Перегляд за Автор "ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8413-9311"
Зараз показуємо 1 - 20 з 33
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Assessment of the conclusions of molecular genetic examination in the investigation of crimes(Amazonia Investiga. – 2020. – Vol 9, No 25. – P. 479 - 486, 2020) Shcherbakovskyi, M. H.; Щербаковський, М. Г.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8413-9311; Stepaniuk, R. L.; Степанюк, Р. Л.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8201-4013; Kikinchuk, V. V.; Кікінчук, В. В.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2241-6384; Petrova, I. A.; Петрова, І. А.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1652-6715; Hanzha, T. V.; Ганжа, Т. В.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-9769-486XУ практиці розслідування злочинів в Україна зростає значення молекулярно-генетичних експертиз, в яких проводиться аналіз слідів біологічного походження. Одним з важливих етапів експертного дослідження і його використання в доведенні є оцінка висновку експерта. В результаті вивчення наукової і методичної літератури, а також матеріалів кримінальних справ про умисні вбивства було встановлено, що в Україні експертна, слідча і судова оцінка висновків молекулярно-генетичних експертиз не в повною мірою відповідають потребам кримінального провадження.Документ Evidentiary problems in the investigation of corruption crimes in Ukraine(Amazonia Investiga. - 2020. - Vol. 9, Issue 32. - P. 117-124, 2020) Shcherbakovskyi, M. H.; Щербаковський, М. Г.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8413-9311; Stepaniuk, R. L.; Степанюк, Р. Л.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8201-4013; Kikinchuk, V. V.; Кікінчук, В. В.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2241-6384; Oderii, O. V.; Одерій, О. В.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-6999-4387; Svyrydova, L.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-6667-2852Борьба с коррупцией в Украине является одной из главных задач правоохранительных органов. Однако процесс доказывания по уголовным делам о коррупционных преступлениях сопровождается проблемами, которые негативно влияют на качество досудебного расследования. Целью статьи является выявление и изучение типичных следственных ошибок и разработка рекомендаций по надлежащему применению средств и способов доказывания по уголовным делам о коррупционных преступлениях с учетом норм национального законодательства и международных критериев обеспечения прав человека в уголовном процессе. Для достижения данной цели были произведены сравнительный и системно-структурный анализ международных и отечественных нормативно-правовых актов и решений судов, выборочное изучение материалов уголовных дел о коррупционных преступлениях. Установлено, что процесс доказывания по делам о коррупционных преступлениях в Украине будет полностью соответствовать международным стандартам обеспечения прав человека при условии соблюдения оперативными сотрудниками, следователями и прокурорами критерия допустимости доказательств, особенно при использовании негласных мероприятий. Следственные ошибки, которые имеют место на стадии досудебного расследования по данной категории уголовных дел, приводят к ограничению прав и свобод человека и заключаются в существенных нарушениях уголовного процессуального закона при собирании, проверке и оценке доказательств, а также при открытии собранных материалов стороне защиты. Предотвращение таких нарушений требует строгого соблюдения общих требований к проведению негласных мероприятий, сформулированных в решениях Европейского суда по правам человека и отечественных судебных инстанций. При доказывании нужно учитывать доктрину «fruit of the poisonous tree» о недопустимости доказательств, производных от материалов, собранных с нарушениями закона. Следует своевременно обеспечивать стороне защиты доступ к материалам негласных мероприятий, в том числе документам, которые выступали основанием для их проведения. Важно не допускать действий, которые расцениваются как провокация (подстрекательство) подозреваемого к совершению коррупционного преступления.Документ Problems of investigation of medical crimes in Ukraine(Amazonia Investiga. - 2022. - Vol. 11, Issue 57. - P. 39-47, 2022) Stepaniuk, R. L.; Степанюк, Р. Л.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8201-4013; Shcherbakovskyi, M. H.; Щербаковський, М. Г.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8413-9311; Kikinchuk, V. V.; Кікінчук, В. В.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2241-6384; Petrova, I.; Петрова, І.; Babakin, V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-7157-0241Визначено основні причини низького рівня розслідування медичних злочинів в Україні на основі аналізу 78 кримінальних справ щодо медичної недбалості, розглянутих судами з 2013 року, вивчення статистичної інформації, наукової літератури з проблем розслідування медичних злочинів, національного законодавства. Відзначено, що в Україні є суттєві проблеми із розслідуванням медичних злочинів. З-поміж розпочатих кримінальних справ до суду направляють менше одного відсотка. Більшість справ, направлених до суду, закінчуються обвинувальним вироком, проте від реального позбавлення чи обмеження волі медичних працівників звільняють з різних підстав. За спеціальностями медичних працівників найбільш криміногенними є акушерство та гінекологія, хірургія, анестезіологія та надання невідкладної допомоги при травмах та внутрішніх хворобах. Способи вчинення медичних злочинів пов'язані з використанням неправильних методів надання медичної допомоги та з несвоєчасною чи неправильною діагностикою захворювання. Проблеми розслідування медичних злочинів в Україні зумовлені низкою причин, серед яких закритість для близьких померлого результатів паталогоанатомічного дослідження трупа, відсутність в Україні незалежних установ судово-медичної експертизи та прогалини у правовому регулюванні питань захисту медичної документації від неправомірного доступу. Це значно ускладнює встановлення причинно-наслідкового зв'язку між діями або бездіяльністю медичних працівників і негативними наслідками, що настали.Документ Proving corruption in the investigative and judicial practice of ukraine: problems and solutions(Право і безпека. - 2021. - № 1 (80). - С. 101-108, 2021) Stepaniuk, R. L.; Степанюк, Р. Л.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8201-4013; Kikinchuk, V. V.; Кікінчук, В. В.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2241-6384; Shcherbakovskyi, M. H.; Щербаковський, М. Г.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8413-9311В Україні на сьогодні боротьба з корупцією є одним з основних завдань правоохоронних органів, оскільки рівень поширення цього негативного явища залишається настільки високим, що загрожує розвитку держави. При цьому одержання неправомірної вигоди посадовими особами належить до найбільш складних для виявлення та розслідування корупційних злочинів. Крім того, в Україні в останні роки проходять кардинальні реформи в галузі правового регулювання кримінального правосуддя й організації роботи правоохоронних органів. У таких умовах виникли проблеми із проведенням досудового розслідування у справах про корупційні злочини, що обумовлює необхідність виявлення причин цих проблем, їх аналізу й узагальнення з метою напрацювання рекомендацій щодо поліпшення якості роботи слідчих і прокурорів під час збирання, перевірки й оцінки доказів у кримінальному провадженні. Проаналізовано наукову літературу, кримінальне та кримінальне процесуальне законодавство України, що регулює суспільні відносини, пов’язані з виявленням, розкриттям, розслідуванням і судовим розглядом справ про одержання неправомірної вигоди посадовими особами, прецеденти Європейського суду з прав людини, а також вивчено й узагальнено матеріали 200 кримінальних справ про одержання неправомірної вигоди, розглянутих судами України у 2015–2019 рр. Встановлено, що доведення у кримінальних провадженнях про корупційні злочини є діяльністю суб’єктів кримінального провадження, яка полягає у збиранні, оцінці та перевірці фактичних даних для встановлення обставин, що мають значення для розслідування. При цьому у практиці правоохоронних органів України в цій сфері досить поширеними є процесуальні і тактичні помилки, а також зловживання з боку представників сторони обвинувачення, які призводять до прогалин у процесі доведення провини посадових осіб, які вчиняють корупційні злочини. Найбільша кількість цих порушень пов’язана з організацією та проведенням негласних слідчих (розшукових) дій. Їх основними причинами є недостатнє знання або неправильне розуміння слідчими і прокурорами вимог кримінального процесуального законодавства, відсутність у них досвіду застосування нових матеріальних і процесуальних норм, недостатність тактичних рекомендацій щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій, відсутність єдиної судової практики щодо спірних питань. У деяких випадках мають місце навмисні порушення закону з метою викриття корупціонерів шляхом підбурювання з боку працівників правоохоронних органів і/або їх негласних агентів.Документ Використання комп'ютерних програм при проведенні ділових ігор з курсу криміналістики(Вісник Національного університету внутрішніх справ.- 2002.- Вип. 20.- С. 83 - 87, 2002) Щербаковський, М. Г.; Shcherbakovskyi, M. H.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8413-9311; Чернець, М. Г.; Chernets, M. H.; Ільїн, Ю. В.; Ilyin, Yu. V.Висвітлюються методи активного навчання з використанням комп'ютерних технологій, які можуть забезпечити активізацію пізнавальної діяльності не тільки за допомогою інтенсифікації пред'явлення навчального матеріалу, але й у ще більшій мірі за допомогою моделювання реальних умов їх майбутньої практичної роботи. Такий підхід реалізує інтеграцію теоретичних відомостей і положень криміналістики з формуванням професійних якостей, що складають основу принципу практичної спрямованості навчання. Освещаются методы активного обучения с использованием компьютерных технологий, которые могут обеспечить активизацию познавательной деятельности не только за счет интенсификации предъявления учебного материала, но и в еще большей степени с помощью моделирования реальных условий их будущей практической работы. Такой подход реализует интеграцию теоретических сведений и положений криминалистики с формированием профессиональных качеств, составляющих основу принципа практической направленности обучения. Methods of active learning with the use of computer technologies are highlighted, which can ensure the activation of cognitive activity not only by intensifying the presentation of educational material, but even more by modeling the real conditions of their future practical work. This approach implements the integration of theoretical information and provisions of criminology with the formation of professional qualities that form the basis of the principle of practical orientation of education.Документ Використання натурних колекцій при проведенні попередніх та перевірочних досліджень(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. - 2007. – Вип. 38. - С. 66-71, 2007) Щербаковський, М. Г.; Shcherbakovskyi, M. H.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8413-9311; Волкова, А. Е.; Volkova, A. E.Продемонстровані можливості використання натурних колекцій при попередніх та перевірочних дослідженнях з метою отримання орієнтуючої інформації, визначення напрямків впровадження сучасних комп'ютерних технологій і мобільних засобів зв’язку. Продемонстрированы возможности использования натурных коллекций при предварительных и проверочных исследованиях с целью получения ориентирующей информации, определение направлений внедрения современных компьютерных технологий и мобильных средств связи. The possibilities of using full-scale collections in preliminary and verification studies with the aim of obtaining orienting information, determining the directions of the introduction of modern computer technologies and mobile communications are demonstrated.Документ Класифікація злочинів щодо незаконного обігу зброї як підстава криміналістичної методики(Особливості застосування антикорупційного законодавства: від розслідування до вироку суду : зб. тез доп. Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 17 жовт. 2019 р.) / МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ ; Кримінол. асоц. України ; Громад. спілка «Центр запобігання та протидії корупції» ; Громад. рада при МВС України. – Харків : ХНУВС, 2019. – С. 197-199., 2019) Щербаковський, М. Г.; Shcherbakovskyi, M. H.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8413-9311; Андрєєв, Д. В.; Andrieiev, D. V.Автор зазначив, що з криміналістичної точки зору розслідування злочинів, предметом яких є зброя, має багато спільного, що дозволяє дати їхню узагальнену характеристику й розробляти криміналістичні рекомендації, спрямовані на підвищення ефективності їх розслідування. Оскільки методика розслідування незаконного обігу зброї об’єднує рекомендації з розслідування декількох видів злочинів, за наведеної класифікацією її можна віднести до загальної, міжродової, що охоплює статті КК України чотирьох розділів. Дані делікти мають спільний предмет посягання, тобто поєднані за кримінально-правовою значущою ознакою але відносяться до різних видів злочинів.Документ Компетенція та компетентність судового експерта (на прикладі КПК України)(Судові експертизи в процесуальному праві України: навч. посіб. – Київ: Ліра-К, 2019. –С. 81-88, 2019) Щербаковський, М. Г.; Shcherbakovskyi, M. H.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8413-9311На прикладі Кримінального процесуального кодексу України розглянуті компетенція та компетентність судового експерта.Документ Комплексні телекомунікаційно-автотехнічні експертизи(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2019. – № 4 (87). – С. 179-186, 2019) Щербаковський, М. Г.; Shcherbakovskyi, M. H.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8413-9311; Коршенко, В. А.; Korshenko, V. A.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-9824-7102Доводено, що традиційні методики автотехнічної експертизи не в змозі дати відповіді на всі питання, які можуть бути порушені в кримінальних та адміністративних справах, а також під час розгляду цивільних позовів про відшкодування збитків і заподіяння шкоди під час дорожньо-транспортних пригод за участю сучасних автотранспортних засобів. Для вирішення зазначеної проблеми запропоновано залучати до процесу дослідження у форматі проведення комплексних телекомунікаційно-автотехнічних експертиз експерта в галузі телекомунікацій. Визначено перелік завдань, які постають перед експертом у сфері телекомунікацій під час проведення таких експертиз.Документ Критерії та види процесуальних порушень як підстави недопустимості висновку експерта(Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е. О. Дідоренка. – 2022. – № 3 (99). – С. 173-186, 2022) Щербаковський, М. Г.; Shcherbakovskyi, M. H.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8413-9311; Дементьєв, М. В.; Dementiev, M. V.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-6662-5455; Проценко, А. М.; Protsenko, A. M.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-1714-2449У статті розглянуто питання допустимості висновку експерта у кримінальному провадженні. Допустимість визначено як характеристикy доказів, до якої висуваються певні вимоги. Допустимість висновку експерта має особливості, оскільки у процесуальній формі проводиться дослідження спеціальним суб'єктом, а результатом є доказ як вивідне знання. Доведено, що допустимість висновку експерта визначається не тільки процесуальною формою, але й змістом документу. На підставі узагальнення правозастосовної практики процесуальні порушення, що є підставами визнання експертного висновку недопустимим, класифіковані за двома критеріями: відповідно до етапів проведення експертизи (підготовка та призначення експертизи, провадження експертизи, використання висновку експерта в доказуванні) й тяжкістю наслідків. Порушеннями на етапі підготовки та призначення експертизи є: процесуальні порушення у збиранні об’єктів експертного дослідження; невідомість походження зразків порівняння, несправжність наданих на експертизу об’єктів; неуповноважений суб’єкт призначення та проведення експертизи. Порушеннями на етапі провадження експертизи бувають: невідповідність експерта вимогам до нього як учасника процесу, вихід експерта за межі компетенції; недотримання форми висновку експерта. Порушення на етапі використання висновку експерта в доказуванні – це невідкриття слідчими органами стороні захисту висновку експерта наприкінці досудового розслідування. За критерієм тяжкості наслідків виокремлені три групи процесуальних порушень допустимості висновку експерта: 1) очевидні порушення, які включають й істотні порушення, що не можуть бути усунені та викликають безумовне визнання висновку експерта недопустимим; 2) умовні порушення, які можуть бути усунуті процесуальними діями й дозволяють визнати висновок експерта допустимим джерелом доказів; 3) несуттєві порушення, які не вимагають усунення та дозволяють визнати висновок експерта допустимим, незважаючи на те, що окремі його складові формально порушують процесуальні вимоги.Документ Неспеціальні знання у кримінальному судочинстві(Сучасні тенденції розвитку криміналістики та кримінального процесу в умовах воєнного стану: тези доп. Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 25 листоп. 2022 р.). – Харків : ХНУВС, 2022. – С. 436-439, 2022) Щербаковський, М. Г.; Shcherbakovskyi, M. H.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8413-9311Визначено, що до неспеціальних знань у кримінальному судочинстві, якими мають володіти професійні учасники кримінального процесу, відносяться знання у юридичній сфері, побутові та такі, що відповідають державному стандарту повної середньої освіти.Документ О праве эксперта присутствовать при совершении процессуальных действий(Теорія та практика судової експертизи і криміналістики : зб. наук. пр. – Харків: Право, 2015. – Вип. 15. – С. 163-171, 2015) Щербаковский, М. Г.; Shcherbakovskyi, M. H.; Щербаковський, М. Г.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8413-9311Рассмотрены причины участия эксперта в процессуальных действиях, основными из которых являются недоброкачественность представленных на экспертизу материалов и возможность устранения этого только экспертом. Показано отличие участия эксперта от участия специалиста в процессуальных действиях. Раскрыты задачи, которые решает эксперт в ходе процессуальных действий, и особенности тактики их проведения.Документ О предмете судебной экспертологии(Актуальні питання судової експертизи і криміналістики: мат. міжнарод. наук.-практ. конф., присвяч. 150-річчю з дня народження засл. проф. М. С. Бокаріуса (м. Харків, 18-19 квіт. 2019 р.). - Харків: ХНДІСЕ, 2019. - С. 38-40, 2019) Щербаковський, М. Г.; Shcherbakovskyi, M. H.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8413-9311; Щербаковский, М. Г.В статье рассмотрено содержание предмета науки о судебной экспертизе (судебной экспертологии), ее структура. Автор доказывает, что предмет науки о судебной экспертизе включает общие теоретические и методические основы судебных экспертиз. В предмет судебной экспертологии не должны входить организационные и процессуальные проблемы проведения экспертных исследований, подготовка судебных экспертов.Документ Обізнані особи у судочинстві України(Теорія та практика судової експертизи і криміналістики : зб. наук. праць. – Харків: Право, 2019. – Вип. 19. - С. 143–157, 2019) Щербаковський, М. Г.; Shcherbakovskyi, M. H.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8413-9311; Куриленко, Д. В.; Kurilenko, D. V.В статті доведено, що обізнані особи можуть володіти спеціальними (неправовими) знаннями та знаннями в галузі права. Метою залучення обізнаних осіб в процес є сприяння уповноваженим учасникам процесу у виконанні їх функцій. До обізнаних осіб віднесені: експерт; експерт з питань права; спеціаліст; перекладач, сурдоперекладач; особи, які дають показання на підставі спеціальних знань; судово-медичний експерт; педагог; психолог; лікар; психіатр; ревізор; перевіряючий; фахівці Науково-консультативної ради при Верховному Суді; особи, які надають консультації, попереднє досліджують об’єкти, перевірку об’єктів та осіб за криміналістичними обліками.Документ Особливості одночасного допиту декількох експертів(Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е. О. Дідоренка. – 2017. – № 2 (78). – С. 309-314, 2017) Щербаковський, М. Г.; Shcherbakovskyi, M. H.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8413-9311Розглянуто проблеми одночасного допиту двох і більше експертів, які проводили експертні дослідження й дали висновки, що містять розбіжності. Проаналізовано процесуальні умови, організаційні заходи й тактика одночасного допиту експертів.Документ Особливості правової охорони медичних винаходів: сучасність і перспективи(Патологія. – 2019. – Т. 16, № 3(47). – С. 417-423, 2019) Теремецький, В. І.; Teremetskyi, V. I.; Матвійчук, А. В.; Matviichuk, A. V.; Музичук, О. М.; Muzychuk, O. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-8367-2504; Щербаковський, М. Г.; Shcherbakovskyi, M. H.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8413-9311; Одерій, О. В.; Oderii, O. V.З’ясовано особливості правової охорони медичних винаходів та перспективи її вдосконалення. Наголошено, що особливість медичних винаходів полягає в тому, що вони мають власний видовий поділ, який зумовлений сферою застосування (спосіб лікування, діагностики тощо); повинні здійснюватися медико-біологічні або клінічні дослідження (випробування); відповідати етичним вимогам. Встановлено, що потребують закріплення в Законі України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» етичні вимоги щодо біотехнологічних винаходів; співвідношення балансу інтересів, прав пацієнтів і патентовласників; підстави та умови надання примусової ліцензії щодо медичних винаходів; імплементація Директиви 98/44/ЄC Європейського парламенту та Ради від 06.07.1998 р. про правову охорону біотехнологічних винаходів.Документ Оцінка наукової обгрунтованості експертного дослідження(Актуальні питання досудового розслідування та тенденції розвитку криміналістичної методики : тези доп. всеукр. наук.-практ. конф. (м. Харків, 21 листоп. 2018 р.). – Харків: ХНУВС, 2018. – С. 215-217, 2018) Щербаковський, М. Г.; Shcherbakovskyi, M. H.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8413-9311Розглянуто питання, яким чином здійснювати оцінку наукової обґрунтованості експертного дослідження ініціатором проведення експертизи і хто є її суб’єктом. Наведено непроцесуальний та процесуальний способи рішення цієї проблеми.Документ Перевірка висновку експерта(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2022. – № 3 (98). – С. 206-216, 2022) Щербаковський, М. Г.; Shcherbakovskyi, M. H.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8413-9311; Дементьєв, М. В.; Dementiev, M. V.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-6662-5455Розглянуто поняття перевірки висновку експерта та встановлено його відмінність від оцінки. Метою перевірки є підтвердження або усунення сумнівів щодо певних складових висновку експерта, а також протиріч висновку з іншими доказами. Предметом перевірки є допустимість, достовірність висновку експерта як джерела доказів і встановлених експертним дослідженням фактичних даних. Перевірка здійснюється шляхом проведення процесуальних і непроцесуальних заходів. До процесуальних заходів належать: призначення нових експертиз, допит експерта та інших учасників кримінального провадження, слідчий експеримент, консультації та роз’яснення спеціаліста, витребування предметів і документів. Непроцесуальні заходи включають у себе: консультації та рецензії фахівців, самостійне ознайомлення ініціатора призначення експертизи із науково-методичною літературою з питань проведення експертних досліджень.Документ Предмет й об’єкт як основні критерії розмежування криміналістики та судової експертології(Проблеми теорії та практики кримінального провадження : матеріали кругл. столу (м. Харків, 17 черв. 2021 р.). – Харків: ХНУВС, 2021. – С. 72-75, 2021) Щербаковський, М. Г.; Shcherbakovskyi, M. H.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8413-9311Проаналізовано предмет й об’єкт як основні критерії розмежування криміналістики та судової експертології.Документ Проблеми формулювання висновків молекулярно-генетичної експертизи(Процесуальне та техніко-криміналістичне забезпечення досудового розслідування : тези доп. всеукр. наук.-практ. конф. (м. Харків, 28 листоп. 2019 р.). – Харків, 2019. – С. 193-195., 2019) Щербаковський, М. Г.; Shcherbakovskyi, M. H.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8413-9311Розглянуто проблеми формулювання висновків молекулярно-генетичної експертизи. Наголошено, що висновок про певну можливість збігу генетичних ознак ніякої корисної інформації не несе слідчому і суду. Одним з варіантів вирішення даної проблеми запропановано розробку критерію оцінки генетичної ідентичності або стандарту ідентифікації ДНК. Це дозволить уникнути суб’єктивності при прийнятті рішення про ідентифікацію за результатами аналізу ДНК. Досягнення в конкретній експертизі цієї величини буде підставою для формулювання експертом категоричного висновку про джерело походження об’єкта.