Перегляд за Автор "Slipchenko, A. S."

Зараз показуємо 1 - 15 з 15

Understanding the property within the eu private law
(Legal Science and Praxis. - 2021. - № 1. - P. 32-36, 2021) Slipchenko, A. S.; Сліпченко, А. С.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-2439-4951
Досліджено поняття «власність» у розумінні Європейського суду з прав людини. Права та встановлення меж такого розуміння у внутрішніх системах континентального права. Узагальнено теоретичні підходи щодо визначення власності, аналізу та порівняння результатів її тлумачення національними судами та Європейськм судом з прав людини. Наголошено, що поняття власності в межах ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод значною мірою збігається із загальним її розумінням у системі правових знань окремих країн романо-германської системи права. Воно охоплює: речі, а також майнові права та обов'язки.
Updating civil legislation in accordance with European quality standards: the example of Ukraine
(DIXI. – 2022. – Vol. 24, № 1 (enero-junio). – P. 1-27, 2022) Shyshka, R. B.; Шишка, Р. Б.; Shyshka, O. R.; Шишка, О. Р.; Shishka, N. V.; Шишка, Н. В.; Slipchenko, A. S.; Сліпченко, А. С.; Tkalych, M. O.; Ткалич, М. О.
Стаття присвячена дослідженню європейських стандартів якості права для сприяння ефективності розпочатої в Україні роботи з оновлення цивільного законодавства. Можливість досягнення цієї мети залежить від якості процесу. Такий процес насамперед сприяє утвердженню абсолютної цінності людської особистості, свободи, демократії, рівності, пріоритету людини над державою; удосконалення механізмів захисту та належного захисту прав і свобод людини, її рівності перед законом і справедливістю.
Визначення поняття "майно" у праві ЄС та вітчизняному праві
(Форум права. – 2020. – № 2 (61). – С. 122–130, 2020) Сліпченко, А. С.; Slipchenko, A. S.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-2439-4951
Постановка проблеми. поняття "майно" є одним із самих дискусійних в юридичній літературі. Актуальність обраної тематики підсилюється й євроінтеграційними процесами в Україні та необхідністю рекодифікації цивільного законодавства. Завданнями статті є узагальнення теоретичних підходів щодо визначення поняття майна; аналіз та порівняння результатів його тлумачення національними судами та Європейським Судом з прав людини; визначення меж застосування даного поняття в судовій практиці. Серед методів обрано дедуктивний метод, необхідний для узагальнення існуючих точок зору, судової практики та законодавства. Аналіз та синтез дозволили дослідити структуру розглянутого поняття, а за допомогою порівняльних та діалектичних методів встановлено межі застосування терміна "властивість". У свою чергу, застосування методу порівняльного права дозволило визначити однорідні та різні елементи поняття власності за їх змістом у практиці вітчизняних судів та Європейського суду з прав людини. Результати. Встановлено, що існуюча власність охоплюється у вітчизняному законодавстві концепцією існуючих майнових вигод, а законні очікування фактично збігаються з концепцією майбутніх об’єктів відносин власності. Дослідження обґрунтовує, що слово "власність" було використано у статті 1 Протоколу № 1 для позначення власності. Висновки. У цьому сенсі власністю є будь-які економічні блага, предмети як матеріального, так і нематеріального світу, які перебувають у стані привласнення фізичної чи юридичної особи. Поділ власності на існуючі та законні очікування, що традиційно використовується в прецедентному праві Європейського суду з прав людини, має свій аналог у юридичній доктрині України. Зокрема, наявне майно охоплюється у внутрішньому законодавстві поняттям існуючої власності, а законні очікування фактично збігаються з концепцією майбутніх об’єктів відносин власності.
Визначення юридично значущої сутності цифрової речі в цивільному праві України
(Форум права. - 2024. - № 1(78). - С. 88-96, 2024) Сліпченко, А. С.; Slipchenko, A. S.; Сліпченко, С. О.; Slipchenko, S. O.
Виявлено сутність цифрових речей, від якої залежить застосування чи незастосування до них положень про речі. Встановлено, що сутність цифрової речі представляє собою результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, майнові права, безготівкові гроші, бездокументарні цінні папери, послуги, особисті немайнові блага тощо. Вона проявляється через сутність окремого блага, тоді як сутність самої цифрової речі – через внутрішній зміст останньої. Єдине, що дозволяє об’єднати всі вищенаведені об’єкти цивільних прав під спільною назвою – це їх форма, цифрова форма їх втілення. Але форма втілення окремого блага не змінює його сутності, як і сутності цифрової речі в цілому.
Мета цивільного обороту
(Проблеми цивільного права та процесу : тези доп. учасників наук.-практ. конф., присвяч. світлій пам’яті О. А. Пушкіна, (м. Харків, 24 трав. 2019 р.) / МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ ; Харків. обл. осередок Всеукр. громад. організації «Асоц. цивілістів України». — Харків : ХНУВС, 2019. — С. 319-320., 2019) Сліпченко, А. С.; Slipchenko, A. S.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-2439-4951
Зазначено, що метою цивільного обороту є зміна стану присвоєності (належності) об’єктів цивільного права. Визначення мети цивільного обороту дозволяє розглядати його як органічну систему. Адже кожен з її елементів (динаміка об’єктів та динаміка прав) самостійно не здатен досягти правомірної зміни стану присвоєності об’єктів цивільного права, тоді як у їх взаємодії така мета є досяжною.
Позовна давність у період воєнного стану в Україні
(Проблеми цивільного права та процессу : тези доп. учасників наук.-практ. конф., присвяч. 97-й річниці від дня народження Олександра Анатолійовича Пушкіна (м. Харків, 20 трав. 2022 р.). – Харків : ХНУВС, 2022. - С. 231-234, 2022) Сліпченко, А. С.; Slipchenko, A. S.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-2439-4951
Зазначається, що введення воєнного стану в Україні певним чином впливає на перебіг позовної давності. Висвітлюється як саме обчислюється позовна давність та за якими правилами відбувається її перебіг у цей період. Отмечается, что введение военного положения в Украине влияет на течение исковой давности. Освещается как именно вычисляется исковая давность и по каким правилам происходит ее течение в этот период. It is noted that the introduction of martial law in Ukraine affects the course of the limitation period. It highlights exactly how the limitation period is calculated and according to what rules it flows during this period.
Поняття об’єктів цивільного обороту
(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2022. – № 2 (97). – С. 81-93, 2022) Сліпченко, А. С.; Slipchenko, A. S.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-2439-4951
В умовах економічної інтеграції держави з Європейським Союзом набувають актуальності проблеми правового регулювання цивільного обороту. Для їх вирішення необхідно визначитися з поняттям об’єкта цивільного обороту, адже, як справедливо відмічено в юридичній літературі, для правника важливо розуміти не тільки те, чи є певний субстрат об’єктом цивільних прав, а й те, чи є він об’єктом цивільного обороту. Проаналізовано визначення об’єктів цивільного обороту. Розглянуто поняття цивільного обороту, на основі чого визначено його об’єкт. Результатом дослідження є визначення об’єктів цивільного обороту. Встановлено, що об’єктом обороту є саме об’єкти цивільного права. Суб’єктивні права (обов’язки) можуть бути об’єктами цивільного обороту лише у випадку, коли вони виконують функцію об’єктів цивільних прав, тобто в конструкції «право на право».
Правовий режим цифрових речей в контексті вітчизняної концепції права власності
(Юридичний науковий електронний журнал. - 2024. - № 4. - С. 216-223, 2024) Сліпченко, С. О.; Slipchenko, S. O.; Сліпченко, А. С.; Slipchenko, A. S.; Сліпченко
Статтю присвячено теоретичному осмисленню правового режиму цифрових речей, як об’єктів цивільних прав. Встановлено, що в результаті доповнення поіменованого переліку об’єктів цивільних прав та встановлення для них правового режиму речей між законодавчим підходом та традиційною доктриною цивільного права України виникла невідповідність, що створює проблеми для правореалізації та правозастосування вищенаведеної норми. Очевидно, що подібна невизначеність потребує ревізії існуючих на даний момент юридичних знань та їх змісту та вказує на актуальність дослідження. Адже система правових знань, як ніяка інша, з точки зору формальної логіки, повинна бути внутрішньо несуперечливою, бо інакше вона стає практично незастосовною. На основі проведеного дослідження зроблені висновки, встановлення для цифрових речей режиму права власності (режиму речей) суперечить вітчизняній концепції права власності. Більш того, в такому встановленні немає необхідності, оскільки для всіх елементів, які наповнюють зміст поняття цифрової речі, вже давно встановлено свій, характерний саме для них правовий режим. Обгрунтовується, що твердження про те, що, згідно з українською концепцією права власності, об’єктами права власності можуть бути як тілесні, так і безтілесні речі є хибним. Сучасне вітчизняне законодавство не застосовує таку класифікацію. Більше того, її використання навіть у дослідницьких цілях є методологічно неправильним, оскільки створює передумови для хибних висновків на основі підміни понять. Встановлення для цифрових речей режиму права власності (режиму речей) стало не правовою реальністю, а створило правову невизначеність. Водночас норма не може вважатися законом доти, допоки її не буде сформульовано з достатньою чіткістю, зрозумілістю та ясністю. Іншими словами, нормативні приписи закону, які не відповідають конституційному принципу верховенства права в аспекті вимоги юридичної визначеності, не можуть вважатися «правом» у державі, керованій верховенством права. Тому норми щодо цифрових речей, введені до Цивільного кодексу України є «мертвими» нормами.
Правовий режим цифрових речей у контексті вітчизняної концепції права власності
(Проблеми цивільного права та процесу : тези доп. учасників наук.-практ. конф., присвяч. 99-й річниці від дня народження О. А. Пушкіна (м. Вінниця, 24 трав. 2024 р.). – Вінниця : ХНУВС, 2024. – С. 85-89, 2024) Сліпченко, С. О.; Slipchenko, S. O.; Сліпченко, А. С.; Slipchenko, A. S.
Зазначено, що правовий режим речей не відповідає природі та сутності цифрових речей, а значить, застосування до них положень про речі, як це передбачено ст. 179-1 ЦК України, не залежить від їх природних властивостей і сутності. Стверджено, що ст. 179-1 ЦК України, по суті, через невизначеність її змісту є «мертвою» нормою.
Речі як об’єкти цивільного обороту в праві Стародавнього Риму та України
(Форум права. - 2023. - № 2(75). - С. 121-129, 2023) Сліпченко, А. С.; Slipchenko, A. S.
Досліджено визначення об’єктів цивільного обороту. Новизна полягає в отриманні на основі історико-правового аналізу нових знань щодо об’єктів цивільного обороту, розуміння того, що в Стародавньому Римі розглядалося річчю та чи може подібне розуміння бути запозичене в сучасне цивільне право України. З’ясовано сутність речей у Стародавньому Римі, надано порівняльний аналіз поняття речей у римському приватному праві і його сучасним розумінням. Обґрунтовано недоцільність запозичення поняття речей із римського приватного права у сучасне право.
Транслятивне правонаступництво
(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2023. – № 3 (102), ч. 2. - С. 69-78, 2023) Сліпченко, А. С.; Slipchenko, A. S.
У статті досліджено транслятивне правонаступництво. Виявлено характерні риси та ознаки правонабуття. Розглянуто особливості транслятивного правонаступництва, сучасні та найбільш поширені підходи до розуміння цього поняття. Проведено порівняння транслятивного правонаступництва та конститутивного правонаступництва. Через з’ясування відмінностей окреслено межі застосування поняття «транслятивне правонаступництво». Виявлено, що правонаступництво – це перенесення прав та/або обов’язків від однієї особи до іншої, в результаті чого відбувається зміна суб’єкта правовідносин.
Цивільне право. Загальна частина : навчальний посібник
(Харків : ХНУВС, 2022. – 332 с., 2022) Аврамова, О. Є.; Avramova, O. Y.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1941-9894; Горбенко, А. С.; Horbenko, A. S.; Горобець, Н. О.; Horobets, N. O.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-2731-9682; Євко, В. Ю.; Yevko, V. Y.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-5871-803X; Жорнокуй, В. Г.; Zhornokui, V. H.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-7706-8538; Жорнокуй, Ю. М.; Zhornokui, Yu. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-9669-6062; Зайцев, О. Л.; Zaitsev, O. L.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-9530-3941; Красицька, Л. В.; Krasytska, L. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-9187-4445; Кройтор, В. А.; Kroitor, V. A.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1849-572; Кухарєв, О. Є.; Kukharev, O. Y.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2086-9179; Мороз, О. В.; Moroz, O. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4154-1826; Піхурець, О. В.; Pikhurets, O. V.; ORCID: https://orcid.org/0000-0001-7512-951X; Сліпченко, А. С.; Slipchenko, A. S.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-2439-4951; Сліпченко, С. О.; Slipchenko, S. O.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-8891-7152; Тіхонова, М. А.; Tikhonova, M. A.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-4836-5928; Ходєєва, Н. В.; Khodeeva, N. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-6154-6854; Чалий, Ю. І.; Chaliy, Y. I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-3641-0760; Шишка, Н. В.; Shishka, N. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-3396-4530; Шишка, О. Р.; Shyshka, O. R.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1396-0508; Ясечко, С. В.; Iasechko, S. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4058-9959
Навчальний посібник підготовлено авторським колектвом кафедри цивільно-правових дисциплін та кафедри цивільного права та процесу Харківського національного університету внутрішніх справ. Він повністю відповідає курсу цивільного права, передбаченому для отримання вищої юридичної освіти. Навчальний посібник із цивільного права традиційно поділено на дві частини. В цій частині висвітлено інститути загальної частини цивільного права, а також особисті немайнові права, речові права, право інтелектуальної власності. Посібник може бути корисним як студентам (курсантам), так і аспірантам (ад’юнктам) та викладачам юридичних, економічних ЗВО. Він також буде цікавим для всіх, хто цікавиться цивільним правом.
Цивільний оборот цифрового контенту
(Проблеми цивільного права та процесу : тези доп. учасників наук.-практ. конф., присвяч. 98-й річниці від дня народження О. А. Пушкіна (м. Вінниця, 19 трав. 2023 р.). – Вінниця : ХНУВС, 2023. – С. 341-345, 2023) Сліпченко, А. С.; Slipchenko, A. S.
Підкреслено, що цифровий контент, як об’єкт цивільних прав представляє собою результат інтелектуальної, творчої діяльності. Він є нематеріальним (віртуальним), похідним та складним, оскільки створений на основі одного або кількох раніше існуючих творів, об’єктів суміжних прав, інформації. У цивільному обороті знаходяться майнові права на це благо.
Цифрова річ як «новий» об’єкт «нових» цивільних правовідносин
(Право і безпека. – 2023. – № 4 (91). – С. 68-81, 2023) Сліпченко, А. С.; Slipchenko, A. S.; Сліпченко, С. О.; Slipchenko, S. O.
Осмислено та встановлено поняття цифрових речей як «нових» об’єктів «нових» цивільних правовідносин, яке пропонують увести до цивільного законодавства України. Наголошено, що ті правовідносини, які виникають «у цифровому середовищі», повністю охоплюються вже відомими видами цивільних правовідносин та не є новими, якщо порівняти з тими, що вже існують, а цифрова річ не є новим об’єктом цивільних прав. Вона є лише новою та додатковою назвою вже давно відомих та навіть традиційних об’єктів цивільних прав, зокрема послуг, майнових прав, інформації, результатів інтелектуальної, творчої діяльності, оборотоздатних об’єктів особистих немайнових правовідносин тощо. Єдина особливість віртуальних об’єктів полягає в тому, що вони створюються та надаються за допомогою цифрових технологій, інтернет-ресурсу.
Щодо правовстановлення
(Харківський національний університет внутрішніх справ: 25 років досвіду та погляд у майбутнє (1994–2019 рр.) : зб. тез доп. на міжнар. наук.-практ. конф. до 25-річчя створення ун-ту (м. Харків, 22 листоп. 2019 р.). – Харків, 2019. – С. 442., 2019) Сліпченко, А. С.; Slipchenko, A. S.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-2439-4951
Автором статті зазначено, що у сучасних умовах розвитку суспільства, інтенсифікація ринкових відносин та їх наднаціональний характер актуалізують значення такої правової категорії, як цивільний оборот, уявлення про його структуру та взаємозв’язок елементів структури тощо. Цивільний оборот може здійснюватися або у формі правонаступництва, або у формі правовстановлення. Правонаступництво передбачає похідне правонабуття, правовстановлення – первинне.