Перегляд за Автор "Kroytor, V. A."
Зараз показуємо 1 - 20 з 28
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Безпосереднє застосування принципів цивільного судочинства під час розгляду цивільних справ(Проблеми цивільного права та процесу : тези доп. учасників наук.-практ. конф., присвяч. 96-й річниці від дня народження О. А. Пушкіна (м. Харків, 21 трав. 2021 р.). – Харків : ХНУВС, 2021. – С. 134-138, 2021) Кройтор, В. А.; Kroytor, V. A.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1849-5721Запропоновано розробити комплекс заходів, спрямованих на реалізацію принципів цивільного судочинства у правотворчості та правозастосуванні, побудувати теоретико-прикладну модель механізму їхньої реалізації.Документ Вплив міжнародно-правових стандартів цивільного судочинства на розгляд справ про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави(Прикарпатський юридичний вісник. - 2023. - Вип. 3(50). - С. 17-22, 2023) Кройтор, В. А.; Kroytor, V. A.Стаття присвячена впливу міжнародно-правових стандартів цивільного судочинства на розгляд справ про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави. Доведено, що розгляд питання про відповідність цивільного судочинства міжнародно-правовим стандартам пов’язується з реалізацією стратегічного курсу України на інтеграцію до Європейського Союзу. Наголошено, що вимоги міжнародного права з проблематики прав людини мають бути основою для розробки національного законодавства, яке визначає порядок здійснення правосуддя в цивільних справах загалом і особливості розгляду справ про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави зокрема. Проаналізовано роль судової практики Європейського суду з прав людини у становленні та процесі впровадження стандартів захисту прав і свобод людини у сфері відправлення правосуддя в цивільному судочинстві. Підкреслено, що сьогодні цивільне процесуальне законодавство України щодо відправлення правосуддя в цивільному судочинстві загалом і щодо розгляду справ про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави зокрема, відповідає міжнародно-правовим стандартам.Документ Застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. у регламентації відносин зі здійснення правосуддя в цивільних справах(Проблеми цивільного права та процесу : тези доп. учасників наук.-практ. конф., присвяч. 98-й річниці від дня народження О. А. Пушкіна (м. Вінниця, 19 трав. 2023 р.). – Вінниця : ХНУВС, 2023. – С. 65-71, 2023) Кройтор, В. А.; Kroytor, V. A.Наголошено, що норми Конвенції та практика Суду застосовуються судами при здійсненні правосуддя, зокрема: при розгляді та вирішенні цивільних справ, якщо нормами Конвенції та практикою Суду встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, яке регулює відносини, що є предметом судового розгляду; при розгляді та вирішенні цивільних справ, якщо нормами Конвенції та практикою Суду встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цивільним процесуальним законом України.Документ Застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод судом при розгляді цивільних справ(Актуальні проблеми правової науки і державотворення в Україні в контексті правової інтеграції : матеріали ХІ Міжнародної науково-практичної конференції (18-19 травня 2018 року, м. Суми). – Суми, 2018. – С. 39-41., 2018) Кройтор, В. А.; Kroytor, V. A.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1849-5721Вдосконалення судових процедур в сфері здійснення правосуддя з цивільних справ та моделі цивільного судочинства детерміновано тією обставиною, що Україною 17.07.1997 р. ратифіковано Конвенцію про захист прав людини і основних свобод від 04.11.1950 р. Це покладає на Україну обов’язок дотримання тих вимог щодо захисту прав людини, які визначені європейською спільнотою, а, перш за все, вимог щодо доступності правосуддя та права людини на справедливий судовий розгляд. З метою створення гарантій реалізації зазначених конвенційних вимог до правосуддя, у тому числі і з цивільних справ необхідно створити такі судові процедури та модель цивільного судочинства, які б були спроможні забезпечили реалізацію права на справедливий судовий розгляд. Застосування судами Конвенціі̆ має здійснюватися з урахуванням практики Європейського суду з прав людини задля унеможливлення будь-якого порушення Конвенціі̆. Тому судам при ухваленні рішень слід враховувати постанови ЄСПЛ, в яких дається тлумачення положень ЄКПЛ і які потребують застосування в конкретній справі.Документ Проблема обгрунтованості моральних засад суспільства як нормативних чинників цивільного права України(Вісник КНУ імені Тараса Шевченка. Серія: Юридичні науки. - 2019. - № 3(110). - С. 16-20, 2019) Кройтор, В. А.; Kroytor, V. A.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1849-5721Розглянуто проблему науково-практичної обґрунтованості застосування моральних засад суспільства як нормативних чинників цивільного права України. Наголошено на недоцільність застосування положень моралі як нормативних чинників для впорядкування цивільних правовідносин. Не заперечується застосування положень моралі для впорядкування відносин, що не охоплюються предметом цивільного права. Проведено співвідношення змісту таких принципів цивільного права, як справедливість, добросовісність та розумність, з однієї сторони, і моральних засад суспільства, з іншої.Документ Проблеми визначення предмета доказування в сучасному цивільному судочинстві України(Право і суспільство. - 2023. - № 1. - С. 68-76, 2023) Кройтор, В. А.; Kroytor, V. A.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1849-5721Досліджено актуальне питання визначення предмета доказування в сучасному цивільному судочинстві України. Зазначено, що в цивільному судочинстві слід виділяти загальний предмет доказування по конкретній категорії цивільних справ та конкретний предмет доказування залежно від обставин певної цивільної справи. А вже встановлення конкретного предмета доказування залежить від обставин певної цивільної справи, яка розглядається та вирішується в суді.Документ Проблеми визначення предмета доказування у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави(Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Юриспруденція. - 2023. - № 63. - С. 92-96, 2023) Кройтор, В. А.; Kroytor, V. A.Досліджено актуальне питання визначення предмета доказування в справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави. Доведено, що позиція вчених, які розуміють предмет доказування в широкому значенні, є спірною. Наголошено, що в цивільному судочинстві слід виділяти загальний предмет доказування по конкретній категорії цивільних справ і конкретний предмет доказування залежно від обставин певної цивільної справи. А вже встановлення конкретного предмета доказування залежить від обставин певної цивільної справи, яка розглядається та вирішується в суді.Документ Процесуальний зміст принципу гласності цивільного судочинства(Форум права. – 2011. – № 3. – С. 419–427, 2011) Кройтор, В. А.; Kroytor, V. A.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1849-5721Розглянуто питання про зміст принципу гласності цивільного судочинства, співвідношення понять гласності та відкритості цивільного судочинства. Звернуто увагу на необхідність включення відкритості до змісту принципу гласності цивільного судочинства.Документ Реалізація функції судового контролю за виконавчим провадженням(Наукові інновації та передові технології. - 2023. - № 5(19). - С. 299-305, 2023) Кройтор, В. А.; Kroytor, V. A.; Сібільов, Д. М.; Sibilov, D. M.Проаналізовано контрольні повноваження суду у виконавчому провадженні, їх особливості, правову природу та юридичні наслідки. Досліджено механізми здійснення судового контролю за виконанням судових рішень з метою виявлення неузгодженостей та системних помилок діючого законодавства, яким врегульовані процедурні аспекти порядку застосування контрольних повноважень у виконавчому провадженні судовим органом. Висвітлено проблемні аспекти практичного здійснення судового контролю за виконанням судових рішень у цивільному судочинстві, який покликаний забезпечити виконання ухваленого судового рішення.Документ Розподіл обов’язків з доказування в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди(Аналітично-порівняльне правознавство. - 2023. - № 1. - С. 171-179, 2023) Кройтор, В. А.; Kroytor, V. A.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1849-5721; Сліпченко, О. І.; Slipchenko, O. I.Розглянуто існуючі доктринальні підходи до визначення особливостей розподілу обов’язків по доказуванню в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди в цивільному судочинстві України. Підкреслено відсутність законодавчого закріплення презумпції наявності моральної (немайнової) шкоди законодавством. Факт заподіяння моральної шкоди повинен довести позивач. Позивач має також обов’язково обґрунтовувати свою вимогу про наявність моральної шкоди відповідними доказами. Визнано законодавче закріплення наявності презумпції моральної (немайнової) шкоди в окремих категоріях справ.Документ Розподіл обов’язків з доказування у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави(Право і суспільство. - 2023. - № 4. - С. 92-101, 2023) Кройтор, В. А.; Kroytor, V. A.Розглянуто існуючі доктринальні підходи до визначення особливостей розподілу обов’язків по доказуванню у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави в цивільному судочинстві України. Зазначено, що як у всіх цивільних справах, так і у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, суб’єктами доказування є не лише сторони, а й усі особи, які уповноважені в установленому законом порядку збирати та подавати докази, брати участь у їх перевірці та оцінці. Відповідно це стосується й суду, який має брати активну участь у процесі доказування. Підкреслено, що процес доказування передбачає розподіл обов’язків між суб’єктами, усе ж їх волевиявлення співпадає стосовно предмета спору. Інша річ, що таке волевиявлення має різний зміст. У цьому й проявляється особливість принципу змагальності, який є основою щодо розподілу обов’язків з доказування, коли сторони відстоюють свої інтереси, подаючи у справі необхідні докази, переслідуючи при цьому мету – одержання позитивного для себе судового рішення. Наголошено на висновку про те, що істотну роль у розподілі обов’язків доказування відіграють правові презумпції, тобто закріплені в законі припущення про існування певних фактів за пов’язаності з ними інших фактів. Презумпція звільняє сторону, на користь якої її встановлено, від доказування факту. Не є винятком із цього і справи про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави. Для цієї категорії справ актуальним є розгляд питання про існування презумпції необґрунтованості активів. Положення ЦПК встановлюють спеціальні правила розподілу тягаря доказування у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.Документ Система принципів цивільного процесуального права(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. - 2008. – Вип. 42. - С. 15-22, 2008) Кройтор, В. А.; Kroytor, V. A.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1849-5721Узагальнені погляди щодо поняття системи принципів цивільного процесуального права, а також визначено критерії поділу системи на структурні елементи. Обобщены взгляды на понятие системы принципов гражданского процессуального права, а также определены критерии разделения системы на структурные элементы. Generalized views on the concept of the system of principles of civil procedural law, as well as the criteria for dividing the system into structural elements.Документ Система цивільно-правових засобів захисту житлових прав(Право і безпека. - 2016. - № 1 (60). - С. 135–140, 2016) Кройтор, В. А.; Kroytor, V. A.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1849-5721Досліджено теоретико-правові засади побудови системи цивільно-правових засобів захисту житлових прав. Розглянуто види житлових прав, систему цивільно-правових засобів захисту житлових прав, їх співвідношення зі способами у межах судового порядку захисту цивільних прав. Визначено, що цивільно-правові засоби захисту житлових прав – це система юридичних інструментів (заяв, скарг), за допомогою яких здійснюється відновлення порушених або оспорюваних житлових прав, усунення наслідків такого порушення та визнання житлових прав. Запропоновано засади побудови самостійної системи цивільно-правових засобів захисту житлових прав.Документ Сочетание диспозитивности и процессуальной активности суда как принцип гражданского судопроизводства(Jurnalul juridic national: teorie şi practică = Национальный юридический журнал: теория и практика. - 2016. - № 6, ч. 2 (Decembrie). - С. 92-96, 2016) Кройтор, В. А.; Kroytor, V. A.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1849-5721В статье указывается, что соблюдение гражданской процессуальной формы субъектами гражданского процесса и необходимость выполнения его задач определяет наличие публично-правового интереса в гражданском процессе: процессуальной активности суда, которая также является неотъемлемой частью развития процесса. Таким образом, принцип сочетания начал диспозитивности и процессуальной активности суда - это нормативно закрепленное правовое требование, согласно которому от совершения лицами, участвующими в деле, процессуальных действий и корреспондирующих дискреционных полномочий суда зависит возникновение, развитие и прекращение гражданских процессуальных правоотношений, движение гражданского дела.Документ Справедливість як принцип банківської діяльності(Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії та практики. - 2020. - Т. 1(32). - С.65-73, 2020) Чалий, Ю. І.; Chaliy, Y. I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-3641-0760; Кройтор, В. А.; Kroytor, V. A.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1849-5721; Загородній, С. А.; Zagorodniy, S. A.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2668-3121Досліджено особливості прояву принципу справедливості в механізмі правового регулювання відносин за участі комерційних банків і клієнтів — споживачів фінансових послуг. Зазначено, що однією з причин падіння довіри населення України до фінансових установ є недостатньо повно опрацьований правовий режим охорони та захисту прав слабкої сторони договірних правовідносин, до категорії яких належать клієнти банків. Це вказує на те, що справедливість наразі ще не набула повноти свого прояву в правовому регулюванні банківської діяльності. Установлено незадовільний стан економічної та правової науки щодо рівня теоретичного обґрунтування справедливості як одного із принципів банківської діяльності.Документ Суд як суб’єкт судової правотворчості в цивільному судочинстві України(Аналітично-порівняльне правознавство. - 2023. - № 2. - С. 375-379, 2023) Кройтор, В. А.; Kroytor, V. A.Зазначено, що правосуддя як в європейських країнах, так і нашій державі все частіше і частіше стикається з тим, що ті чи інші суспільні відносини неурегульовані нормами права або урегульовані неповно, нечітко чи суперечливо. Це означає, що ціла низка законодавчих актів має в наявності ті чи інші законодавчі прогалини, які оперативно усунути законодавець не має реальної можливості. Визначено, що суди, які здійснюють правозастосування, починають вдаватись до судової правотворчості, долаючи в такий спосіб наявні законодавчі прогалини. Досліджено механізм правотлумачення та особливості застосування аналогії в праві, під час яких в таких процесах має місце певний рівень правової новизни, яка характеризує судову правотворчість з точки зору судової практики. При наявності законодавчих прогалин суддя за рахунок своїх теоретичних знань та практичних навичок, знань судової практики як на рівні національного, так і європейського правосуддя, може професійно «творити» право, розвиваючи його на локальному рівні, і цим самим заповнювати законодавчі прогалини з метою більш ефективного урегулювання суспільних відносин.Документ Судове провадження за масовими позовами: пропозиції з удосконалення українського законодавства у світлі досвіду країн Європейського Союзу(Право України. - 2015. - № 9. - С. 71-78, 2015) Кройтор, В. А.; Kroytor, V. A.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1849-5721; Степаненко, Т. В.; Stepanenko, T. V.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-2323-987X; ResearcherID: I-7765-2016Аналізується досвід застосування інституту масового позову в країнах Європейського Союзу. Викладені загальні риси масового позову як інституту, призначеного для забезпечення ефективної та процесуально економної судової процедури розгляду правових конфліктів за участю необмеженого кола осіб. Визначаються особливості провадження за масовим позовом: визначення складу групи, повідомлення учасників групи, а також характеризуються особливості судового розгляду і вирішення справи. Досвід країн ЄС проаналізовано з метою обрання оптимальної моделі масових позовів для України. Висловлюються пропозиції щодо вдосконалення цивільного процесуального законодавства України.Документ Судовий захист законних інтересів фізичних осіб при примусовому наданні медичної допомоги [: монографія](Харків : Ніка Нова, 2012. – 278 с., 2012) Кройтор, В. А.; Kroytor, V. A.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1849-5721; Погребняк, О. С.; Pohrebniak, O. S.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-3863-5530В монографії проаналізовані міжнародні стандарти, практики Європейського суду з прав людини, національних нормативних актів і практики їх застосування та рекомендації щодо ефективнішого впровадження найкращих практик в українське правозастосування щодо судового захисту прав осіб, до яких застосовується медична допомога в примусовому порядку, що сприятиме захистові прав людини у сфері охорони здоров’я й утвердженню принципу верховенства права.Документ Сучасні проблеми цивільного права та процесу : навчальний посібник(Харків: Право, 2017. - 808 с., 2017) Аврамова, О. Є.; Avramova, O. Y.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1941-9894; ResearcherID: J-9043-2016; Антонюк, О. І.; Antoniuk, O. I.; Апанасюк, М. П.; Apanasyuk, M. P.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-1233-3980; Борисова, В. І.; Borysova, V. I.; Вакулович, Е. В.; Vakulovych, E. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-7581-0524; Венедіктова, І. В.; Venediktova, I. V.; Горобець, Н. О.; Gorobets, N. O.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-2731-9682; Городовенко, В. В.; Horodovenko, V. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-6002-4192; ResearcherID: AAA-5956-2020; Д’ячкова, Н. А.; Dyachkova, N. A.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4117-5432; Євко, В. Ю.; Yevko, V. Yu.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-5871-803X; Жорнокуй, Ю. М.; Zhornokui, Yu. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-9669-6062; ResearcherID: AAH-2374-2019; Жорнокуй, В. Г.; Zhornokui, V. H.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-7706-8538; ResearcherID: AAH-3378-2019; Загородній, С. А.; Zagorodniy, S. A.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2668-3121; Зайцев, О. Л.; Zaitsev, O. L.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-9530-3941; Kirichenko, T. S.; Кириченко, Т. С.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-8785-0475; Красицька, Л. В.; Krasytska, L. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-9187-4445; Кройтор, В. А.; Kroytor, V. A.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1849-5721; Кухарєв, О. Є.; Kukharev, O. Y.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2086-9179; Мороз, О. В.; Moroz, O. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4154-1826; ResearcherID: J-8916-2016; Піхурець, О. В.; Pikhurets, O. V.; ORCID: https://orcid.org/0000-0001-7512-951X; Погребняк, О. С.; Pohrebniak, O. S.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-3863-5530; Савченко, А. С.; Savchenko, A. S.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-3650-4289; Садикова, Я. М.; Sadykova, Y. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-2841-8324; ResearcherID: D-1543-2018; Синєгубов, О. В.; Sinegubov, О. V.; Сліпченко, С. О.; Slipchenko, S. O.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-8891-7152; Соболєв, О. В.; Soboliev, O. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-5720-7844; Спасибо-Фатєєва, І. В.; Spasybo-Fatieieva, I. V.; Степаненко, Т. В.; Stepanenko, T. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-2323-987X; Сядриста, І. І.; Siadrysta, I. I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-4340-3593; Тіхонова, М. А.; Tikhonova, M. A.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-4836-5928; Чалий, Ю. І.; Chaliy, Y. I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-3641-0760; Шишка, Н. В.; Shyshka, N. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-3396-4530; Шишка, О. Р.; Shyshka, O. R.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1396-0508; ResearcherID: J-6787-2016; Шишка, Р. Б.; Shyshka, R. B.; Шуміло, О. М.; Shumilo, O. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0506-4631; Яроцький, В. Л.; Yarotskyi, V. L.; Ясечко, С. В.; Iasechko, S. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4058-9959У навчальному посібнику розглянуто проблемні питання цивільного права та процесу, зокрема, загальні положення цивільного права та цивільного процесу, суб’єктний склад цивільних та цивільних процесуальних відносин; розкрито основні положення вчення про особисті немайнові права, речове право; проаналізовано особливості правового регулювання відносин, пов’язаних з інтелектуальною, творчою діяльністю; висвітлено проблеми зобов’язального, сімейного та спадкового права; розкрито основні аспекти вчення про цивільні процесуальні відносини, принципи цивільного процесуального права; висвітлено проблемні питання процесуальних строків, перегляду судових рішень та інші актуальні питання сучасної цивілістики. Наведено аналіз теоретичних поглядів з обраної тематики, судової практики, законодавства України та інших країн. Для здобувачів вищої освіти ступенів магістра та доктора філософії, науковців, практикуючих правників, а також усіх, хто цікавиться проблемами цивільного права та процесу.Документ Сімейне право: підручник(Харків: ХНУВС, 2016. – 512 с., 2016) Кройтор, В. А.; Kroytor, V. A.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1849-5721; Євко, В. Ю.; Yevko, V. Yu.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-5871-803X; Сапейко, Л. В.; Sapeiko, L. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-6911-8283; Кириченко, Т. С.; Kirichenko, T. S.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-8785-0475; Розгон, О. В.; Rozghon, O. V.; Д’ячкова, Н. А.; Dyachkova, N. A.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4117-5432; Кожевникова, В. О.; Kozhevnykova, V. O.; Кройтор, В. А.; Євко, В. Ю.У підручнику висвітлено та проаналізовано правовідносини між членами сім’ї як немайнового, так і майнового характеру. Детально розглянуто немайнові відносини, пов’язані з реєстрацією, встановленням походження та вихованням дітей, майнові відносини між подружжям, батьками та дітьми, відносини, пов’язані з улаштуванням дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, тощо, які регулюються нормами права.Для студентів, курсантів, аспірантів вищих навчальних юридичних закладів освіти, а також практичних працівників.