Перегляд за Ключові слова "democracy"

Зараз показуємо 1 - 20 з 33

Democracy and totalitarianism. Compromise in honor to democracy. An ideal political system or «between two evils, you should choose the lesser one?»
(Юридичний науковий електронний журнал. - 2017. - № 3. - С. 14-16, 2017) Kupriianova, L. S.; Купріянова, Л. С.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0222-9621; Kupriianova, D. S.; Купріянова, Д. С.
У даній статті було представлено ґенезу поняття «демократія», а також зв’язок даного політичного устрою із появою та розвитком доктрини тоталітаризму. Проведено дослідження головних постулатів вчення, з метою побудови перспектив розвитку проблематики демократії у сучасному світі.
Some aspects of improving legislation of Ukraine
(Авіація, промисловість, суспільство : матеріали V міжнар. наук.-практ. конф. (м. Кременчук, 16 трав. 2024 р.). – Харків : ХНУВС, 2024. – С. 436-438, 2024) Sazanova, L. S.; Сазанова, Л. С.; Vasylchenko, N. Yu.; Васильченко, Н. Ю.; Larysa Sazanova
Проаналізовано тенденції до інтеграції в різних сферах суспільного життя, в тому числі в правовій сфері. Розглянуто зростання інтересу до вивчення та обміну досвідом розвитку національного законодавства, обміну правовою інформацією та науковими ідеями. Наголошено на необхідності міжнародної співпраці та вирішення глобальних проблем.
The concept of ‘militant democracy’ in the context of russia’s armed aggression against Ukraine
(Access to Justice in Eastern Europe. – 2023. – № 4 (21). – P. 10-27, 2023) Bakumov, O. S.; Бакумов, О. С.
Робота містить пропозиції щодо конституційного та законодавчого удосконалення регулювання засобів войовничої демократії в Україні, які ґрунтуються на світовому досвіді та використанні вже існуючих практик, які успішно апробовані та досягли результатів. Падіння диктатури супроводжується періодом демократичного транзиту, що вимагає вживання спеціальних заходів для захисту молодої та поки що нестабільної демократії. На практиці ця модель почала використовуватися після Другої світової війни у зв’язку з поширенням доктрини «демократії, здатної захистити себе», відомої також як войовнича демократія (англ.) або Wehrhafte (Streitbare) Demokrarie (нім.). Флагманом тут стала німецька наука конституційного права, яка сформувала інструментарій для створення нової правової системи з урахуванням помилок Веймарської республіки. Цей досвід є особливо актуальним для України, оскільки з 2014 року вона зіткнулася із зовнішньою збройною агресією з боку реваншистських сил, які перебрали владу у спадкоємиці радянської імперії Росії, в якій встановився тоталітарний режим і стала повноцінною державою-агресором.
The political regime of the Republic of Poland: the main issues and challenges of that time
(Visegrad journal on human rights. – 2018. - № 2/1. – P. 102-106, 2018) Marchuk, M. I.; Марчук, М. І.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0217-478X
Стаття присвячена дослідженню основних проблем та викликів при здійсненні політичного режиму в Республіці Польща. Зазначається, що зростання іміджу та впливу Польщі на зовнішній арені, супроводжувалося й певними негативними проявами, що мали місце у ЄС та безпосередньо в Польщі. Робиться висновок, що саме криза мультикультурального середовища Європейського Союзу та практика «подвійних» стандартів, посилена ментальними особливостями польського народу, а також безпекові виклики на фоні популістських заяв окремих політичних сил пробудили у польському суспільстві та політикумі праві сили, представлені партіями крайніх націоналістів та релігійних фундаменталістів. Це мало наслідком прихід до влади партії «Право і справедливість», яка, наряду із соціально орієнтованими проектами, почала проводити часткове згортання ліберальної політики, характерної для ЄС.
Виборчий процес як форма реалізації принципів демократизації
(Вісник Кримінологічної асоціації України. - 2018. - № 2 (19). - С. 224-236, 2018) Ільницький, М. С.; Ilnytskyi, M. S.
Українське суспільство все ще продовжує жити демократичним вибором, а не демократією як способом життя чи мислення. Тому і серед основних проблем становлення української демократії залишаються актуальними зміцнення її конституційних засад і створення гарантій еволюційного розвитку, які б виключали можливість соціальних потрясінь; забезпечення сталого розвитку ринкової економіки із чіткими соціальними ознаками, обрання адекватної до суспільно-політичних і економічних реалій моделі демократичних перетворень тощо. Демократія як спосіб життя кожної особи та держави в цілому формується протягом досить тривалого часу, а відсутність в українському суспільстві реальних позитивних змін породжує соціальне напруження, нетерпіння, нігілістичне сприйняття основних її засад, що може призвести до посилення недемократичних тенденцій у суспільстві, породжувати кризові явища та інші негаразди.
Демократизм і законність як ключові засади проходження служби у правоохоронних органах
(Науковий вісник публічного та приватного права. - 2019. - Вип. 4, т. 2. - С. 163-167, 2019) Пузанова, Т. А.; Puzanova, T. A.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-6658-6054
Проаналізовано сутність і зміст принципів демократизму та законності проходження служби у правоохоронних органах. Визначено, що сутність законності полягає в тому, щоб усі структури й інституції держави, усі соціальні суб’єкти –від пересічних громадян до найвищих посадових осіб і держави загалом – дотримувалися чинних законів, щоб цим законам були підпорядковані всі інші розпорядження влади, щоб у чітко визначеному правовому полі діяли всі дійові особи соціального цілого. З’ясовано, що законність державної служби виявляється у тому, що державний службовець може здійснювати тільки ті дії, які передбачені чинним законодавством. Наголошено, що демократизм означає рівність можливостей доступу до правоохоронних органів і їх всебічне забезпечення. Принцип демократизму дозволяє враховувати інтереси громадян та об’єднувати їх зусилля в досягненні цілей державного управління.
Дорадча демократія: модернізація чи криза народовладдя?
(Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право. – 2021. – Вип. 66. – С. 36–41, 2021) Волошенюк, О. В.; Volosheniuk, O. V.; Волошенюк Олександр Володимирович
Досліджено переваги і недоліки моделі дорадчої (деліберативної) демократії. Розкрито її базові положення, теоретичні засади та практики реалізації у сучасних державах світу. Наголошено, що модель дорадчої демократії є перспективною спробою модернізації народовладдя в сучасному світі, переосмислення демократичних засад організації влади, адаптації класичної теорії демократії до сучасних потреб і викликів часу.
Електронна петиція в Україні як одна з форм демократії
(Актуальні проблеми правової науки і державотворення в Україні в контексті правової інтеграції : зб. матеріалів ІХ Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Суми, 21-22 трав. 2016 р.). – Суми: Видав. дім «Ельдорадо», 2016. – С. 48-52, 2016) Лубенець, С. А.; Lubenets, S. A.; ORСID: http://orcid. org/0000-0001-7168-5471
Наголошено, що електронна петиція є інструментом реалізації конституційних прав громадян (зокрема права на звернення, права брати участь в управлінні державними справами тощо), яким українському громадянському суспільству і представникам влади ще слід навчитись ефективно користатись.
Засоби масової інформації в протидії кризовим явищам у суспільному житті
(Наше право. - 2014. - № 7. - С. 84-87, 2014) Чапала, О. Ю.; Chapala, O. Yu.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-6085-6175
Визначено функції засобів масової інформації, які вони виконують у залежності від обставин, що диктують нам реалії сьогодення. Проаналізовано деякі завдання, спрямовані на запобігання використання засобів масової інформації з метою поширення екстремізму, міжнаціональної і міжрелігійної ворожнечі.
Конституційно-правові проблеми розвитку інститутів прямого народовладдя сучасної України в контексті посилення юридичної відповідальності держави
(Науковий вісник публічного та приватного права. - 2019. - Вип. 6. - С. 26-34, 2019) Бакумов, О. С.; Bakumov, O. S.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-4003-1974
Наголошено на тісному змістовному й функціональному зв’язку між удосконаленням інститутів прямого народовладдя та підвищенням рівня юридичної відповідальності держави перед особою та суспільством, що цілковито вписується в контекст моделі відповідального конституційного правління, яку розбудовує Україна на шляху євроінтеграції. Зауважено, що конституційно-правове вдосконалення інститутів безпосереднього народовладдя в Україні має спиратися на чітку конституційну основу та новітні доктринально-правові напрацювання; сприяти інтегруванню безпосередньої та представницької демократії в єдиному механізмі народовладдя; сприяти подальшій диференціації системи інститутів прямого народовладдя та появі й конституційно-правовій інституціалізації її нових видів; розширенню прав громадян України під час реалізації форм безпосереднього народовладдя; передбачати суттєву процесуалізацію відповідних матеріальних норм, їх доповнення належними гарантіями та санкціями юридичної відповідальності за їх порушення; забезпечувати поєднання загальнодержавних, регіональних та локальних форм прямого народовладдя тощо.
Лексико-семантичне поле «демократія» як засіб організації мовного досвіду
(Актуальні питання гуманітарних наук. - 2023. - Вип. 59, т. 3. - С. 161-165, 2023) Чорний, І. В.; Chornyi, I. V.; ORCID: https://orcid.org/0000-0001-6079-1746; Малінська, Г.; Malinska, H.
Виявлено вербалізатори лексико-семантичного поля «демократія», а також специфіки їхньої взаємодії та функціонування як мовного досвіду українського народу у текстах новинних повідомлень. Здійснено зіставний аналіз лексичних одиниць, зафіксованих у словникових дефініціях поняття «демократія», та одиниць ближньої та дальньої периферії лексико-семантичного поля, реалізованих у текстах новинних повідомлень. Основним способом виокремлення вербалізаторів аналізованого поля слугував метод ідентифікації лексичної одиниці у контекстному оточенні за допомогою SEO-програми istio, оскільки контекст відіграє важливу роль у віднесенні лексеми саме до лексико-семантичних полів. Встановлено, що семантика лексичних одиниць ближньої периферії іменника «демократія», засвідчує, що для українського народу «демократія» – це народовладдя. Окрім того, доведено, що одиниці, зафіксовані на дальній периферії лексико-семантичного поля «демократія», призначені для позначення шляху до демократичного суспільства та для вербалізації результату у досягненні демократії.
Народовладдя Галицько-Волинської держави у наукових поглядах вітчизняних дослідників ХІХ ст.
(Форум права. - 2012 - № 4. - С. 792–798, 2012) Сворак, С. Д.; Svorak, S. D.
Проаналізовано трансформацію народовладних інститутів у Галицько-Волинській державі через призму державно-правових поглядів дослідників ХІХ століття.
Народовладдя у державно-правових ученнях України XIX–XX століть : автореф. дис.
(Харків, 2016) Сворак, С. Д.; Svorak, S. D.; Гавриленко, О. А. - науковий консультант
Дисертація присвячена комплексному теоретико-правовому аналізу наукових поглядів на сутність, форми та інститути народовладдя у працях дослідників XIX–XX ст. у контексті сучасних державотворчих процесів в Україні. Висвітлено філософсько-правові, методологічні засади дослідження народовладдя та стан наукового опрацювання проблеми. З’ясовано структуру інститутів народовладдя в Київській Русі: віче, посадник, тисяцький, князь, староста сільської громади, урядник вулиці міста. Спростовано погляд московської історіографії на варязьке завоювання Руських земель та утвердження ранньофеодальної монархії. Простежено подальшу еволюцію народовладних інститутів. Сформульовано авторську концепцію неперервності ідей народовладдя в національній свідомості українського народу, незважаючи на перервність історичного розвитку держави і права України. Аргументовано, що ідея народовладдя живе в позаісторичному вимірі, оскільки вона міститься в ментальності, мові, духовній культурі і національній суб’єктності. Доведено, що функції інститутів народовладдя в історії Української держави залежать від потреб та інтересів структурованих індивідуалізованих та асоційованих суб’єктів власності, які відіграють провідну роль у суспільному виробництві, обміні і споживанні. Уся законодавча нормативно-правова база випродукувана на основі приватного права та цінностей свободи, миру і правди.
Народовладний концепт Литовсько-Руської держави у державно-правових поглядах дослідників ХІХ–ХХ ст.
(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2013. – № 1 (60). – С. 25-36, 2013) Сворак, С. Д.; Svorak, S. D.
Розглянуто проблеми трансформації устоїв народовладдя від Київської Русі до Великого князівства Литовського у державно-правовій думці України ХІХ–ХХ століть. Прослідковано характерні риси у формуванні органів та інститутів влади, правових уявлень і державного управління Великого князівства Литовського та їх відмінності від аналогічних інститутів Великого князівства Московського. На основі порівняльного аналізу зроблено висновок, що Велике князівство Московське не можна розглядати як спадкоємця державно- народовладних традицій Київської Русі.
Народовладний концепт у теорії та практиці марксизму-ленінізму
(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2013. – № 3 (62). – С. 6-14, 2013) Сворак, С. Д.; Svorak, S. D.
Проаналізовано принципові погляди класиків марксизму-ленінізму на процеси генези та трансформації «пролетарської» держави, визначено її характерні риси, особливості демократії як форми держави. Охарактеризовано етапи формування демократичних устоїв в СРСР, теоретичні та практичні помилки і прорахунки керівництва, викристалізовано ідею політичної держави, що виключає будь-яку диктатуру, в тому числі і диктатуру пролетаріату. Fundamental views of Marxism-Leninism’s classics on the processes of genesis and transformation of «proletarian» state are analyzed, its characteristics, features of democracy as a form of a state are defined. Stages of forming democratic attitudes in the Soviet Union, theoretical and practical mistakes and miscalculations of leaders are characterized; the idea of political state, which excludes any dictatorship, even the dictatorship of the proletariat is formed. Проанализированы принципиальные взгляды классиков марксизма- ленинизма на процессы генезиса и трансформации «пролетарского» государства, определены его характерные черты, особенности формирования и функционирования. Отдельно рассмотрены принципы народовластия и демократии как формы государства, обозначены этапы формирования демократических устоев в СССР, теоретические и практические ошибки и просчеты руководства, выкристализирована идея политического государства, которая исключает всякую диктатуру, в том числе и диктатуру пролетариата.
О. Малиновський про державно-правовий устрій України середньовіччя
(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2014. – № 1 (64). – С. 15-28, 2014) Сворак, С. Д.; Svorak, S. D.
Розглянуто політико-правові погляди О. Малиновського на ґенезу і трансформацію державно-правового устрою середньовічної України. Охарактеризовано домінуючі традиції народовладдя від віче Київської Русі до традиціоналізму державно-правового ладу Великого Князівства Литовського, нові державні інститути якого не вийшли, на думку О. Малиновського, за рамки загальної тенденції демократизму. Political and legal views of О. Malynovskyi on the genesis and transformation of the state and legal system of Ukraine in the Middle Ages are considered. The author describes the dominant traditions of democracy beginning from Kievan Rus Chamber to the traditionalism of the state and legal system of the Great Lithuania Kingdom, which new state institutions are not beyond the general trends of democracy according to О. Malynovskyi. Рассмотрены политико-правовые взгляды А. Малиновского на генезис и трансформацию государственно-правового устройства средневековой Украины. Охарактеризованы доминирующие традиции народовластия от вече Киевской Руси до традиционализма государственно- правового строя Великого Княжества Литовского, новые государственные институты которого не вышли, по мнению А. Малиновского, за пределы общей тенденции демократизма.
Основні еволюційні етапи польської демократії
(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2021. – № 2 (93). – С. 68-81, 2021) Марчук, М. І.; Marchuk, M. I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0217-478X
Досліджено процес становлення та еволюції Польщі як сучасної демократичної європейської держави. Визначено основні характеристики стадій її демократичного розвитку аж до періоду сучасності. Наголошено, що особливості сучасної польської державності обумовлюються історичними традиціями польської демократії, ментальністю польського народу, членством в ЄС та інших міжнародних організаціях. Установлено, що результатом демократичного транзиту в Республіці Польща є ліберальна демократія західного типу з певним ухилом у бік демократії соціальної.
Особенности развития концепции правового государства в Республике Польша
(Legea si viata = Закон и Жизнь : междунар. науч.-практ. журн. – 2018. – № 9/2 (Septembrie). – P. 100-104, 2018) Марчук, Н. И.; Marchuk, M. I.; Марчук, М. І.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0217-478X
Статья посвящена исследованию особенностей развития концепции правового государства в Республике Польша. Отмечается, что именно немецкая идея правового государства была взята за основу при проектировании текста действующей Конституции Республики Польша. Указывается на важность практики Конституционного Трибунала для формирования систем (концепций) признаков Республики Польша как правового государства - материальной и формальной. Определяются основные характеристики Республики Польша как правового государства на современном этапе ее государственного развития. Обращается внимание на тот факт, что соблюдение принципов правового государства является непременным условием защиты всех основных ценностей, перечисленных в Договоре о Европейском Союзе, государством-членом которого является Республика Польша. Указывается на инструменты раннего предупреждения угроз правовому государству в ЕС и особенностях их применения в Республике Польша.
Правова природа загального виборчого права та його роль у становленні демократії в державі
(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2017. – № 4 (79). - С.57-65, 2017) Палагицька, Г. С.; Palahytska, H. S.
Проаналізовано правову природу загального виборчого права як одного з головних конституційних принципів виборів, розкрито його зміст та роль у становленні демократії в державі. Визначено вплив загального виборчого права на реалізацію пасивного й активного виборчого права, встановлено взаємозв’язок загального виборчого права та демократичних виборів шляхом проведення аналізу, зокрема, історичної трансформації принципу загального виборчого права.
Правовий статус суб’єктів громадського контролю за діяльністю Національної поліції України
(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2023. – № 3 (102), ч. 2. - С. 97-105, 2023) Дорошенко, В. А.; Doroshenko, V. A.; Владислав Дорошенко
Проаналізовано та з’ясовано поняття громадського контролю за діяльністю Національної поліції України. Наголошено на важливості громадського контролю за діяльністю правоохоронних органів в аспекті розвитку демократичної держави з активним громадянським суспільством. Визначено основні форми та суб’єктів реалізації громадського контролю. Окремо встановлено дієвість медіа, громадських рад і громадських організацій в реалізації громадського контролю за діяльністю поліції. Зроблено висновок, що громадський контроль підвищує якість та ефективність поліцейської діяльності.