назва спеціальності
Рада захисту
Установа захисту
Науковий керівник
Члени комітету
Видавець
Харківський національний університет внутрішніх справ: 25 років досвіду та погляд у майбутнє (1994–2019 рр.) : зб. тез доп. на міжнар. наук.-практ. конф. до 25-річчя створення ун-ту (м. Харків, 22 листоп. 2019 р.). – Харків, 2019. – С. 141-142
Анотація
Система міжнародного захисту національних меншин, запропонована державами-переможницями у Першій світовій війні, розділила країни, які входили до Ліги Націй, на дві групи. Перша група, до якої входили політично слабкі, новоутворені країни, мала виконувати низку міжнародних зобов’язань щодо дотримання прав расових, мовних і релігійних меншин. Країни другої групи звільнялися від подібних зобов’язань, але водночас наділялися контролюючими повноваженнями щодо країн першої групи. Такий підхід, безсумнівно, був помилковим. Він дав можливість полякам вважати себе скривдженими трактатом про захист національних меншин з боку великих держав-переможниць, що диктували свої умови по влаштуванню повоєнного світу та згодом відмовитися від виконання його положень.
The system of international protection of national minorities, proposed by the victorious powers in the First World War, divided the countries belonging to the League of Nations into two groups. The first group, which included politically weak, newly formed countries, was to fulfill a number of international obligations to respect the rights of racial, linguistic and religious minorities. The countries of the second group were exempted from such obligations, but at the same time were vested with controlling powers in relation to the countries of the first group. This approach was undoubtedly erroneous. He gave the Poles the opportunity to consider themselves offended by the treatise on the protection of national minorities by the great victorious powers, who dictated their conditions for the post-war world and, subsequently, refuse to comply with its provisions.
Система международной защиты национальных меньшинств, предложенная державами-победительницами в Первой мировой войне, разделила страны, входившие в Лигу Наций, на две группы. Первая группа, в которую входили политически слабые, вновь образованные страны, должна была выполнять ряд международных обязательств по соблюдению прав расовых, языковых и религиозных меньшинств. Страны второй группы освобождались от подобных обязательств, но одновременно наделялись контролирующими полномочиями в отношении стран первой группы. Такой подход, несомненно, был ошибочным. Он дал возможность полякам считать себя обиженными трактатом о защите национальных меньшинств со стороны великих держав-победительниц, которые диктовали свои условия по устройству послевоенного мира и, впоследствии, отказаться от выполнения его положений.
The system of international protection of national minorities, proposed by the victorious powers in the First World War, divided the countries belonging to the League of Nations into two groups. The first group, which included politically weak, newly formed countries, was to fulfill a number of international obligations to respect the rights of racial, linguistic and religious minorities. The countries of the second group were exempted from such obligations, but at the same time were vested with controlling powers in relation to the countries of the first group. This approach was undoubtedly erroneous. He gave the Poles the opportunity to consider themselves offended by the treatise on the protection of national minorities by the great victorious powers, who dictated their conditions for the post-war world and, subsequently, refuse to comply with its provisions.
Система международной защиты национальных меньшинств, предложенная державами-победительницами в Первой мировой войне, разделила страны, входившие в Лигу Наций, на две группы. Первая группа, в которую входили политически слабые, вновь образованные страны, должна была выполнять ряд международных обязательств по соблюдению прав расовых, языковых и религиозных меньшинств. Страны второй группы освобождались от подобных обязательств, но одновременно наделялись контролирующими полномочиями в отношении стран первой группы. Такой подход, несомненно, был ошибочным. Он дал возможность полякам считать себя обиженными трактатом о защите национальных меньшинств со стороны великих держав-победительниц, которые диктовали свои условия по устройству послевоенного мира и, впоследствии, отказаться от выполнения его положений.
Опис
Дедурін, Г. Г. Міжнародний аспект правового врегулювання становища національних меншин у міжвоєнній Польщі / Г. Г. Дедурін // Харківський національний університет внутрішніх справ: 25 років досвіду та погляд у майбутнє (1994–2019 рр.) : зб. тез доп. на міжнар. наук.-практ. конф. до 25-річчя створення ун-ту (м. Харків, 22 листоп. 2019 р.) / МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ. – Харків, 2019. – С. 141-142.
Ключові слова
Історія. History. История, Наукові публікації. Scientific publications. Научные публикации, національні меншини, правовий статус, міжвоєнна Польща, Польща, міжнародні гарантії, Малий Версальський трактат, национальные меньшинства, правовой статус, межвоенная Польша, Польша, международные гарантии, Малый Версальский трактат, national minorities, legal status, interwar Poland, Poland, international guarantees, Lesser Versailles treatise