Перегляд за Автор "Fomina, T. H."

Зараз показуємо 1 - 20 з 72

Differentiation of a Criminal Procedural form as a Condition of Development of Modern Legislation
(Amazonia Investiga. – 2020. – Vol. 9, Issue 28 (April). – P. 386-393, 2020) Fomina, T. H.; Фоміна, Т. Г.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-9513-1673; Globenko, G. I.; Глобенко, Г. І.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1533-9213; Melnyk, O.; Мельник, О.; Melnyk, V. V.; Мельник, В. В.
Вивчено сучасний стан диференціації кримінальної процесуальної форми як однієї з умов розвитку законодавства. Приведено наукові точки зору стосовно тлумачення поняття «кримінальна процесуальна форма» та «диференціація процесуальної форми», що дало змогу констатувати про відсутність єдності їх розуміння. Праворозуміння сутності кримінальної процесуальної форми має не лише теоретичне, а й прикладне значення, оскільки: по-перше, вона є запорукою досягнення завдань кримінального провадження; по-друге, виступає гарантією реалізації засад кримінального процесу та дотримання прав учасників провадження; по-третє, її порушення тягне за собою визнання доказів не допустимими. З огляду на це в сучасних умовах розвитку кримінального процесуального законодавства важливого значення набувають диференційовані форми досудового розслідування та судового провадження. Останні також виступають додатковою гарантією для окремої категорії осіб (наприклад, неповнолітніх, осіб, які вчинили суспільно-небезпечне діяння в стані неосудності тощо). З урахуванням аналізу КПК України виділено особливі та спеціальні диференційовані форми досудового розслідування і судового провадження.
Features of the investigation of premeditated murders committed by persons with mental disorders in the practice of Ukraine
(Amazonia Investiga. – 2021. – Vol. 10, Issue 46 (October). – P. 109-117, 2021) Husieva, V. O.; Гусєва, В. О.; Oderiy, O.; Petrova, I. A.; Петрова, І. А.; Fomina, T. H.; Фоміна, Т. Г.; Вуйма, А. Г.; Vuima, A. H.; Vlada Husieva; Тетяна Фоміна
Метою статті є визначення процесуальних та тактичний особливостей розслідування умисних вбивств, вчинених особами з психічними розладами, з урахуванням судово-слідчої практики України. Автори використовують загальнонаукові та спеціальні методи, що дозволяють отримати науково обґрунтовані висновки та пропозиції, зокрема, діалектичний, системно-структурний, узагальнюючий, логічний, а також статистичні методи (групування, аналіз кількісних показників). Визначено процесуальні та тактичні особливості розслідування умисних вбивств, вчинених особами з психічними розладами. Автори стверджують, що в Україні щорічно до суду направляється 7,46% кримінальних проваджень, які вчинені особами з психічними розладами та які потребують застосування примусових заходів медичного характеру. За результатами проведеного аналізу слідчо-судової практики України встановлено, що до вчинення умисних вбивств більш схильні особи, які мають синдром залежності від алкоголю та наркотичних засобів. Визначено, що питання про застосування примусових заходів медичного характеру вирішується експертом при проведенні судово-психіатричних експертиз. Доведено, що чинне кримінальне процесуальне законодавство України хоча й визначає підстави для призначення експертиз зазначеного виду, однак слідчі призначають їх у 79% кримінальних проваджень, навіть за відсутності визначених законом підстав. Установлено, що доцільність проведення слідчих (розшукових) дій за участю особи, яка має психічні розлади визначається слідчим або прокурором на підставі висновку експерта за результатами проведення судово-психіатричної експертизи.
Безальтернативне обрання тримання під вартою: вимога часу або неконституційність положення?
(Теоретико-прикладні проблеми кримінального процесу та криміналістики в умовах воєнного стану : тези доп. Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Кам’янець-Подільський, 24 листоп. 2023 р.). – Кам’янець-Подільський : ХНУВС, 2023. – С. 460-465, 2023) Фоміна, Т. Г.; Fomina, T. H.
Розглянуто питання безальтернативного тримання під вартою. Зазначено, що слідчий суддя, суд, з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, загроз національній безпеці, інших обставин вчинення злочину в умовах воєнного стану, приймає рішення саме про обрання найбільш суворого запобіжного заходу.
Взаємодія слідчого з іншими органами і підрозділами при розкритті та розслідуванні кримінальних правопорушень : навчальний посібник :[ 2-ге вид. допов. і перероб.]
(Харків : ФОП Панов А. М., 2019. - 209 с., 2019) Абламський, С. Є.; Ablamskyi, S. Ye.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4716-3985; Юхно, О. О.; Yukhno, O. O.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-4771-0531; Фоміна, Т. Г.; Fomina, T. H.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-9513-1673; Дрозд, В. Г.; Drozd, V. H.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-7687-7138; Лук’яненко, Ю. В.; Lukianenko, Yu. V.
У навчальному посібнику на основі чинного законодавства України, навчальної та монографічної літератури, практичного досвіду авторів у правоохоронних органах, висвітлено актуальні питання організації взаємодії слідчого з оперативними підрозділами, експертом, спеціалістом, прокурором тощо. Розглянуто теоретичні підходи до поняття «взаємодія», надано класифікація видів і форм взаємодії, а також розкрито проблемні теоретичні та прикладні питання взаємодії під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Розраховано на курсантів, слухачів, студентів, ад’юнктів, аспірантів, викладачів, науковців вищих юридичних навчальних закладів, працівників органів досудового розслідування та інших підрозділів Національної поліції України, прокуратури.
Взаємодія учасників кримінального провадження під час досудового розслідування: правові аспекти та основні форми : навчальний посібник
(Харківський національний університет внутрішніх справ, 2024) Сокуренко, В. В.; Тарасенко, О. С.; Tarasenko, O. S.; Герасимчук, Р. В.; Herasymchuk, R. V.; Шевчишен, А. В.; Абламський, С. Є.; Ablamskyi, S. Ye.; Романюк, В. В.; Romaniuk, V. V.; Фоміна, Т. Г; Fomina, T. H.; Дрозд, В. Г.; Бурлака, В. В.; Піддубна, А. В.; Лук’яненко, Ю. В.; Шатрава, С. О.; Shatrava, S. O.; Абламська, В. В.; Ablamska, V. V.; Valerii Sokurenko; Вікторія Абламська; Сергій Шатрава; Аліна Піддубна; Абламський Сергій Євгенович; Тетяна Фоміна; Віталій Романюк; Сокуренко, В. В. - редактор
У навчальному посібнику висвітлено актуальні питання організації взаємодії учасників кримінального провадження під час досудового розслідування, зокрема слідчого з оперативними підрозділами, експертом, спеціалістом, прокурором. Розглянуто теоретичні підходи до поняття «взаємодія», надано класифікацію видів і форм взаємодії, розкрито проблемні теоретичні та прикладні питання взаємодії під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Розраховано на курсантів, слухачів, студентів, ад’юнктів, аспіра- нтів, викладачів, науковців закладів вищої освіти, працівників органів досудового розслідування та інших підрозділів Національної поліції України, прокуратури.
Визначення місця виконання домашнього арешту: теоретичні та практичні аспекти
(Вісник кримінального судочинства. – 2019. – № 1. – С. 84-91, 2019) Фоміна, Т. Г.; Fomina, T. H.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-9513-1673
Анотація. У чинному КПК України домашній арешт закріплено як один із видів запобіжних заходів. Аналіз статистичних даних щодо обрання домашнього арешту у 2013–2017 рр. засвідчив факт збільшення кількості випадків його застосування з 13,6% до 23,5% від загальної кількості обраних запобіжних заходів. Такі показники свідчить про поступово зростаючу довіру практичних працівників до введеного у 2012 році запобіжного заходу. Натомість, у практичній діяльності залишається ряд спірних питань, які вимагають окремого вивчення, зокрема, визначення місця виконання домашнього арешту. Мета статті полягає у розкритті питань щодо визначення місця виконання домашнього арешту та доцільності з’ясування думки осіб, які проживають разом із підозрюваним, обвинуваченим під час обрання цього виду запобіжного заходу. Зроблено висновок, що згідно з діючим кримінальним процесуальним законодавством місцем виконання домашнього арешту вважається житло підозрюваного, обвинуваченого у разі, коли він: 1) є власником (співвласником) такого житла; 2) зареєстрований у такому житлі; 3) постійно або тимчасово проживає у такому житлі без реєстрації. Вказано, що проблемним з практичного погляду є питання визначення місця домашнього арешту, коли підозрюваний захворів і його слід госпіталізувати. У зв’язку з цим наголошено на необхідності закріплення у КПК України положення про те, що у разі госпіталізації підозрюваного, обвинуваченого тимчасовим місцем утримання його під домашнім арештом слід уважати лікувальну установу. Окремо вивчено питання щодо дій слідчого судді, суду у випадку, коли власник житла заперечує проти того, щоб його житло було використано як місце виконання домашнього арешту. Обґрунтовано позицію, що у такому випадку слідчий суддя, суд повинен урахувати всі обставини, викладені у ст. 178 КПК України, а також позицію власника житла та осіб, які проживають разом із підозрюваним, обвинуваченим. Крім того, повинно бути з’ясовано, в яких відносинах перебувають співмешканці житла. З урахуванням усіх обставин слідчий суддя, суд обирає або домашній арешт, або інший запобіжний захід.
Виникнення інституту запобіжних заходів у кримінальному процесі
(Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е. О. Дідоренка. – 2017. – № 4 (80). – С. 128-134, 2017) Фоміна, Т. Г.; Fomina, T. H.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-9513-1673
Вивчено питання виникнення інституту запобіжних заходів у кримінальному процесі. На підставі дослідження нормативно-правових актів ХІХ ст. установлено, що прийняття в 1832 році Зводу Законів Російської імперії фактично свідчило про виникнення інституту запобіжних заходів у кримінальному процесі. Статут кримінального судочинства 1864 р. більш чітко визначив перелік запобіжних заходів під час здійснення кримінального провадження та передбачив порядок їх застосування.
Гносеологічна характеристика запобіжних заходів в контексті чинного Кримінального процесуального кодексу України
(Науковий вісник публічного та приватного права. – 2016. - Вип. 2, ч. 3. – С. 241-244, 2016) Фоміна, Т. Г.; Fomina, T. H.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-9513-1673
Виокремлено гносеологічні ознаки запобіжних заходів, тобто такі властивості, що характеризують їх зміст та сутність (примусовий характер, правообмеження, превентивність). Розглядаючи правову природу запобіжних заходів, наголошено на їхній відмінності від кримінального покарання. Ураховуючи напрацювання вчених та власне дослідження, сформульовано поняття запобіжних заходів.
Деякі аспекти забезпечення прав підозрюваного під час застосування запобіжних заходів
(Право і безпека. - 2015. - № 1 (56). - С. 65-71., 2015) Фоміна, Т. Г.; Fomina, T. H.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-9513-1673
Наведено перелік запобіжних заходів згідно з кримінальним процесуальним законодавством України. Визначено засоби забезпечення прав підозрюваного під час їхнього застосування. Окремо досліджено обов’язки слідчого, прокурора, слідчого судді під час вирішення питання про застосування запобіжних заходів. Указано на недоліки нормативної регламентації. У зв’язку з тим запропоновано певні напрямки удосконалення процесуального законодавства України.
Дискусійні питання щодо визнання «обґрунтованої підозри» як підстави застосування запобіжних заходів
(Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право. - 2016. - Вип. 41, т. 3. - С. 235-239, 2016) Фоміна, Т. Г.; Fomina, T. H.
У статті досліджено сутність юридичних і фактичних підстав застосування запобіжних заходів. Доведено, що наявність обґрунтованої підозри не є підставою для застосування запобіжних заходів. Встановлено, що повідомлення про підозру треба розглядати не як підставу застосування запобіжних заходів, а як необхідну умову, за наявності якої у кримінальному провадженні породжується право на обрання певного виду запобіжного заходу та визначається суб’єкт, щодо якого він може бути застосований.
Дискусійні питання щодо визначення системи кримінально-процесуальних гарантій
(Право і безпека. - 2010. - № 5 (37). - С. 185-188, 2010) Фоміна, Т. Г.; Fomina, T. H.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-9513-1673
Проаналізовано наукові погляди з питання щодо визначення системи кримінально- процесуальних гарантій та її складових елементів. Виділено два основних підходи з визначення вказаної системи та розглядаються наукові позиції їх прихильників. Сформульовано поняття системи кримінально-процесуальних гарантій. The scientific views about the of the definition of the system of the criminal and procedural guarantees and its components are analyzed. The two basic approaches are selected to define this system and consider the scientific views of their supporters. The concept of the criminal procedural guarantees are formulated. Проанализированы научные взгляды относительно определения системы уголовно- процессуальных гарантий и ее составных элементов. Выделены два основных подхода к определению указанной системы и рассматриваются научные позиции их сторонников. Сформулировано понятие системы уголовно-процессуальных гарантий.
Доказування у кримінальному провадженні : курс лекцій
(Харків.- ХНУВС.- 2018. - 156 с., 2018) Харківський національний університет внутрішніх справ; Kharkiv National University of Internal Affairs; Факультет № 1; Кафедра кримінального процесу та організації досудового слідства; Бондаренко, О. О.; Bondarenko, O. O.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-6901-7298; Глобенко, Г. І.; Globenko, G. I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1533-9213; Романюк, В. В.; Romaniuk, V. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-6077-4591; Фоміна, Т. Г.; Fomina, T. H.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-9513-1673; Чича, Р. П.; Chycha, R. P.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-3267-2840; Юхно, О. О.; Yukhno, O. O.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-4771-0531; Юхно, О. О.; Yukhno, O. O.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-4771-0531
У навчальному посібнику викладено курс лекцій з дисципліни "Доказування у кримінальному провадженні" в яких розкрито фундаментальні положення теорії доказів у кримінальному провадженні, проаналізовано основні постулати вчення про докази в кримінальному процесі, охарактеризовано структуру процесу доказування в кримінальному провадженні, розглянуто актуальні питання використання доказів у кримінальному процесуальному доказуванні, досліджено процесуальний порядок проведення слідчих (розшукових) дій.
Досудове розслідування на деокупованих територіях: нормативне врегулювання та перспективи здійснення
(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2024. – № 2 (105), ч. 2. - С. 136-148, 2024) Фоміна, Т. Г.; Fomina, T. H.; Тетяна Фоміна
Досліджено стан нормативно-правового регулювання порядку здійснення досудового розслідування, а також з’ясовано його перспективи після деокупації українських територій. Проведено аналіз законопроєктів, які регулюють процедуру здійснення кримінального провадження в післявоєнний період. Особливу увагу приділено питанню оцінки отриманих окупаційною владою доказів та наведено аргументи на користь позиції щодо недопустимості таких доказів.
Доцільність встановлення строків тримання під вартою під час судового розгляду
(Правова доктрина: міжнародний досвід та практична реалізація в Україні: міжнар. наук.-практ. конф. (м. Маріуполь, 22 трав. 2019 р.). - Маріуполь: МДУ, 2019. - С. 303-305, 2019) Фоміна, Т. Г.; Fomina, T. H.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-9513-1673
Досліджено питання щодо доцільності встановлення граничних строків тримання під вартою під час судового розгляду. Проаналізовано кримінальне процесуальне законодавство деяких країн СНД щодо визначення досліджуваних строків. Підтримано позицію національного законодавця, який не передбачив у КПК України граничних строків тримання під вартою під час судового провадження.
Дії слідчо-оперативних груп Національної поліції з документування злочинів, пов'язаних із збройною агресією РФ проти України : [онлайн-курс]
(Харківський національний університет внутрішніх справ, 2023) Харківський національний університет внутрішніх справ; Kharkiv National University of Internal Affairs; Кікінчук, В. В.; Kikinchuk, V. V.; Орлов, Ю. В.; Orlov, Y. V.; Фоміна, Т. Г.; Fomina, T. H.
Онлайн-курс «Дії слідчо-оперативних груп Національної поліції з документування злочинів, пов’язаних із збройною агресією РФ проти України» призначений для вивчення здобувачами вищої освіти досвіду роботи підрозділів Національної поліції України щодо документування злочинів, пов’язаних зі збройною агресією проти України, а також посилення практичної складової у підготовці поліцейських.
Екстрадиційний арешт: правова регламентація та практика застосування
(Прикарпатський юридичний вісник. - 2017. - Вип. 5(20). - С. 213-216, 2017) Фоміна, Т. Г.; Fomina, T. H.
У статті визначено підстави та процесуальний порядок застосування запобіжного заходу у вигляді екстрадиційного арешту як особливого виду тримання особи під вартою, який обирається виключно з метою забезпечення екстрадиції особи. Розглядається практика ЄСПЛ щодо порушень Україною статей 3, 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод під час вирішення національними судами питань щодо екстрадиції. Визначено, що на рівні КПК України в правовій регламентації цього питання наявні деякі проблеми. У зв’язку із цим запропоновано шляхи вдосконалення порядку застосування екстрадиційного арешту.
Електронні докази у кримінальному процесі: проблемні питання теорії та практики
(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2023. – № 3 (102), ч. 2. - С. 207-220, 2023) Фоміна, Т. Г.; Fomina, T. H.; Рачинський, О. О.; Rachynskyi, O. O.
Узагальнено наукові напрацювання щодо поняття, сутності електронних доказів і надано авторське визначення поняття «електронний (цифровий) доказ» у кримінальному провадженні. Досліджено нормативно-правове регулювання використання електронних (цифрових) доказів у кримінальному провадженні. Проаналізовано слідчо-судову практику, а також практику Верховного Суду щодо визнання допустимості таких доказів у кримінальному провадженні.
Забезпечення прав, свобод і законних інтересів особи на стадії досудового розслідування: монографія
(Херсон: Видавничий дім «Гельветика», 2019. – 498 с., 2019) Дрозд, В. Г.; Drozd, V. H.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-7687-7138; Фоміна, Т. Г.; Fomina, T. H.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-9513-1673; Юхно, О. О.; Yukhno, O. O.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-4771-0531; Пономаренко, А. В.; Ponomarenko, A. V.; Цуцкірідзе, М. С.; Tsutskiridze, M. S.; Климчук, В. П.; Klymchuk, V. P.; Бурлака, В. В.; Burlaka, V. V.; Гаврилюк, Л. В.; Havryliuk, L. V.; Абламський, С. Є.; Ablamskyi, S. Ye.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4716-3985; Дударець, Р. М.; Dudarets, R. M.
У монографії вивчено та проаналізовано теоретико-правові засади забезпечення прав, свобод і законних інтересів особи на стадії досудового розслідування. Досліджено світовий досвід правового регулювання забезпечення прав, свобод і законних інтересів особи на стадії досудового розслідування. З цією метою проаналізовано законодавства країн Європейського Союзу та пострадянського простору. Проведено теоретичне дослідження процесуального механізму забезпечення конституційних прав та свобод особи під час провадження досудового розслідування, виявлено прогалини у правовому регулюванні в даній сфері з урахуванням вимог Конституції України, динаміки розвитку законодавства і досягнень кримінальної процесуальної науки, визначено шляхи їх усунення. Монографію виконано із урахуванням останніх змін до чинного законодавства станом на 1 червня 2019 р. Робота може бути корисна науковців, працівників правоохоронних органів (зокрема, слідчих підрозділів Національної поліції України), викладачів, аспірантів, студентів юридичних вищих навчальних закладів, а також для всіх тих, хто цікавиться питаннями забезпечення прав, свобод і законних інтересів особи на стадії досудового розслідування.
Забезпечення процесуальних прав підозрюваного і обвинуваченого органами внутрішніх справ України : автореферат дисертації
(Харків : Харківський національний університет внутрішніх справ, 2012) Фоміна, Т. Г.; Fomina, T. H.; Юхно, О. О. - науковий керівник
Дисертацію присвячено вивченню питань щодо забезпечення процесуальних прав підозрюваного і обвинуваченого органами внутрішніх справ України. Система засобів забезпечення прав особи розглядається та визначається поетапно, враховуючи послідовність руху кримінального провадження: під час повідомлення особі про підозру та затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення; при застосуванні запобіжних заходів; при проведенні слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій; під час закінчення досудового розслідування. Сформульовано низку положень та пропозицій щодо внесення змін і доповнень до кримінального процесуального законодавства, для науки кримінального процесу, а також для впровадження у практичну діяльність працівників органів внутрішніх справ.
Застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні: проблеми теорії та практики : монографія
(Харків : Панов, 2020. - 576 с., 2020) Фоміна, Т. Г.; Fomina, T. H.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-9513-1673
Монографію присвячено вивченню і розв’язанню теоретикоприкладних проблем, пов’язаних із застосуванням запобіжних заходів. У роботі крізь призму правозастосовних реалій розкрито сутність та порядок застосування неізоляційних та ізоляційних запобіжних заходів. На підставі комплексного дослідження чинного кримінального процесуального законодавства виявлено недоліки правового регулювання процесуального порядку застосування запобіжних заходів та запропоновано шляхи їх усунення. Видання адресоване фахівцям у сфері кримінального процесу, викладачам, ад’юнктам, аспірантам, студентам і курсантам вищих юридичних навчальних закладів, а також юристампрактикам.