Вісник Кримінологічної Асоціації України, 2020, № 1 (22)
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/7996
Вісник Кримінологічної Асоціації України: зб. наук. пр. / Харків. нац. ун-т внутр. справ, Кримінолог. асоц. України; голов. ред. О.М. Бандурка. - Харків: ХНУВС, 2020. - № 1 (22). - 252 с. - ISSN 2304-4756.
Переглянути
Документ Внутрішні загрози економічній безпеці держави як суттєвий дестабілізуючий фактор(Вісник Кримінологічної асоціації України. – 2020. – № 1 (22). – С. 100-106, 2020) Сазонов, В. В.; Sazonov, V. V.Проаналізовано основні внутрішні загрози економічній безпеці країни. Досліджено причини їх виникнення та сутність. Запропоновано комплексне бачення кримінологічної моделі загроз економічної безпеки. Зроблено висновок про необхідність правильного визначення спрямованості внутрішніх загроз економічній безпеці країни як основи для підвищення ефективності діяльності по їх нейтралізації. The article is focused on the analysis of the main internal threats to the country’s economic security. The causes of their origin and essence have been studied. A comprehensive vision of the criminological model of threats to economic security has been suggested. It has been concluded that it is necessary to correctly determine the direction of internal threats to the country’s economic security as the basis for increasing the effectiveness of the activities to neutralize them. Проанализированы основные внутренние угрозы экономической безопасности страны. Исследованы причины их возникновения и сущность. Предложено комплексное видение криминологической модели угроз экономической безопасности. Сделан вывод о необходимости правильного определения направленности внутренних угроз экономической безопасности страны как основы для повышения эффективности деятельности по их нейтрализации.Документ Вісник Кримінологічної Асоціації України, 2020, № 1 (22)(Харківський національний університет внутрішніх справ, 2020) Харківський національний університет внутрішніх справ; Kharkiv National University of Internal Affairs; Кримінологічна асоціація України; Criminological Association of UkraineСтатті збірника висвітлюють широке коло наукових кримінологічних і кримінально-правових питань, актуальних проблем боротьби зі злочинністю, вдосконалення національного кримінального законодавства, правового регулювання, інформаційно-аналітичного й організаційно-управлінського забезпечення протидії злочинності в Україні тощо. Для науковців, правоохоронців-практиків, здобувачів, ад’юнктів, аспірантів, слухачів, курсантів та студентів, а також усіх, хто цікавиться проблемами реформування кримінальної юстиції.Документ Деякі особливості суб’єктивних ознак безгосподарського використання земель(Вісник Кримінологічної асоціації України. – 2020. – № 1 (22). – С. 64-71, 2020) Цвіркун, Н. Ю.; Tsvirkun, N. Y.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-9195-3349Розглянуто особливості суб'єктивних ознак безгосподарчого використання земель. Визначено, що більшу суспільну небезпеку представляють злочини проти довкілля, що здійснюються посадовими особами. Причиною деградації грунтів є порушення землекористувачами та відповідальними особами свого безпосереднього правового обов'язку по охороні і збереженню земель, недотримання елементарних технологічних правил роботи в полі, їх безвідповідальне ставлення до землі і низька екологічна культура. The article deals with the peculiarities of subjective features of nonagricultural land use. It has been determined that environmental crimes committed by public officials carry greater public danger. The consequences of non-agricultural land use are often the result of the abuse or neglect by officials. The cause of land degradation is the violation by land users and responsible persons of their direct legal obligation to protect land, failure to comply with basic technological rules of agricultural works, their irresponsible attitude to land and low environmental culture. Рассмотрены особенности субъективных признаков безхозяйственного использования земель. Определено, что большую общественную опасность представляют преступления против окружающей среды, совершаемые должностными лицами. Причиной деградации грунтов является нарушение землепользователями и ответственными лицами своей непосредственной правовой обязанности по охране и сохранению земель, несоблюдение элементарных технологических правил работы в поле, их безответственное отношение к земле и низкая экологическая культура.Документ Застосування примусових заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб: теоретико-прикладний аспект(Вісник Кримінологічної асоціації України. – 2020. – № 1 (22). – С. 27-34, 2020) Ященко, А. М.; Yashchenko, A. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-3956-3487; Крижановський, М. В.; Kryzhanovskyi, M. V.Розглянуто теоретико-прикладний аналіз реалізації примусових заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб в аспекті їх виконання, і на цій основі зроблені власні узагальнюючі висновки. Відзначено, що обвинувальний вирок, в якому прийнято рішення про застосування примусових заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб, є обов'язковим до виконання. У той же час порядок і умови його виконання на законодавчому рівні або не визначені взагалі, або визначені таким чином, що це створює колізію між відповідними нормативними приписами. The article is focused on theoretical and applied analysis of the implementation of coercive measures of criminal and legal nature against legal entities in terms of their implementation and the development of own general conclusions, on this basis. It is noted that the sentence, which contains a decision on the application of coercive measures of criminal and legal nature against legal entities is mandatory for execution. At the same time, the procedure and conditions for its implementation at the legislative level are either not defined at all, or defined in such a way that creates a conflict between the relevant normative regulations. Рассмотрен теоретико-прикладной анализ реализации принудительных мер уголовно-правового характера в отношении юридических лиц в аспекте их исполнения, и на этой основе сделаны собственные обобщающие выводы. Отмечено, что обвинительный приговор, в котором принято решение о применении принудительных мер уголовно-правового характера касательно юридических лиц, является обязательным к исполнению. В то же время порядок и условия его исполнения на законодательном уровне или не определены вообще, или определены таким образом, что это создает коллизию между соответствующими нормативными предписаниями.Документ Класифікація заходів протидії расовій чи національній дискримінації(Вісник Кримінологічної асоціації України. – 2020. – № 1 (22). – С. 123-130, 2020) Олішевський, О. В.; Olishevskyi, O. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-1102-0675Шляхом аналізу Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» узагальнено заходи запобігання та протидії дискримінації відповідними суб'єктами. На основі цього і результатів попередніх дослідників визначені конкретні заходи протидії дискримінації за ознаками раси або національності. Останні класифіковані з виділенням примусових заходів, переконання і створення умов протидії расової або національної дискримінації. Through the analysis of the Law of Ukraine “On the Principles of Preventing and Combating Discrimination in Ukraine”, the author has generalized the measures to prevent and combat discrimination by the relevant entities. On this basis and based on the results of previous research, the author has defined specific measures to combat discrimination according to the features of race or nationality. The latter are classified into measures of coercion, persuasion and the creation of conditions for combating racial or national discrimination. Путем анализа Закона Украины «О принципах предотвращения и противодействия дискриминации в Украине» обобщенно меры предотвращения и противодействия дискриминации соответствующими субъектами. На основе этого и результатов предыдущих исследователей определены конкретные меры противодействия дискриминации по признакам расы или национальности. Последние классифицированы с выделением мер принуждения, убеждения и создания условий противодействия расовой или национальной дискриминации.Документ Кримінальна відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності: сучасний стан і напрями вдосконалення(Вісник Кримінологічної асоціації України. – 2020. – № 1 (22). – С. 82-91, 2020) Васильєв, А. А.; Vasiliev, A. A.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-9480-7814Визначено сутність норми про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об'єктів власності, проаналізовано законодавчі ініціативи щодо зміни і доповнення її положень. Запропоновано напрями вдосконалення теоретичної конструкції окремих елементів складу завідомо неправдивого повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об'єктів власності. The essence of the norm on criminal liability for fraudulent representation about a threat to public security, destruction or damage to property has been determined; legislative initiatives to amend and supplement its provisions have been analyzed. The directions for improving theoretical construction of certain elements of the corpus delicti of wrongful communication about a threat to public security, destruction or damage to property have been suggested. Определена сущность нормы об уголовной ответственности за заведомо ложное сообщение об угрозе безопасности граждан, уничтожения или повреждения объектов собственности, проанализированы законодательные инициативы по изменению и дополнению ее положений. Предложены направления совершенствования теоретической конструкции отдельных элементов состава заведомо ложного сообщения об угрозе безопасности граждан, уничтожения или повреждения объектов собственности.Документ Кримінологічний аналіз стану погроз та насильства щодо суддів в Україні(Вісник Кримінологічної асоціації України. – 2020. – № 1 (22). – С. 215-223, 2020) Мар'єнко, Л. М.; Marienko, L. M.Описано сучасний стан загроз і насильства по відношенню до суддів в Україні на підставі базових кримінологічних показників рівня, динаміки, структури та ключових ознак особистості злочинця. Виявлено, що абсолютна більшість з тих, хто скоїв злочини, передбачені статтею 377 КК України, - працездатні, безробітні, які не перебувають у шлюбі, раніше судимі чоловіки. Як правило, цей злочин скоюється у вигляді усних погроз позбавлення життя або розправи до постановлення судового рішення і безпосередньо в приміщенні суду. Більшість потерпілих - жінки-судді, які здійснюють правосуддя в кримінальному процесі.Документ Окремі питання кваліфікації незаконного проведення аборту(Вісник Кримінологічної асоціації України. – 2020. – № 1 (22). – С. 57-63, 2020) Черевко, К. О.; Cherevko, K. O.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-3384-8388У статті розглянуто окремі питання кваліфікації незаконного проведення абортів, таких як тривалий розлад здоров'я, безплідність або смерть потерпілої. розмежовані склади злочинів, передбачених ст. 134 КК України, ст. 121 КК України та ст. 122 КК України. Висунуто пропозиції додати в ст. 134 КК Україна такі кваліфікуючі ознаки, як повторність і корисливий мотив. The article addresses the specific issues of qualifying illegal abortions, such as prolonged health disorders, infertility or the death of a victim. The author has carried out differentiation of the corpus delicti under the Art. 134 of the Criminal Code of Ukraine from the Art. 121 of the Criminal Code of Ukraine and the Art. 122 of the Criminal Code of Ukraine. The author has offered to add the Art. 134 of the Criminal Code of Ukraine with such qualifying features as repetition and lucrative motive. В статье рассматриваются отдельные вопросы квалификации незаконного проведения абортов, таких как длительное расстройство здоровья, бесплодие или смерть потерпевшей. Разграничены составы преступлений, предусмотренных ст. 134 УК Украины, ст. 121 УК Украины и ст. 122 УК Украины. Выдвинуты предложения добавить в ст. 134 УК Украины такие квалифицирующие признаки, как повторность и корыстный мотив.Документ Окремі питання кримінально-правового захисту прав і свобод неповнолітніх(Вісник Кримінологічної асоціації України. – 2020. – № 1 (22). – С. 192-196, 2020) Шевелев, К. Є.; Shevelev, K. Ye.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-3501-5021; Авдєєв, О. О.; Avdeiev, O. O.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4203-8165Стаття присвячена окремим практичним аспектам кваліфікації кримінальних злочинів проти прав неповнолітніх. Наведено скорочений аналіз основних дефініцій і нормативно-правових актів, що визначають ознаки складів злочинів даної категорії (а саме, ст. ст. 166, 167 Кримінального кодексу України). Зроблено висновки про ефективність кримінально-правового захисту порушених прав неповнолітніх шляхом притягнення винних осіб до відповідальності.Документ Особа злочинця у кримінологічній теорії України(Вісник Кримінологічної асоціації України. – 2020. – № 1 (22). – С. 152-159, 2020) Денисов, С. Ф.; Denysov, S. F.Проаналізовано сучасні підходи до визначення поняття особистості злочинця. Виявлено характерні ознаки розуміння поняття особистості в педагогіці, психології та соціології, а також зі суміжними з кримінології кримінальним, кримінально-виконавчим і кримінально- процесуальним правом. На основі кримінологічних досліджень запропоновано узагальнене визначення «особистість злочинця». Визначено структуру особистості злочинця. Зазначено, що ознаки, що характеризують особу злочинця, перебувають у взаємозв'язку і взаємозалежності.Документ Поняття та природа кримінологічного законодавства: мережевий підхід(Вісник Кримінологічної асоціації України. – 2020. – № 1 (22). – С. 234-245, 2020) Шабельніков, С. К.; Shabelnikov, S. K.Досліджено природу кримінологічного законодавства. Під ним запропоновано розуміти міжгалузеву мережу нормативно-правових актів та їх положень, що регулюють суспільні відносини у сфері протидії злочинності шляхом визначення стратегії, окремих напрямків, рівнів, шляхів і способів, а також суб'єктів впливу на детермінаційний комплекс злочинності і фонових для неї явищ.Документ Проблеми призначення покарання щодо неповнолітніх(Вісник Кримінологічної асоціації України. – 2020. – № 1 (22). – С. 176-182, 2020) Казначеєва, Д. В.; Kaznacheieva, D. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-7596-294XАналіз кримінального законодавства свідчить, що перелік покарань, що застосовуються до неповнолітніх, у порівнянні з особами, які досягли повноліття, істотно обмежений. Акцентовано увагу на негативну тенденцію, згідно з якою позбавлення волі на певний строк призначається судами в кілька разів більше, ніж інші види покарань. Вікові особливості неповнолітніх і специфіка злочинів, які вони здійснюють, свідчать про необхідність реформування системи покарань щодо неповнолітніх та посилення виховних і превентивних заходів.Документ Протидія наркозлочинності: час змінити парадигму(Вісник Кримінологічної асоціації України. – 2020. – № 1 (22). – С. 131-139, 2020) Литвинов, О. М.; Lytvynov, O. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2952-8258; Гладкова, Є. О.; Gladkova, Ye. O.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4621-1738Між наркокартелями і звичайними компаніями багато спільного - від труднощів в управлінні персоналом до ризиків, пов'язаних з діяльністю інтернет-магазинів. Але особливо важливим є те, що часто всі спроби придушити наркоторгівлю просто не працюють. Чому ж тоді влада з легкістю відмовляється від неефективних заходів з управління легальним бізнесом, але настільки інертна у протидії наркозлочинності?Документ Ратифікація Римського статуту Міжнародного кримінального суду й елементи політики у сфері протидії злочинності в Україні: проблеми гармонізації(Вісник Кримінологічної асоціації України. – 2020. – № 1 (22). – С. 16-26, 2020) Орлов, Ю. В.; Orlov, Y. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-1981-0794Охарактеризовані проблеми невизначеності, суперечливості внутрішньої політики з протидії зазіханням на національну і громадську безпеку, які створюють перешкоди для ефективної діяльності Міжнародного кримінального суду щодо окремих груп злочинів, скоєних на території України. Акцентовано увагу на співвідношеннях можливостей міжнародного кримінального переслідування і існуючих стратегій протидії зовнішньої агресії. Обґрунтовано доцільність ратифікації Римського статуту як елемента стратегії перехідного правосуддя. The article is focused on the problems of uncertainty, the inconsistency of domestic policy to counterattacks to national and public security, creating obstacles to the effective operation of the International Criminal Court in relation to certain groups of crimes committed in Ukraine. Particular attention has been paid to the correlation between the possibilities of international criminal prosecution and existing strategies to counteract to external aggression. The expediency of ratification of the Rome Statute as an element of the transitional justice strategy has been substantiated. Охарактеризованы проблемы неопределенности, противоречивости внутренней политики по противодействию посягательствам на национальную и общественную безопасность, создающие препятствия для эффективной деятельности Международного уголовного суда в отношении отдельных групп преступлений, совершенных на территории Украины. Акцентировано внимание на соотношениях возможностей международного уголовного преследования и существующих стратегий противодействия внешней агрессии. Обоснована целесообразность ратификации Римского устава как элемента стратегии переходного правосудия.Документ Ресентимент: шлях від жертовності до злочинності(Вісник Кримінологічної асоціації України. – 2020. – № 1 (22). – С. 140-151, 2020) Орлов, Ю. В.; Orlov, Y. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-1981-0794У статті описані теоретичні передумови дослідження ресентимента. Виявлено та характеризована його природа як елемента політики ідентичності та антропологічної константи, особливою формою реалізації потреби в приналежності. Ресентимент визначений як соціально-психологічний феномен, що полягає в генерації, підтримці наративів і дискурсу ідентичності в цілому або частково сфальсифікованих умовах протистояння загрозам існування групи, що супроводжується агресивними практиками опозиційно-консолідуючого значення. Встановлено, що механізм його відтворення може бути описаний схемою фрустрированої агресії. The author of the article has described theoretical conditions of the study ofresentment. Its nature has revealed and characterized as an element of the identity policy and anthropological constant, special form of realizing the need for belonging. Resentment has been defined as a socio-psychological phenomenon consisting in the generation, maintenance of narratives and the discourse of identity in fully or partially falsified conditions of confronting threats to the existence of a group, accompanied by aggressive practices of opposition-consolidating significance. It has been established that the mechanism of its reproduction can be described by a scheme of frustrated aggression. В статье описаны теоретические предпосылки исследования ресентимента. Выявлена и характеризована его природа как элемента политики идентичности и антропологической константы, особенной формой реализации потребности в принадлежности. Ресентимент определён как социально-психологический феномен, заключающийся в генерации, поддержании нарративов и дискурса идентичности в полностью или частично сфальсифицированных условиях противостояния угрозам существования группы, сопровождающийся агрессивными практиками оппозиционно-консолидирующего значения. Установлено, что механизм его воспроизводства может быть описан схемой фрустрированной агрессии.Документ Системний аналіз кримінальної відповідальності за злочини проти статевої свободи та недоторканості особи, вчинені неповнолітніми(Вісник Кримінологічної асоціації України. – 2020. – № 1 (22). – С. 35-47, 2020) Юртаєва, К. В.; Yurtayeva, K. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-6096-2020Здійснено системний аналіз кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти статевої свободи та недоторканості особистості в контексті змін, внесених до розділу IV Особливої частини КК України в 2017-2019 роках. Визначено ряд недоліків діючих норм КК України. Надано пропозиції щодо усунення визначених у статті правових колізій і вдосконалення норм КК України. The author of the article has carried out the systematic analysis of criminal liability for crimes against sexual freedom and person’s integrity within the context of amendments made in 2017-2019 to the Section IV of the Special Part of the Criminal Code of Ukraine. The author has defined a number of shortcomings of the current norms of the Criminal Code of Ukraine. The author of the article has provided the following propositions for solving identified legal conflicts and enhancing the norms of the Criminal Code of Ukraine. Осуществлен системный анализ уголовной ответственности за совершение преступлений против половой свободы и неприкосновенности личности в контексте изменений, внесенных в раздел IV Особенной части УК Украины в 2017–2019 годах. Определен ряд недостатков действующих норм УК Украины. Даны предложения по устранению определенных в статье правовых коллизий и совершенствованию норм УК Украины.Документ "Службова особа" як суб'єкт корупційних злочинів: становлення поняття у КК України, види та проблемні питання(Вісник Кримінологічної асоціації України. – 2020. – № 1 (22). – С. 48-56, 2020) Фоменко, М. В.; Fomenko, M. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-6606-5769Розглянуто питання про становлення в чинному кримінальному законі такого спеціального суб'єкта злочину, як «службова особа». Досліджено зміст поняття «службова особа», виділені його специфічні ознаки. На підставі існуючих наукових поглядів як в кримінально-правовій доктрині, так і в суміжних галузях права проаналізовано питання про співвідношення термінів «службова особа» і "посадова особа". Встановлено, що відмінності між цими термінами вбачаються в самій природі владних повноважень. The issue of establishing such a special subject of an offence as an “official” in the current Criminal law of Ukraine has been studied in the article. The content of the concept of an “official” has been researched; its specific features have been outlined. Based on existing scientific views both in criminal law doctrine and related branches of law, the author has analyzed the issue of correlation of the concepts of “officials” and “public servants”. It has been established that differences between these two concepts lay in the very nature of authoritative powers. Рассмотрен вопрос о становлении в действующем уголовном законе такого специального субъекта преступления, как «служебное лицо». Исследовано содержание понятия «служебное лицо», выделены его специфические признаки. На основании существующих научных взглядов как в уголовно-правовой доктрине, так и в смежных отраслях права проанализирован вопрос о соотношении терминов «служебное лицо» и «должностное лицо». Установлено, что отличия между этими терминами усматриваются в самой природе властных полномочий.Документ Соціокультурні процеси та їх місце у кримінологічному дискурсі(Вісник Кримінологічної асоціації України. – 2020. – № 1 (22). – С. 92-99, 2020) Бандурка, О. М.; Bandurka, O. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0240-5517; Литвинов, О. М.; Lytvynov, O. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2952-8258Соціокультурні процеси сьогодення настільки динамічні, що їх констатація, а тим більше детальний розгляд, вимагають вироблення нових поглядів на вивчення деяких аспектів традиційних кримінологічних проблем. Через складність і неоднозначність сучасної соціокультурної ситуації таких проекцій має бути багато, щоб поетапно розглянути її суттєві сторони і різноманітність прояву. The current socio-cultural processes are so dynamic that their statement, and even more detailed consideration, require the development of new views on the study of some aspects of traditional criminological problems. Due to the complexity and ambiguity of the modern socio-cultural situation, there should be many such perspectives in order to gradually consider its essential aspects and the variety of manifestation. Социокультурные процессы сегодняшнего дня настолько динамичны, что их констатация, а тем более детальное рассмотрение, требуют выработки новых взглядов на изучение некоторых аспектов традиционных криминологических проблем. Через сложность и неоднозначность современной социокультурной ситуации таких проекций должно быть много, чтобы поэтапно рассмотреть ее существенные стороны и разнообразие проявления.Документ Феномен злочинності в оборонно-промисловому комплексі України(Вісник Кримінологічної асоціації України. – 2020. – № 1 (22). – С. 224-233, 2020) Кожушко, С. О.; Kozhushko, S. O.У статті досліджена природа злочинності в сфері оборонно-промислового комплексу України. Встановлено, описаний її міжгалузевий характер, пояснено ознаки стійкості, інстітуціоналізірованності. Визначено функціональна структура цієї злочинності, в якій виділені системно-корупційні, ситуаційно-корупційні, службово-нігілістичні і неспецифічно-галузеві кримінальні практики. Акцентовано увагу на особливу небезпеку злочинної розвідувально-підривної діяльності, спрямованої через обструкцію оборонно-промислового комплексу на послаблення обороноздатності країни.Документ Феномен кримінального радикалізму: деконструкція і кримінологічний аналіз(Вісник Кримінологічної асоціації України. – 2020. – № 1 (22). – С. 107-115, 2020) Маслова, Н. Г.; Maslova, N. H.Стаття присвячена деконструкції і криминологическому аналізу кримінального радикалізму. Останній визначено як соціокультурний феномен, що полягає в особливому, інтегративно-опозиційному поєднанні наративів, дискурсу, символіки і злочинної агресивно-насильницької практики, спрямованої на докорінне перетворення соціальної дійсності. Встановлено, що кримінальний радикалізм є породженням і фактором соціального неадеквату, супроводжується відтворенням мови ненависті, дезорганізаційній символіки ідентичності.