Психологія (Рsychology)

Постійне посилання на фонд

https://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/94

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 904

Automation of psychological selection procedures for personnel to specifc activities
(Pertanika Journal of Science and Technology. – 2022. – № 30 (1). – Р. 761-776, 2022) Prykhodko, I.; Horielyshev, S.; Matsehora, Y.; Lefterov, V.; Larionov, S.; Kravchenko, O.; Baida, M.; Halkina, O.; Галкіна, О.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-9095-9463; Servachak, O.
У статті представлена універсальна методика визначення професійної пригодності (ПП) кандидата і алгоритм формування психологічного профілю на конкретну професію на основі визначення психологічного потенціалу особистості. Розроблений метод, заснований на використаних автоматизованих системах підтримки. На основі отриманого значення інтегрального показника приймається рішення про групу ПП даного кандидата. Цей метод адаптується до вимог професій до кандидатів з урахуванням змін умов діяльності шляхом коригування типового психологічного профілю особистості. Розроблений метод визначення ПП кандидата доведено до практичної реалізації у вигляді Автоматизованого психодіагностичного комплексу (АПДК) «Психодіагностика». АПДК апробовано на прикладі психологічних процедур отбору особистого складу для проховання військових служб у підрозділах з правоохоронними функціями. АПДК дозволяє скоротити час і трудозатрати на вивчення психодіагностичних досліджень, підвищує достовірність тестів за більш високих ступенів стандартизації процедур тестування, підвищує точність оцінки психологічних характеристик, знижує ймовірність помилок при обробці тестів. полученные результати. АПДК може використовуватися для рекрутингу в різних галузях економіки, освіти та військової сфери.
Children’s mental health in difficult life circumstances
(Психічне здоров’я особистості у кризовому суспільстві : зб. матеріалів VІІ Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Львів, 28 жовт. 2022 р.). – Львів, 2022. – С. 20-22, 2022) Berezhna, O. M.; Бережна, О. М.; Sazanova, L. S.; Сазанова, Л. С.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-3722-2593
Наголошено, що психічне здоров’я дітей є основою, початковим етапом, від якого у майбутньому залежить формування всебічно-розвиненої особистості, яка готова долати проблеми, брати активну участь у житті країни, бути успішною. Психічне здоров'я та психологічне благополуччя є складовими життя дитини, які необхідно забезпечити для формування світогляду, розкриття особистісного потенціалу, і які дозволяють йому/їй стати соціально активним громадянином.
Coping behavior of criminal police officers at different stages of professional activity
(Broad Research in Artificial Intelligence and Neuroscience. – 2020. – Vol. 11, Issue 2. – P. 124-146, 2020) Fedorenko, O. I.; Федоренко, О. І.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4948-9524; Dotsenko, V. V.; Доценко, В. В.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-7757-2793; Okhrimenko, I.; Radchenko, K. A.; Gorbenko, D.
У статті представлено дослідження особливостей и і механізмів психологічного захисту співробітників поліції на різних етапах професійної діяльності.
Coping Strategies for Overcoming Stress in Atypical Situations
(BRAIN. Broad Research in Artificial Intelligence and Neuroscience. - 2020. - Vol. 11, Issue 2, Sup.1. - P. 56-63, 2020) Yevdokimova, O. O.; Євдокімова, О. О.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4211-7277; Okhrimenko, I.
У статті аналізуються особливості копінг-стратегій для подолання стресу, який використовується людьми, які інакше сприймають атипові ситуації примусової ізоляції, в тому числі пандемію COVID-19. Емпіричне дослідження, проведене з використанням відповідних психодіагностичних методів (тест орієнтації на розширену життя; SACS), показало, що оптимістичні люди при обмеженнях і нетипових життєвих ситуаціях схильні використовувати напористі дії і вступати в соціальні контакти. А у людей, які песимістично дивляться в майбутнє, менш виражена тенденція шукати соціальної підтримки. Дослідження підтвердило, що проактивне прийняття атипових життєвих ситуацій (включаючи примусову ізоляцію) пов'язано з відповідними індивідуальними психологічними характеристиками, які важливі для мотивації соціальної активності. Такі особистісні вирази можуть сприяти реалізації проактивного виживання, і вони є ключовими факторами на передопераційній стадії постановки цілей, оскільки проактивні люди зосереджуються не на перешкодах, а на вирішенні проблем. Також передбачається, що проактивні інструкції можуть бути ресурсом, який збільшує бажання людини до більш високого рівня життя.
Critical thinking as a confrontation factor to hostile information and political influence
(Особистість, суспільство, війна: тези доп. учасників міжнар. психолог. форуму (м. Харків, 7 квіт. 2023 р.). – Харків, 2023. – С. 95-97, 2023) Zelenska, O.; Ilnytska, Yu. M.; Ільницька, Ю. М.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-7954-8535
Агресивній війні, яку веде Російська Федерація проти України, передували тривалі та масштабні інформаційно-психологічні заходи. Так, описуючи наслідки Бучанської трагедії, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба зазначив, що жахливі події були спровоковані багаторічною російською пропагандою, яка розпалювала ненависть і дегуманізувала українців, плекала відчуття російської вищості та створювала ґрунт для звірств. Політик закликав вчених з усього світу розібратися, що призвело до трагедії.
English for masters in psychology : навчальний посібник
(Харків : ХНУВС, 2019. – 70 с., 2019) Филипська, В. І.; Fylypska, V. I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-0497-7196; Факультет № 6
Пропонований посібник має на меті підготувати майбутніх фахівців в галузі «Психологія» до застосування англійської мови у професійній та науковій сферах. Посібник містить аутентичні наукові статті зарубіжних психологів, термінологічну лексику, вправи на засвоєння лексики в галузі психології, завдання на відтворення усного мовлення, курс граматики та ряд вправ на закріплення граматики. До посібника входять завдання дослідницького характеру: написання назви наукової праці, ключових слів, описової, інформативної анотацій та наукової статті. Для здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти за спеціальністю 053 Психологія (практичний психолог).
Features Of Psychological And Pedagogical Conditions For The Development Of Motivation Of Applicants For Higher Education
(IJCSNS International Journal of Computer Science and Network Security. – 2021.– Vol. 21, № 7(July). – Р. 82-86, 2021) Chernova, I.; Vdovina, O.; Dragomyretska, O.; Khodykina, Y.; Medvedieva, O. V.; Медведєва, О. В.; ORCID: https://orcid.org/0000-0003-4445-7355; Gvozdetska, S.
Здійснено аналіз психолого-педагогічної наукової літератури з проблем мотивації навчально-виховної діяльністі студентів, складено та реалізовано програму діагностичних досліджень, вивчено систему умов розвитку мотивації до навчально-виховної діяльності студентів. Виділено особливості мотивації навчальної діяльності студентів, проведено порівняльний аналіз.
Formation Of Emotional-Volitional Culture Of Future Policemen In The Course Of Vocational Training
(Revista Romaneasca pentru Educatie Multidimensionala. - 2018. - Vol. 10. - Issue 2. - P. 198-209, 2018) Zelenskiy, R.; Зеленський, Р.; Popova, O.; Попова, О.; Sokolovskyi, V.; Соколовський, В.; Стащак, М. В.; Stashchak, M. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2517-0041
Стаття присвячена перегляду проблеми формування емоційно-вольової культури майбутніх поліцейських в процесі професійної підготовки. Це зумовлюється збільшенням інтенсивності і сили стресових факторів, які негативно впливають на їх психіку, моральний і фізичний стан при виконанні професійних обов'язків. На етапі теоретичного розвитку проблеми була висунута гіпотеза про те, що формування емоційно-вольової культури майбутніх поліцейських буде ефективним, якщо в процесі їх професійної підготовки передбачити наступні питання: 1) розвиток у курсантів стійкої мотивації до оволодіння емоційним - вольова культура як професійно значуща якість; 2) застосування педагогічного інструментарію в навчальному процесі (форми, методики, означає), що вимагає прояви емоцій і вольових якостей особистості; 3) стимулювання курсантів до самовдосконалення емоційно-вольової культури. Для перевірки висунутої гіпотези були використані такі методи: теоретичний (філософський, психолого-педагогічний аналіз з метою визначення концептуального конструкту і обґрунтування педагогічних умов формування емоційно-вольової культури майбутніх поліцейських); емпіричний (опитування, тестування, бесіди, опитування, педагогічний експеримент); математична статистика (середнє арифметичне, критерій Пірсона χ?). У дослідженні взяли участь 358 курсантів з Харківського національного університету внутрішніх справ. Вони склали експериментальну групу (180 осіб) і контрольну групу (178 осіб). 3) стимулювання курсантів до самовдосконалення емоційно-вольової культури. Для перевірки висунутої гіпотези були використані такі методи: теоретичний (філософський, психолого-педагогічний аналіз з метою визначення концептуального конструкту і обґрунтування педагогічних умов формування емоційно-вольової культури майбутніх поліцейських); емпіричний (опитування, тестування, бесіди, опитування, педагогічний експеримент); математична статистика (середнє арифметичне, критерій Пірсона χ?). У дослідженні взяли участь 358 курсантів з Харківського національного університету внутрішніх справ. Вони склали експериментальну групу (180 осіб) і контрольну групу (178 осіб). 3) стимулювання курсантів до самовдосконалення емоційно-вольової культури. Для перевірки висунутої гіпотези були використані такі методи: теоретичний (філософський, психолого-педагогічний аналіз з метою визначення концептуального конструкту і обґрунтування педагогічних умов формування емоційно-вольової культури майбутніх поліцейських); емпіричний (опитування, тестування, бесіди, опитування, педагогічний експеримент); математична статистика (середнє арифметичне, критерій Пірсона χ?). У дослідженні взяли участь 358 курсантів з Харківського національного університету внутрішніх справ. Вони склали експериментальну групу (180 осіб) і контрольну групу (178 осіб). психолого-педагогічний аналіз з метою визначення концептуального конструкту і обґрунтування педагогічних умов формування емоційно-вольової культури майбутніх поліцейських); емпіричний (опитування, тестування, бесіди, опитування, педагогічний експеримент); математична статистика (середнє арифметичне, критерій Пірсона χ?). У дослідженні взяли участь 358 курсантів з Харківського національного університету внутрішніх справ. Вони склали експериментальну групу (180 осіб) і контрольну групу (178 осіб). психолого-педагогічний аналіз з метою визначення концептуального конструкту і обґрунтування педагогічних умов формування емоційно-вольової культури майбутніх поліцейських); емпіричний (опитування, тестування, бесіди, опитування, педагогічний експеримент); математична статистика (середнє арифметичне, критерій Пірсона χ?). У дослідженні взяли участь 358 курсантів з Харківського національного університету внутрішніх справ. Вони склали експериментальну групу (180 осіб) і контрольну групу (178 осіб). У дослідженні взяли участь 358 курсантів з Харківського національного університету внутрішніх справ. Вони склали експериментальну групу (180 осіб) і контрольну групу (178 осіб). У дослідженні взяли участь 358 курсантів з Харківського національного університету внутрішніх справ. Вони склали експериментальну групу (180 осіб) і контрольну групу (178 осіб).
Formation of the professionally significant skills and competencies of future police officers during studying at higher educational institutions
(Revista Romaneasca Pentru Educatie Multidimensionala. – 2020. – Vol.12, Issue 3. – P. 246-267, 2020) Bondarenko, V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0170-2616; Okhrimenko, I.; Tverdokhvalova, I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-8431-0943; Mannapova, K. R.; Маннапова, К. Р.; Prontenko, K.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0588-8753
Досліджено нормативні документи та наукову літературу, що висвітлює особливості навчання майбутніх офіцерів Національної поліції України. Проаналізовано діяльність працівників поліції, які мали справу з озброєними та агресивними правопорушниками. Проведене дослідження обґрунтувало оригінальну методику підготовки майбутніх поліцейських до контакту з правопорушником, озброєним холодною зброєю, та перевірило її ефективність.
Important components of international students adaptation for studying at higher educational institutions
(Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія: психологія. – 2016. – Вип. 60. – С. 8-11, 2016) Borysenko, T. V.; ; Shakhova, O. H.; Шахова, О. Г.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-7860-6972
У даній статті висвітлені результати дослідження найбільш актуальних проблем іноземних студентів, що ускладнюють їх соціально-психологічну адаптацію. Виявлені типові шляхи вирішення студентами власних проблем. Визначені й описані негативні соціальні явища, що є розповсюдженими в студентському середовищі. Вивчено рівень потреби іноземних студентів у психологічному супроводі й ступінь її усвідомленості, визначені найбільш важливі й цікаві для них форми та методи роботи при здійсненні психологічного супроводу.
Individual and psychological characteristics of law enforcement officers as a basis for effective psychological selection of personnel for modern police organizations
(BRAIN. Broad Research in Artificial Intelligence and Neuroscience. – 2022. – Vol. 13, Issue 4. – P. 141-162, 2022) Okhrimenko, I.; Ostapovich, V.; Barko, V. V.; Barko, V. I.; Smirnova, O.; Hruzynska, I.; Marchenko, O.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-1007-9560
Метою дослідження є проведення порівняльного аналізу індивідуально-психологічних особливостей працівників правоохоронних органів, які здійснюють різні види правоохоронної діяльності.
Legal regulation of psychophysiological examination of candidates for the National Police of Ukraine
(Сучасні проблеми правового, економічного та соціального розвитку держави : тези доп. ХІ Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Вінниця, 9 груд. 2022 р.). – Вінниця, 2022. – С. 74-75, 2022) Sazanova, L. S.; Сазанова, Л. С.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-3722-2593; Kotelevets, A. V.; Котелевець, А. В.
Розглянуто питання психофізіологічного обстеження кандидатів на службу в Національну поліцію України на предмет виявлення алкогольної, наркотичної та токсичної залежності осіб, які вступають на службу на посади поліцейських підрозділів спеціальної поліції, підрозділів поліції особливого призначення, підрозділів кримінальної поліції, підрозділів оперативної служби, органів досудового розслідування, поліції охорони. Підкреслено зростаючу важливість професійного психофізіологічного відбору на службу в Національну поліцію України під час введення воєнного стану та повномасштабної війни Росії проти України, коли функціональні обов’язки поліцейских значно розширилися.
Man in the media technology industry
(Man. Society. Communication: International scientific and practical conference (Veliky Novgorod, 23-24 April 2020) / European Proceedings of Social and Behavioural Sciences. - Veliky Novgorod, 2021. - Vol. 108. - P. 618-623, 2021) Gazniuk, L.; Dyachenko, Ya.; Kovalenko, Ju.; Semenova, Yu.; Fedorenko, O. I.; Федоренко, О. І.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4948-9524
У статті показано, що сучасне медіасередовище є якісно новий етап трансформації медіасреди, оскільки відбувається не тільки інтенсифікація рівня розвитку науки і технологій, нових структур суспільного життя і способів організації виробництва, а й також формування нових форм соціальності, розуміння природи людини і його трансформація. Проаналізовано вплив медіа-технологій на соціальне середовище і показано, що розробки в області нанотехнологій, робототехніки, мемрісторной електроніки, що пронизують всі рівні живої і неживої матерії, стають глобальними загрозами. Технології NBICS задають нову стратегію розвитку цивілізації, і їх потенційні наслідки вимагають гуманітарного осмислення як перспектив, так і загроз її реалізації. Сама людина стає свідком нового еволюційного стану цивілізації і трансформується під впливом комплексу сучасних медіа-технологій. Доведено, що медіа-технології змінюють повсякденне життя людей, їх спілкування, спосіб їх безпосереднього особистого буття, а світ людини під впливом медіа-технологій, медіасоціума і медіакультури трансформується в його Медіасвіт. Розкрито соціогуманітарна функціональність цифрових медіа-мереж як цифрових посередників і охарактеризовано їх вплив на соціально-природне середовище проживання людини.
Means of police officers’ physical and psychological rehabilitation in the conditions of their service activities
(Acta Balneologica. – 2021. – Num. 4 (166), Т. LXIII. – С. 273-278, 2021) Bondarenko, V.; Okhrimenko, I.; Lyakhova, N. A.; Klymenko, I. V.; Клименко, І. В.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-3552-2277; Shvets, D. V.; Швець, Д. В.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1999-9956; Aleksandrov, Y. V.; Александров, Ю. В.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-5871-8344
Визначені негативні фактори службової діяльності працівників поліції та теоретично обґрунтувані наявні засоби фізичної та психологічної реабілітації працівників поліції в умовах їх службової діяльності. Висновки: Встановлено, що негативні фактори службової діяльності працівників поліції в сукупності призводять до стомлення, надмірної стомлюваності, призводять до погіршення фізичної працездатності, психічного стану та потребують застосування засобів фізичної та психологічної реабілітації.
Medical and psychological support to specialists under conditions of pandemic COVID-19
(Minerva Psichiatr. - 2020. - Vol. 61, № 3. - P. 109-112, 2020) Melnyk, Yu. B.; Мельник, Ю. Б.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-8527-4638; Стаднік, А. В.; Stadnik, A. V.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-1472-4224
Проблеми психологічного здоров’я різних категорій населення під час пандемії COVID-19 розкривають багато дослідників. Вони стверджують, що близько 10,8% населення зараз страждають від посттравматичних стресових розладів, спричинених пандемією COVID-19.
Mental health of children in difficult life circumstances
(Психічне здоров’я особистості у кризовому суспільстві : зб. матеріалів VІІ Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Львів, 28 жовт. 2022 р.). – Львів, 2022. – С. 123-125, 2022) Isayeva, O. V.; Ісаєва, О. В.; Horbach, N. L.; Горбач, Н. Л.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1965-902X
Доведено, що основними причинами, що провокують складні життєві обставини дітей є безвідповідальність батьків у вихованні власних дітей; алкоголізм батьків, агресивна поведінка батьків у ставлення до дітей; сімейні конфлікти та безробіття.
Model of psychological readiness of a coach to make decisions in extreme situations of professional activity
(BRAIN. Broad Research in Artificial Intelligence and Neuroscience. – 2022. – Vol. 13, Issue 1, Sup.1. – P. 247-266, 2022) Khurtenko, O.; Liebiedieva, S.; Perelygina, L.; Morhunov, O. A.; Моргунов, О. А.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2259-3620; Ovcharuk, V.; Mykhliuk, E.
Завищена самооцінка провокує встановлення цілей вище реальних можливостей, нехтування необхідною інформацією, зниження ймовірності невдачі, мінімізацію зусиль для досягнення мети, «розслаблюючий» ефект успіху та сильне емоційне переживання невдачі; потреба підтримувати рівень самооцінки призводить до охоронного ігнорування невдач, пояснення їх зовнішніх причин, що послаблює стимул до їх подолання. Різко завищена самооцінка може створити на певному етапі діяльності зону постійних невдач, зниження професійної мотивації. Наслідком низької самооцінки є пасивність, страх відповідальності, схильність ставити надто легкі завдання, недооцінка суб'єктивної ймовірності успіху, що порушує вплив невдач. Очевидно, що неадекватність самооцінки стає перешкодою для професійної адаптації. Як свідчать наші спостереження, характерно, що тренери, які не володіють достатнім рівнем компетентності в управлінні підлеглими, мають завищену самооцінку. Але й адекватна висока самооцінка, яка спонтанно формується в процесі професійної підготовки, може стати дезорганізуючим фактором, якщо її критично не перенести з навчальної діяльності в професійну. У цьому випадку входження в професійну діяльність, яка вже характеризується зниженням стійкості самооцінки, ускладнюється її сильними коливаннями. Крім того, ми виявили, що немає суттєвої кореляції між успішністю навчання та успішністю початку професійної діяльності. Завищена самооцінка молодого спеціаліста часто є перешкодою для прийняття його в колектив. Інтерференцією на цьому етапі є творчий адаптивний компонент, який переважає над конформним.
Modern technologies and the future of mental health treatment
(Психічне здоров’я особистості у кризовому суспільстві : зб. матеріалів VІІ Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Львів, 28 жовт. 2022 р.). – Львів, 2022. – С. 315-317, 2022) Sazanova, L. S.; Сазанова, Л. С.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-3722-2593
Наголошено, що технології відкрили новий рубіж у підтримці психічного здоров’я і зборі даних. Мобільні пристрої, такі як мобільні телефони, смартфони, і планшети дають громадськості, лікарям і дослідникам нові способи доступу до допомоги, моніторингу прогресу та покращення розуміння психічного благополуччя. Дослідники та інженери програмного забезпечення розробляють і тестують пристрої, які роблять майже все. Інтервенційні прилади можуть допомогти людині кинути палити, впоратися з симптомами або подолати тривогу, депресію, посттравматичний стресовий розлад або безсоння.
Neurophysiological aspects of natural science training of future psychologists in higher education institutions in Finland and Sweden
(BRAIN. Broad Research in Artificial Intelligence and Neuroscience. - 2022. - Vol. 13, Issue 1. - P. 112-131, 2022) Bilyk, V.; Girenko, S. P.; Гіренко, С. П.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-4871-5481; Dzhahupov, H. V.; Джагупов, Г. В.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4443-9114; Miloradovа, N. E.; Мілорадова, Н. Е.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0716-9736; Dotsenko, V. V.; Доценко, В. В.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-7757-2793
Актуальність дослідження природничо-наукової підготовки майбутніх психологів щодо наявності нейронаукових знань у змісті освіти полягає в тому, що нейронауки проникли в усі сфери соціонічної підготовки і є синергетичним компонентом для гуманітарних аспектів психології людини.
Neuropsychological approach in the study of linguistic phenomena in the context of the study of the conceptual sphere of people’s morality
(BRAIN. Broad Research in Artificial Intelligence and Neuroscience. – 2022. – Vol. 13, № 2. – P. 166-190, 2022) Skrypnyk, N.; Khomiak, I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8078-5703; Lebed, Iu.; Spatar, I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-7115-2739; Overchuk, O. B.; Оверчук, О. Б.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4859-0452; Golopych, I. M.; Голопич, І. М.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-1831-9752
Дослідження зосереджено на вивченні мовленнєвих феноменів, розроблених у контексті концептуальної сфери як ефективного підходу до використання нейропсихології. Нейропсихологія розглядає отримання нових знань про сприйняття людиною та переробку нової інформації як окремий психічний процес. У статті розглядається формування мовних явищ у контексті культурного розвитку людини, яка в ході еволюційно-історичного процесу витворила самобутні лінгвоетнічні мовні образи.

Переглянути

Перегляд Психологія (Рsychology) за Назва

Результатів на сторінці

Налаштування сортування