Перегляд за Ключові слова "civil society"

Зараз показуємо 1 - 20 з 62

International experience of protecting persons in the field of public administration: what relevance of application under Ukrainian law?
(Justicia. – 2021. – Vol. 26, № 40 (Julio-Diciembre). – P. 3-10, 2021) Serohin, V. O.; Серьогін, В. О.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1973-9310; Melikhova, Yu. A.; Voronov, M. M.; Romanenko, M. V.; Романенко, М. В.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-3469-2119
Метою даної статті є дослідження міжнародного досвіду захисту особи у сфері державного управління та визначення можливостей його застосування в Україні. Для вищезазначеного ми використали аналітичний метод та аналіз документації, щоб відстежити теоретичні основи та зрозуміти поточний стан захисту осіб у сфері державного управління. Важливе значення та визнання на цій дослідницькій платформі набули актуальні питання, пов’язані з реалізацією законодавчих методів захисту особи у сфері державного управління. Вивчено досвід зарубіжних країн у сфері захисту особи під час її відносин з органами державної влади; визначено можливості його застосування в Україні. Підкреслено, що здатність будь-якої особи використовувати законодавчо визначені засоби правового захисту є однією з ключових ознак правової держави. Зазначається, що по-справжньому правовою і демократичною може вважатися тільки та країна, державна влада якої виконує свої безпосередні функції з державного управління без шкоди для прав, свобод і законних інтересів особи. Наведено та порівняно наукові точки зору щодо реалізації законодавчо визначених процедур захисту особистості у сфері державного управління. Зазначено, що впровадження ефективних методів і засобів захисту особи є надзвичайно важливим аспектом діяльності органів державної влади, особливо в контексті євроінтеграційного курсу України.
The political regime of the Republic of Poland: the main issues and challenges of that time
(Visegrad journal on human rights. – 2018. - № 2/1. – P. 102-106, 2018) Marchuk, M. I.; Марчук, М. І.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0217-478X
Стаття присвячена дослідженню основних проблем та викликів при здійсненні політичного режиму в Республіці Польща. Зазначається, що зростання іміджу та впливу Польщі на зовнішній арені, супроводжувалося й певними негативними проявами, що мали місце у ЄС та безпосередньо в Польщі. Робиться висновок, що саме криза мультикультурального середовища Європейського Союзу та практика «подвійних» стандартів, посилена ментальними особливостями польського народу, а також безпекові виклики на фоні популістських заяв окремих політичних сил пробудили у польському суспільстві та політикумі праві сили, представлені партіями крайніх націоналістів та релігійних фундаменталістів. Це мало наслідком прихід до влади партії «Право і справедливість», яка, наряду із соціально орієнтованими проектами, почала проводити часткове згортання ліберальної політики, характерної для ЄС.
Адміністративно-правові засади взаємодії державних органів та інститутів громадянського суспільства в процесі здійснення реформ : автореф. дис.
(Харків : Харківський національний університет внутрішніх справ, 2021) Кінзбурська, В. О.; Kinzburska, V. O.; Кинзбурская, В. О.; Безпалова, О. І. - науковий керівник
Досліджено адміністративно-правові засади взаємодії державних органів та інститутів громадянського суспільства в процесі здійснення реформ. Охарактеризовано сутність та значення взаємодії державних органів та інститутів громадянського суспільства в процесі здійснення реформ, визначено мету, завдання та принципи такої взаємодії. Проаналізовано правові засади взаємодії державних органів та інститутів громадянського суспільства в процесі здійснення реформ та з’ясовано місце в них норм адміністративного законодавства. Окреслено види, рівні та напрями взаємодії державних органів та інститутів громадянського суспільства в процесі здійснення реформ. Визначено адміністративно-правові інструменти такої взаємодії, систематизовано відповідні адміністративні процедури. Проаналізовано зарубіжний досвід взаємодії державних органів та інститутів громадянського суспільства в процесі здійснення реформ та опрацьовано можливості його використання в Україні. Визначено критерії оцінювання ефективності взаємодії державних органів та інститутів громадянського суспільства в процесі здійснення реформ. Сформульовано пропозиції щодо розвитку адміністративного законодавства в частині удосконалення процедур взаємодії.
Адміністративно-правові засади організації та діяльності Державного агентства розвитку молоді та громадянського суспільства: до постановки проблеми дослідження
(25 років становлення Сумської філії Харківського національного університету внутрішніх справ: славетна історія та горизонти майбутнього: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Суми, 21-22 лютого 2020 р.) / МВС України, Сумська філія Харківського національного університету внутрішніх справ. – Суми: Видавничий дім «Ельдорадо», 2020. – С. 142-144, 2020) Профатіло, К. В.; Profatilo, K. V.; ORCID: https://orcid.org/0000-0001-8551-3849
Висвітлюються питання адміністративно-правових засад діяльності Державного агентства розвитку молоді та громадянського суспільства України. Наголошується на необхідності подальшого розвитку інституцій громадянського суспільства, сприяння росту та збільшенню кількості неурядових організацій, які б мали змогу впливати на молодь з метою формування її правосвідомості, активної життєвої позиції
Аксіологічні засади правоохоронної діяльності в умовах розвитку громадянського суспільства
(Юридичний науковий електронний журнал. - 2020. - № 1. - С. 35-38, 2020) Субота, С. І.; Subota, S. I.
В статті розкрито аксіологічні засади правоохоронної діяльності. Правоохоронна діяльність в умовах розвитку громадянського суспільства характеризується тим, що: по-перше, здійснюється на підставі та з метою реалізації приписів норм права; по-друге, має конкретну мету; по-третє, реалізується спеціально-уповноваженими суб’єктами. Правоохоронна діяльність тісно пов’язана із правоохоронною функцією держави і є одним із важливих напрямів діяльності сучасної держави в умовах розбудови громадянського суспільства. Зміст основних завдань правоохоронної діяльності полягає в охороні та захисті: особи, її прав і свобод; конституційного (державного) устрою та основ місцевого самоврядування; власності; правопорядку; природних ресурсів і навколишнього середовища; державної (національної) безпеки; державного, митного кордону країни тощо.
Аксіологія права у громадянському суспільстві
(Право і безпека. – 2023. – № 3 (90). – С. 143-153, 2023) Певко, С. Г.; Pevko , S. H.; Станіслав Певко
Розглянуто основні елементи аксіології права у громадянському суспільстві, визначено сутність права через аналіз підходів до праворозуміння, що надало змогу встановити онтологію цього поняття. Зроблено висновок, що право є засобом регулювання суспільних відносин та вирішення протиріч між членами соціуму. Проаналізовано такі взаємопов’язані поняття, як «суспільство» та «суспільні відносини». Суспільство визначено, як сукупність осіб, які проживають на певній території з метою задоволення спільних інтересів, а суспільні відносини – як форму взаємодії членів суспільства. У зв’язку з різноманітністю інтересів у членів суспільства в ході їх взаємодії виникають протиріччя, вирішення яких здійснюється завдяки правовим нормам, що встановлюють загальнообов’язкові, формально виражені правила поведінки. Тобто суспільство стає громадянським через наявність механізму правового регулювання поведінки його членів, встановлення правових статусів осіб, що виражається в існуванні прав та обов’язків, а також здійсненні державного управління, відстоюванні своїх прав та законних інтересів шляхом створення відповідних видів суспільних інституцій. Зроблено висновок, що право є основним засобом регулювання суспільства, яке існує задля вирішення протиріч та впорядкування суспільних відносин шляхом встановлення загальнообов’язкових, формально виражених, шаблонних правил поведінки, які дають можливість співіснувати та розвиватися членам суспільства. Також шляхом встановлення правових статусів осіб членам суспільства надається можливість об’єднуватися у громадські організації, учасники яких можуть захищати свої права і законні інтереси, впливати на владу, а також убезпечувати себе від свавілля з боку держави.
Взаємодія Національної поліції України та громадянського суспільства як основа державної безпеки
(Supremaţia Dreptului = Верховенство Права: междунар. науч. журн. – 2018. – № 2. – С. 37-45, 2018) Загуменна, Ю. О.; Zagumenna, Yu. O.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-0617-8363
В статье рассматриваются организационно-правовые основы взаимодействия Национальной полиции Украины с гражданским обществом. Автором осуществлен обзор юридических литературных источников, раскрыты современные научные представления о взаимодействии гражданского общества и полицейских структур. Исследован зарубежный опыт взаимодействия гражданского общества и полицейских структур. Предложены основные направления совершенствования взаимодействия Национальной полиции и гражданского общества.
Види взаємодії державних органів та інститутів громадянського суспільства в процесі здійснення реформ
(Knowledge, Education, Law, Management. – 2020. – Vol. 3, № 6 (34). – P. 75-80, 2020) Кінзбурська, В. О.; Kinzburska, V. O.
Проаналізовано адміністративно-правові засади взаємодії держави та суспільства. Наведено класифікації способів і типів взаємодії інститутів громадянського суспільства й органів державної влади.
Волонтерство в Україні: історико-правовий аспект
(Право і безпека. – 2023. – № 2 (89). – С. 9-18, 2023) Головко, В. О.; Holovko, V. O.
Дослідження присвячено аналізу сучасної волонтерської діяльності в Україні з точки зору історичного розвитку цього суспільного явища і ретроспективі змін у законодавчій базі щодо регулювання волонтерської діяльності. Актуальність дослідження обумовлена тим, що волонтерська діяльність у сучасній Україні, по-перше, досить молоде явище, яке виникло тільки після 1991 р. і ще недостатньо вивчене, по-друге, на сьогодні масштаби залучення до різноманітної волонтерської діяльності – це понад 80 % серед громадян Укр аїни, що теж вимагає відповідного наукового аналізу. Вивчено стан наукової розробки проблем розвитку вітчизняного волонтерства; окреслено коло наукових дискусій щодо різноманітних аспектів волонтерської діяльності; з’ясовано термінологічну базу феномена волонтерства; наведено причини розробки і впровадження законів України щодо волонтерської діяльності; проаналізовано зміни в законодавстві з означеного питання, їх причини. Охарактеризовано основні етапи формування волонтерства в Україні, окреслено знакові події, які вплинули на його розвиток. Події 2014–2023 рр., пов’язані з військовою агресію рф проти незалежної України, дали поштовх формуванню потужного елемента громадянського суспільства – волонтерської діяльності. Унікальність і відмінність українського волонтерського руху від світових практик полягає в тому, що становлення волонтерської діяльності значно випереджало процес розробки законодавчої бази, яка регулює це явище. Формування волонтерства в Україні відбувалося завдяки ініціативні громадян і потребувало законодавчого оформлення вже існуючих волонтерських практик. Зміни взаконодавстві України щодо волонтерської діяльності були обумовлені перебігом воєнних дій і залученням до волонтер-ської діяльності значної кількості населення України, розширенням кола проблем, вирішенням яких займалися волонтерські організації.
Гражданское общество как субъект кинологического обеспечения правоохранительной сферы
(Knowledge, Education, Law, Management. – 2020. – Vol. 2, № 4 (32). – P. 145-151, 2020) Селюков, В. С.; Seliukov, V. S.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-6690-6484
Зазначено, що виходячи з того, що кінологічне забезпечення є досить широким за змістом поняттям, слід зазначити, що є кілька груп інститутів, які стосуються кінологічного забезпечення правоохоронної діяльності в Україні у контексті створення можливостей для реалізації прав громадян у сфері кінологічної діяльності та утримання домашніх тварин, а також захист їх інтересів. Наголошено, що кінологічна діяльність не може існувати без таких реальних впливових інститутів громадянського суспільства – ветеринарні установи, громадські організації, медичні установи – всі ці органи тим чи іншим чином розкривають потенціал собак, що надалі суспільство, зокрема державні суб'єкти правоохоронної діяльності, використовує на користь людства для забезпечення його безпеки та підтримання правопорядку.
Громадські об`єднання як інститут громадянського суспільства
(Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право . - 2013. - Вип. 23, ч. 2, т. 1. - С. 26-31., 2013) Жильнікова, Н.Д.; Zhylnikova, N.D.
Стаття присвячена вивченню громадських організацій як структурного елементу у громадянському суспільстві. Представлено критерії оцінки ефективності функціонування громадських організацій в Україні. Проаналізовані основні конституційні аспекти регулювання права на об’єднання. Розглянуті умови функціонування некомерційних організацій в Україні, зарубіжних країнах. Проаналізоване законодавство України щодо особливостей діяльності громадських об’єднань в Україні.
Громадськість як інститут громадянського суспільства
(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2011. – № 2 (53). Спец. вип.: Незалежній Україні – 20 років. – С. 37-43, 2011) Московець, В. І.; Moskovets, V. I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0216-9470
Дано характеристику громадськості шляхом аналізу сутності громадянського суспільства, його особливостей та співвідношення з такими категоріями, як «суспільство», «держава», перелічено інститути громадянського суспільства, серед яких виокремлюється громадськість, визначено поняття громадськості, проведено її класифікацію за кількома типами. Characteristic of the community by the way of analyzing the essence of civil society, its peculiarities and correlation with such categories as «society», «state» is presented; institutions of civil society, where we can single out the community are listed; the notion «community» is defined; its classification is realized. Дана характеристика общественности путем анализа сущности гражданского общества, его особенностей и соотношения с такими категориями, как «общество», «государство», перечислены институты гражданского общества, среди которых выделяется общественность, определено понятие общественности, проведена её классификация по нескольким типам.
Громадянське суспільство в умовах трансформаційної модернізації
(Проблеми формування громадянського суспільства в Україні : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Дніпро, 12 квіт. 2018 р.). – Дніпро, 2018. – С. 200-202, 2018) Могільова, С. В.; Mogileva, S. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-1821-902X
Проаналізовано стан сучасного громадянського суспільства в Україні. Сформульовані виклики, з якими стикається вибудова зрілого громадянського суспільства в нашій країні, в умовах «подвійної» модернізації: подолання наслідків «хвороби бездержавності» та наздоганяючої модернізації.
Громадянське суспільство у правовій і демократичній державі (на прикладі Стародавнього Риму)
(Сучасні проблеми правового, економічного та соціального розвитку держави : тези доп. VIII Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 6 груд. 2019 р.). – Харків: ХНУВС, 2019. – С. 232-234, 2019) Музичук, Е. О.; Muzychuk, E. O.; Едуард Музичук
Автор зазначив, що саме на основі прикладу Стародавнього Риму почали будувати свої демократичні, правові суспільства європейські країни Нового та Новітнього часу. З античності багато засобів і речей взяла собі Велика французька та англійська революції. А вже опираючись на античний, французький та британський досвіди, засновники Сполучених Штатів Америки збудували найбільш могутню в історії правову, розвинену демократичну державу, яскравий світ величі якої, торкається й України, надаючи нам відмінний приклад, і допомагаючи українцям торувати свій шлях до європейського майбутнього.
До питання ключових інститутів громадянського суспільства
(Вісник Луганського держаного університету внутрішніх справ ім. Е. О. Дідоренка. – 2023. - № 3(103). - С. 35-43, 2023) Шуміло, О. М.; Shumilo, O. M.
У статті на основі аналізу наукових поглядів учених запропоновано авторське визначення поняття «громадянське суспільство». Акцентовано увагу на тому, що громадянське суспільство складають інститути. Розкрито наукові думки з приводу переліку ключових інститутів громадянського суспільства, на основі чого сформульовано власне бачення щодо цього питання.
Дослідження сутності та значення взаємодії державних органів та інститутів громадянського суспільства в процесі здійснення реформ
(Правові новели. – 2020. – № 10, т. 3. – С. 5-14, 2020) Кінзбурська, В. О.; Kinzburska, V. O.
Розкрито сутність взаємодії державних органів та інститутів громадянського суспільства в процесі здійснення реформ, розглянуто його значення для держави й суспільства. Доведено, що діяльність інститутів громадського суспільства є формою реалізації народовладдя, взаємодія інститутів громадського суспільства із державними органами не обмежується змістом діяльності із реформування, використання інститутів громадського суспільства є цінним ресурсом досягнення суспільного добробуту. Обґрунтовано доцільність розвитку інститутів громадського суспільства, а також розкритоь певні ризики, що витікають із їх природи.
Духовно-культурна криза та необхідність створення нової моделі державно-церковних відносин в Україні
(Правоохоронна функція держави: теоретико-методологічні та історико-правові проблеми : тези доп. Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 25 листоп. 2016 р.). – Харків, 2016. – С. 159-164, 2016) Кріцак, І. В.; Kritsak, I. V.; Іван Кріцак
Зазначено, що побудова громадянського суспільства в Україні неможлива без духовно-морального відродження нації як фундаментальної основи стабільного розвитку, громадської злагоди та процвітання суспільства та держави. Обгрунтовано необхідність створення нової моделі державно-церковних відносин в Україні.
Забезпечення прав людини як уособлення сутності громадянського суспільства
(Правоохоронна функція держави: теоретико-методологічні та історико-правові проблеми : тези доп. Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 25 листоп. 2016 р. – Харків, 2016. – С. 141-144, 2016) Коломієць, Ю. М.; Kolomiiets, Yu. M.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-5171-7808
Зазначено, що формування громадянського суспільства відбувається паралельно із становленням правової державності, в основу якого покладена ідея забезпечення прав людини і громадянина.
Забезпечення юридичної відповідальності держави – ключовий виклик правової реформи в сучасній Україні
(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2019. – № 2 (85). – С. 21-30, 2019) Бакумов, О. С.; Bakumov, O. S.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-4003-1974
Визначено деякі особливості конституційної інституціалізації юридичної відповідальності держави в умовах докорінних правових змін, що відбуваються в Україні. Констатовано, що феномен юридичної відповідальності держави – це своєрідне продовження політико-правової стратегії із самообмеження держави правом. Така відповідальність вважається невід’ємною характерною ознакою правового типу державності, вона безпосередньо стосується лише держав демократичного типу. Наголошено, що в умовах демократії держава є реальним суб’єктом відповідальності перед суспільством, що забезпечується нормативно й інституційно.
Закономірності впливу інститутів громадянського суспільства на формування правоохоронної політики держави
(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. - 2015. - № 3 (70). - С. 51-60., 2015) Субота, С. І.; Subota, S. I.
Встановлено і проаналізовано закономірності впливу інститутів громадянського суспільства на формування правоохоронної політики держави. З’ясовано, що будь-який інститут громадянського суспільства незалежно від його виду безпосередньо або опосередковано впливає на формування правоохоронної політики держави. Доведено, що факт існування закономірностей безпосереднього впливу політичних партій на формування правоохоронної політики держави випливає із їх дуалістичної природи та напрямків діяльності. Закономірності опосередкованого впливу недержавних засобів масової інформації та інших інститутів громадянського суспільства, що здійснюють моніторинг за діяльністю органів державної влади, неурядових правозахисник організацій тісно пов’язані з особливостями їх діяльності.