Перегляд за Автор "Філоненко, В. М."

Зараз показуємо 1 - 20 з 28

Short-term memory training of students during foreign language learning
(Universal Journal of Educational Research. – 2020. – № 8 (4). – Р. 1596-1604, 2020) Bratel, O.; Kostiuk, M.; Bratel, S.; Okhrimenko, I.; Filonenko, V. M.; Філоненко, В. М.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2662-1705
Дослідження присвячене тренуванню короткочасної пам'яті у студентів вузів, що спеціалізуються на письмовому та усному перекладі. Ціль дослідження полягала в тому, щоб розглянути можливості збільшення обсягу короткочасної пам'яті у студентів, які вивчають французьку мову, шляхом регулярних занять мовою. Експеримент показав, що тренування короткочасної пам'яті у студентів ефективне і може бути рекомендоване для занять іноземною мовою. Результат експерименту продемонстрував значне збільшення обсягу короткочасної пам'яті учнів.
The Problem of Unconscious Aggressiveness of Criminals in the Conditions of Postmodern Society Development
(Postmodern Openings. - 2020. - Vol. 11, Issue 2, Supl.1. - P. 182-199, 2020) Yevdokimova, O. O.; Євдокімова, О. О.; Okhrimenko, I.; Filonenko, V. M.; Філоненко, В. М.; Shylina, A. A.; Шиліна, А. А.; Ponomarenko, Ya. S.; Пономаренко, Я. С.; Okhrimenko, S.; Орхіменко, С.; Aleksandrov, D.; Александров, Д.; Olena Yevdokimova; Пономаренко (Посохова) Яна Сергіївна; Шиліна Алла Андріївна; Володимир Філоненко
У цій роботі приділено увагу вивченню індивідуальних психологічних та кримінологічних особливостей злочинців-насильників. Метою дослідження є з’ясувати особливості несвідомої агресії нехронічних, хронічних та екстремально-хронічних набутих та насильницьких злочинці. До нехронічного типу належали двічі засуджені злочинці; хронічний тип - злочинці, які відбували свою службу тюремний термін 3-5 разів; екстремально-хронічний тип - ті, у кого було 6 або більше судимостей. Застосованим інструментом дослідження був тест Вагнера «Руки», призначений для діагностики показників агресивності особистості. Вибірка дослідження включала злочинців, які здобували насильство та насильство, загалом 294 особи, яких засудили до позбавлення волі за незаконні дії. Учасники дослідження були розділені на групи відповідної кримінальної спрямованості та певного типу відтворюваності злочинів. У групу злочинців, які здобували насильство, входило 143 особи, 29 з них були нехронічними, 86 - хронічними, 28 - крайньо-хронічними. До групи насильницьких злочинців увійшов 151 чоловік, 29 з яких були нехронічними, 93 - хронічними, 29 - крайньо-хронічними. Результати дослідження вказували на поєднання агресивних та директивних показників особистості злочинців, що довели підвищену ймовірність агресивної поведінки, відсутність бажання враховувати думку, почуття, права та наміри інших. Отримані показники можуть сприяти розробці ефективних методів реабілітації осіб, які відбувають покарання у в'язниці за злочини, пов'язані з наживою та насильством.
Агресивність засуджених-рецидивістів
(Вісник Національного університету оборони України. - 2013. - Вип. 2(33). - С. 301-304, 2013) Філоненко, В. М.; Filonenko, V. M.
Стаття присвячена вивченню агресивності злочинців-рецидивістів. Визначено загальний рівень агресивності засуджених, що відбувають покарання за скоєння корисливих і насильницьких злочинів. Проведено порівняння величин агресивності засуджених обох груп, вказані види агресивності, за якими спостерігається найбільша розбіжність.
Військовослужбовці і злочинність: зарубіжний досвід
(Особистість, суспільство, війна: тези доп. учасників міжнар. психолог. форуму (м. Харків, 7 квіт. 2023 р.). – Харків, 2023. – С. 229-230, 2023) Філоненко, В. М.; Filonenko, V. M.
Досліджено статистичні дані про вчинення колишніми військовослужбовцями протиправних дій, кримінальну спрямованості їх особистості, детермінанти такої поведінки.
Девіантна поведінка військовослужбовців в умовах війни
(Психологічні та педагогічні проблеми професійної освіти та патріотичного виховання персоналу системи МВС України : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Вінниця, 29 берез. 2024 р.). – Вінниця : ХНУВС, 2024. – С. 137-138, 2024) Філоненко, В. М.; Filonenko, V. M.
Проаналізовано особливості девіантної поведінки військовослужбовців. Визначено види девіацій військовослужбовців та найбільш характерні чинники, що можуть стати рушійними силами для порушень дисципліни та скоєння протиправних діянь.
Дезадаптивність військовослужбовців в умовах війни
(Габітус. - 2024. - Вип. 59. - С. 239-243, 2024) Філоненко, В. М.; Filonenko, V. M.
Стаття присвячена дослідженню особливостей дезадаптивності військовослужбовців – чоловіків і жінок. Визначено чинники, що впливають на рівень дезадаптації військовослужбовців та осіб, які виконують службові обов’язки в повсякденних і бойових умовах. Особи з посттравматичним стресовим розладом мають певний рівень дезадаптації, що залежить як від сили травмівних факторів, так і від тривалості їх дії. Аналіз зарубіжної та вітчизняної літератури дав змогу встановити, що жінки краще протистоять впливу стресорів, здатні адекватно оцінювати обставини й діяти в складних та екстремальних ситуаціях. У результаті дослідження особливостей дезадаптивності військовослужбовців різної статі виявлено, що чоловіки мають вірогідно вищі показники за психометричною шкалою порушення моральної нормативності, що може призвести до нестійкості моральних переконань, порушень у визначенні свого місця й ролі в колективі, небажання дотримуватися норм поведінки в суспільстві та проявів делінквентної поведінки. Також чоловіки порівняно із жінками більш схильні до втрати комунікативного потенціалу, до агресивних проявів, недовіри, упередженого ставлення до оточення, що призводить до втрати допомоги свого колективу як засобу подолання стресу.
До питання вивчення соціально-психологічного клімату в середовищі засуджених, які перебувають у місцях позбавлення волі
(Особистість, суспільство, закон: психологічні проблеми та шляхи їх розв’язання: тези доп. Міжнар. наук.-практ. конф., присвяченої пам’яті проф. С. П. Бочарової (м. Харків, 30 берез. 2017 р.). – Харків: ХНУВС, 2017. – С. 217-218, 2017) Філоненко, В. М.; Filonenko, V. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2662-1705
Розглянуто особливості проведення дослідження соціально-психологічного клімату серед засуджених, які відбувають покарання в місцях позбавлення волі. Вказано мету, порядок отримання та аналізу даних та їх подальше використання в роботі персоналу установ виконання покарань.
До питання типології особи злочинця-рецидивіста
(Бочаровські читання : тези доп. учасників Міжнар. наук.-практ. конф., присвяч. 25-річчю підгот. психологів у Харків. нац. ун-ті внутр. справ (Харків, 13 квіт. 2018 р.). – Харків, 2018.– С. 280-283., 2018) Філоненко, В. М.; Filonenko, V. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2662-1705
Розглянуто типології злочинців-рецидивістів, що були запропоновані вітчизняними та зарубіжними дослідниками на різних етапах розвитку кримінології, юридичної психології та інших наук. Зроблено аналіз даних, вказано на можливі шляхи покращення психопрофілактичної роботи із особами, які схильні до скоєння кримінально караних діянь або відбувають покарання в місцях позбавлення волі.
До проблеми самовиховання у процесі формування особистості майбутнього правоохоронця
(Психологічні та педагогічні проблеми професійної освіти та патріотичного виховання персоналу системи МВС України : тези доп. наук.-практ. конф. (м. Харків, 30 берез. 2018 р.). – Харків, 2018. – С. 261-262, 2018) Філоненко, В. М.; Filonenko, V. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2662-1705
Охарактеризовано основні елементи, включені в процес формування особистості правоохоронця. Вказано на основні проблеми самовиховання особистості, її самореалізації та самоактуалізації для покращення показників професійної діяльності та вдосконалення своїх особистісних рис. Наголошено на необхідності прищеплення правоохоронцям прагнення до самоактуалізації та самовиховання для подальшого застосування в майбутній професійній діяльності та підвищення рівня виконання службових обов’язків і підтримання активної життєвої позиції.
Заздрісність у контексті девіантної поведінки військовослужбовців
(Габітус. - 2023. - Вип. 51. - С. 217-221, 2023) Мілорадова, Н. Е.; Miloradovа, N. E.; Філоненко, В. М.; Filonenko, V. M.; Natalia Miloradova; Володимир Філоненко
У роботі проаналізовано особливості виникнення і переживання заздрості чоловіками та жінками військовослужбовцями в контексті правової поведінки. У проведеному дослідженні був використаний комплекс взаємодоповнюючих методів: аналіз наукової літератури щодо проблеми дослідження, бесіда, анкетування, тестування. Також закцентовано увагу на заздрості як потужній емоції, що включає в себе негативні почуття невдоволення, спрямовані до вищого зовнішнього джерела. Заздрісні люди бажають отримати привабливі якості, досягнення або власність іншої людини. У висновках авторами зазначається, що заздрість реалізується на особистісному та соціальному рівнях, зумовлює формування самовідношення та самооцінювання, прояв схильності до різних видів девіацій, визначає особливості та результати адаптації особистості у змінному світі. Етикопсихологічні феномени соціальної поведінки багато в чому залежать від гендерної приналежності суб'єкта.
Злочинці-рецидивісти: психологічна характеристика : монографія
([Івано-Франківськ; Харків : Фоліант], 2022. – 244 с., 2022) Філоненко, В. М.; Filonenko, V. M.; Нечітайло, І. С.; Nechitailo, I. S.
У монографії здійснено детальний теоретичний аналіз особистості злочинця у сучасній вітчизняній та зарубіжній юридичній психології та надані результати багатоаспектного емпіричного дослідження психологічних особливостей неодноразово засуджених злочинців корисливого та насильницького типів. Виявлено специфіку агресивності злочинців-рецидивістів корисливого та насильницького типів, їх акцентуацій характеру; емоційного інтелекту, інгибіції у спілкуванні, локалізації контролю, ціннісної сфери; встановлено особливості саморегуляції особистості та копінг-стратегій злочинців-рецидивістів. Презентовано результати емпіричного дослідження, проведеного авторами, на підставі яких здійснено психологічну типологізацію злочинців-рецидивістів, зокрема, за критеріями кримінальної спрямованості та відтворюваності злочину. За результатами дослідження надано психологічну характеристику рецидивістів та розроблені рекомендації для психологів пенітенціарної служби, що дозволяють більш ефективно виявляти причини вчинення злочину, більш диференційовано організовувати психокорегувальну та профілактичну роботу у виправних установах.
Особливості взаємозв'язку емоційного інтелекту та типів орієнтацій у важких ситуаціях у працівників сектору безпеки та оборони
(Перспективи та інновації науки. - 2024. - № 8(42). - С. 919-931, 2024) Філоненко, В. М.; Filonenko, V. M.
У статті наведені результати емпіричного дослідження взаємозв'язків компетенцій емоційного інтелекту та типів орієнтації у важких ситуаціях у працівників сектору безпеки та охорони. Зазначено, що екстремальні умови професійної діяльності працівників поліції та військовослужбовців сповнені афективно напруженими ситуаціями, постійним ризиком для життя та здоров'я, вимагають досконалої здатності до подолання стресу та переробки негативних емоцій після травмівних подій. Для подолання емоційного стресу необхідним є психологічний механізм забезпечення уміння когнітивного опрацювання емоційних переживань, яке забезпечує емоційний інтелект (ЕІ). Підкреслено, що дефіцититарність ЕІ провокує депресію, тривогу, конфліктність, насильство, агресію, асоціальну та протиправну поведінку тощо. У дослідженні було використано коротку форму методики для оцінки емоційного інтелекту (ЕІ) за моделлю Р. Бар-Она - опитувальник EQi:S, а також, опитувальник «Типи орієнтацій у важких ситуаціях (ТОВС)». Статистична обробка результатів здійснювалася із застосуванням коефіцієнта рангової кореляції. Вибірку склали 182 працівники сектору безпеки та оборони, що були розподілені на дві групи: до першої увійшли 100 працівників поліції, до другої — 82 військовослужбовця. Було встановлено, що за внутрішньоособистісним компонентом ЕІ найбільш активно у поліцейських з орієнтаціями на сигнали загрози, на можливості та перешкоди взаємодіє емоційна самосвідомість, яка у військовослужбовців пов'язана лише з орієнтацією на перешкоди. Щодо міжособистісного компоненту ЕІ, взаємозв'язок його складових з ТОВС у поліціянтів відбиває позитивну взаємодію орієнтацій на можливості та перешкоди з компетенціями у міжособистісних стосунках, у військовослужбовців — позитивну взаємодію орієнтації на сигнали загрози з емпатією та міжособистісними компетенціями, та негативну взаємодію соціальної відповідальності з орієнтацією на використання копінгу, спрямованого на уникнення складних ситуацій. У компоненті ЕІ «Адаптивність» у групі поліцейських найбільш активно з ТОВС взаємодіє здатність до вирішення проблем. В групі військовослужбовців здатність до вирішення проблем фасілітує орієнтацію на можливості та гальмує схильність до уникнення труднощів, гнучкість позитивно взаємодіє з чутливістю до загрози, а реалістичність — з орієнтацією на перешкоди. Щодо компоненту ЕІ «Управління стресом», її складові більш активно взаємодіють з ТОВС у групі військовослужбовців. Констатовано, що у групі працівників поліції найбільш активно взаємодіють з ТОВС такі компоненти ЕІ як внутрішньоособистісний та «Адаптивність», у групі військовослужбовців - «Управління стресом» та «Адаптивність». Переважна більшість виявлених зв'язків поєднує складові ЕІ з типами орієнтації активності у ситуаціях перешкод і труднощів, спрямованих на зближення з проблемною ситуацією.
Особливості вираженості акцентуацій характеру злочинців-рецидивістів
(Вісник Національного університету оборони України. - 2012. - Вип. 1(26). - С. 273-278, 2012) Філоненко, В. М.; Filonenko, V. M.
Стаття присвячена проблемі дослідження психологічних особливостей злочинців-рецидивістів. Надані результати аналізу особливостей вираженості акцентуацій характеру засуджених, які не вперше відбувають покарання за скоєння корисливих та насильницьких злочинів. Серед цих осіб виявлено велику долю акцентуйованих особистостей. Але дані за шкалами вказують на добру компенсацію акцентуацій в характері засуджених та їх безпроблемну адаптацію до майже звичних для них умов.
Оцінка рівня агресивності у військовослужбовців: результати дослідження
(Наукові праці Міжрегіональної академії управління персоналом. Психологія. - 2024. - Вип. 2 (63). - С. 32-37, 2024) Пономаренко, Я. С.; Ponomarenko, Ya. S.; Філоненко, В. М.; Filonenko, V. M.; Пономаренко (Посохова) Яна Сергіївна; Володимир Філоненко
Дослідження рівня агресивності серед військовослужбовців стає актуальною темою у сучасній психологічній літературі, особливо з урахуванням гендерних відмінностей та їхнього впливу на психологічний стан людей, що служать у військових формуваннях. Основною метою даного дослідження було виявлення та аналіз показників агресивності у чоловіків і жінок-військовослужбовців. Було визначено наступні завдання дослідження: 1. Проаналізувати наукову літературу та попередні дослідження з проблематики агресивності серед військовослужбовців; 2. Провести емпіричне дослідження рівня агресивності серед військовослужбовців. Наукова новизна дозволяє значно розширити існуючі уявлення про агресивність серед військовослужбовців та створює передумови для більш ефективного управління психологічним станом військових в умовах бойових дій. Вибірка дослідження становить 70 військовослужбовців. Першу групу становили чоловіки у кількості 39 осіб, а другу групу жінки – 31 особа. Для досягнення поставленої мети було залучено «Опитувальник рівня агресивності» A. Buss та А. Durkee. Висновки. Результати дослідження показали, що чоловіки-військовослужбовці виявляють вищі рівні фізичної та вербальної агресії порівняно з жінками. Вони також мають більш виражені прояви дратівливості та схильності до підозр. Водночас, у групи жінок більш високий рівень виявлених почуттів провини та непрямої агресії. Отримані дані дослідження підкреслюють важливість розуміння гендерних відмінностей у проявах агресивної поведінки серед військовослужбовців для ефективного планування психологічної підтримки та тренувальних програм. Це є ключовим аспектом у забезпеченні не лише оптимальних умов для службової діяльності, а й збереження психічного здоров’я військового персоналу.
Проблема делінквентної поведінки військовослужбовців у зарубіжних психологічних дослідженнях
(Наукові записки. Сер.: Психологія. – 2024. – № 1. – С. 163-167, 2024) Філоненко, В. М.; Filonenko, V. M.
У статті представлено аналіз теоретико-методологічних підходів до вивчення психологічних проблем, пов’язаних із комбатантами, що вчинили злочини, поданих у зарубіжних наукових розвідках. Ідеться про військовослужбовців, які брали участь у військових операціях у лавах збройних сил Великобританії та Сполучених Штатів Америки. Визначено найбільш характерні чинники, що впливають на криміналізацію цих осіб. Серед таких чинників – вік найбільшої кримінальної активності засуджених, наявність у них кримінального досвіду до виконання військового обов’язку, наявність близьких родичів із протиправним способом життя, життєва невлаштованість після проходження військової служби, наявність посттравматичного стресового розладу, складнощі у процесі соціальної адаптації, уживання алкогольних напоїв і психоактивних речовин. До чинників, що сприяють скоєнню злочинів досліджуваних, віднесено також низький рівень їхнього інтелекту. Частина досліджуваних військових після вчинення протиправних кримінально караних діянь під час проходження служби відбували покарання в пенітенціарних установах, а після звільнення знов направлялися до військових частин для подальшого виконання військового обов’язку. Визначено проміжок часу від звільнення ветеранів із військової служби до скоєння ними злочину. Також виявлено, що найбільш характерним типом злочинів, які вчиняли колишні військовослужбовці, є корисливі. Показано, що до вчинення насильницьких злочинів такі особи вдаються нечасто, ще рідше ними скоюються злочини проти сексуальної недоторканості людини. Практично в усіх дослідженнях відзначаються складнощі та проблеми цієї категорії досліджуваних у процесах їх реадаптації та психологічної реабілітації після участі в бойових діях і звільнення з військової служби.
Проблема емоційного інтелекту працівників сектору безпеки та оборони у закордонних дослідженнях
(Наукові інновації та передові технології. – 2024. – № 8 (36). – С. 1688-1700, 2024) Філоненко, В. М.; Filonenko, V. M.
У статті наведені результати теоретичного аналізу проблеми емоційного інтелекту працівників сектору безпеки та оборони, презентовані у закордонних наукових публікаціяхза останні 15 років. Зазначено, що діяльність поліцейських та військовослужбовців під час війни здійснюється в екстремальних, афективно напружених та сповнених ризиком умовах, що обумовлює необхідність усвідомлення власних емоцій та розуміння емоційних станів інших людей, спроможності до їх аналізу та регуляції, які забезпечує емоційний інтелект. Констатовано, що емоційний інтелект передбачає поєднання емоційних і когнітивних процесів в особистісному просторі структури особистості та трактується як розумова здатність, риса, констеляція компетенцій та навичок або емоційних здібностей і метаемоційних характеристик. Розглянуто результати досліджень закордонних науковців, які свідчать про значущий позитивний вплив емоційного інтелекту на подолання поліцейськими та військовослужбовцями стресу, переробку негативних емоцій після стресових подій, благополуччя, підтримання внутрішньособис-тісного, емоційного та соціального балансу, сприяє деескалації конфліктів та конструктивному спілкуванню з колегами та цивільними громадянами. Підкреслюється, що аналіз наукових напрацювань у галузі закордонної юридичної та мілітарної психології демонструє важливу роль емоційного інтелекту в інтеграції різних сфер моралі, як чинника попередження відхильної та протиправної поведінки, насильства та агресивних дій. Приділено увагу фактам, наведеним у розглянутих наукових публікаціях, котрі висвітлюють неоднорідність функціонування емоційного інтелекту у гендерному ракурсі, а також його диференційований вплив напросоціальну та непросоціальну поведінку. Обґрунтовано необхідність більш цілеспрямованої уваги до емоційного інтелекту з боку науковців та практиків у сфері мілітарної, юридичної психології та поліціювання, навчання та кадрового менеджменту Зазначено, щоперспективи подальшої роботи передбачають імплементацію дослідницьких підходів, запропонованих закордонними авторами, у власні емпіричні дослідження.
Психолого-правові аспекти кримінальних правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості дітей : монографія
(Харків : Факт, 2022. - 276 с., 2022) Євдокімова, О. О.; Yevdokimova, O. O.; Бандурка, І. О.; Bandurka, I. O.; Нечітайло, І. С.; Nechitailo, I. S.; Александров, Ю. В.; Aleksandrov, Y. V.; Греса, Н. В.; Hresa, N. V.; Твердохвалова, Ю. Л.; Tverdokhvalova, Yu. L.; Філоненко, В. М.; Filonenko, V. M.; Чепіга, Л. П.; Chepiga, L. P.; Шахова, О. Г.; Shakhova, O. H.; Шиліна, А. А.; Shylina, A. A.; Маннапова, К. Р.; Mannapova, K. R.; Шелкошвеєв, І. В.; Shelkoshveiev, I. V.; Iryna Bandurka; Olena Yevdokimova; Володимир Філоненко; Твердохвалова Юлія; Чепіга Лада Петрівна; Олена Шахова; Греса Наталія Володимирівна; Ігор Шелкошвеєв; Ірина Нечітайло; Шиліна Алла Андріївна
В монографії «Психолого-правові аспекти кримінальних правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості дітей» репрезентовано комплексний аналіз питань запобігання педофілії в Україні. Розкрито поняття та правовий статус дитини за національним та міжнародним законодавством, проаналізовано стан законодавства про кримінально-правовий захист дитинства в Україні, репрезентовано класифікацію злочинів проти дитинства й розкрито правові наслідки кримінальних правопорушень проти дітей. У психологічних розділах монографії представлено результати проведеного науковцями кафедри соціології та психології Харківського національного університету внутрішніх справ дослідження психологічних характеристик злочинців, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості дітей, які перебувають в установах виконання кримінальних покарань Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України. У психологічному дослідженні були використані проєктивні методи діагностики, які надали можливість створити експериментальні ситуації, за інтерпретацією яких психологи отримали інформацію щодо специфічної системи особистісних якостей, притаманних цим засудженим, що дало змогу визначити специфіку їх мотивів, потреб, почуттів, а відповідно й поглибити наукове розуміння причин їхніх вчинків та заходів протидії. Новацією зазначеної монографії, яка позитивно виокремлює її серед інших наукових видань, є презентовані практичними психологами матеріали тренінгів для вчителів, вихователів і батьків, розроблені з орієнтацією на дітей різного віку, щодо недопущення втягнення дітей до секстингу та профілактики статевих злочинів проти дітей. Матеріали монографії будуть корисними як для науковців, так і для курсантів, студентів і слухачів закладів вищої освіти системи МВС України, для практичних психологів поліції та працівників слідчих і оперативно-розшукових підрозділів, а також для батьків, підлітків та всіх, хто цікавиться питаннями захисту дітей від сексуальних домагань. Монографія рекомендована до використання у процесі освітньопрофесійної підготовки фахівців за спеціальностями 053 «Психологія» та 081 «Право».
Психологічний портрет злочинця-рецидивіста сучасності
(Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія : Психологія. - 2013. - Вип. 52. - С. 248-253, 2013) Філоненко, В. М.; Filonenko, V. M.
Складено психологічний портрет сучасного злочинця-рецидивіста. В роботі було досліджено соціально-демографічні та психологічні особливості злочинців корисливого та насильницького типу. Досліджуваним обох груп майже в одинаковій мірі притаманні такі акцентуації характеру: педантичність, дистимність, циклотимність, екзальтованість, емотивність, такі як застрягання та гіпертимність значно більше проявлені у досліджуваних насильницького типу. У засуджених насильницького типу більше проявлена готовність до проявів агресії, ніж у злочинців корисливого типу. У корисливих злочинців більше, ніж у насильницьких проявлена схильність до проявів непрямої агресії, підозрілості та готовність пристосуватися до оточуючого середовища. Виявлення та урахування найбільш типових особливостей особистості сучасних рецидивістів надасть можливість розробити дієві програми ресоціалізації цієї категорії злочинців
Психологічні особливості злочинців-рецидивістів корисливого та насильницького типів : автореф. дисертації
(Харків : Харківський національний університет внутрішніх справ, 2015) Філоненко, В. М.; Filonenko, V. M.; Шевченко, Л. О. - науковий керівник
У дисертації здійснено детальний теоретичний аналіз проблеми особистості злочинця у сучасній вітчизняній та зарубіжній юридичній психології та надані результати багаторакурсного емпіричного дослідження психологічних особливостей неодноразово засуджених злочинців корисливого та насильницького типів. Виявлено специфіку агресивності злочинців-рецидивістів корисливого та насильницького типів, їх акцентуацій характеру; емоційного інтелекту, інгибіції у спілкуванні, локалізації контролю, ціннісної сфери; встановлено особливості саморегуляції особистості та копінг-стратегій злочинців-рецидивістів. На основі багатопланового емпіричного дослідження автором розроблено психологічну типологію злочинців - рецидивістів різної кримінальної спрямованості та різних типів відтворюваності злочину. Визначені в роботі психологічні особливості рецидивістів та розроблені автором рекомендації для психологів пенітенціарної служби дозволяють більш ефективно виявляти причини вчинення злочину, більш диференційовано організовувати психокорегувальну та профілактичну роботу у виправних установах.
Психологічні передумови реалізації копінг-поведінки поліцейських у контексті адаптивного перфекціонізму
(Право і безпека. - 2021. - № 3 (82). - С. 38-48, 2021) Бойко, С. М.; Boiko, S. M.; Філоненко, В. М.; Filonenko, V. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2662-1705
Репрезентовано результати дослідження психологічних передумов реалізації копінг- поведінки поліцейських у контексті адаптивної форми перфекціонізму. Теоретично обґрунтовано, що типи орієнтацій у важких ситуаціях і тенденції в ухваленні рішень виступають психологічними передумовами здійснення копінг-поведінки. Констатовано, що перфекціонізм в умовах професійного стресу обумовлює амбівалентні психологічні наслідки.