Ресентимент: шлях від жертовності до злочинності

Abstract

У статті описані теоретичні передумови дослідження ресентимента. Виявлено та характеризована його природа як елемента політики ідентичності та антропологічної константи, особливою формою реалізації потреби в приналежності. Ресентимент визначений як соціально-психологічний феномен, що полягає в генерації, підтримці наративів і дискурсу ідентичності в цілому або частково сфальсифікованих умовах протистояння загрозам існування групи, що супроводжується агресивними практиками опозиційно-консолідуючого значення. Встановлено, що механізм його відтворення може бути описаний схемою фрустрированої агресії. The author of the article has described theoretical conditions of the study ofresentment. Its nature has revealed and characterized as an element of the identity policy and anthropological constant, special form of realizing the need for belonging. Resentment has been defined as a socio-psychological phenomenon consisting in the generation, maintenance of narratives and the discourse of identity in fully or partially falsified conditions of confronting threats to the existence of a group, accompanied by aggressive practices of opposition-consolidating significance. It has been established that the mechanism of its reproduction can be described by a scheme of frustrated aggression. В статье описаны теоретические предпосылки исследования ресентимента. Выявлена и характеризована его природа как элемента политики идентичности и антропологической константы, особенной формой реализации потребности в принадлежности. Ресентимент определён как социально-психологический феномен, заключающийся в генерации, поддержании нарративов и дискурса идентичности в полностью или частично сфальсифицированных условиях противостояния угрозам существования группы, сопровождающийся агрессивными практиками оппозиционно-консолидирующего значения. Установлено, что механизм его воспроизводства может быть описан схемой фрустрированной агрессии.