Перегляд за Автор "ORCID: http://orcid.org/0000-0003-0721-1153"
Зараз показуємо 1 - 20 з 25
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Complete electronic justice: pro et contra(Форум права. – 2013. – № 1. – С. 1051-1059, 2013) Тягло, О. В.; Tiaglo, O. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-0721-1153Перспективу повного електронного правосуддя проаналізовано з огляду на можливість кількісної оцінки юридичних аргументів, ґрунтованої на концепті логічної ймовірності відповідно до Ляйбніцевої парадигми. У порівнянні з «об’єктивним Байєсіонізмом» прояснені особливості й область застосування такої оцінки. Вказано принципове обмеження, котре сьогодні є викликом реалізації повного е-правосуддя.Документ Безпечне споживання інформації: кого, хто і як навчить?(Харківський національний університет внутрішніх справ: 25 років досвіду та погляд у майбутнє (1994–2019 рр.) : зб. тез доп. на міжнар. наук.-практ. конф. до 25-річчя створення ун-ту (м. Харків, 22 листоп. 2019 р.). – Харків, 2019. – С. 465-467., 2019) Тягло, О. В.; Tiaglo, O. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-0721-1153; Воропай, Т. С.; Voropay, T. S.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-6170-5512Автором зазначено, що підготовка корпусу кваліфікованих фахівців з інформаційної безпеки є необхідною, але не достатньою умовою убезпечення споживання інформації. Успіх цієї справи не в останню чергу визначається належною підготовкою споживача, плеканням його мотивації активно-критично ставитися до прямих фейків чи прихованих маніпуляцій. Харківський національний університет внутрішніх справ має реальну перспективу впровадження освітньої інновації по підготовці фахівців за окремою спеціальністю «Інформаційна безпека».Документ До визначення юридичної логіки(Форум права. - 2015. - № 3. - С. 219-222., 2015) Тягло, О. В.; Tiaglo, O. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-0721-1153Запропоноване визначення юридичної логіки, яке схоплює її особливість не тільки за предметом, а й за нормами правильності. Обґрунтовано, що прийняття цінності людини і законності породжує норми юридичної правильності міркувань, відмінні від норм логічного порядку, суголосних, за С. Тулміном, традиційній «математичній моделі». Їх виявлення, систематизація і застосування диктується прагматичним аспектом юридичної логіки, від якого наразі вже не можна абстрагуватися.Документ До поняття юридичної логіки(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. - 2015. - № 3 (70). - С. 241-248., 2015) Тягло, О. В.; Tiaglo, O. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-0721-1153Розглянуто доводи «за» і «проти» визнання особливої юридичної логіки, різні тлумачення її природи. Запропоновано поняття юридичної логіки, яке враховує не тільки межі поля її значущості, а й особливі норми правильності міркувань у цьому полі. Обґрунтовано, що прийняття цінності людини і законності породжує норми юридичної правильності міркувань, відмінні від норм того логічного порядку, який є суголосним, за С. Тулміном, традиційній «математичній моделі». Їх виявлення, систематизація і застосування диктується прагматичним аспектом юридичної логіки, від якого наразі вже не можна абстрагуватися.Документ До проблеми кількісної оцінки сили юридичного аргументу(Форум права. - 2012. - № 4. - С. 930–938, 2012) Тягло, О. В.; Tiaglo, O. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-0721-1153Обговорено низку формул, за якими, знаючі структуру, логічні ймовірності доказів і сили зв’язків всередині аргументу, можна обчислити його силу. Проте діаграмування аргументів і встановлення необхідних для обчислень вихідних даних у нетривіальних випадках залишається почасти справою інтуїції чи приблизних якісних оцінок, що становить суттєвий виклик проектам повного електронного правосуддя.Документ До роз’яснення понять достовірності та недостовірності(Вісник Кримінологічної асоціації України. - 2013. - № 3. - С. 233-242, 2013) Тягло, О. В.; Tiaglo, O. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-0721-1153Для роз’яснення понять достовірності та недостовірності у кримінальному праві використана запропонована Ляйбніцем класифікація, яка включає логічну і фактичну самодостовірність, а також «моральну» та презумптивну достовірність. Здійснювану за новим Кримінальним процесуальним кодексом України суто якісну оцінку доказів, показань і пояснень у термінах «достовірне» та «недостовірне», задля підвищення інформативності доречно доповнювати кількісною оцінкою відповідних логічних ймовірностей. Існує зв’язок між доведенням за стандартом «поза розумним сумнівом» і встановленням «моральної достовірності».Документ Досвід засвоєння критичного мислення в українській вищій школі(Філософія освіти. Philosophy of Education. - 2017. Т. 21 (№ 2). - С. 240-257, 2017) Тягло, О. В.; Tiaglo, O. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-0721-1153В статті аргументовано, що у ХХІ столітті запити на критичне мислення визначаються потребами як політичної надбудови, так і продуктивних сил конкурентноздатного суспільства. Феномен критичного мислення потрібно вивчати і осмислювати як один з суттєвих елементів складніших утворень – мислення вищого порядку, сукупності серцевинних для праці вмінь тощо. Вміння критично мислити слід розвивати у зв’язку з відповідними когнітивними і афективними диспозиціями. Тож наголошено, що правильнішим є не обмежуватися навчанням критичному мисленню, а виховувати критично мислячу особу, в якої вміння критично мислити спиратиметься на підвалини відповідних диспозицій. Процес виховання критично мислячої особи, а вірніше – особи, яка матиме критичне мислення, наприклад, у складі сукупності серцевинних для її праці вмінь, має охоплювати, щонайменше, дошкільну, шкільну й університетську освіту. Обґрунтовано, що за умов української вищої школи в процесі виховання критичного мислення доцільно використовувати зв’язку двох курсів: логіки з елементами критичного мислення – у межах бакалаврату – і критичного мислення на основі логіки – у межах магістратури.Документ К интерпретации квантовой механики(Знання. Освіта. Освіченість : зб. матеріалів ІV міжнар. наук.-практ. конф. (м. Вінниця, 28-29 верес. 2018 р.). – Вінниця: ВНТУ, 2018. – С. 191-196, 2018) Тягло, А. В.; Tiaglo, O. V.; Тягло, О. В.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-0721-1153В общем контексте проблемы недооценки социально-гуманитарной мысли профессионалами различных областей науки и техники обсуждается пример интерпретации квантовой механики. Аргументирована перспектива формирования этой интерпретации с учетом квантовой концепции целостности как особенного воплощения рационального холизма.Документ К обоснованию особенной юридической логики(Supremaţia Dreptului = Верховенство Права: междунар. науч. журн. – 2017. – № 3. – С. 166-172, 2017) Бандурка, А. М.; Bandurka, O. M.; Бандурка, О. М.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0240-5517; Тягло, А. В.; Tiaglo, O. V.; Тягло, О. В.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-0721-1153Статья посвящена экспликации и сравнительному анализу двух основных подходов в понимании природы юридической логики. Согласно первому пониманию - тривиальному - юридическая логика сводится к локальному приложению формальной логики в поле права. В такой связи критически обсуждены взгляды Илмара Таммело, практически неизвестные специалистам Молдовы и Украины. Второе - нетривиальное - понимание восходит к Г. В. фон Лейбницу. Согласно ему, юридическая логика представляется как особенная, существующая наряду с формальной логикой и отличающаяся от нее не только областью определения, но и содержанием.Документ К пониманию бремени доказательства в англо-американском праве(Форум права. – 2019. – № 1. – С. 69–76, 2019) Тягло, А. В.; Tiaglo, O. V.; Тягло, О. В.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-0721-1153С целью экспликации средств понимания и выражения бремени доказательства в англо-американском праве проведен сравнительный анализ аналогичных фрагментов ряда изданий юридического словаря Блэка. Установлена совокупность понятий и соответствующих терминов, в которых понимается и выражается бремя доказательства. Показано, что она сформировалась и развивается в логическом, риторическом и юридическом измерениях. Выдвинуто предположение, что это касается всех элементов кластера понятий, в которых мыслится юридическое доказательство, включая понятие доказательства вне разумного сомнения. Многомерность данного понятия выступает, видимо, одним из существенных источников известной трудности унификации практического разъяснения и использования стандарта доказательства вне разумного сомнения.Документ Критичне мислення в дії, або досвід критичної рецензії(Постметодика. – 2017. – № 1 (126). – С. 8-13, 2017) Тягло, О. В.; Tiaglo, O. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-0721-1153Проаналізовано два нові репрезентативні для України навчальні посібники з критичного мислення, призначені для старшокласників і вчителів. Продемонстровано, що їх авторам бракує знань з сучасної логіки і теорії аргументації, внаслідок чого у посібниках наявна низка істотних вад і помилок. На сучасному етапі попри широкий ентузіазм стосовно впровадження критичного мислення переважна більшість наших учителів і спеціалістів з педагогіки підготовлена до цього недостатньо. Тому формування культури критичного мислення в новій українській школі потребує, зокрема, залучення кваліфікованих експертів з логіки, теорії аргументації і споріднених дисциплін.Документ Логіко-ймовірнісні підстави електронного правосуддя(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2013. – № 3 (62). – С. 25-35, 2013) Тягло, О. В.; Tiaglo, O. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-0721-1153Перспективу повного електронного правосуддя проаналізовано з огляду на можливість кількісної оцінки юридичних аргументів, що ґрунтується на концепті логічної ймовірності. З’ясовано особливості і сферу застосування Ляйбніцевого підходу в такій оцінці у порівнянні з «об’єктивним Байєсіоніз- мом». Вказано принципову перешкоду, котра сьогодні становить виклик будь- якій спробі реалізації повного електронного правосуддя: вона породжується істотною роллю людської інтуїції у встановленні вихідних даних, необхідних для кількісної оцінки юридичних аргументів. Дійсно повне е-правосуддя вимагатиме, мабуть, не тільки об’єктивного і потужного штучного інтелекту, а й відповідної штучної інтуїції. Prospect of complete electronic justice is analyzed in the light of ability to assess the legal arguments quantitatively that is based on the logical probability concept. Specificity and range of application of a separate Leibnizian approach in comparison with the «objective Bayesianism» in this assessment are clarified. It is naturally to connect the Leibnizian approach with stage of putting forward and preliminary speculative assessing of hypothesis (version) on base of data about probable reasons and strength of probability-relations between the hypothesis and system of the reasons. In contrast, the «objective Bayesianism» corresponds to stage of final examination of the hypothesis by means of deducing few special conclusions and comparing these ones with (new) observable data. The Leibnizian approach is applicable when necessary conditions to use the Bayes’ formula or some derivative from it are not created yet. Перспектива полного электронного правосудия проанализирована в свете возможности количественной оценки юридических аргументов, основанной на концепте логической вероятности. Прояснены особенности и область применения Лейбницева подхода в сравнении с «объективным Байесионизмом» в такой оценке. Указано принципиальное препятствие, которое сегодня является вызовом любой попытке реализации полного электронного правосудия: оно порождается существенной ролью человеческой интуиции в установлении исходных данных, необходимых для количественной оценки юридических аргументов. Действительно полное е-правосудие потребует, видимо, не только объективного и мощного искусственного интеллекта, но и соответствующей искусственной интуиции.Документ На пути к науке логики Моды 2?(От коммуникативного действия к практикам деконструкции в современном образовании : моногр. / под общ. ред. Е. В. Батаевой; Нар. укр. акад. – Харьков : Изд-во НУА, 2017. – С. 161-181, 2017) Тягло, А. В.; Tiaglo, O. V.; Тягло, О. В.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-0721-1153Загальний стан і проблеми викладання логіки в університетах досліджено з огляду на підхід ГІббонса – Новотни. Експліковано основний зміст цього підходу і показано, що наразі наука логіки по суті відповідає "умовам Моди 1", тоді як перспективи її поступу полягають у адаптації до "умов Моди 2". Одним з моментів такої адаптації має бути контекстуалізація науки логіки, яка стосуватиметься не тільки процесу виробництва знань, а й почасти їх змісту та викладання.Документ Наука логіки Моди 2?(Філософія. - 2017. - № 2(2). - С. 27-30, 2017) Тягло, О. В.; Tiaglo, O. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-0721-1153Загальний стан і проблеми викладання логіки в університетах досліджено з огляду на підхід ГІббонса – Новотни. Експліковано основний зміст цього підходу і показано, що наразі наука логіки по суті відповідає "умовам Моди 1", тоді як перспективи її поступу полягають у адаптації до "умов Моди 2". Одним з моментів такої адаптації має бути контекстуалізація науки логіки, яка стосуватиметься не тільки процесу виробництва знань, а й почасти їх змісту та викладання.Документ "Наука рассуждать" в "быстром мире"(Философские науки. - 2013. - № 3. - С. 129-136, 2013) Тягло, А. В.; Тягло, О. В.; Tiaglo, O. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-0721-1153Образование в современном «быстром мире» не может быть успешным без сильного инструментального ядра. Оно должно включать, в частности, пару взаимосвязанных университетских дисциплин: «Логика с элементами критического мышления» (уровень бакалавриата) и «Критическое мышление на основе логики» (уровень магистратуры). Подчеркнуто, что обучение критическому мышлению само по себе не достаточно, оно должно быть дополнено взращиванием творческого мышления и навыков рациональной коммуникации.Документ О понимании истинного и ложного в англо-американском праве(Форум Права. – 2019. – № 2 (55). – С. 91–99, 2019) Тягло, А. В.; Tiaglo, O. V.; Тягло, О. В.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-0721-1153Компаративное исследование ряда изданий юридического словаря Блэка выявляет, что понимание истинного и ложного, истины и лжи в поле англо-американского права структурируется по разным основаниям. Во-первых, спектр понимания истинного и ложного включает бинарные оппозиции "истинное – ложное-неистинное", "истинноеправдивое – ложное-неправдивое, или лживое", "истинное-правильное – ложное-неправильное", "истинноезаконное – ложное-незаконное". Во-вторых, ложное дихотомически разделено на ложное-виновное, включая ложное-виновное-вследствие-умышленного-правонарушения и ложное-виновное-вследствие-преступной-небрежности, а также ложное-невиновное, включая непредвидимое случайно-ложное при условии соблюдения разумной осторожности и, возможно, правдивую ложь. Кроме того, в статье обосновано, что понятия истины и юридической истины находятся в отношении логического пересечения.Документ О стандартах доказательства(Форум права. - 2018. - № 1. – С.88- 94, 2018) Тягло, А. В.; Tiaglo, O. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-0721-1153; Тягло, О. В.Выполнено компаративное исследование стандартов доказательства, принятых в общей логике и в юриспруденции, а соответственно – в юридической логике. С этой целью проанализировано наследие Аристотеля, Г.В. Лейбница, Ч. Беккариа, А.Т. Деннинга и др. Показано, что в юриспруденции общелогический стандарт доказательства следует признать необходимым, но не достаточным. Поэтому здесь необходимо привлечение дополнительных юридических стандартов, например стандарта «вне разумного сомнения». В отличие от общелогического, принятые в юриспруденции стандарты доказательства имеют вероятностную природу. Предложены возможности гармонизации действующего законодательства, требуемой введением в Уголовный процессуальный кодекс Украины операции доказательства вне разумного сомнения.Документ Про розуміння доведення в англо-американському праві(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. - 2018. - № 2 (81). - С. 13-27, 2018) Тягло, О. В.; Tiaglo, O. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-0721-1153Розвідку присвячено експлікації розуміння доведення в англо-американському праві через дослідження його еволюції і сучасного стану. Для досягнення цієї мети виконано порівняльний аналіз споріднених фрагментів низки видань юридичного словника Блека. З’ясовано осердя кластера понять і відповідних термінів, у яких розуміється та висловлюється доведення. Показано, що він сформувався і розвивається щонайменше у трьох вимірах: логічному, юридичному та риторичному. Якщо наприкінці ХІХ – у першій половині ХХ століття у цьому кластері превалювало те, що лежить у логічному і юридичному вимірах, то з другої половини минулого століття спостерігається експансія змісту риторичного виміру через, принаймні, часткове витискування логічного.Документ Чи буде культура критичного мислення в новій українській школі?(Українська правда. – 2017. – 9 лют., 2017) Тягло, О. В.; Tiaglo, O. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-0721-1153Проаналізовано два нові репрезентативні для України навчальні посібники з критичного мислення, призначені для старшокласників і вчителів.Документ Чи залишається істина цінністю поля права?(Форум права. – 2013. – № 3. – С. 677–680, 2013) Тягло, О. В.; Tiaglo, O. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-0721-1153Виконано порівняльний аналіз книги Чезаре Беккаріа «Про злочини і покарання» та нововведеного Кримінального процесуального кодексу України в аспекті співвідношення цінностей істини і закону. Показано, що у сучасному полі права істина як цінність втрачає той пріоритетний статус, який обґрунтовував Беккаріа. Навіть мудро встановлювана процесуальна норма перестає, принаймні беззастережно, слугувати пошуку чи проголошенню істини, у першу чергу підпорядковуючись іншим цінностям. Comparative analysis of the Cesare Beccaria’s book «On crimes and punishments» and new Criminal procedural code of Ukraine devoted to interrelation between value of truth and value of the law is completed. It is argued, that in the field of law truth as a value loses the priority which was substantiated by Beccaria. Even stated wisely, procedural norm terminates, at least unconditionally, to serve to search and proclamation of truth; it is subordinated primarily to other values. Выполнен компаративный анализ книги Чезаре Беккариа «О преступлениях и наказаниях» и нововведенного Уголовного процессуального кодекса Украины в аспекте соотношения ценностей истины и закона. Показано, что в современном поле права истина как ценность утрачивает тот приоритетный статус, который обосновывал Беккариа. Даже мудро установленная процессуальная норма перестает, по крайней мере, безусловно, служить поиску и провозглашению истины, в первую очередь, подчиняясь иным ценностям.