Історія. Наука. Культура (History. Science. Culture)
Permanent URI for this community
Browse
Browsing Історія. Наука. Культура (History. Science. Culture) by Author "Demydenko, N. M."
Now showing 1 - 6 of 6
Results Per Page
Sort Options
Item Діяльність П.І. Прокоповича (1775-1850) у становленні та розвитку вітчизняної бджільницької науки : автореф. дис.(Київ, 2011) Демиденко, Н. М.; Demydenko, N. M.; Вергунов, В. А. - науковий керівникДисертація є дослідженням науково-практичної, освітянської, популяризаційної, діяльності видатного вченого–бджоляра Петра Івановича Прокоповича (1775–1850). Досліджено процес становлення його як вченого та особистості. На основі вивчення значного масиву архівних та літературних джерел показано, що діяльність П.І. Прокоповича була спрямована на вирішення найголовніших соціальнонаукових завдань. Встановлено, що з винаходом рамкового вулика з рухомими рамками на поч. ХIХ ст. П.І. Прокопович започаткував раціональне ведення бджільництва. Показано внесок у вивчення біології бджоли, інфекційних хвороб бджіл, організацію вирощування медоносних рослин. Досліджено, що П.І. Прокопович започаткував у державі системну освіту з підготовки фахівців для бджільницької галузі, створивши у 1828 р. першу в Російській імперії і Східній Європі школу бджільництва. Здійснений аналіз творчої спадщини П.І. Прокоповича дозволяє стверджувати, що його ідеї мали вирішальне значення для розвитку галузевої науки першої половини Х1Х ст., рушійним поштовхом для подальших відкриттів у бджільництві.Item Климент Квітка (1880-1953) – видатний етнограф, педагог, громадський діяч, "друг ідей" Лесі Українки(Історія науки і біографістика. - 2021. - № 4. - C. 56-71, 2021) Демиденко, Н. М.; Demydenko, N. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-4392-6722Висвітлено діяльність етнографа, культурно-громадського діяча, педагога Климента Квітки (1880-1953). Акцентовано увагу на вагомих результатах його науково-дослідницької роботи як етнографа, музикознавця-фольклориста, який зібрав і систематизував понад шість тисяч українських, білоруських, російських народних пісень. Записав, активно використовуючи новітні тогочасні технічні засоби, голоси Івана Франка, Лесі Українки, кобзаря Гната Гончаренка й інших українських митців, зберігши їх для наступних поколінь. Разом з Лесею Українкою активно займався вивченням і збереженням самобутньої творчості кобзарів. Климент Квітка написав багато наукових праць з історії та теорії музичного фольклору, створив низку навчальних і методичних посібників. Наукова діяльність Климента Квітки забезпечила піднесення української фольклористики на небачений до того часу високий рівень. Климент Квітка підкреслював, що народознавство має стати державною справою.Item Морально-релігійні засади православного Хрестовоздвиженського Трудового Братства (1889–1929): погляд з XXI століття(Харківський національний університет внутрішніх справ: 25 років досвіду та погляд у майбутнє (1994–2019 рр.) : зб. тез доп. на міжнар. наук.-практ. конф. до 25-річчя створення ун-ту (м. Харків, 22 листоп. 2019 р.). – Харків, 2019. – С. 144-146., 2019) Демиденко, Н. М.; Demydenko, N. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-4392-6722Розглянуто морально-релігійні засади православного Хрестовоздвиженського Трудового Братства (1889–1929). Автором зазначено, що певна специфіка публікації полягає в об’ємному цитуванні першоджерел. Такий підхід є свідомим, бо люба довільна інтерпретація спеціальних термінів, вживаних у ХIХ ст. могла би бути неточною. Подання першоджерел мовою оригіналу також дає можливість дотримуватись делікатності у авторських інтерпретаціях.Item Петро Іванович Прокопович (1775-1850) – патріарх вітчизняної бджільницької науки, видатний педагог, богослов: новий погляд на долю і творчість : монографія(Суми: Університетська книга, 2018. - 160 с., 2018) Демиденко, Н. М.; Demydenko, N. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-4392-6722Монографія є дослідженням науково-практичної, освітянської, популяризаційної, діяльності видатного вченого–бджоляра Петра Івановича Прокоповича (1775–1850). Досліджено процес становлення його як вченого та особистості. На основі вивчення значного масиву архівних та літературних джерел показано, що діяльність П.І. Прокоповича була спрямована на вирішення найголовніших соціальнонаукових завдань. Встановлено, що з винаходом рамкового вулика з рухомими рамками на поч. ХIХ ст. П.І. Прокопович започаткував раціональне ведення бджільництва. Показано внесок у вивчення біології бджоли, інфекційних хвороб бджіл, організацію вирощування медоносних рослин. Досліджено, що П.І. Прокопович започаткував у державі системну освіту з підготовки фахівців для бджільницької галузі, створивши у 1828 р. першу в Російській імперії і Східній Європі школу бджільництва. Здійснений аналіз творчої спадщини П.І. Прокоповича дозволяє стверджувати, що його ідеї мали вирішальне значення для розвитку галузевої науки першої половини Х1Х ст., рушійним поштовхом для подальших відкриттів у бджільництві.Item Творча спадщина історика, краєзнавця, етнографа, дисидента Бориса Ткаченка: проблеми минувшини і сьогодення(Історія науки і біографістика. - 2022. - № 4. - C. 120-138, 2022) Демиденко, Н. М.; Demydenko, N. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-4392-6722Висвітлено діяльність історика, етнографа, культурно-громадського діяча Бориса Івановича Ткаченка, автора 11 книг – оригінальних досліджень з найрезонансніших і найболючіших тем української історії. Констатовано, що перші праці автора – агронома й історика за фахом – присвячені передовим методам господарювання на землі, включаючи екологічні фактори як головні для збереження земельних ресурсів. Акцентовано на вагомих результатах науково-дослідницької роботи Б. Ткаченка про репресії радянської влади в Україні у 30-х рр. ХХ ст. Проаналізовано його книгу «Під чорним тавром», яка стала першою, виданою в Україні, що розкривала злочини Голодомору 1932-1933 рр. як на основі архівних джерел, так і спогадів очевидців. Відзначено вагомий внесок Б. Ткаченка у розвиток краєзнавства та фольклористики. Науковцю вдалося дослідити факти, що стосуються життя і побуду окремих територій України, починаючи від часів її заселення, відтак збагатити збіднене уявлення про явища і події вітчизняної історії.Item Участь співробітників органів правопорядку у партизанській боротьбі під час Другої світової війни (на матеріалах Сумської області України)(Modern education using the latest technologies: The 2th International scientific and practical conference ( Lisbon, Portugal, January 17 - 20, 2023). - Lisbon, 2023. - P. 90-93, 2023) Демиденко, Н. М.; Demydenko, N. M.; Муха, Д. І.; Mukha, D. I.Проведено історичний аналіз діяльності співробітників міліції у партизанській боротьбі на теренах Сумщини у 1941- 1943 рр., введено до наукового обігу нові документи, які об’єктивно висвітлюють проблеми формування партизанських загонів у Сумській області на перших етапах війни.