Перегляд за Ключові слова "admissibility"
Зараз показуємо 1 - 3 з 3
- Результатів на сторінці
- Налаштування сортування
Документ Методика розслідування умисного знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу : дисертація(Харківський національний університет внутрішніх справ, 2023) Чиж, А. П.; Chyzh, A. P.; Гусєва, В. О. - науковий керівникУ дисертаційному дослідженні обґрунтовано, що розробка методики розслідування умисного знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу є актуальною та своєчасною. Визначено, що криміналістична методика розслідування умисного знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу за своїм видом є простою – видовою, оскільки має за мету дослідження одного rонкретного виду злочину.Документ Стандарт достовірності висновку експерта у кримінальному процесі(Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. – 2021. – Вип. 3 (25). – С. 21-39, 2021) Щербаковський, М. Г.; Shcherbakovskyi, M. H.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8413-9311Виокремлено процесуальні (належність та допустимість) і гносеологічні (доброякісність об’єктів, правильність вихідних даних, застосована затверджена методика дослідження) умови та критерії (гносеологічні — науково-методичне й ло- гічне обґрунтування умовиводів експерта, процесуальні — узгодженість з іншими матеріалами провадження), які визначають достовірність висновку експерта. Метою статті є аналізування думок науковців щодо до- стовірності доказів загалом і висновку експерта зокрема; з’ясування обставин, що передують висновку експерта й зумовлюють його достовірність; виокремлення гносеологічних і процесуальних критеріїв цієї характеристики та формулювання стандарту, згідно з яким достовірність експертного висновку можна визначити за результатами проведеного дослідження. Науково-методичне обґрунтування містить загальне й конкретне обґрунтування результатів дослідження поданих на експертизу об’єктів. Логічним обґрунтуванням є аргументування проміжних і остаточних висновків експерта. Критерій процесуальної достовірності висновку експерта полягає в його несуперечності, узгодженості з рештою доказів. Для визначення відповідності висновку експерта об’єктивній дійсності рекомендовано застосовувати стандарт доказування «поза розумним сумнівом». Стандарт достовірності висновку експерта означає, що умови належності й допустимості висновку дотримано; на експертизу подано доброякісні об’єкти; умовиводи експерта обґрунтовано загальними науково-методичними положеннями й заснованими на них результатами конкретного експертного дослідження, логічно аргументовано, узгоджено з рештою доказів кримінального провадження та визнано відповідними поза розумним сумнівом фактичним обставинам правопорушення.Документ Стандарты допустимости результатов экспертных исследований в судопроизводстве США и Украины: сравнительный анализ(Криміналістика і судова експертиза. – Київ: Ліра-К, 2021. – Вип. 66. – С. 37-48, 2021) Щербаковский, М. Г.; Shcherbakovskyi, M. H.; Щербаковський, М. Г.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8413-9311В статье показано, что несмотря на различные правовые системы США и Украины в области судебных экспертиз, существует общая проблема, связанная с оценкой научной достоверности проведенных экспертных исследований и на этой основе – допустимости показаний эксперта. Рассмотрены сущетсвующие в США стандарт Фрая, трилогия Добера, Правило 702 Федеральных правил доказывания, которые направлены на определение допустимости результатов экспертных исследований.