Browsing by Author "Dementiev, M. V."
Now showing 1 - 2 of 2
Results Per Page
Sort Options
Item Критерії та види процесуальних порушень як підстави недопустимості висновку експерта(Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е. О. Дідоренка. – 2022. – № 3 (99). – С. 173-186, 2022) Щербаковський, М. Г.; Shcherbakovskyi, M. H.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8413-9311; Дементьєв, М. В.; Dementiev, M. V.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-6662-5455; Проценко, А. М.; Protsenko, A. M.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-1714-2449У статті розглянуто питання допустимості висновку експерта у кримінальному провадженні. Допустимість визначено як характеристикy доказів, до якої висуваються певні вимоги. Допустимість висновку експерта має особливості, оскільки у процесуальній формі проводиться дослідження спеціальним суб'єктом, а результатом є доказ як вивідне знання. Доведено, що допустимість висновку експерта визначається не тільки процесуальною формою, але й змістом документу. На підставі узагальнення правозастосовної практики процесуальні порушення, що є підставами визнання експертного висновку недопустимим, класифіковані за двома критеріями: відповідно до етапів проведення експертизи (підготовка та призначення експертизи, провадження експертизи, використання висновку експерта в доказуванні) й тяжкістю наслідків. Порушеннями на етапі підготовки та призначення експертизи є: процесуальні порушення у збиранні об’єктів експертного дослідження; невідомість походження зразків порівняння, несправжність наданих на експертизу об’єктів; неуповноважений суб’єкт призначення та проведення експертизи. Порушеннями на етапі провадження експертизи бувають: невідповідність експерта вимогам до нього як учасника процесу, вихід експерта за межі компетенції; недотримання форми висновку експерта. Порушення на етапі використання висновку експерта в доказуванні – це невідкриття слідчими органами стороні захисту висновку експерта наприкінці досудового розслідування. За критерієм тяжкості наслідків виокремлені три групи процесуальних порушень допустимості висновку експерта: 1) очевидні порушення, які включають й істотні порушення, що не можуть бути усунені та викликають безумовне визнання висновку експерта недопустимим; 2) умовні порушення, які можуть бути усунуті процесуальними діями й дозволяють визнати висновок експерта допустимим джерелом доказів; 3) несуттєві порушення, які не вимагають усунення та дозволяють визнати висновок експерта допустимим, незважаючи на те, що окремі його складові формально порушують процесуальні вимоги.Item Перевірка висновку експерта(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2022. – № 3 (98). – С. 206-216, 2022) Щербаковський, М. Г.; Shcherbakovskyi, M. H.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8413-9311; Дементьєв, М. В.; Dementiev, M. V.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-6662-5455Розглянуто поняття перевірки висновку експерта та встановлено його відмінність від оцінки. Метою перевірки є підтвердження або усунення сумнівів щодо певних складових висновку експерта, а також протиріч висновку з іншими доказами. Предметом перевірки є допустимість, достовірність висновку експерта як джерела доказів і встановлених експертним дослідженням фактичних даних. Перевірка здійснюється шляхом проведення процесуальних і непроцесуальних заходів. До процесуальних заходів належать: призначення нових експертиз, допит експерта та інших учасників кримінального провадження, слідчий експеримент, консультації та роз’яснення спеціаліста, витребування предметів і документів. Непроцесуальні заходи включають у себе: консультації та рецензії фахівців, самостійне ознайомлення ініціатора призначення експертизи із науково-методичною літературою з питань проведення експертних досліджень.