Перегляд за Ключові слова "human rights and freedoms"

Зараз показуємо 1 - 20 з 44

Ensuring human rights and freedoms does not mean equality for everyone: legal exceptions and restrictions
(Lex Humana. – 2024. – Vol. 16, № 1. – P. 127-138, 2024) Komziuk, A. T.; Комзюк, А. Т.; Muzychuk, O. M.; Музичук, О. М.; Kobzieva, T. A.; Кобзєва, Т. А.; Siadrysta, I. I.; Сядриста, І. І.; Kovalov, I. M.; Ковальов, І. М.; Сядриста (Гришина) Ірина Ігорівна; Olena Salmanova; Anatolii Komziuk
Після Другої світової війни міжнародне співтовариство почало приділяти дедалі більше уваги захисту прав і свобод людини, про що свідчить прийняття низки основоположних міжнародних документів. Сьогодні захист прав і свобод людини стає пріоритетом не лише окремої демократичної держави, а й усього світу. Ряд Декларацій і Конвенцій декларують єдність міжнародного співтовариства у розвитку правової системи забезпечення прав і свобод людини. На сьогоднішній день демократичні держави ратифікували більшість із цих документів, тим самим зобов’язавшись привести національне законодавство у відповідність до європейських правових стандартів у сфері прав і свобод людини. Водночас з кожного правила є певні винятки, як і у сфері прав і свобод людини, оскільки правова рівність не може бути однаковою для кожної людини, звичайно, за винятком таких основних прав, як права на життя і здоров'я, оскільки про їх обмеження не може бути й мови. У зв’язку з цим у статті робиться спроба відповісти на запитання, суть якого полягає в тому, що забезпечення прав і свобод людини не означає рівності для всіх.
Ensuring Human Rights in Ukraine during Introduction of Martial Law: Constitutional and Administrative Aspect
(Syariah: Jurnal Hukum dan Pemikiran. – 2024. – Vol. 24, № 1. – P. 52-72, 2024) Nadzhafli, E. M.; Наджафлі, Е. М.; Kisiliuk, E.; Dubenko, O.; Burlakov, S.; Yarmaki, V.
The purpose of the article is to reveal provision of human rights in Ukraine under the conditions of martial law. Human rights and freedoms are the highest value, but their characteristic feature, as a fundamentally important feature of a progressive society consists in historical instability, variability and subordination to socio-economic processes in the state, which contradicts the established principles of humanism, but remains typical in war conditions. Within the scope of the scientific study, it was determined that human rights have a characteristic of evolution together with society and the state, and therefore, taking into account the complexity of the events taking place on the territory of modern Ukraine, study of the available range of problems has a particularly important scientific and practical role. Study of the available range of problems was carried out using the methods of comparison, abstraction, analysis and generalization. In the course of the study, the essential characteristics of the social category were determined, in particular, the theoretical and methodological foundations of ensuring observance of human rights in conditions of martial law (the regulatory and legal basis). Summarizing the events taking place in Ukraine as a result of the treacherous armed aggression of the Russian Federation, it was concluded that under conditions of war human rights are the highest value.
Law enforcement agencies in the system of entities of protection and defense of human rights
(Amazonia Investiga. – 2020. – Vol 9, No 30 (June). – P. 77-83, 2020) Panova, O. O.; Панова, О. О.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-3533-5076; Tanko, A. V.; Танько, А. В.; ORCID: https://orcid.org/0000-0001-8425-2202; Povydysh, V. V.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-3908-6409; Alieksieieva, O. V.; Алєксєєва, О. В.; ORCID: https://orcid.org/0000-0003-3390-536X
Мета даної статті полягає у визначені ролі правоохоронних органів у системі захисту прав та свобод людини. Предметом дослідження виступили правовідносини, що виникають під час діяльності правоохоронних органів щодо захисту прав та свобод людини. Під час написання статті використано такі методи наукового пізнання, як: діалектичний, логіко-семантичний, формально-юридичний та аналітичний. Шляхом проведення низки науково-дослідних аналізів та порівнянь було надано визначення поняття «правоохоронні органи». У ході написання даної наукової роботи було простежено рівень впливу ефективно функціонуючих правоохоронних органів на усю систему захисту основоположних прав і свобод людини та громадянина. Констатовано, що зважаючи на багатогалузевий характер діяльності правоохоронних органів, їх розгалужену систему тощо неможливо в одному законодавчому акті згрупувати їх. Першопричиною цього є те, що на всі правоохоронні органи покладено різні функції, перед ними стоять різні завдання, вони мають зовсім не однакові повноваження та ін. Підкреслено, що незалежно від держави, в якій вони знаходяться, правоохоронні органи (а особливо їх діяльність із забезпечення невід’ємних охоронюваних прав), завжди будуть взірцем для усього суспільства. Звідси походить фундамент широко розповсюдженої наукової тези про те, що якість роботи правоохоронців у сфері захисту та дотримання забезпечуваних конституцією прав, свобод та законних інтересів осіб є прямим віддзеркаленням рівня успіху та компетентності усіх суб’єктів суспільства країни в цій сфері.
Taking biological samples from a person for examination in criminal proceedings: correlation between obtaining evidence and observing human rights
(Revista de Direito Internacional. – 2023. – Vol. 20, № 1. – P. 194-212, 2023) Ablamskyi, S. Ye.; Абламський, С. Є.; Muzychuk, O. M.; Музичук, О. М.; D’Orio, Eugenio; Romaniuk, V. V.; Романюк, В. В.; Абламський Сергій Євгенович; Віталій Романюк
This article aims to understand the shortcomings of the Criminal Procedure Code of Ukraine, in particular the current wording of article 245, with regard to the individual guarantees of the expert, making the procedure in cases of mandatory collection clearer and with greater explanation as to the rights and coercive possibilities that the expert can take. The justification and importance of the study lie in the fact that the analysis of investigative and judicial practice suggests that expert opinions play a decisive role in criminal proceedings, because they most undoubtedly indicate that the objects found at the scene belong to a particular person. According to the expert’s opinion, which is a source of evidence, other circumstances relevant to criminal proceedings that cannot be proved in another way are also established. Problematization suggests that the current criminal procedural legislation of Ukraine contains ambiguous provisions for law enforcement, which regulate the obtaining of biological samples from a person for examination. Therefore, legislative reforms such as the one made in Italy are necessary, aiming to bring more clarity to the rights and duties of experts and experts, so that their procedural guarantees are observed in accordance with the provisions of the Ukrainian Constitution. For that, a comparative study shown how the topic of the human rights and the collection of biological samples from known persons is regulated in Italy and which ones are the systems for protect human rights at properly during these investigations. A comparative study can be analyzed to demonstrate how the topic of human rights and the collection of biological samples from known individuals is regulated in Italy, as well as which systems are in place to protect human rights during these investigations.
Topical issues of the application of the case-law of the European Court of Human Rights in the Criminal process of Ukraine
(Amazonia Investiga. – 2020. – Vol. 9, No 29. – P. 6-14, 2020) Shamrai, V. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-8090-7523; Ivchuk, Yu. Yu.; Івчук, Ю. Ю.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0399-9126; Tarasenko, V. Ye.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-5294-6330; Fedorov, H. O.; Федоров, Г. О.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-2236-8290
Мета статті полягає у виявленні та аналізі актуальних питань застосування практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) в контексті правореалізації чинного кримінального процесуального законодавства України. Задля цього авторами досліджено наукові позиції правників, відповідні положення чинного законодавства України, вимоги міжнародних правових актів і практику ЄСПЛ. Методологічною основою дослідження склали загальні положення науки кримінального процесу, а також використано такі методи наукового пізнання, як: системний, логіко-семантичний, порівняльно-правовий та документального аналізу. З’ясовано місце прецедентної практики ЄСПЛ у системі національного законодавства, зокрема, що рішення цього Суду є обов’язковими для виконання на всій території України, а національні суди мають застосовувати практику ЄСПЛ як джерело права. Аргументовано, що право громадин України звернутися за захистом своїх прав і свобод, передбачених Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі – КЗПЛ), є додатковою гарантією від свавілля з боку державних органів і посадових осіб, які допустили їх порушення чи незаконне обмеження. Констатовано, що навіть після імплементації до чинного кримінального процесуального законодавства України загальновизнаних норм і принципів міжнародно-правових актів у сфері захисту прав і свобод людини в практичній діяльності залишаються факти їх порушення. Це, у свою чергу, призводить до ухвалення ЄСПЛ рішень проти України, в яких у 90% випадках констатує порушення основоположних прав і свобод, гарантованих КЗПЛ.
Адміністративно-правовий механізм забезпечення прав і свобод людини в діяльності Національної поліції
(Supremaţia Dreptului = Верховенство Права: междунар. науч. журн. – 2017. – № 5. – С. 93-99, 2017) Небрат, О. О.; Nebrat, O. O.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-2038-1467; Яценко, В. П.; Yatsenko, V. P.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-3195-3627
У статті проаналізовано поняття прав і свобод людини, сформульовані форми їх обмеження, розкрито поняття адміністративно-правового механізму забезпечення прав і свобод людини в діяльності органів Національної поліції, акцентовано увагу на реалізації елементів механізму забезпечення прав і свобод людини органами Національно поліції в процесі застосування поліцейських заходів.
Адміністративно-правові форми забезпечення органами державної влади громадської безпеки в Україні : автореф. дис.
(Харків, 2010) Плохой, І. І.; Plohoy, I. I.; Плохой, И. И.; Бандурка, О. М. - науковий керівник
Дисертацію присвячено теоретичним та практичним проблемам використання органами державної влади різних адміністративно-правових форм забезпечення громадської безпеки. В дисертації проаналізовано теоретично-правові основи діяльності органів державної влади в сфері забезпечення громадської безпеки, розкрито поняття та зміст громадської безпеки, охарактеризовано систему органів державної влади, уповноважених на забезпечення громадської безпеки. З різних наукових позицій досліджено компетенцію і повноваження органів державної влади в сфері забезпечення громадської безпеки, особливу увагу приділено аналізу завдань і функцій органів державної влади в сфері забезпечення громадської безпеки та форм і методів їх діяльності у цій сфері. Визначено також пріоритетні напрямки державної політики в забезпеченні громадської безпеки, запропоновано шляхи реформування правоохоронної системи України як головної умови удосконалення охорони громадської безпеки в України, охарактеризовано форми контролю і нагляду за законністю в сфері громадської безпеки та обґрунтовано необхідність належного інформаційного забезпечення діяльності органів державної влади в сфері забезпечення громадської безпеки.
Визначення юридичних засобів захисту прав людини
(Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. – 2018. – № 2. - С. 16-20, 2018) Пайда, Ю. Ю.; Paida, Yu. Yu.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-6424-6419
Здійснено аналіз наукових публікацій вітчизняних та закордонних дослідників, в яких розглянуто різні підходи вивчення такого явища як «юридичні засоби захисту прав людини». Наведено бачення авторів, що досліджували питання захисту прав людини стосовно гарантій їх захисту. Звернуто увагу на визначення такої юридичної категорії, як правове регулювання. Наведено взаємозв'язок правового регулювання з такою юридичною категорією, як правові засоби, здійснено їх характеристику. Також наведено особливості природи юридичних засобів.
Деякі проблеми забезпечення міліцією прав та свобод людини і громадянина при здійсненні адміністративно-наглядової діяльності
(Вісник Національного університету внутрішніх справ. - 2005. – Вип. 31. - С. 115-121, 2005) Ярмакі, Х. П.; Yarmaki, H. P.
Наголошено, що на забезпечення і повну реалізацію прав і свобод людини і громадянина має бути спрямована уся державна діяльність і насамперед діяльність у правоохоронній сфері. Підкреслено, що на забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів, запобігання правопорушенням та їх припинення спрямована адміністративно-наглядова діяльність міліції України. Отмечено, что на обеспечение и полную реализацию прав и свобод человека и гражданина должна быть направлена вся государственная деятельность и прежде всего деятельность в правоохранительной сфере. Подчеркнуто, что на обеспечение личной безопасности граждан, защита их прав и свобод, законных интересов, предотвращение правонарушений и их пресечение направлена административно-надзорная деятельность милиции Украины. It is noted that all state activities and, above all, activities in the law enforcement sphere should be directed towards ensuring and fully realizing the rights and freedoms of man and citizen. It was emphasized that the administrative and supervisory activities of the police of Ukraine are aimed at ensuring the personal safety of citizens, protecting their rights and freedoms, legitimate interests, preventing offenses and their suppression.
Доктринальні та конституційні засади феномену юридичної відповідальності держави
(Вісник Пенітенціарної асоціації України. - 2022. - № 3. - С. 95-105, 2022) Бакумов, О. С.; Bakumov, O. S.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-4003-1974
Визначено особливості конституційної інституціоналізації юридичної відповідальності держави, а також запропоновано шляхи подальшої конкретизації цієї відповідальності в галузевому законодавстві та реалізації відповідних конституційних правоположень у взаємовідносинах людини з державою.
Дотримання прав і свобод людини під час оперативно-розшукового забезпечення досудового розслідування
(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2013. – № 4 (63). – С. 94-101, 2013) Стащак, М. В.; Stashchak, M. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2517-0041; Рибак, О. Г.; Rybak, O. H.
За допомогою аналізу теоретичного і емпіричного матеріалу зроблено спробу з’ясувати зміст дотримання прав і свобод людини в процесі оперативно-розшукового забезпечення досудового розслідування. Для цього предмет дослідження розкрито через призму таких елементів, як забезпечення безпеки учасників кримінального провадження і виконання доручень слідчого щодо проведення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій. The author attempts with the means of theoretical and empirical material to analyze and to ascertain the contents of human rights and freedoms observance during the process of operative and search guaranteeing of pre-trial investigation. In respect of this the subject of the research is disclosed through the prism of such elements as: guaranteeing security of criminal proceedings’ participants; exercising investigator’s assignments as to realizing investigative (search) and secret investigative (search) actions. С помощью анализа теоретического и эмпирического материала сделана попытка выяснить содержание соблюдения прав и свобод человека в процессе оперативно-розыскного обеспечения досудебного расследования. Для этого предмет исследования раскрыт через призму таких элементов, как обеспечение безопасности участников уголовного производства и выполнение поручений следователя по проведению следственных (розыскных) и негласных следственных (розыскных) действий.
Забезпечення органами поліції прав і свобод людини шляхом реалізації принципу верховенства права
(Сучасна європейська поліцеїстика та можливості її використання в діяльності Національної поліції України : зб. тез доп. учасників міжнар. наук.-практ. конф. (Харків, 11 квіт. 2019 р.). — Харків : ХНУВС, 2019. – С. 126-128., 2019) Кисильова, К. В.; Kysylova, K. V.; ORCID: https://orcid.org/ 0000-0001-6872-5209
Виокремлено зовнішній і внутрішній аспекти в діяльності поліції із забезпечення охорони й захисту прав і свобод людини. Зроблено висновок, що поліція не є воєнізованим формуванням, і виконує лише виключно сервісні функції щодо надання населенню відповідних послуг, які належать до сфери її діяльності. Таким чином, поліція здійснюючі покладені на неї державою функціональні обов’язки, відіграє ключову роль у підтриманні високого рівня правопорядку і законності в державі, що в свою чергу є важливою гарантією забезпечення прав і свобод людини та громадянина.
Забезпечення прав і свобод людини під час здійснення негласних слідчих (розшукових) дій
(Сучасна європейська поліцеїстика та можливості її використання в діяльності Національної поліції України : зб. тез доп. учасників міжнар. наук.-практ. конф. (Харків, 11 квіт. 2019 р.). — Харків : ХНУВС, 2019. – С. 92-95., 2019) Даль, А. Л.; Dal, A. L.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-2775-2523
В статті розглянута система гарантій, закріплена в Кримінальному процесуальному кодексі України, що забезпечує законність провадження негласних слідчих (розшукових) дій. Встановлені КПК принципи провадження негласних слідчих (розшукових) дій, відомчий, судовий контроль та прокурорський нагляд за законністю їх здійснення є додатковими гарантіями забезпечення прав людини від незаконного втручання у сферу приватного життя окремих осіб.
Законність застосування заходів адміністративного примусу в діяльності правоохоронних органів: питання теорії та практики
(Юридичний науковий електронний журнал. - 2024. - № 6. - С. 417-420, 2024) Шатрава, С. О.; Shatrava, S. O.; Джафарова, О. В.; Dzhafarova, O. V.; Тилічко, І. В.; Tylichko, I. V.; Сергій Шатрава; Джафарова Олена В'ячеславівна
Розглянуто наукові позиції вчених щодо розуміння законності застосування адміністративного примусу в діяльності правоохоронних органів. Доведено, законність слід розглядати як принцип, обов’язкову вимогу, метод, режим і стан неухильного дотримання, виконання і застосування законів та інших правових актів усіма учасниками суспільних відносин у всіх сферах суспільного життя. Вимога дотримуватися правових приписів, закріплену законодавством, слід вважати принципом. Прояв законності у конкретній поведінці суб’єктів стає методом і станом їх діяльності. Законність як елемент режиму суспільної діяльності існує тоді, коли більшість учасників суспільних відносин дотримуються, виконують і правильно застосовують правові приписи. Доведено, що заходи адміністративного примусу в діяльності правоохоронних органів спрямовані на охорону встановлених у державі суспільних відносин, та спрямовані на забезпечення публічного порядку й безпеки, а також на відновлення порушених правил співжиття у суспільстві. Наголошено, що законність застосування заходів адміністративного примусу в діяльності правоохоронних органів має певні особливості: 1) законодавче закріплення основних заходів, підстав та меж їх застосування; 2) допускається обмеження прав і свобод людини; 3) спрямовані на відновлення порушених прав і свобод; 4) за порушення настає юридична відповідальність.
Збірник рішень у справах про заборону катувань чи нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання (стаття 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) [: том 1]
(Харків : Право, 2020. – 982 с., 2020) Бакумов, О. С.; Bakumov, O. S.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-4003-1974; Батиргареєва, В. С.; Batyrhareieva, V. S.; ; Рєзнік, О. М.; Reznik, O. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4569-8863; Соколенко, М. О.; Sokolenko, M. O.; ; Хань, О. О.; Khan, O. O.; ORCID: https://orcid.org/0000-0001-9912-1547; Чумак, В. В.; Chumak, V. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-6171-2250
Збірник рішень у справах про заборону катувань чи нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання (стаття 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) є першим із серії «Практика Європейського суду з прав людини щодо України». У ньому представлений комплекс рішень Суду, в яких розглядаються випадки порушень Україною як договірною стороною ст. 3 Конвенції. Зміст збірника структурований та поділений за категоріями справ: 1) про надмірне застосування сили під час затримання, побиття затриманих осіб працівниками міліції (поліції) з метою отримання визнавальних свідчень, застосування неналежних умов тримання під вартою у відділах міліції (поліції) та ізоляторах тимчасового тримання; 2) про застосування неналежних умов тримання, побиття осіб, ненадання їм медичної допомоги при етапуванні, в «коридорах смерті», слідчих ізоляторах та установах виконання покарань; 3) про заподіяння психологічних страждань як вид поводження, що принижує гідність; 4) про медичне втручання щодо особи проти її волі; 5) про жорстоке поводження з боку представників інших державних органів, крім правоохоронних; 6) про заборону екстрадиції особи у випадку загрози протиправного поводження з нею з боку державних органів приймаючої країни; 7) про неналежне розслідування державою випадків катування або нелюдського чи такого, що принижує гідність, поводження або покарання (процесуальний аспект порушень ст. 3 Конвенції).
Класифікація громадянства у сучасному конституційному праві
(Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. – 2018. – Спец. вип. № 3 (94). "Права людини: методологічний, гносеологічний та онтологічний аспекти". – С. 204-210, 2018) Радченко, О. І.; Radchenko, O. I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-1572-8048
У даній статті висвітлюються питання багатоаспектності громадянства як конституційно-правового інституту. Наведено й обґрунтовано максимально повну класифікацію громадянства. Дана лаконічна характеристика кожного з наведених видів громадянства.
Методика розслідування умисного знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу : дисертація
(Харківський національний університет внутрішніх справ, 2023) Чиж, А. П.; Chyzh, A. P.; Гусєва, В. О. - науковий керівник
У дисертаційному дослідженні обґрунтовано, що розробка методики розслідування умисного знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу є актуальною та своєчасною. Визначено, що криміналістична методика розслідування умисного знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу за своїм видом є простою – видовою, оскільки має за мету дослідження одного rонкретного виду злочину.
Методика розслідування умисного знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу : монографія
(Харків : Факт, 2023. – 228 с., 2023) Чиж, А. П.; Chyzh, A. P.; Гусєва, В. О. - редактор
У монографії визначено комплекс теоретичних і практичних питань формування та реалізації методики розслідування умисного знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу. На підставі узагальнення теоретичного й емпіричного матеріалу досліджено окремі практичні аспекти розслідування умисного знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу. Для науковців, практичних працівників, викладачів, курсантів, студентів і всіх, хто цікавиться питаннями протидії злочинності у правоохоронній сфері.
Механізм захисту прав людини: актуальні проблеми дослідження
(Правоохоронна функція держави: теоретико-методологічні та історико-правові проблеми : тези доп. учасників міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 17 трав. 2019 р.). - Харків : ХНУВС, 2019. - С. 189-191, 2019) Сенчук, І. І.; Senchyk, I. I.
Зазначено, що дослідження механізму захисту прав людини мають комплексно поєднувати у собі три складові: процесуальну діяльність, міжнародні механізми забезпечення і захисту прав людини, національні механізми забезпечення і захисту прав людини. Саме поєднання цих компонентів покладе шлях розвитку нового етапу механізму забезпечення і захисту прав людини. Це надасть відповідь стосовно ефективності сучасних способів захисту прав особи, його позитивних рис чи недоліків, оскільки завдяки цьому методу буде проводитися порівняння різних механізмів захисту прав людини з метою його вдосконалення.
Морально-правова готовність працівників органів Національної поліції України до вирішення проблем громадян у сфері забезпечення прав і свобод людини
(Підприємництво, господарство і право. - 2021. - № 6. - С. 135-142, 2021) Танько, А. В.; Tanko, A. V.; ORCID: https://orcid.org/0000-0001-8425-2202
У статті обґрунтовано необхідність удосконалення морально-правової готовності працівників органів Національної поліції України до роботи з громадянами в контексті підвищення вимог до рівня професійної компетентності працівників служби Національної поліції як важливого суб’єкта захисту прав і свобод людини в Україні. На основі аналізу законодавчих актів, юридичної літератури доведено, що розгляд процесу формування морально-правової готовності працівників органів поліції до вирішення проблем громадян у сфері забезпечення прав і свобод людини має відбуватися комплексно, у контексті висвітлення сучасних тенденцій розвитку правоохоронної сфери в Україні, нових цілей і завдань виховної роботи зі слухачами, курсантами та службовим складом органів поліції в процесі первинної професійної підготовки, післядипломної освіти, службової підготовки, що забезпечить цілісність висвітлення порушеної проблеми, дасть змогу простежити єдність і підпорядкованість загальній виховній меті різних видів підготовки працівників Національної поліції України. Установлено, що процес формування морально-правової готовності працівників органів поліції до правоохоронної роботи з громадянами має подвійну спрямованість, забезпечуючи, з одного боку, особистісний розвиток правоохоронця, з іншого – розширюючи та збагачуючи правові знання й досвід професійно-правої взаємодії з громадою. Мета підготовки поліцейського до вирішення правозахисних проблем громадян полягає у створенні умов і режиму освіти й самонавчання фахівця, які повсякчас забезпечували б збагачення морально-правових знань, формування гуманістичних особистісних цінностей у професійній сфері, засвоєння ціннісного ставлення до професії правоохоронця загалом і такого виду діяльності, як взаємодія з населенням; підвищення професійної мотивації і здатності до втілення високих моральних настанов у професійній діяльності. Розкрито адміністративно-регуляційні й особистісно-формувальні завдання підготовки працівників органів Національної поліції України, обґрунтовано зміст виховного процесу, що складається з основних виховних напрямів (громадянсько-патріотичний, морально-ціннісний, політичний, правовий, фізичний), які забезпечують той чи інший аспект різнобічного формування морально-правової готовності правоохоронців до роботи у сфері захисту прав і свобод громадян.