Перегляд за Автор "Kyrieieva, I. V."

Зараз показуємо 1 - 20 з 31

The role of local self-government bodies in prospective areas of regional development
(Estudios de Economia Aplicada. – 2021. – № 39 (7). – рр. 1-11, 2021) Popova, S. M.; Попова, С. М.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-3958-4133; Popova, L.; Kazanchuk, I. D.; Казанчук, І. Д.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4269-2749; Bandurka, I. O.; Бандурка, І. О.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-9697-558; Kyrieieva, I. V.; Кирєєва, І. В.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-5447-4314
У статті аналізується нормативно-правове забезпечення можливостей органів місцевого самоврядування визначати пріоритетні можливості розвитку регіонів та надавати підтримку такому розвитку. Встановлено, що органи місцевого самоврядування щодо пріоритетних напрямів розвитку регіонів мають враховувати різні чинники, такі як: географічні, демографічні, кадрові, екологічні, економічні, історико-культурні. Звертається увага на необхідність комплексного підходу до аналізу таких факторів органами місцевого самоврядування. У статті аналізується ряд факторів, які негативно впливають на сучасний стан регіонального розвитку. Запропоновано напрями діяльності органів місцевого самоврядування щодо недопущення чи мінімізації наслідків такого впливу на розвиток регіонів. Встановлено, що органи місцевого самоврядування можуть використовувати податкові, інформаційні, інноваційні та інші заходи для стимулювання пріоритетних напрямів регіонального розвитку. Акцент зроблено на ролі органів місцевого самоврядування у розвитку туристської привабливості регіонів, зокрема у сфері міжнародного та міжрегіонального співробітництва як засобу формування позитивного іміджу регіонів, надання інформаційної та фінансової підтримки розвитку цього напряму регіонального розвитку.
Безпека життєдіяльності та охорона праці : підручник
(Харків: ХНУВС, 2021. – 308 с., 2021) Сокуренко, В. В.; Sokurenko, V. V.; Бандурка, О. М.; Bandurka, O. M.; Бортник, С. М.; Bortnik, S. M.; Брусакова, О. В.; Brusakova, O. V.; Гетманець, О. П.; Hetmanets, O. P.; Ананьєва, Є. А.; Ananieva, Ye. A.; Власенко, І. В.; Vlasenko, I. V.; Внукова, Н. В.; Vnukova, N. V.; Денисов, А. І.; Denysov, A. I.; Добровінський, А. В.; Dobrovinskyi, A. V.; Кирєєва, І. В.; Kyrieieva, I. V.; Кириченко, Ю. М.; Kyrychenko, Yu. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-9125-218X; Коробцова, Д. В.; Korobtsova, D. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-4753-7433; Матвеєв, С. П.; Matveiev, S. P.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8356-5386; Могілевський, Л. В.; Mohilevskyi, L. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-6994-6086; Моргунов, О. А.; Morgunov, O. A.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2259-3620; Подорожній, А. Ю.; Podorozhnii, A. Yu.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-6649-8978; Садиков, М. А.; Sadykov, M. A.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-1249-2359; Сєвідова, І. О.; Sievidova, I. O.; Синявська, О. Ю.; Syniavska, O. Yu.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-6386-4151; Сядриста, І. І.; Siadrysta, I. I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-4340-3593; Фомін, Г. Ф.; Fomin, H. F.; Фурса, В. А.; Fursa, V. A.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-6325-0910; Шуміло, О. М.; Shumilo, O. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0506-4631; Чорноус, О. В.; Chornous, O. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1475-7990; Сокуренко, В. В. - редактор
У підручнику визначено теоретичні основи безпеки життєдіяльності та охорони праці, розкрито зміст основних понять і проаналізовано сучасне національне законодавство та міжнародні нормативно-правові акти з організації безпеки життєдіяльності та охорони праці. Підручник поділяється на дві частини, що складаються з одинадцяти тем, у яких досліджено такі види національної безпеки, як громадська безпека, соціально-демографічна, інформаційна, кібербезпека, економічна, екологічна та воєнна безпека. Підручник призначено для курсантів, студентів ЗВО системи МВС України і для всіх, хто цікавиться питаннями організації безпеки життєдіяльності та охорони праці в Україні.
Вдосконалення правового регулювання припинення суб’єктивних прав на земельні ділянки внаслідок їх викупу для суспільних потреб
(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. - 2016. - № 2 (73). - С. 170-175, 2016) Кирєєва, І. В.; Kyrieieva, I. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-5447-4314
Виконано аналіз окремих елементів механізму примусового викупу земельних ділянок для суспільних потреб. Запропоновано доповнити перелік суспільних потреб, для задоволення яких можливий викуп земельних ділянок, необхідністю виконання державою своїх міжнародних зобов’язань. Акцентовано увагу на необхідності внесення змін до законодавства – зобов’язати власника земельної ділянки, який отримав належним чином оформлене повідомлення про викуп земельної ділянки, повідомити орендаря про викуп відповідної орендованої земельної ділянки.
Використання природних ресурсів для розвитку територіальних громад
(Порівняльно-аналітичне право. - 2020. - № 1. - С. 287-290, 2020) Кирєєва, І. В.; Kyrieieva, I. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-5447-4314; Коробцова, Д. В.; Korobtsova, D. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-4753-7433
Визначено роль природних ресурсів у розвитку територіальних громад та шляхи оптимізації використання природних ресурсів для забезпечення матеріальної та фінансової спроможності місцевого самоврядування територіальних громад.
Відшкодування екологічної шкоди під час припинення господарської діяльності
(Наше право. - 2014. - № 2. - С. 125-128, 2014) Кирєєва, І. В.; Kyrieieva, I. V.
Статтю присвячено дослідженню проблемним питанням відшкодування екологічної шкоди під час припинення господарської діяльності. Здійснено аналіз положень чинного законодавства щодо відшкодування шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища суб’єктами господарювання. Розглянуто визначення поняття екологічної шкоди та її змісту. Проаналізовано Конституційну основу механізму реалізації права на відшкодування шкоди. Зроблено висновок, що серед іншої шкоди відшкодуванню мають підлягати неодержані прибутки за час, необхідний для відновлення якості навколишнього природного середовища, відтворення природних ресурсів до стану, придатного для використання за цільовим призначенням.
Відшкодування екологічної шкоди як умова забезпечення економічної безпеки держави
(Сучасні проблеми правового, економічного та соціального розвитку держави : тези доп. Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 27 листоп. 2020 р.). – Харків, 2020. – С. 214 - 215., 2020) Кирєєва, І. В.; Kyrieieva, I. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-5447-4314
В статті зазначено, що незалежно від специфіки самого права щодо використання природного об’єкта (постійне, тимчасове, орендне використання), форми власності на цей природний об’єкт (державна, комунальна, приватна) в разі порушення суб’єктом господарювання при використанні природного об’єкта законодавства щодо забезпечення екологічної безпеки, серед іншої шкоди відшкодуванню мають підлягати неодержані прибутки за час, необхідний для відновлення якості навколишнього природного середовища, відтворення природних ресурсів до стану, придатного для використання за цільовим призначенням. В статье указано, что независимо от специфики самого права использования природного объекта (постоянное, временное, арендное использование), формы собственности на этот природный объект (государственная, коммунальная, частная) в случае нарушения субъектом хозяйствования при использовании природного объекта законодательства по обеспечение экологической безопасности, среди прочего вреда возмещению должны подлежать неполученные прибыли за время, необходимое восстановления качества окружающей природной среды, воспроизводства природных ресурсов к состоянию, пригодного к использованию по целевому назначению. The article states that regardless of the specifics of the right to use a natural object (permanent, temporary, leased use), the form of ownership of this natural object (public, municipal, private) in case of violation by the business entity when using natural object of legislation on ensuring environmental safety, among other damages, should be reimbursed for unearned income for the time necessary to restore the quality of the environment, the reproduction of natural resources to a state suitable for its intended use.
Екологізація економіки як складова економічної безпеки
(Сучасні проблеми правового, економічного та соціального розвитку держави : тези доп. ХІ Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Вінниця, 9 груд. 2022 р.). – Вінниця, 2022. – С. 155-156, 2022) Кирєєва, І. В.; Kyrieieva, I. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-5447-4314
Відзначено, що екологізація економіки може розглядатися як процес переоцінки ролі використання природних ресурсів в ролі засобу виготовлення матеріальних цінностей та задоволення інших, насамперед підприємницьких інтересів суспільства. Безпека економіки країни безпосередньо залежить від процесів її екологізації, як умови забезпечення сталого розвитку.
Забезпечення відшкодування екологічної шкоди, заподіяної внаслідок злочинних дій держави-терориста, як складова фінансової безпеки
(Актуальні питання фінансової безпеки : зб. тез доп. Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Вінниця, 27 берез. 2023 р.). – Вінниця : ХНУВС, 2023. – С. 51-54, 2023) Кирєєва, І. В.; Kyrieieva, I. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-5447-4314
Зазначено, що необхідною умовою забезпечення фінансової безпеки України є чіткі та послідовні дії щодо забезпечення постійного моніторингу, фіксації, грошової оцінки збитків, заподіяних природним ресурсам в кожній частині регіонів країни, які постраждали та продовжують страждати через агресію держави-терориста. Означене є запорукою забезпечення визначення повноти обсягу заподіяної довкіллю шкоди та закладення основи для майбутнього спрямування репараційних виплат.
Забезпечення прав природокористувачів органами поліції
(Сучасна європейська поліцеїстика та можливості її використання в діяльності Національної поліції України : зб. тез доп. учасників міжнар. наук.-практ. конф. (Харків, 11 квіт. 2019 р.). — Харків : ХНУВС, 2019. – С. 121-122., 2019) Кирєєва, І. В.; Kyrieieva, I. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-5447-4314
Визначено основні завдання органів поліції як суб’єктів захисту прав пиродокористувачів. Вказано на важливість запобігання протиправних посягань на права суб’єктів природокористування.
Забезпечення сталості приватної власності на землю як основа фінансово-економічної безпеки держави
(Публічне право. - 2024. - № 1 (53). - С. 65-72, 2024) Кирєєва, І. В.; Kyrieieva, I. V.; Коробцова, Д. В.; Korobtsova, D. V.; Кирєєва Ірина Валеріївна
У статті підкреслюється, що одним з найважливіших факторів фінансово-економічної безпеки є забезпечення сталості економічного розвитку на основі ефективного використання земельних ресурсів, як основного національного багатства України, що в свою чергу безпосередньо залежить від впевненості приватних землевласників та відповідно землекористувачів. Зазначено, що земельні ділянки, що перебувають у приватній власності є основою для задоволення багатьох різноманітних потреб населення: житлових, соціально-побутових, сільськогосподарських, лісогосподарських, підприємницьких тощо. Набуття, реалізація та припинення права приватної власності на землю є безпосередніми засадами його існування і відбувається відповідно до вимог закону, як рівня нормативно-правового акту, що має відповідати Конституції та бути основою для підзаконних нормативно-правових актів. Фінансово-економічна безпека держави визначена як такий стан фінансових інтересів держави при якому здійснюється забезпеченість належного функціонування її фінансової та економічної системи, її окремих складників через створення високого ступеню захищеності від внутрішніх та зовнішніх негативних чинників. Акцентовано увагу на тому, що сталість приватної власності на землю обумовлюється у тому числі й чітким правовим регулюванням підстав та порядку її набуття, встановлення обмежень, що відображають суспільну зацікавленість у забезпеченні реалізації конституційного принципу землі як основного національного багатства, що перебуває під особливою охороною держави. Також найважливішим фактором сталості права приватної власності є недопущення протиправного позбавлення власника належної йому земельної ділянки. Припинення права приватної власності на землю є можливим лише за підстав та в порядку які чітко визначені нормами закону. Встановлено, що наразі окремі правові підстави припинення права приватної власності не відповідає вимогам чіткого формулювання, що не допускає неоднозначне тлумачення. Зроблено висновок про доцільність уточнення підстави припинення права власності на землю, яка передбачена п. є. ст. 140 Земельного кодексу України «примусове вилучення земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності». Пропонується змінити таке формулювання з метою усунення неоднозначного трактування названої вище підстави як такої, що може суперечити вимогам Конституції України стосовно забезпечення прав власників земельних ділянок при примусовому викупі земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб.
Загальна характеристика умов припинення права громадян щодо спеціального використання природних об’єктів
(Вісник НТУУ "КПІ". Політологія. Соціологія. Право. - 2021. - Вип. 2 (50). - С. 116-120, 2021) Кирєєва, І. В.; Kyrieieva, I. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-5447-4314
З’ясовано значення умов припинення права спеціального природокористування в механізмі припинення права природокористування, а також визначено їх поняття та види.
Захист екологічних прав громадян працівниками поліції в умовах воєнного стану
(Захист та дотримання прав громадян органами Національної поліції України в умовах воєнного стану : тези доп. учасників наук.-практ. конф. (м. Вінниця, 7 груд. 2023 р.). – Вінниця : ХНУВС, 2023. – С. 52-53, 2023) Кирєєва, І. В.; Kyrieieva, I. V.; Кирєєва Ірина Валеріївна
Наголошено, що до завдань працівників поліції з приводу захисту екологічних прав громадян в особливий для України період варто віднести: належну фіксацію правопорушень, пов’язаних з посяганням на право власності на природні ресурси та право природокористування громадян; посилення роботи на деокупованих територіях з метою виявлення кримінальних правопорушень проти довкілля; забезпечення обмеження доступу громадян до використання окремих природних ресурсів з метою захисту їх життя та здоров’я від впливу вибухонебезпечних предметів.
Значення приватної власності на землю для економічної безпеки країни
(Сучасні проблеми правового, економічного та соціального розвитку держави : тези доп. ХII Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Вінниця, 1 груд. 2023 р.). – Вінниця : ХНУВС, 2023. – С. 99-100, 2023) Кирєєва, І. В.; Kyrieieva, I. V.; Кирєєва Ірина Валеріївна
Наголошено, що значення приватної власності на землю в контексті забезпечення економічної безпеки полягає у створенні простору для економічної свободи громадян, забезпечення впевненості у сталості використання землі як непорушного права.
Конституційно-правове забезпечення екологічної безпеки у сфері господарювання
(Харківський національний університет внутрішніх справ: 25 років досвіду та погляд у майбутнє (1994–2019 рр.) : зб. тез доп. на міжнар. наук.-практ. конф. до 25-річчя створення ун-ту (м. Харків, 22 листоп. 2019 р.). – Харків, 2019. – С. 210-212., 2019) Кирєєва, І. В.; Kyrieieva, I. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-5447-4314
Автор статті надав висновок: право на безпечне для життя і здоров’я довкілля має бути забезпечено кожним суб’єктом правовідносин в межах конкретних правовідносин; незалежно від того, у чий власності знаходяться природні об’єкти (приватних суб’єктів, територіальних громад чи держави), їх власники та користувачі мають право на відшкодування шкоди, завданої порушенням вимог законодавства щодо забезпечення екологічної безпеки; держава в особі уповноважених органів має сприяти захисту права на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди, у тому числі й у судовому порядку.
Порушення вимог екологічної безпеки як підстава примусового припинення спеціального природокористування
(Шлях успіху і перспективи розвитку (до 26 річниці заснування Харківського національного університету внутрішніх справ) : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 20 листоп. 2020 р.). - Харків : ХНУВС, 2020.- С. 227-229., 2020) Кирєєва, І. В.; Kyrieieva, I. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-5447-4314
Зроблено висновок, що примусове припинення спеціального природокористування суб’єктами господарювання внаслідок їх неправомірної поведінки, зокрема порушення вимог екологічної безпеки, являється не самостійним видом екологічної або земельної, водної чи іншої юридичної відповідальності, а особливою еколого-правовою санкцією в складі механізму еколого-правового стимулювання позитивної поведінки суб’єктів прав на природні об’єкти. Зауважено, що можливим є класифікація названих еколого-правових санкцій залежно від виду прав на природні об’єкти, де вони застосовуються; тобто можливо виділення, відповідно, земельно-правової санкції, водно-правової, надро-правової, лісо-правової тощо. Заключено, что принудительное прекращение специального природопользования субъектами хозяйствования вследствие их неправомерного поведения, в частности нарушения требований экологической безопасности, является не самостоятельным видом экологической или земельной, водной или иной юридической ответственности, а особой эколого-правовой санкцией в составе механизма эколого-правового стимулирования положительного поведения субъектов прав на природные объекты. Замечено, что возможна классификация названных эколого-правовых санкций в зависимости от вида прав на природные объекты, где они применяются; то есть возможно выделение, соответственно, земельно-правовой санкции, водно-правовой, недро-правовой, лесо-правовой и т.п. It is concluded that the forced termination of special environmental management by business entities due to their illegal behavior, in particular violation of environmental safety requirements, is not an independent type of environmental or land, water or other legal liability, but a special environmental legal sanction as part of the mechanism of environmental legal incentives for positive behavior subjects of rights to natural objects. It is noted that it is possible to classify the named environmental legal sanctions depending on the type of rights to natural objects where they are applied; that is, it is possible to allocate, respectively, a land-legal sanction, water-legal, subsoil-legal, forest-legal, etc.
Правове регулювання безпеки господарської діяльності в Україні : монографія
(Харків : Константа, 2019. – 296 с., 2019) Гетманець, О. П.; Hetmanets, O. P.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4826-5799; Могілевський, Л. В.; Mohilevskyi, L. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-6994-6086; Пузанова, Т. А.; Puzanova, T. A.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-6658-6054; Прокопенко, О. Ю.; Prokopenko, O. Y.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-5826-7830; Чорна, А. М.; Chorna, A. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-0519-7300; Денисов, А. І.; Denysov, A. I.; Василько, І. В.; Vasilko, I. V.; Кирєєва, І. В.; Kyrieieva, I. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-5447-4314; Кириченко, Ю. М.; Kyrychenko, Yu. M.; Коробцова, Д. В.; Korobtsova, D. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-4753-7433; Косиця, О. О.; Kosytsia, O. O.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-5781-780X; ResearcherID: C-6889-2018; Максименко, Н. О.; Maksymenko, N. O.; Міщенко, Л. В.; Mishchenko, L. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4906-8287; Сядриста, І. І.; Siadrysta, I. I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-4340-3593; Шуміло, О. М.; Shumilo, O. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0506-4631; Добровінський, А. В.; Dobrovinskyi, A. V.; Ананьєва, Е. В.; Ananieva, E. V.; Подорожній, А. Ю.; Podorozhnii, A. Yu.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-6649-8978; Фомін, Г. Ф.; Fomin, H. F.; Бандурка, С. С.; Bandurka, S. S.; Кафедра правового забезпечення господарської діяльності
У монографії розкриваються правові основи, стан та перспективи законодавчого врегулювання безпеки господарської діяльності в Україні, досліджуються сутність фінансової, екологічної, хімічної, науково-технічної безпеки господарської діяльності, повноваження органів державної влади та місцевого самоврядування, викривачів та інших суб’єктів щодо забезпечення безпеки господарювання в Україні. Сформульовані правові принципи безпеки господарювання в Україні та підстави притягнення порушників законодавства щодо забезпечення стабільності та безпеки діяльності суб’єктів господорювання до юридичної відповідальності.
Правове регулювання добровільної відмови від спеціального природокористування
(Юридичний науковий електронний журнал. - 2019. - № 1. - С. 110-113, 2019) Кирєєва, І. В.; Kyrieieva, I. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-5447-4314
Стаття присвячена дослідженню порядку правового регулювання добровільної відмови від спеціального природокористування. Проаналізовано норми природоресурсного законодавства, що регулюють добровільну відмову від права спеціального природокористування, зокрема щодо припинення відносин спеціального водокористування та надрокористування. Акцентовано увагу на тому, що необхідною умовою припинення права спеціального природокористування внаслідок волевиявлення природокористувача є додержання встановленого порядку такого волевиявлення. З’ясовано, що в основі добровільної відмови від права спеціального природокористування мають бути принципи добровільності волевиявлення, належного правового оформлення відмови від спеціального природокористування, прийняття рішення про припинення права спеціального природокористування компетентним суб’єктом, як правило, органом, який надав дозвіл на спеціальне природокористування, належний стан природних об’єктів, що повертаються до власника або уповноваженого ним суб’єкта, такі природні об’єкти мають бути придатні для подальшого їх використання за відповідним цільовим призначенням. У результаті дослідження запропонована деталізація правового регулювання порядку припинення права спеціального природокористування на рівні підзаконного нормативно-правового акта.
Правові наслідки загибелі (зникнення) водного об’єкта
(Науковий вісник Ужгородського національного університету. Сер.: Право. – 2018. – Вип. 49, т. 2. – С. 12-15, 2018) Кирєєва, І. В.; Kyrieieva, I. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-5447-4314
Стаття присвячена дослідженню проблемі зникнення водного об’єкта як підставі припинення права водокористування. Окремо акцентовано увагу на питанні визначення поняття водного об’єкта на підставі аналізу чинного визначення, наданого Водним кодексом України, авторських підходів та закордонного законодавства, щодо визначення поняття водного об’єкта. Зроблено висновок щодо доцільності закріплення підстави припинення права водокористування внаслідок зникнення водного об’єкта або істотного погіршення якості води через дію антропогенних факторів, що не дозволяє використовувати водний об’єкт за цільовим призначенням.
Правові основи протидії фінансовому тероризму
(Право і безпека – 2021. – №3 (82). – С.144-151, 2021) Кирєєва, І. В.; Kyrieieva, I. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-5447-4314; Денисов, А. І.; Denysov, A. I.
Досліджено правове регулювання основ протидії фінансовому тероризму у взаємозв’язку із забезпеченням фінансової безпеки. Установлено, що фінансовий тероризм є багатоаспектним явищем і потребує відповідних різнопланових правових заходів протидії. Вивчено погляди науковців щодо змісту і сутності фінансової безпеки, на підставі чого зроблено висновок щодо характерних рис, властивих фінансовій безпеці як стану попередження фінансового тероризму. Проаналізовано зміст основних нормативно- правових актів, які визначають основні засади протидії фінансовому тероризму в контексті принципів правового регулювання податкової, зовнішньоекономічної та іншої економічної діяльності як засобів становлення фінансової безпеки.
Правові передумови реалізації загального використання об’єктів рослинного світу як різновиду загального природокористування
(Юридичний науковий електронний журнал. - 2018. - № 2. - С. 104-106, 2018) Кирєєва, І. В.; Kyrieieva, I. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-5447-4314
Стаття присвячена дослідженню законодавчого забезпечення загального використання об’єктів рослинного світу, пошуку прогалин та визначення шляхів їх вирішення. Проаналізовані законодавчі передумови забезпечення загального використання об’єктів рослинного світу. Акцентовано увагу на необхідності узгодження публічних інтересів у реалізації загального використання рослинного світу та приватних інтересів власників та користувачів місць зростання об’єктів рослинного світу. Зроблено висновок про те, що законодавством мають бути чітко встановлені необхідність та, відповідно, порядок отримання згоди на здійснення загального використання рослинних (зокрема лісових) ресурсів у приватних власників лісів та земельних ділянок. Запропоновано також встановити можливі форми заборони приватними власниками природних об’єктів здійснення права загального природокористування цими об’єктами.