Перегляд за Автор "Pylyp, V."
Зараз показуємо 1 - 4 з 4
- Результатів на сторінці
- Налаштування сортування
Публікація Activities of Ukraine law enforcement agencies to ensure the rights and freedoms of citizens during martial law(Amazonia Investiga. – 2023. – Vol. 12, Issue 64. – P. 228-236, 2023) Kryvoruchko, L.; Pylyp, V.; Makarova, O. P.; Макарова, О. П.; Olena MakarovaМетою дослідження є визначення особливостей реалізації правоохоронних функцій, зокрема, щодо захисту прав і свобод громадян в умовах правового режиму воєнного стану відповідними органами державної влади України. Мета статті була досягнута завдяки використанню комплексу загальнонаукових, спеціальних і статистичних методів. Зокрема, таких як метод системного аналізу, логічного, методів індукції та дедукції, аналізу і синтезу та сукупності статичних методів. За результатами дослідження визначено, що за період дії правового режиму воєнного стану в Україні відбулися зміни у матеріальному та процесуальному праві, переглянуто було й правові статуси представників окремих правоохоронних органів. Деякі з них, зокрема поліцейські, були наділені додатковими повноваженнями. Динамічний характер притаманний також і кримінальному, і кримінальному процесуальному законодавству. Прийняті та введені в дію нормативно-правові новели, спрямовані на створення в суспільстві безпекового середовища, зокрема щодо захисту прав і свобод громадян, забезпечення належного стану публічного порядку та публічної безпеки. Установлено, що наразі актуалізовано завдання щодо протидії воєнній злочинності, усуненні прогалин в чинному законодавстві, виробленні та налагодженні ефективної взаємодії правоохоронних органів з іншими підприємствами, установами, організаціями.Публікація Constitutional law and judicial guarantees: their structure and interpretation at the national and international leve(Cuestiones Políticas. – 2023. – Vol. 41, № 77. – P. 256-269, 2023) Shelever, N.; Filipska, N. O.; Філіпська, Н. О.; Varunts, L. D.; Варунц, Л. Д.; Pylyp, V.; Voron, D.; Nataliia FilipskaСтаттю присвячено дослідженню сутності конституційного права разом із судовими гарантіями, їх тлумаченню та нормативному закріпленню в міжнародно-правових актах і національних нормативних актах, а також з’ясуванню місця права на справедливий суд у галузі прав людини. Завдяки використанню системи загальнонаукових і спеціальнонаукових понять і методів встановлено, що концептуалізація права на справедливий суд надана Європейською конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод і, крім того, є відображено в прецедентній практиці Європейського суду з прав людини. У цьому контексті визначено характерні ознаки права на судові гарантії, виокремлено його процесуальну та функціональну складові, охарактеризовано процесуальну та матеріальну справедливість. Усе дозволяє зробити висновок, що характерними ознаками конституційного права на справедливий суд у правовій державі є: усвідомлена здатність особи реалізувати зазначене право; наявність особливої суб'єкт-об'єктної структури; відповідні дії в спеціально створених державних судових установах для відновлення порушених прав.Публікація The offender and the theory of legal personality: International and ukrainian contexts(Amazonia Investiga. – 2024. – Vol. 13, Issue 74. – P. 193-200, 2024) Husieva, V. O.; Гусєва, В. О.; Kryvoruchko, L. S.; Криворучко, Л. С.; Pylyp, V.; Makarova, O. P.; Макарова, О. П.; Shynkarenko, I. I.; Шинкаренко, І. І.; Vlada Husieva; Olena Makarova; Шинкаренко IринаЗдатність особи представляти і захищати свої інтереси, нести юридичну відповідальність за вчинення адміністративних і кримінальних правопорушень становить таку категорію, як правосуб'єктність особи. Метою статті було порівняти правосуб’єктність правопорушника, який вчинив адміністративно каране правопорушення, та особи, яка вчинила кримінально каране діяння законодавством України та міжнародно-правовими актами. Досягнення поставленої мети стало можливим завдяки виконанню таких завдань: 1) визначено поняття та складові такої категорії як «юридична особа»; 2) з’ясовано особливості поняття адміністративної правосуб’єктності, визначено межі адміністративної правосуб’єктності особи, яка вчинила адміністративне правопорушення; 3) охарактеризовано межі правосуб’єктності особи, яка вчинила кримінальне правопорушення. Автори використовували методи аналізу, синтезу, логіко-догматичний методи тощо. Визначено, що у загальному аспекті обсяг правосуб’єктності в межах адміністративного та кримінального судочинства, що здійснюється законодавством України, не має суттєвих відмінностей, однак у разі притягнення особи до відповідальності необхідно враховувати вагому кількість факторів.Публікація Theoretical and practical problems of conducting criminal and administrative proceedings in Ukraine under martial law(Amazonia Investiga. – 2023. – Vol 12, No 65. – P. 20-28, 2023) Husieva, V. O.; Гусєва, В. О.; Shynkarenko, I. I.; Шинкаренко, І. І.; Pylyp, V.; Vlada Husieva; Шинкаренко IринаМетою дослідження стало визначення теоретичних і практичних проблем здійснення кримінальних та адміністративних проваджень в Україні під час воєнного стану. ЇЇ досягнення стало можливим завдяки вирішенню основних завдань: аналізу судової та слідчої практик, нормативних положень. Для досягнення поставленої мети використано систему загальнонаукових і спеціальних методів, які дозволили оптимально врахувати особливості об’єкта і предмета дослідження, зокрема: методи формальної логіки, спеціально-правові методи, передусім порівняльно-правовий; історико-правовий, системно-структурний, соціологічний методи. Наголошено на суттєвих змінах правової системи України за період дії правового режиму воєнного стану. Визначено напрями вдосконалення чинного законодавства, з метою вирішення теоретичних і практичних проблем здійснення кримінальних та адміністративних проваджень в Україні під час воєнного стану, серед яких: 1) розширення переліку адміністративних правопорушень, провадження у яких може відбуватися у спрощеному порядку; 2) запровадження адміністративної відповідальності за вчинення окремих діянь у період дії воєнного стану; 3) закріплення обов’язку суду щодо перевірки наявності об’єктивної неможливості звернення прокурора до суду з обвинувальним актом та ін.