Перегляд за Автор "Svorak, S. D."
Зараз показуємо 1 - 14 з 14
- Результатів на сторінці
- Налаштування сортування
Документ Генеза народовладних інститутів Київської Русі (ІХ–Х ст.)(Право і безпека. - 2012. - № 3 (45). - С. 66-69, 2012) Сворак, С. Д.; Svorak, S. D.Охарактеризовано початковий етап становлення адміністративних структур у східнослов'янських племен. Визначено роль і місце варязьких дружин у становленні військово-політичної адміністративної системи.Документ Народовладдя в Україні у державно-політичних концепціях XIX ст.: філософсько-правовий аспект(Право і безпека. - 2012. - № 4 (46). - С. 26-30, 2012) Сворак, С. Д.; Svorak, S. D.Розглянуто філософсько-правовий аспект генези та трансформації інституту народовладдя в Україні у теоретичних трактатах провідних істориків держави та права ХІХ ст.Документ Народовладдя Галицько-Волинської держави у наукових поглядах вітчизняних дослідників ХІХ ст.(Форум права. - 2012 - № 4. - С. 792–798, 2012) Сворак, С. Д.; Svorak, S. D.Проаналізовано трансформацію народовладних інститутів у Галицько-Волинській державі через призму державно-правових поглядів дослідників ХІХ століття.Документ Народовладдя у державно-правових ученнях України XIX–XX століть : автореф. дис.(Харків, 2016) Сворак, С. Д.; Svorak, S. D.; Гавриленко, О. А. - науковий консультантДисертація присвячена комплексному теоретико-правовому аналізу наукових поглядів на сутність, форми та інститути народовладдя у працях дослідників XIX–XX ст. у контексті сучасних державотворчих процесів в Україні. Висвітлено філософсько-правові, методологічні засади дослідження народовладдя та стан наукового опрацювання проблеми. З’ясовано структуру інститутів народовладдя в Київській Русі: віче, посадник, тисяцький, князь, староста сільської громади, урядник вулиці міста. Спростовано погляд московської історіографії на варязьке завоювання Руських земель та утвердження ранньофеодальної монархії. Простежено подальшу еволюцію народовладних інститутів. Сформульовано авторську концепцію неперервності ідей народовладдя в національній свідомості українського народу, незважаючи на перервність історичного розвитку держави і права України. Аргументовано, що ідея народовладдя живе в позаісторичному вимірі, оскільки вона міститься в ментальності, мові, духовній культурі і національній суб’єктності. Доведено, що функції інститутів народовладдя в історії Української держави залежать від потреб та інтересів структурованих індивідуалізованих та асоційованих суб’єктів власності, які відіграють провідну роль у суспільному виробництві, обміні і споживанні. Уся законодавча нормативно-правова база випродукувана на основі приватного права та цінностей свободи, миру і правди.Документ Народовладний концепт Литовсько-Руської держави у державно-правових поглядах дослідників ХІХ–ХХ ст.(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2013. – № 1 (60). – С. 25-36, 2013) Сворак, С. Д.; Svorak, S. D.Розглянуто проблеми трансформації устоїв народовладдя від Київської Русі до Великого князівства Литовського у державно-правовій думці України ХІХ–ХХ століть. Прослідковано характерні риси у формуванні органів та інститутів влади, правових уявлень і державного управління Великого князівства Литовського та їх відмінності від аналогічних інститутів Великого князівства Московського. На основі порівняльного аналізу зроблено висновок, що Велике князівство Московське не можна розглядати як спадкоємця державно- народовладних традицій Київської Русі.Документ Народовладний концепт у теорії та практиці марксизму-ленінізму(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2013. – № 3 (62). – С. 6-14, 2013) Сворак, С. Д.; Svorak, S. D.Проаналізовано принципові погляди класиків марксизму-ленінізму на процеси генези та трансформації «пролетарської» держави, визначено її характерні риси, особливості демократії як форми держави. Охарактеризовано етапи формування демократичних устоїв в СРСР, теоретичні та практичні помилки і прорахунки керівництва, викристалізовано ідею політичної держави, що виключає будь-яку диктатуру, в тому числі і диктатуру пролетаріату. Fundamental views of Marxism-Leninism’s classics on the processes of genesis and transformation of «proletarian» state are analyzed, its characteristics, features of democracy as a form of a state are defined. Stages of forming democratic attitudes in the Soviet Union, theoretical and practical mistakes and miscalculations of leaders are characterized; the idea of political state, which excludes any dictatorship, even the dictatorship of the proletariat is formed. Проанализированы принципиальные взгляды классиков марксизма- ленинизма на процессы генезиса и трансформации «пролетарского» государства, определены его характерные черты, особенности формирования и функционирования. Отдельно рассмотрены принципы народовластия и демократии как формы государства, обозначены этапы формирования демократических устоев в СССР, теоретические и практические ошибки и просчеты руководства, выкристализирована идея политического государства, которая исключает всякую диктатуру, в том числе и диктатуру пролетариата.Документ Народовладні інститути у державно-правових поглядах декабристів(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2012. – № 4 (59). Ч. 1. – С. 73-82, 2012) Сворак, С. Д.; Svorak, S. D.Розглянуто філософсько-правові й державно-політичні концепції та погляди декабристів на трансформацію державного ладу Російської імперії. Запропоновано враховувати розробки декабристів у процесі розбудови народовладних інститутів в Україні та у майбутньому державно-правовому устрої країни.Документ О. Малиновський про державно-правовий устрій України середньовіччя(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2014. – № 1 (64). – С. 15-28, 2014) Сворак, С. Д.; Svorak, S. D.Розглянуто політико-правові погляди О. Малиновського на ґенезу і трансформацію державно-правового устрою середньовічної України. Охарактеризовано домінуючі традиції народовладдя від віче Київської Русі до традиціоналізму державно-правового ладу Великого Князівства Литовського, нові державні інститути якого не вийшли, на думку О. Малиновського, за рамки загальної тенденції демократизму. Political and legal views of О. Malynovskyi on the genesis and transformation of the state and legal system of Ukraine in the Middle Ages are considered. The author describes the dominant traditions of democracy beginning from Kievan Rus Chamber to the traditionalism of the state and legal system of the Great Lithuania Kingdom, which new state institutions are not beyond the general trends of democracy according to О. Malynovskyi. Рассмотрены политико-правовые взгляды А. Малиновского на генезис и трансформацию государственно-правового устройства средневековой Украины. Охарактеризованы доминирующие традиции народовластия от вече Киевской Руси до традиционализма государственно- правового строя Великого Княжества Литовского, новые государственные институты которого не вышли, по мнению А. Малиновского, за пределы общей тенденции демократизма.Документ Становлення і розвиток владних інститутів Київської Русі в історіографії(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2010. – № 4 (51). Ч. 1. – С. 70-81, 2010) Погрібний, І. М.; Pohribnyi, I. M.; Сворак, С. Д.; Svorak, S. D.На основі аналізу широкого кола монографій та наукових публікацій українських та російських авторів – істориків держави та права висвітлено загальні та специфічні тенденції та погляди різних державницьких шкіл на процеси формування владних структур Київської Русі. Analyzing a wide range of monographs and scientific publications of Ukrainian and Russian historians of state and law, general and specific tendencies and views of various schools on formation process of power bodies in Kievan Rus are disclosed. На основе анализа широкого круга монографий и научных публикаций украинских и русских авторов – историков государства и права раскрыты общие и специфические тенденции и взгляды разных исторических школ на процессы формирования властных структур Киевской Руси.Документ Трансформація народовладдя в Україні у контексті європейських цивілізаційних процесів X—XVII століть(Форум права. - 2013. - № 1. - С. 864–869, 2013) Сворак, С. Д.; Svorak, S. D.Через призму цивілізаційного виміру проаналізовано державно-правові погляди істориків держави і права на трансформацію народовладних органів управління в Україні у X-XVII століттях.Документ Трансформація поняття «вольності» у політико-правових традиціях Київської Русі(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2011. – № 2 (53). Спец. вип.: Незалежній Україні – 20 років. – С. 88-94, 2011) Сворак, С. Д.; Svorak, S. D.На основі аналізу історичних джерел та публікацій українських та зарубіжних істориків через призму історико-цивілізаційного підходу розглядається проблема ґенези та розвитку «вольностей» українського народу в історичному контексті трансформації державних інститутів ІХ–ХІІ століть. The problem of genesis and development of Ukrainian people’s liberties in historical context of state institutes transformation in IX-XII centuries is researched analyzing historical sources and publications of Ukrainian and foreign historians through the prism of historical and civilization approach. На основании анализа исторических источников и публикаций украинских и зарубежных историков сквозь призму историко-цивилизационного подхода рассмотрена проблема генезиса и развития «вольностей» украинского народа в историческом контексте трансформации государственных институтов ІХ–ХІІ веков.Документ Утвердження народовладного концепту у державно-правових поглядах та політичній діяльності Костя Левицького(Право і безпека. - 2013. - № 2 (49). - С. 50-55, 2013) Сворак, С. Д.; Svorak, S. D.Проаналізовано транформацію народовладного концепту у державно-правових поглядах та політико-правовій діяльності президента ЗУНР доктора права Костя Левицького, розкрито етапи становлення його державницького світогляду, віхи політичної діяльності, формування національно-правової свідомості у період становлення та модернізації українського національно-визвольного руху, утвердження національної ідеї серед широких верст населення Західної України.Документ Іван Макух – державний секретар внутрішніх справ ЗУНР(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2011. – № 4 (55). – С. 72-76, 2011) Сворак, С. Д.; Svorak, S. D.; Футулуйчук, Д. Д.; Futuluichuk, D. D.Зроблено спробу аналізу основних аспектів державотворчої діяльності одного з провідних громадсько-політичних діячів ЗУНР – державного секретаря внутрішніх справ республіки І. Макуха, розкрито особливості формування його громадянського та національного світогляду, висвітлено основні питання його сеймової діяльності. У висновку стверджується, що нововведення І. Макуха засвідчують його прагматизм, рішучість, глибоку ерудованість та розуміння політико-правових основ державотворчого процесу. An attempt of analysis of basic government activity aspects of one of leading political figures of WUPR – of state secretary of internal affairs of republic I. Makukh is made, the features of his public and national position forming are exposed, the basic questions of his sejm activity are revealed. It becomes firmly established in a conclusion that a number of I. Makukh’s matters testify to his pragmatism, resolution, deep generalism and understanding of political-legal bases in state created process. Сделана попытка анализа основных аспектов государственной деятельности одного из ведущих политических деятелей ЗУНР – государственного секретаря внутренних дел республики И. Макуха, раскрыты особенности формирования его общественной и национальной позиции, освещены основные вопросы его сеймовой деятельности. В выводе утверждается, что целый ряд дел И. Макуха свидетельствуют о его прагматизме, решимости, глубокой эрудированности и понимании политико-правовых основ процессов государственного строительства.Документ Інститут народовладдя у державно-правовому дискурсі(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2012. – № 3 (58). – С. 35-43, 2012) Сворак, С. Д.; Svorak, S. D.Досліджено ґенезу та трансформацію державно-правової концепції народовладдя на різних етапах історичного розвитку України. На основі аналізу проблем народовладдя у теорію народного представництва внесено нові аспекти визнання суб’єктивного права через призму самоврядування народу.