Перегляд за Ключові слова "electronic evidence"

Зараз показуємо 1 - 12 з 12

Electronic Document As A Source In Criminal Proceedings
(IJCSNS: International Journal of Computer Science and Network Security. - 2022. - Vol. 22, № 3 (March). - P. 629-633, 2022) Manzhai, O. V.; Манжай, О. В.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-5435-5921; Lysenko, A. M.; Лисенко, А. М.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-0780-2148; Burlaka, I.; Vintsuk, V. V.; Вінцук, В. В.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4241-4474; Chycha, R. P.; Чича, Р. П.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-3267-2840
Розглянуто використання електронних документів та інших видів цифрової інформації як доказ у кримінальному провадженні, які мають свої характеристики. Досліджено проблеми використання електронних документів як доказів у кримінальних справах, які виникають як у теорії кримінального процесу та в слідчій і судовій практиці. На жаль, законодавець не завжди встигає за цим розвиток інформаційного суспільства, внаслідок чого врегулювання правовідносин є неповним. Визначено важливість використання електронних документів в кримінально-процесуальному законодавстві. Проаналізовано основні підходи до терміну «електронний документ», обґрунтовано необхідність використання цього терміна. Запропоновано виділити електронний документ як окреме джерело доказів.
Organizational and forensic aspects of the electronic evidence handling
(Право і безпека – 2021. – № 4 (83). – С. 91-99, 2021) Manzhai, O. V.; Манжай, О. В.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-5435-5921; Potylchak, A. O.; Потильчак, А. О.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-0973-1120; Manzhai, I. A.; Манжай, І. А.; ORCID: https://orcid.org/0000-0003-2664-4472
This paper outlines the ways of handling the electronic (digital) evidence based on the experience of the Ukrainian law enforcement bodies. It focuses mainly on the issues related to formalization and examination of the content of the electronic crime traces. Particular attention is paid to improving the arrangement of work with electronic evidence. The authors substantiate their position that the ordinary police officers need to attain the skills and knowledge how to handle the electronic evidence. The authors maintain that the nature and the mechanism of formation of electronic data are such that one may consider them as a separate kind of evidence, and the forms of registration thereof defined in applicable laws of Ukraine are far from perfect at the present time. Therefore, the article focuses on specific features pertinent to handling of the responses of institutions, enterprises, organizations; the extracted images and data from media; data banks and combinations of the aforementioned. The proposed solutions take into account the experience accrued at the time of participation in the project from interaction between the higher educational institutions and the police in the context of crime investigations. На прикладі українського досвіду роботи правоохоронних органів проаналізовано особливості роботи з електронними (цифровими) доказами. Увагу зосереджено на питаннях, пов’язаних із формалізацією та вивченням змісту електронних слідів злочину. За допомогою кількісних та якісних методів запропоновано шляхи вирішення проблемних питань у сфері роботи з електронними даними. Як емпіричні дані використано результати анкетування поліцейських, працівників прокуратури та науково-педагогічного складу закладів вищої освіти системи МВС України, а також проміжні результати пілотного проєкту щодо протидії злочинам у кіберсфері, який реалізується в одному із закладів вищої освіти у взаємодії з регіональними підрозділами кіберполіції та регіональними управліннями поліції у двох областях України. Проміжні результати участі у проєкті свідчать, що навіть проста автоматизація окремих процесів обробки й аналізу інформації в електронному вигляді здатна суттєво скоротити час розслідування. Окрему увагу приділено покращенню організації роботи з електронними доказами. Обґрунтовано позицію про необхідність набуття навичок і знань роботи з електронними доказами пересічними правоохоронцями. Зазначено, що природа та механізм формування електронних даних дозволяють розглядати їх як окремий вид доказів, а визначені в чинному українському законодавстві форми їх фіксації сьогодні не є досконалими. На основі опрацьованих результатів показано, що правоохоронцям під час розслідування злочинів все частіше доводиться стикатися з даними великого об’єму. Акцентовано увагу на особливостях роботи з відповідями установ, підприємств, організацій, вилученими образами та даними з носіїв, банками даних, комбінаціями переліченого. Запропоновані рішення враховують досвід, набутий під час участі в проєкті зі взаємодії представників закладів вищої освіти та поліції щодо розслідування злочинів. На примере украинского опыта работы правоохранительных органов проанализированы особенности работы с электронными (цифровыми) доказательствами. Особое внимание сфокусировано на вопросах, связанных с формализацией и изучением содержания электронных следов преступления, а также на улучшении организации работы с электронными доказательствами. Обоснована позиция о необходимости приобретения навыков и знаний работы с электронными доказательствами обычными правоохранителями. Обозначено, что природа и механизм формирования электронных данных позволяют рассматривать их как отдельный вид доказательств, а определенные в действующем украинском законодательстве формы их фиксации в настоящее время не являются совершенными. Акцентировано внимание на особенностях работы с ответами учреждений, предприятий, организаций, изъятыми образами и данными с носителей, банками данных, комбинациями перечисленного. Предложенные решения учитывают опыт, приобретенный во время участия в проекте по взаимодействию представителей высших учебных заведений и полиции по расследованию преступлений.
Procedural aspects of handling the electronic evidence: the Ukrainian context
(Право і безпека. - 2021. - № 3 (82). - С. 13-18, 2021) Manzhai, O. V.; Манжай, О. В.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-5435-5921; Potylchak, A. O.; Потильчак, А. О.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-0973-1120; Manzhai, I. A.; Манжай, І. А.
Проведено аналіз процесуальних аспектів вилучення, фіксації та аналізу електронних слідів учинення злочину. Проаналізовано окремі статистичні дані стосовно осіб, засуджених за статтями 361–363-1 Кримінального кодексу України. Розглянуто історію становлення інституту електронних доказів. Наголошено на недостатній урегульованості питання роботи з електронними доказами у кримінальному процесі. Проаналізовано спосіб фіксації електронних доказів під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії зі зняття інформації з електронних інформаційних систем. Вивчено окремі законопроєкти, спрямовані на унормування особливостей роботи з електронними слідами злочинів у кримінальному процесі. Наведено авторську позицію щодо загального порядку фіксації окремих видів електронних доказів у сучасних умовах.
Specific features of obtaining and using electronic evidence in criminal proceedings
(Право і безпека. - 2024. - № 1 (92). - С. 186-193, 2024) Teslenko, I. O.; Тесленко, І. О.
Проаналізовано точки зору науковців щодо тлумачення поняття електронних доказів; наведено законодавче трактування цього терміна (на відміну від Кримінального процесуального кодексу України в інших процесуальних кодексах закріплено поняття електронних доказів); досліджено судову практику з питань визнання електронних доказів допустимими/недопустимими; виділено основні ознаки електронних доказів. Зважаючи на щоденне вчинення російською федерацією на території України воєнних злочинів, констатовано необхідність збирання та фіксації доказової інформації щодо таких злочинів із відкритих джерел, що в подальшому забезпечить притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності.
Використання цифрових технологій в діяльності поліції для боротьби зі злочинністю
(Правова наука і державотворення в Україні в контексті правової інтеграції: матеріали ХІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Суми, 21-22 трав. 2021 р.). – Суми: Видав. дім «Ельдорадо», 2021. – С. 174-176, 2021) Макарова, О. П.; Makarova, O. P.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-5480-5942
Зазначено, що цифрові докази це сукупність технічного відображення, дослідження та закріплення криміналістичної значимої інформації, яка відповідає принципам використання в кримінальному судочинстві. Розглядаючи питання ефективного виконання службових обов’язків поліцейськими з захисту прав і свобод людини, необхідним є створення нових інституцій. Цифрові права, являють собою нову категорію права, яка є результатом епохи активного розвитку цифрових технологій, які потребують законодавчого закріплення.
До питання правової природи електронних доказів
(Сучасні тенденції розвитку криміналістики та кримінального процесу в умовах воєнного стану: тези доп. Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 25 листоп. 2022 р.). – Харків : ХНУВС, 2022. – С. 363-368, 2022) Свистун, Я. В.; Svystun, Ya. V.
Зазначено, що у сучасну інформаційну епоху важливе значення набувають питання, пов’язані із правовою природою електронних доказів у кримінальному процесі. Розкриті питання правової природи електронних доказів.
Електронні докази у кримінальному процесі: проблемні питання теорії та практики
(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2023. – № 3 (102), ч. 2. - С. 207-220, 2023) Фоміна, Т. Г.; Fomina, T. H.; Рачинський, О. О.; Rachynskyi, O. O.
Узагальнено наукові напрацювання щодо поняття, сутності електронних доказів і надано авторське визначення поняття «електронний (цифровий) доказ» у кримінальному провадженні. Досліджено нормативно-правове регулювання використання електронних (цифрових) доказів у кримінальному провадженні. Проаналізовано слідчо-судову практику, а також практику Верховного Суду щодо визнання допустимості таких доказів у кримінальному провадженні.
Кіберзлочинність та використання цифрових технологій: сучасні виклики правоохоронній системі
(Вісник Луганського навчально-наукового інституту імені Е.О. Дідоренка. – 2024. – № 1 (105). – С. 254-266, 2024) Абламський, С. Є.; Ablamskyi, S. Ye.; Романюк, В. В.; Romaniuk, V. V.; Абламська, В. В.; Ablamska, V. V.; Вікторія Абламська; Абламський Сергій Євгенович; Віталій Романюк
У статті досліджено питання протидії кіберзлочинності та можливості застосування цифрових технологій у діяльності правоохоронних органів. Наголошено, що стрімкий розвиток інформаційних, технічних технологій зумовив не лише появу цифрових правовідносин, але й «породив» нові форми протиправної діяльності, зокрема й нові види кіберзлочинів. Визначено, що кіберзлочинність являє собою суспільношкідливе явище, тобто всі види інтернет-злочинів, що здійснюються у сфері інформаційних технологій (у віртуальному просторі). Кіберзлочинність в умовах російської агресії набула нових форм, адже злочинці досить часто створюють фейкові сайти типу Кабінету Міністрів України, «Дії», «єДопомога» та ін., що наносить шкоди як приватним, так і державним інтересам. Окремо акцентовано увагу на використанні електронних зображень як доказів у кримінальному провадженні. Визначено особливості сучасного етапу досудового розслідування комп’ютерних злочинів у частині законодавчого врегулювання електронних доказів, їх відображення та застосування в діяльності правоохоронних органів. Доведено, що перспективи подальшого розвитку питання щодо застосування цифрових технологій повинні здійснюватися в пошуку найбільш оптимальних та ефективних шляхів законодавчого врегулювання питань, пов’язаних із визначенням сутності «електронних доказів», процедури їх збирання, дослідження в суді, особливостей їх технічного відтворення тощо. Зроблено висновок, що доцільним було б закріпити у всіх процесуальних кодексах положення про те, що у випадку зберігання інформації з електронним зображенням на двох або більше електронних носіях, кожен такий носій прирівнюється до оригіналу електронного документу.
Негласна діяльність підрозділів Національної поліції щодо пошуку та використання електронних доказів
(Актуальні питання протидії кіберзлочинності та торгівлі людьми : зб. матеріалів Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Харків, 15 листоп. 2017 р.). – Харків : ХНУВС, 2017. – С. 104-105, 2017) Панасюк, І. В.; Panasiuk, I. V.
Розкрита негласна діяльність підрозділів Національної поліції щодо пошуку та використання електронних доказів.
Переписка в месенджері як доказ у цивільній справі
(Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених, курсантів та студентів : тези доп. Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Вінниця, 17 травн. 2023 р.). – Вінниця : ХНУВС, 2023. – С. 199-201, 2023) Діденко, О. О.; Didenko, O. O.; Єрьоменко, Я. С.; Yeromenko, Ya. S.
Встановлено, що в суді важко довести, що скріншот, зроблений з переписки, є дійсним, оригінальним, що ви були автором цього повідомлення. Переписка в месенджері не є надійним доказом у суді, тому не варто сподіватися, що повідомлення, відправлені в ході конфлікту можуть бути використані стороною обвинувачуваного чи позивача. Водночас правові позиції Верховного суду свідчать про визнання судами повідомлень у месенджерах у якості належних та допустимих електронних доказів.
Правова природа електронних доказів (кримінальний процесуальний аспект)
(Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених, курсантів та студентів в умовах воєнного стану : тези доп. Всеук. наук.-практ. конф. (м. Харків, 22 черв. 2022 р.). – Харків : ХНУВС, 2022. – С. 22-25, 2022) Абламська, В. В.; Ablamska, V. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-2415-7235; Блищик, О. В.; Blyshchyk, O. V.
З точки зору кримінального процесуального права, розкрито правову природу електронних доказів.
Судова комп’ютерно-технічна експертиза: стан і перспективи розвитку
(Вісник Луганського держаного університету внутрішніх справ ім. Е. О. Дідоренка. – 2023. - № 2(102). - С. 289-305, 2023) Степанюк, Р. Л.; Stepaniuk, R. L.; Колесник, В. Г.; Kolesnyk, V. H.
Проаналізовано сучасний рівень теоретичного розвитку та практичної реалізації судової комп’ютерно-технічної експертизи у кримінальному провадженні. Визначено, що в Україні така експертиза є найбільш вагомим засобом дослідження цифрових доказів з метою вирішення питань, що виникають у кримінальному проваджені. Проте в цій галузі наявні проблеми, пов’язані з недосконалою внутрішньою класифікацією її різновидів, поширенням у правоохоронній практиці завдань, вирішення яких можливе лише в комплексі з іншими видами експертних досліджень, недоліками при підготовці слідчими об’єктів для експертного дослідження та формулюванні питань експертові.