Перегляд за Автор "ORCID: http://orcid.org/0000-0002-2496-5371"

Зараз показуємо 1 - 6 з 6

Дискримінація як фактор порушення прав жінок
(Правоохоронна функція держави: теоретико-методологічні та історико-правові проблеми : тези доп. учасників міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 17 трав. 2019 р.). — Харків : ХНУВС, 2019. — С. 65-67, 2019) Гудзь, Т. І.; Gudz, T. I.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-6950-6136; Пістренко, Н. С.; Pistrenko, N. S.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-2496-5371
Одним із найвагоміших загальнолюдських принципів є принцип рівності – визнання того, що всі люди мають бути рівними між собою незалежно від будь-яких особливостей. Однією з таких особливостей людини є її стать. І те, що має бути цінністю і для людини, і для держави, іноді стає перешкодою до реалізації особою своїх прав. Одним з проявів принципу рівності є рівність чоловіків і жінок, тобто незалежність рівного підходу від статі, що дістав назву принципу гендерної рівності.
Дискримінація як фактор порушення прав жінок
(Правоохоронна функція держави : теоретико-методологічні та історико-правові проблеми : тези доп. учасників міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 17 трав. 2019 р.). – Харків : ХНУВС, 2019. – С. 65-67, 2019) Гудзь, Т. І.; Gudz, T. I.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-6950-6136; Пістренко, Н. С.; Pistrenko, N. S.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-2496-5371
Тези доповіді присвячені аналізу реалізації принципу гендерної рівності. Відзначається, що у сучасному суспільстві жінки все ще зазнають дискримінаційного ставлення, що обумовлено особливостями їх соціально-правового статусу.
Конституційно-правове регулювання відносин між державою та церквою на пострадянському просторі
(Сучасні проблеми правового, економічного та соціального розвитку держави : тези доп. Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 27 листоп. 2020 р.). – Харків, 2020. – С. 288 - 290., 2020) Пістренко, Н. С.; Pistrenko, N. S.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-2496-5371
В статті зазначається, що церква у сучасних державах пострадянського простору є інститутом громадянського суспільства, а відносини визначаються як на рівні конституцій, так і на рівні спеціально створених законів. Тобто кожна з проаналізованих у статті систем державно-церковних відносин є, у своєму роді, унікальною і вибудовувалася протягом десятиріч/сторіч виходячи з історичних реалій та суспільно-політичних трансформацій. Водночас, правове регулювання державно-церковних відносин пострадянских країн має багато спільних рис з Україною, що дає змогу аналізувати її як світську. Головним аспектом світської держави є те, що відокремлення церкви від держави повинно передбачати нейтралітет держави в питаннях віри, невтручання органів державної влади у внутрішньоцерковні справи і, відповідно, невтручання церкви в справи держави. В статье отмечается, что церковь в современных государствах постсоветского пространства является институтом гражданского общества, а отношения определяются как на уровне конституций, так и на уровне специально созданных законов. То есть каждая из проанализированных в статье систем государственно-церковных отношений является, в своем роде, уникальной и выстраивалась в течение десятилетий/столетий исходя из исторических реалий и общественно-политических трансформаций. В то же время, правовое регулирование государственно-церковных отношений постсоветских стран имеет много общих черт с Украиной, что позволяет анализировать ее как светскую. Главным аспектом светского государства является то, что отделение церкви от государства должно предусматривать нейтралитет государства в вопросе веры, невмешательство органов государственной власти во внутрицерковные дела и, соответственно, невмешательство церкви в дела государства. The article notes that the church in modern states post-Soviet space is an institution of civil society, and relations are determined both at the level of constitutions and at the level of specially created laws. That is, each of the analyzed systems of state-church relations is, in its own way, unique and has been built over decades / centuries based on historical realities and socio-political transformations. At the same time, the legal regulation of state-church relations in the post-Soviet countries has many common features with Ukraine, which makes it possible to analyze it as secular. The main aspect of the secular state is that the separation of church and state should include the neutrality of the state in matters of faith, non-interference of public authorities in internal church affairs and, accordingly, non-interference of the church in state affairs.
Конституційно-правове регулювання відносин між державою та церквою на пострадянському просторі
(Харківський національний університет внутрішніх справ: 25 років досвіду та погляд у майбутнє (1994–2019 рр.) : зб. тез доп. на міжнар. наук.-практ. конф. до 25-річчя створення ун-ту (м. Харків, 22 листоп. 2019 р.). – Харків, 2019. – С. 362-364., 2019) Пістренко, Н. С.; Pistrenko, N. S.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-2496-5371
Автором зазначено, що розпад Радянського Союзу призвів до нового сприйняття церкви у пострадянських державах. Право на свободу віросповідання отримало конституційну форму закріплення поряд з іншими основоположними правами людини, а церква стала сприйматися як повноправний інститут громадянського суспільства. Відносини між державою і церквою хоча і по-різному, але визначаються у цих країнах як на рівні конституцій, так і на рівні спеціальних законів. При цьому формування демократичного суспільства найбільш успішно здійснюється в умовах світської держави, у якій жодна релігія не проголошується як офіційна або обов’язкова.
Конституційно-правове регулювання державно-церковних відносин в Україні
(Сучасні проблеми правового, економічного та соціального розвитку держави : тези доп. Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 27 листоп. 2020 р.). – Харків, 2020. – С. 290 - 291., 2020) Пістренко, Н. С.; Pistrenko, N. S.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-2496-5371
Зазначено, що конституційно-правове регулювання відносин церкви та держави може бути сформульовано як центральний, стрижневий елемент правового регулювання, який здійснює цілеспрямований позитивний правовий вплив на сферу взаємних відносин різноманітних релігійних конфесій, з одного боку, та держави й релігійних конфесій – з іншого. Разом з тим, необхідна органічно побудована система різноманітних засобів, що в єдності складають відповідний механізм, який не лише розкриває сутність тих чи інших державно-правових відносин (управлінських, фінансових, державного та місцевого будівництва тощо), але й сприяє виробленню шляхів його подальшого вдосконалення. Отмечено, что конституционно-правовое регулирование отношений церкви и государства могут быть сформулированы как центральный, стержневой элемент правового регулирования, который оказывает целенаправленное положительное правовое влияние на сферу взаимных отношений различных религиозных конфессий, с одной стороны, и государства и религиозных конфессий – с другой. Вместе с тем, необходима органически построенная система разнообразных средств, в единстве составляющих соответствующий механизм, который не только раскрывает сущность тех или иных государственно-правовых отношений (управленческих, финансовых, государственного и местного строительства и т.п.), но и способствует выработке путей дальнейшего совершенствования. It is noted that the constitutional and legal regulation of church relations and The state can be formulated as a central, central element of legal regulation, which has a purposeful positive legal impact on the sphere of mutual relations of various religious denominations, on the one hand, and the state and religious denominations - on the other. At the same time, we need an organically constructed system of various tools, which together constitute an appropriate mechanism that not only reveals the essence of certain state and legal relations (administrative, financial, state and local construction, etc.), but also helps to develop ways to further improve.
Міжконфесійні відносини як складова національної безпеки України
(Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених : тези доп. учасників наук.-практ. конф. з святкування Дня науки (м. Харків, 14 трав. 2021 р.). – Харків : ХНУВС, 2021. – С. 114-118, 2021) Пістренко, Н. С.; Pistrenko, N. S.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-2496-5371
З'ясовано, що однією з найнебезпечніших загроз національній безпеці є високий рівень політизованості конфесійного життя, політизація діяльності релігійних інституцій. Розглянуто практику розвинених країн світу, де релігійні інституції є неофіційними суб’єктами політичної організації суспільства. Відзначено, що тіньовий об’єднаний напрямок діяльності конфесій та політичних угруповань може призвести до викривленню релігійних уявлень між добром та злом, між праведним та грішним, що в кінцеву результаті призведе до дестабілізації безпеки національного буття країни в цілому.