Перегляд за Автор "Okhrimenko, I. M."
Зараз показуємо 1 - 5 з 5
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Motor activity as the basis of a healthy lifestyle of student youth(Wiadomości Lekarskie. - 2020. - Vol. 73, Issue 6. - P. 1199-1206, 2020) Griban, G. P.; Yavorska, T. Ye.; Tkachenko, P. P.; Kuvaldina, O. V.; Dikhtiarenko, Z. M.; Yeromenko, E. A.; Lytvynenko, A. M.; Hresa, N. V.; Греса, Н. В.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0517-4822; Okhrimenko, I. M.; Ovcharuk, I. S.; Prontenko, K. V.З’ясовано роль рухової активності у формуванні здорового способу життя студентської молоді в процесі фізичного виховання. Визначено відсутність у більшості студентів потреби у здоровому способі життя, відсутність знань у цій галузі, низьку активність під час виконання вимог здорового способу життя, нераціональної організації навчальної діяльності, шкідливих звичок та інших факторів, що негативно впливають на їх здоров'я. Наголошено, що сучасна система фізичного виховання у вищих навчальних закладах України не може змінити ставлення студентів до здорового способу життя. Метою фізичного виховання, окрім формування фізичних навичок та розвитку фізичних якостей учнів, має бути виховна робота, спрямована на формування позитивного ставлення до здорового способу життя.Документ Peculiarities of decision making by police officers with different levels of professional self-fulfilment(BRAIN. Broad Research in Artificial Intelligence and Neuroscience. – 2022. – Vol. 13, Issue 2. – P. 328-346, 2022) Ponomarenko, Ya. S.; Пономаренко, Я. С.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-3374-3930; ResearcherID: I-7336-2016; Okhrimenko, I. M.; Орхіменко, І. М.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8813-5107; Klymenko, I. V.; Клименко, І. В.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-3552-2277; Shvets, D. V.; Швець, Д. В.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1999-9956; ResearcherID: B-9071-2018; Yevdokimova, O. O.; Євдокімова, О. О.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4211-7277; Okhrimenko, S.; Орхіменко, С.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-9013-9780Дослідження показало, що прийняття рішень у професійній діяльності поліцейських є запорукою їх успіху, показником ефективності виконання ними службових обов’язків. Закликається, що прийняття рішень у критичних ситуаціях потребує високого рівня самореалізації особистості, що знижує рівень стресу та стимулює поліцейських до вирішення проблеми. Метою статті є виявлення та обґрунтування зв’язку особистісних характеристик із факторами прийняття рішень у працівників міліції з різним рівнем професійної самореалізації. Вибірку емпіричного дослідження склали 84 співробітники підрозділів міліції особливого призначення. За допомогою опитувальника «Тип і рівень професійної самореалізації» були сформовані групи поліцейських з різним рівнем професійної самореалізації. Дослідження передбачало використання психодіагностичних методик, серед яких: Мельбурнський опитувальник прийняття рішень, Опитувальник факторів прийняття особистих рішень та Опитувальник особистості великої п’ятірки. Результати дослідження показали, що поведінка поліцейських з високим рівнем професійної самореалізації характеризується просоціальністю та відповідальністю, завдяки особливостям прийняття рішень вони не відкладають їх на потім і не втрачають дорогоцінний час, розглядаючи всі можливі альтернативи. Це характеризує їх як здатних йти на ризик, якщо того вимагає ситуація. З іншого боку, поліцейські з низьким рівнем професійної самореалізації схильні перекладати проблему на інших людей, часто демонструють самостійну поведінку та беруть на себе відповідальність за прийняття рішень, але це супроводжується сумнівами та страхом щодо їх раціональності.Документ Police training or police education: view on the matter(International Journal of Applied Exercise Physiology. – 2020. – Vol. 9 (12). – P. 129-136, 2020) Okhrimenko, I. M.; Орхіменко, І. М.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8813-5107; Yevdokimova, O. O.; Євдокімова, О. О.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4211-7277; Shvets, D. V.; Швець, Д. В.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1999-9956; ResearcherID: B-9071-2018; Pakhomova, N.; Пахомова, Н. Г.; ; Fediy, O. A.; Федій, О. А.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-9988-7929У будь-яких трансформаційних процесах, що відбуваються в суспільстві, проблема безперешкодного функціонування правоохоронної системи відіграє ключову роль. У світлі останніх гучних подій, пов’язаних з діяльністю поліції та інших правоохоронних органів України, питання якісної підготовки правоохоронців стало надзвичайно важливим. Різні погляди на хід реформування поліції, на можливість або неможливість формування надійного спеціаліста - поліцейського за короткий час широко обговорюються в суспільстві. Тому корисно буде залучити позитивний досвід зарубіжних країн, що призведе до підвищеного інтересу до вивчення тенденцій та динаміки поліцейської системи, пошуку нових, гнучких та ефективних підходів для забезпечення певних змін та інновацій. У статті представлений аналіз результатів реформування систем підготовки поліцейських у зарубіжних країнах (США, Європі та Азії). Матеріалом для дослідження стали вчення та погляди сучасних вчених на моделі та напрямки вдосконалення поліцейських інститутів; статистика, що характеризує результати реформ. Було визначено, що в сучасній психологічній та юридичній практиці існує щонайменше три підходи до оцінки необхідності підвищення рівня підготовки поліцейських. Було підкреслено, що реформування правоохоронної системи висуває нові вимоги не лише до особистості поліцейського, а й до освітніх умов формування особистості. Було аргументовано, що зміст і технологія нової поліцейської освіти повинні бути спрямовані на створення таких психологічних умов для розвитку особистості майбутніх фахівців, щоб забезпечить формування професійної компетентності та актуалізацію особистого потенціалу правоохоронців. Особлива увага була приділена розгляду реформ у структурі Національної поліції України в посткризових ситуаціях. Порушувалось питання про необхідність концептуалізації кваліфікаційних вимог до поліцейського та створення сучасної моделі поліцейської освіти.Документ The effect of physical training on health and psycho-emotional state of managers of law enforcement agencies(Wiadomosci Lekarskie Medical Advances. – 2023. – Vol. LXXVI, Issue 2 (February). – P. 285-291, 2023) Okhrimenko, I. M.; Ponomarenko, Ya. S.; Пономаренко, Я. С.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-3374-3930; Shvets, D. V.; Швець, Д. В.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1999-9956; Ostapovich, V. P.; Kutsenko, D. V.; Torlo, O. І.; Hnatyuk, S. S.Досліджено вплив занять фізичною культурою на здоров'я та психоемоційний стан керівників правоохоронних органів. Виявлено недостатній рівень загальної фізичної підготовленості керівників органів внутрішніх справ усіх вікових груп. Показано найгірший рівень серед керівників старших вікових груп. Серед фізичних якостей найгірший рівень виявлено у розвитку витривалості. Визначено надійний зв'язок між показниками здоров'я та психоемоційного стану керівників правоохоронних органів та рівнем їх загальної фізичної підготовленості. Встановлено, що застосування загальнофізичної підготовки з переважним використанням вправ на витривалість і силу з урахуванням віку керівників правоохоронних органів є напрямком вирішення проблеми зміцнення здоров’я, покращення показників психоемоційного стану та професійної діяльності керівників правоохоронних органів.Документ Training Technologies as a Means of Communicative Competences Development of Prejudicial Inquiry Agencies’ Investigators(Postmodern Openings. – 2022. – Vol. 13, Issue 2. – P. 01-22, 2022) Miloradovа, N. E.; Мілорадова, Н. Е.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0716-9736; Okhrimenko, I. M.; Орхіменко, І. М.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8813-5107; Dotsenko, V. V.; Доценко, В. В.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-7757-2793; Matiienko, T.; Rivchachenko, O.Комунікативний компонент професійної діяльності слідчого є домінуючим, оскільки свідчить про здатність працівника організовувати роботу на основі професійно виваженого спілкування з об’єктами взаємодії. Етап здобуття вищої освіти у закладах зі специфічним навчальним середовищем є сензитивним періодом для розвитку основних соціогенних структур особистості та становлення професійної ідентичності майбутніх фахівців.