Перегляд за Ключові слова "judicial system"

Зараз показуємо 1 - 20 з 31

Current situation of judicial reform in Ukraine: problems and ways of their solution
(Lex Humana. – 2023. – Vol. 15, № 4 . – P. 55-72, 2023) Bandurka, O. M.; Бандурка, О. М.; Teremetskyi, V. I.; Теремецький, В. І.; Boiko, V.; Zubov, O.; Patlachuk, V.
Автори охарактеризували реформаційні процеси у сфері юстиції, які останнім часом відбуваються в Україні. Проаналізовано основні завдання, визначені Стратегією розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2021-2023 роки.
Адміністративно-правові засади організації та функціонування судової системи України : автореф. дис.
(Харків, 2016) Литовченко, О. В.; Lytovchenko, O. V.; Литовченко, А. В.; Кобзєва, Т. А. - науковий керівник
Дисертація присвячена розгляду особливостей адміністративно-правових засад організації та функціонування судової системи України. Визначено поняття судової системи як об’єкта адміністративно-правового регулювання. З’ясовано місце та значення судів у правоохоронній системі України. Охарактеризовано принципи організації та функціонування судової системи в Україні. Розкрито поняття та види адміністративно-правових відносин, які виникають у судовій системі. Опрацьовано правові засади функціонування судової системи та місце серед них адміністративно-правового регулювання. З’ясовано сутність та значення управління у судовій системі. Окреслено об’єкт та предмет управлінського впливу у судовій системі. Охарактеризовано адміністративно-правовий статус суб’єктів управління у судовій системі. Визначено рівні, форми та методи управління у судовій системі. Встановлено сутність адміністративно-правових засад оцінювання ефективності управління у судовій системі. Розроблено основі напрями вдосконалення адміністративного законодавства, яке регламентує організацію та функціонування судової системи в Україні.
Адміністративно-правові засади реформування судової системи України : автореф. дис.
(Харків, 2011) Обрусна, С. Ю.; Obrusna, S. Yu.; Бандурка, О. М. - науковий консультант
Дисертацію присвячено з’ясуванню сутності, шляхів та особливостей реформування судової системи України як виду адміністративно-політичної діяльності, визначенню особливостей управління у цій сфері, з’ясуванню його принципів, правових засад та системи. У дисертації проведено історико-правовий аналіз процесу адміністративно-правового регулювання вітчизняної судової системи, визначено теоретико-методологічні і правові засади управлінської діяльності у судовій сфері та її реформуванні. Подано правову характеристику сучасної судової системи України, визначено адміністративно- правові засади забезпечення її функціонування, вказано напрямки демократизації судового управління, визначено місце і роль суддівського корпусу в системі судового управління, зміст та гарантії його діяльності. Сформульовано низку пропозицій теоретичного та практичного характеру, спрямованих на удосконалення адміністративно-правових засад реформування судової системи України.
Взаємодія медіа та судової влади в Україні в умовах війни
(Аналітично-порівняльне правознавство. - 2024. - № 3. - С. 48-53, 2024) Гудзь, Т. І.; Hudz, T. I.
Проаналізовано взаємодію судової влади та медіа в Україні в умовах воєнного конфлікту, спричиненого агресією рф, з метою виявлення ключових факторів, що впливають на об’єктивність, прозорість та ефективність судочинства. Розроблено рекомендацій щодо покращення взаємодії між медіа та судовою системою в умовах війни.
Вищі судові інстанції Російської імперії в першій половині ХІХ ст. (в дореформений період)
(Форум права. – 2016. – № 1. – С. 93–96, 2016) Ільїн, О. В.; Ilyin, O. V.
Досліджуються зміни в судоустрої Російської імперії на прикладі Сенату та міністерства юстиції з початку ХІХ ст. і до Судової реформи, висвітлена компетенція цих органів, недоліки в їх діяльності.
Впровадження конституційних принципів організації та діяльності судової влади в Україні в умовах реформування судової системи
(Вісник Національного університету внутрішніх справ. - 2002. - Вип. 18. - С. 212-217, 2002) Рисін, О. О.; Rysin, O. O.
Досліджено систему конституційних принципів судової влади в вітчизняній науці, яка в основному базується на принципах правосуддя, оскільки протягом тривалого часу саме з правосуддям була пов'язана діяльність судових органів. The system of constitutional principles of the judiciary in domestic science has been studied, which is mainly based on the principles of justice, because for a long time the activity of the judiciary was connected with justice. Исследована система конституционных принципов судебной власти в отечественной науке, которая в основном базируется на принципах правосудия, поскольку в течение длительного времени именно с правосудием была связана деятельность судебных органов.
Еволюція поглядів на судову політику в контексті судового права
(Право і безпека. - 2024. - № 2 (93). - С. 44-54, 2024) Калараш, Р. А.; Kalarash, R. A.
Проаналізовано генезу наукових підходів до розуміння судової політики в межах доктрини судового права через історичні етапи розвитку юридичної науки. Вона охоплює період від класичних теорій права до сучасних тенденцій трансформації судової системи, надаючи унікальний огляд еволюції цього ключового поняття у правовій науці. Досліджено еволюційний шлях розуміння судової політики через аналіз концепцій, теорій та методологій, що прослідковують зміну ролі судової влади в суспільстві та формування стратегій управління судовою системою. Розглянуто класичну правову школу, яка увиразнювала принципи справедливості та законності, подальший розвиток теорій судового активізму та юридичного реалізму, а також сучасні концепції, які враховують питання ефективності, прозорості та публічності судової діяльності в умовах правової демократії. Проаналізовано історичні документи та наукові праці різних періодів і цивілізацій для вивчення виникнення, становлення й розвитку судової політики в контексті єдиної комплексної доктрини судової влади. Визначено ключові аспекти та парадигми, які мали вирішальний вплив на формування сучасного розуміння судової політики.
Закону України «Про судоустрій і статус суддів» : наук.-практ. коментар [станом на 20 трав. 2020 р.]
(Київ: Видав. дім «Професіонал», 2020. - 791 с., 2020) Бахаєв, І. М.; Bakhaiev, I. M.; Боровик, А. В.; Borovyk, A. V.; Волинець, В. В.; Volynets, V. V.; Ганечко, О. М.; Hanechko, O. M.; Дрозд, А. В.; Drozd, A. V.; Дрозд, В. Г.; Drozd, V. H.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-7687-7138; Дрозд, О. Ю.; Drozd, O. Yu.; Журавель, В. І.; Zhuravel, V. I.; Журавльов, Д. В.; Zhuravlov, D. V.; Іншин, М. І.; Inshyn, M. I.; Карпушова, О. В.; Karpushova, O. V.; Копотун, І. М.; Kopotun, I. M.; Коротких, А. Ю.; Korotkykh, A. Yu.; Кузнєцова, Н. С.; Kuznietsova, N. S.; Кузьменко, В. В.; Кузьменко, В. В.; Лисенко, О. М.; Lysenko, O. M.; Одинцова, І. М.; Odyntsova, I. M.; Пєтков, В. П.; Pietkov, V. P.; Пєтков, С. В.; Pietkov, S. V.; Пікуль, В. П.; Pikul, V. P.; Платонова, Г. В.; Platonova, H. V.; Синявська, О. Ю.; Syniavska, O. Yu.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-6386-4151; Теремецький, В. І.; Teremetskyi, V. I.; Чижмарь, К. І.; Chyzhmar, K. I.; ; Чишко, К. О.; Chyshko, K. O.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-8810-7950; ; Юнін, О. С.; Yunin, O. S.; Теремецький, В. І.
Надано науково-практичний коментар Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 20 травня 2020 року.
Захист конституційних цінностей в умовах російсько-української війни
(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2024. – № 2 (105), ч. 2. - С. 9-17, 2024) Гудзь, Т. І.; Hudz, T. I.
Проаналізовано особливості захисту конституційних цінностей в Україні в умовах російської агресії. Встановлено, що цей процес є складним і вимагає комплексного підходу, зокрема реформування законодавства, зміцнення судової системи та міжнародної підтримки. Наголошено на ролі судової системи, яка повинна забезпечувати баланс між національною безпекою та правами громадян, а також міжнародної підтримки, яка є критично важливою для зміцнення правової стабільності та захисту демократичних цінностей.
Зміни в судоустрої на українських землях у складі Російської імперії у 1796–1801 рр.
(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. - 2016. - № 2 (73). - С. 23-28, 2016) Ільїн, О. В.; Ilyin, O. V.
Досліджено трансформацію судової системи на українських землях, що входило до складу Російської імперії в кінці ХVІІІ ст. Показано суперечливість реформаційних зусиль, зроблених у цій сфері за доби правління імператора Павла І.
Конституційно-правові основи єдності судової влади України : автореф. дис.
(Харків, 2016) Пустовойт, Т. В.; Pustovoyt, T. V.; Волошин, Ю. О. - науковий керівник
Дисертація присвячена визначенню конституційно-правової природи єдності судової влади, з’ясуванню її системних характеристик, структури й сутності, місця в системі єдиної державної влади, формулюванню на цій підставі загальнотеоретичного розуміння єдності судової влади. Сформульовано основні організаційно-правові проблеми реалізації єдності судової системи, запропоновано шляхи їх вирішення. Розглянуто гарантії забезпечення єдності судової системи, розроблено пропозиції з удосконалення відповідного законодавства. Проаналізовано чинне нормативно-правове регулювання єдності статусу суддів як на національному, так і на міжнародному рівнях. Встановлено та розглянуто рівність їх правових можливостей, виявлено законодавчі прогалини та проблеми забезпечення єдності статусу суддів, запропоновані відповідні шляхи їх подолання.
Органи судової влади України як один із суб’єктів реалізації правоохоронної функції держави
(Вісник Чернівецького факультету Національного університету «Одеська юридична академія». – 2016. - №2. – С. 31-43, 2016) Безпалова, О. І.; Bezpalova, O. I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2886-695X; ResearcherID: J-7221-2016
Сформульовано основні напрями, за якими здійснюється реалізація правоохоронної функції держави в рамках судової системи. Доведено, що зазначені напрями відрізняються між собою формами звернення до суду (заява, скарга або позовна заява), формами та процедурою здійснення, а також рішеннями, які схвалюються. Розглянуто кожен із існуючих напрямів. Сформульовано першочергові напрямки судово-правової реформи, які дозволять підвищити ефективність органів судової влади як одного із суб’єктів реалізації правоохоронної функції держави.
Особенности административных процедур привлечение судей к дисциплинарной ответственности
(Legea si viata = Закон и Жизнь : междунар. науч.-практ. журн. – 2013. – № 9/2. – P. 293-296, 2013) Щепоткина, В. В.; Shepotkina, V. V.; Щепоткіна, В. В.
В статье определены особенности административных процедур привлечения судей к дисциплинарной ответственности. Указаны законы и подзаконные акты, нормы которых регулируют выделенные отношения. Осуществлен сравнительно-правовой анализ Кодекса профессиональной этики судей и Бангалорских принципов поведения судей, что позволило обосновать необходимость приоритета принципа независимости судей. Сформулированы особенности указанных административных процедур, среди которых выделены: отсутствие определения на уровне закона понятия дисциплинарного проступка как основания привлечения судьи к дисциплинарной ответственности; суровая регламентация законом субъектного состава отношений в сфере привлечение судей к дисциплинарной ответственности и другие. Выделены наиболее сложные вопросы правового регулирования указанных отношений и пути их решения. The article defines the features of administrative procedures for bringing judges to disciplinary responsibility. The laws and by-laws, the norms of which regulate the highlighted relations, are indicated. A comparative legal analysis of the Code of Professional Ethics of Judges and the Bangalore Principles of Judicial Conduct was carried out, which made it possible to substantiate the need for the priority of the principle of independence of judges. The features of these administrative procedures are formulated, among which the following are highlighted: the absence of a definition at the level of the law of the concept of a disciplinary offense as a basis for bringing a judge to disciplinary responsibility; severe regulation by law of the subject composition of relations in the sphere of bringing judges to disciplinary responsibility and others. The most complex issues of legal regulation of these relations and the ways of their solution are highlighted. У статті визначено особливості адміністративних процедур притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності. Вказано закони і підзаконні акти, норми яких регулюють виділені відносини. Здійснено порівняльно-правовий аналіз Кодексу професійної етики суддів і Бангалорскіх принципів поведінки суддів, що дозволило обґрунтувати необхідність пріоритету принципу незалежності суддів. Сформульовано особливості зазначених адміністративних процедур, серед яких виділені: відсутність визначення на рівні закону поняття дисциплінарного проступку як підстави притягнення судді до дисциплінарної відповідальності; сувора регламентація законом суб'єктного складу відносин у сфері притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності та інші. Виділено найбільш складні питання правового регулювання зазначених відносин та шляхи їх вирішення.
Особливості побудови та функціонування судової системи Сполучених Штатів Америки
(Харківський національний університет внутрішніх справ: 20 років у статусі національного : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 2 берез. 2021 р.). - Харків : ХНУВС, 2021. - С. 396-397, 2021) Коваленко, А. О.; Kovalenko, A. O.; ORCID: https://orcid.org/0000-0003-4395-9273
Здійснено загальний огляд побудови судової системи Сполучених Штатів Америки. Розглянуто дві судові системи: федеральна система і судова система штатів. У федеральній системі існують також спеціальні суди - митний, податковий, військовий, за претензіями до уряду та інші. Зроблено висновок, що специфіка судової системи Сполучених Штатів обумовлюється федеративним устроєм держави, її багаторівневою структурою та збалансованою, чітковизначеною ієрархією. Федеральна судова система США є мобільною та ефективною, яка забезпечує ретельний розгляд справ, що є запорукою винесення справедливих рішень.
Особливості розвитку процесуального права на українських землях у складі Російської Імперії (кінець XVIII – початок ХХ ст.)
(Юридичний науковий електронний журнал. – 2019. – № 2. – С. 37-42, 2019) Слинько, Д. В.; Slynko, D. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-7960-615X
Стаття присвячена висвітленню однієї з актуальних історико-правових проблем щодо розвитку процесуального права на українських землях, що перебували у складі Російської імперії в кінці XVIII − на початку ХХ ст. У той час на теренах України діяли різні нормативні акти. Зокрема, на території Лівобережної України застосовувалося загальноросійське законодавство про судоустрій і судочинство, а у Правобережній Україні використовувалися норми польського судочинства, основою якого виступало польсько-литовське законодавство, у місцевостях компактного проживання іноземних колоністів діяли особливі національні суди. Починаючи з 1830-х років, імперською владою здійснюються заходи щодо уніфікації судової системи України та приведення її до загальноросійського зразка. Характерною рисою процесуального права того часу була відсутність чітких формулювань і наявність протилежних за змістом законів. Процесуальне право на українських землях у складі Російської імперії розглядається як сукупність правових норм, що регулюють юрисдикційну й іншу охоронну діяльність державних та інших спеціально уповноважених органів.
Поняття та місце господарських судів у національній судовій системі України
(Форум права. - 2016. - № 3. - С. 267–272, 2016) Шатерніков, М. І.; Shaternikov, M. I.
Розглянуто існуючі в правознавстві погляди на зміст та сутність принципів побудови системи судів загальної юрисдикції: спеціалізації, інстанційності та територіальності. Встановлено, що відповідно до принципу спеціалізації господарські суди здійснюють розгляд визначеного в положеннях чинного національного законодавства переліку господарських справ. Визначено, що принцип інстанційності побудови системи судів загальної юрисдикції обумовлено наявними стадіями господарського процесу, відповідно до чого створено господарські суди трьох інстанцій. З’ясовано, що принцип територіальності означає, що система судів загальної юрисдикції, в склад якої входять і господарські суди, побудована з урахуванням адміністративно-територіального устрою держави. Вироблено авторське бачення розуміння поняття «господарський суд».
Правове регулювання стимулювання праці суддів в умовах реформування судової системи України : автореф. дис.
(Харків : Харківський національний університет внутрішніх справ, 2021) Вінніков, С. В.; Vinnikov, S. V.; Винников, С. В.; Лукаш, С. С. - науковий керівник
Дисертаційне дослідження присвячено проблемі правового регулювання стимулювання праці суддів в умовах реформування судової системи України. У дисертацій роботі здійснено теоретичне узагальнення та наведено нове вирішення наукового завдання, яке полягає у тому, щоб з’ясувати сутність та особливості правового регулювання стимулювання праці суддів в умовах реформування судової системи України, а також з урахуванням позитивного вітчизняного та зарубіжного досвіду розробити відповідні пропозиції та рекомендації, спрямовані на вдосконалення законодавства у цій сфері. Проведено історико-правовий аналіз становлення законодавства у сфері правового регулювання стимулювання праці суддів. Встановлено правова природа, сутність та значення стимулювання праці суддів. Окреслено принципи стимулювання праці суддів в умовах реформування судової системи України. Надано характеристику єдності та диференціації правового регулювання стимулювання праці суддів. Визначено форми та методи стимулювання праці суддів в умовах реформування судової системи України. Здійснено класифікацію видів стимулювання праці суддів в Україні. Узагальнено зарубіжний досвід стимулювання праці суддів та опрацювано можливості його використання в Україні. З’ясовано шляхи вдосконалення організаційно-правових засад стимулювання праці суддів, як важливої умова реформування судової системи України.
Принципи судової політики в системі судово-правових відносин
(Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія : Право. - 2024. - Вип. 83, т. 1. - С. 50-58, 2024) Калараш, Р. А.; Kalarash, R. A.
Дана стаття є однією з перших спроб комплексного дослідження теоретичних і практичних аспектів принципів судової політики та визначення їх ролі в судово-правових відносинах. У статті досліджено окремі аспекти систематизації принципів судової політики як основи функціонування судової системи. Розкрито теоретичні засади, зміст і природа цих принципів щодо їх впливу на діяльність судових органів. Проаналізовано нормативно-правове закріплення принципів судової політики в національному законодавстві та міжнародних документах. Зауважено важливість впливу принципів судової політики на формування судової системи України та визначено основні тенденції їх застосування в контексті сучасних викликів.
Реформування судової системи
(Історія держави та права України: підручник для курсантів та студентів вищих навчальних закладів / за заг. ред. Доктора юрид. Наук, професора, академіка Національної академії правових наук Бандурки О. М. – Харків: Майдан, 2019. – 344 с., 2019) Юшкевич, О. Г.; Iushkevych, O. G.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-0024-6070
Аналіз структурних змін у системі судів України. Анализ структурных изменений в системе судов Украины. Analysis of structural changes in the court system of Ukraine.
Розвиток вітчизняного процесуального права у другій половині ХІХ – на початку ХХ століть
(Право і безпека. - 2021. - № 1 (80). - С. 156-164, 2021) Слинько, Д. В.; Slynko, D. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-7960-615X; Калєніченко, Л. І.; Kalenichenko, L. I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4068-4729
Досліджено одну з актуальних історико-правових проблем щодо розвитку процесуального права на українських землях, що перебували у складі Російської та АвстроУгорської імперій у другій половині ХІХ – на початку ХХ століть. Визначено, що вітчизняне процесуальне право у вказаний період характеризується збереженням і посиленням окремих рис середньовічного процесу (світського характеру, раціональності, стадійності), відмежуванням процесуального права від матеріального, формуванням процесуальних галузей права, кодифікацією процесуального законодавства, відокремленням адміністративного процесу від кримінального й цивільного, розмежуванням функцій та компетенції органів влади та їх посадових осіб.