Наукові публікації (Scientific publications). УДК 8

Постійне посилання колекціїhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/4753

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 144

Creation of a gender-sensitive environment among future law enforcement officers in linguistic classes
(Правова наука і державотворення в Україні в контексті інтеграційних процесів: матеріали ХІV Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Суми, 19-20 трав. 2023 р.). – Суми, 2023. – С. 147-149, 2023) Dovhopolova, H. H.; Довгополова, Г. Г.; Г.Г. Довгополова
Вивчення, роз’яснення правил формування та активного використання гендерно маркованої лексики на заняттях з лінгвістики у вищих навчальних закладах сприятиме формуванню гендерно чутливого середовища як в окремих навчальних закладах, так і толерантного ставлення до неї в суспільстві.
Discourse of disease in Lesia Ukrainka’s epistolary
(Amazonia Investiga. – 2023. – Vol. 12, Issue 67. – P. 305-316, 2023) Horbolis, L.; Kobylko, N. A.; Кобилко, Н. А.; Rudenko, S.; Veretiuk, T.; Antonovych, S.
У статті на основі листів Лесі Українки 1883–1913 років до рідних, приятелів, знайомих, митців, громадських діячів досліджено особливості переживання письменницею багатолітньої хвороби, вплив недуги на ритм, спосіб життя і творчість. З’ясовано, що внутрішня картина хвороби відображена в листах за допомогою корпусу різноманітних переживань, відчуттів, емоцій авторки. Як засвідчує епістолярій, хворобу Леся Українка розуміла як ярмо, неволю, що заважає бути ініціативною, брати активну участь у культурно-мистецькій, видавничій, перекладацькій діяльності. Водночас хвороба формує дисциплінованість, цілеспрямованість письменниці, яка потужно працює над своїм освітньо-інтелектуальним рівнем, пізнаючи таким чином свої можливості, окреслюючи перспективи творчості. У статті зауважено особливості протікання хвороби, зміни в самопочутті авторки, закцентовано на творчості як активному протистоянні хворобі, способі досягти самоповаги. Культура праці й відпочинку, увага до хворого тіла, сумлінність у виконанні медичних процедур тощо сприяли створенню прийнятних умов для творчої праці, що в житті письменниці виконувала терапевтичну функцію.
Features of Modern Ukrainian Military Prose (on the example of Bohdan Zholdak’s film story “Ukry” and Yevhen Polozhii’s novel “Ilovaisk”)
(Amazonia Investiga. – 2022. – Vol. 11, Issue 53 (May). – P. 92-100, 2022) Kobylko, N. A.; Кобилко, Н. А.; Honcharuk, O. M.; Гончарук, О. М.; Horbolis, L.; Antonovych, S.; Олег Гончарук
Мета статті – дослідження художніх особливостей воєнної прози «Укри» Богдана Жолдака та «Іловайськ» Євгена Положія. Методологічна основа дослідження має комплексний характер і базується, у першу чергу, на інструментарії традиційного літературознавства (порівняльно-типологічному, порівняльно-історичному й конкретно- текстуальному видах літературознавчого аналізу) з використанням елементів мотивного аналізу. У статті досліджено воєнну прозу як феномен сучасної української літератури; жанрову різноманітність творів, присвячених реаліям АТО та війні на Донбасі; основні проблеми, які порушують письменники. Визначено, що в кіноповісті «Укри» Богдана Жолдака показано «благородного, активного, сильного героя, що відстоює свободу, справедливість та загальнолюдські ідеали». Розглянуто жолданівський стиль (бурлескно-постмодерний) зображення персонажів: з їхніми позитивними й негативними сторонами, правдивою мовою та емоції. Проаналізовано роман «Іловайськ» Євгена Положія, в основу якого лягли спогади бійців, що пережили «Іловайський котел». Визначено, що письменник звертається до традиційного сюжету та змалювання героїв, використовуючи риси екзистенціалізму та натуралізму, часто вдається до контрасту як у відтворенні картин фронтового й мирного Донбасу, так і ідейних переконань старшого й молодшого поколінь. Доведено, що у творах сучасної української літератури відбувається глибоке переосмислення війни, яка несе потенційну загрозу не лише окремій країні та її жителям, а людству взагалі. Автори утверджують ідею миру як найвищої людської цінності.
Hating as a communicative strategy of provocation in internet communication
(Philological sciences and translation studies: European potential : The International scientific conference (Poland, Wloclawek, September 6–7, 2023). - Riga : Baltija Publishing, 2023. - P. 173-176, 2023) Yelnikova, N. I.; Єльнікова, Н. І.
Підкреслено, що в інтернет-просторі існують користувачі, основним завданням комунікаційної діяльності яких є провокації й образи щодо інших учасників віртуальної інтеракції. Хейтинг є явищем мультимодальним, що реалізується через комунікативну стратегію провокації. Вивчення лінгвістами реальних прикладів мови хейтерів уможливить виявлення емотивних маркерів і коментарів користувачів ненависного характеру, що суттєво зменшить хвилю негативної інформації у віртуальному просторі.
Interpretation potential of mass media metaphor
(Amazonia Investiga. – 2021. – Vol. 10, Issue 42(June). – P. 56-68, 2021) Ilchenko, O.; Ільченко, О.; Tkach, P.; Ткач, П.; Sinna, L.; Kadaner, O.; Overchuk, O. B.; Оверчук, О. Б.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4859-0452
Проаналізовано інтерпретаційні можливості метафори масмедіа. Визначено семантичні сфери, які породжують метафору в сучасному мовленні українських масмедіа. Продемонстровано механізм творення метафори: компоненти нового змісту, компоненти метафоричного значення, структуру метафоричного перенесення. Розглянуто проблеми, пов’язані із трактуванням метафор. Когнітивний процес створення досліджуваних одиниць представляє типи метафоричного перенесення. Відзначено, що метафора покликана спростити процес сприйняття складного нового матеріалу. У 2000–2020 рр. новою хвилею метафоричної продуктивності відзначено терміни природничих наук. Досліджено метафори політичного й економічного дискурсів масмедіа із урахуванням семантичного, когнітивно-прагматичного підходів. Виявлено головні тенденції розвитку сучасного мовлення українських масмедіа й визначено інтерпретаційний оцінний потенціал медійної метафори.
Language adaptation of legislation
(Правова наука і державотворення в Україні в контексті інтеграційних процесів: матеріали ХV Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Суми, 24 трав. 2024 р.). – Суми: СФ ХНУВС, 2024. – С. 258-260, 2024) Kalchenko, T. M.; Кальченко, Т. М.; Kulyk, V. V.; Кулик, В. В.
Наголошено, що мовна адаптація є ключовим процесом для забезпечення зрозумілості, доступності та ефективності правових норм для всіх членів суспільства. Включає переклад закону, коригування термінології та консультації з експертами.
Legal English as a language of intercultural communication
(Правова наука і державотворення в Україні в контексті інтеграційних процесів: матеріали ХV Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Суми, 24 трав. 2024 р.). – Суми: СФ ХНУВС, 2024. – С. 261-262, 2024) Samoilova, Yu. I.; Самойлова, Ю. І.; Юлія Самойлова
Юридична англійська виступає як важливий інструмент для сприяння міжкультурній комунікації в юридичній сфері. Надаючи стандартизовану рамку для вираження юридичних концепцій, вона дозволяє юридичним професіоналам подолати мовні та культурні бар'єри та здійснювати значущий діалог між культурами. У світі, де глобалізація набуває все більшого значення, роль юридичної англійської у сприянні ефективної комунікації та підтримці правосуддя не може бути недооцінена. Але використання юридичної англійської в міжкультурній комунікації має свої виклики. Різниця в правових системах, культурних нормах та мовних відтінках може перешкоджати ефективній комунікації і призводити до непорозумінь. Тому юридичні професіонали повинні бути уважними до цих факторів і використовувати стратегії, такі як техніка простої мови та культурна чутливість, для подолання мовних та культурних розбіжностей.
Linguistic features of professional written english-language communication of future lawyers
(Правова наука і державотворення в Україні в контексті інтеграційних процесів: матеріали ХІV Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Суми, 19-20 трав. 2023 р.). – Суми, 2023. – С. 150-151, 2023) Samoilova, Yu. I.; Самойлова, Ю. І.; Юлія Самойлова
Сучасні тенденції навчання іноземної мови вимагають розвиток у здобувачів вищої освіти письмових мовленнєвих вмінь, які розглядаються у їх природному професійному контексті. Майбутні юристи повинні володіти знаннями великого обʼєму юридичної термінології, словникового запасу, граматичних структур і правил англійського синтаксису та широкого діапазону мовних форм, необхідних для продукування різноманітних текстів професійного спрямування, які характеризуються низкою особливостей лексичного та граматичного характеру. Соціокультурна та прагматична компетенції, які вкрай важливі для професійно спрямованої письмової комунікативної компетенції майбутніх юристів, передбачають застосування міжкультурного розуміння у процесі безпосереднього письмового спілкування у професійному середовищі; розуміння різних корпоративних культур у конкретних професійних контекстах.
Linguistic Means of Expressing the Category of Temporality in Modern Political Discourse
(World Journal of English Language. - 2023. - Vol. 13, No. 4. - P. 23-28, 2023) Marieiev, D.; Chornyi, I. V.; Чорний, І. В.; Balaban, O.; Kobets, Ju.; Berezovska-Chmil, O.; Shchur, N.
Розглянуто питання вивчення феномену тимчасовість у політичному дискурсі як двоєдиної об’єктивно-суб’єктивної категорії пізнання світу та політичного життя в часі, а також мовні засоби його вираження. Стаття спрямована на теоретичне та прикладне дослідження мовних засобів вираження категорії тимчасовості в сучасному політичному дискурсі. Доведено необхідність модернізації лінгвістичних прийомів вираження темпоральності в політичному дискурсі під вимоги та виклики сучасності.
New trends in foreign linguistic competence in higher educational establishments
(Global science: prospects and innovations: Proceedings of the 1st International scientific and practical conferencee (Liverpool, United Kingdom, September 7-9, 2023). - P. 196-200, 2023) Sazanova, L. S.; Сазанова, Л. С.; Lisovol, V. S.; Лісовол, В. С.
Стаття присвячена зростанню ролі викладання іноземної мови мови у ВНЗ. Важливим завданням є підготовка конкурентоспроможних професіоналів і компетентних спеціалістів, які володіють однією чи кількома іноземними мовами. Виявлено тісний зв'язок і взаємодію лінгвістичної та міжкультурної компетенцій. Наголошується, що здатність і бажання студента спілкуватися іноземною мовою – це лінгвістична компетенція, яка базується на комплексі іншомовних граматичних, лексичних, орфографічних та мовленнєвих знань, умінь і навичок володіння мовними засобами комунікативної взаємодії.
Postmodern tendencies in the russian poetry of the “Silver Age”
(Postmodern Openings. - 2021. - Vol. 12, № 4. - P. 124-140, 2021) Chornyi, I. V.; Чорний, І. В.; ORCID: https://orcid.org/0000-0001-6079-1746; Pertseva, V. А.; Перцева, В. А.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-5203-761X; Chorna, V.; Чорна, В.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-7288-9043; Horlova, О.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-7702-3222; Shtepenko, O.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-193-5383; Lipisivitskyi, M.; ORCID: https://orcid.org/0000-0001-6189-8174
У статті вперше аналізуються окремі аспекти російської поезії «Срібного століття» з метою виявлення рудиментів чи рис, притаманних постмодерністській творчій парадигмі.
Problems in foreign language teaching at non-linguistic school of higher learning and ways of their solution
(Актуальные научные исследования в современном мире. – 2018. – Вып. 10 (42), ч. 5. – С. 17-19, 2018) Sazanova, L. S.; Rusanova, L. I.; Сазанова, Л. С.; Русанова, Л. І.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-3722-2593; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-6239-2028
У статті визначено декілька проблем навчання іноземної мови у немовних вищих навчальних закладах, виявлені фактори, що впливають на процес навчання, і пропонуються шляхи їх вирішення.
The methods of lexical and lexico-grammatical transformations in the field of military translation
(Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Філологія. - 2021. - Вип. 47, т. 3. - С. 106-109, 2021) Denysiuk, Yu. I.; Денисюк, Ю. І.; Samoilova, Yu. I.; Самойлова, Ю. І.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-9578-0350
Досліджено лексичні особливості перекладу певних військових термінів, що стосуються зброї та тактики, відповідно до національних стандартів іменування Збройних Сил і мовної підтримки. Розглянуто особливості декількох методів перекладу військової термінології: транскодування як перекладацький метод, за якого за допомогою звуків і букв мови перекладу передаються звуки та букви, що складають лексеми вихідної мови; метод кальки як відтворення комбінаторного складу слова чи словосполучення, у якому складові частини слова (морфема) або словосполучення (лексема) перекладаються відповідними елементами мови перекладу. Відзначно практичну цінність дослідження, оскільки була зроблена спроба проаналізувати український переклад англійської військової лексики, та може бути практичною та теоретичною основою для подальших наукових досліджень у військовій галузі, а також сприяти стандартизації вдосконалення сучасного англо-українського військового словника.
Training of law enforcement officers: foreign language and peculiarities of its improvement
(Правова наука і державотворення в Україні в контексті інтеграційних процесів: матеріали ХІV Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Суми, 19-20 трав. 2023 р.). – Суми, 2023. – С. 152-154, 2023) Stativka, O. O.; Статівка, О. О.; Bilousov, A. V.; Білоусов, А. В.; Олена Статівка
У сучасних умовах інтеграції України у світовий та європейський освітній простір, розширення НАТО та поширення його програм на десятки країн світу питання іноземної мовної підготовки майбутніх правоохоронців набуває особливого значення. Сформована іншомовна професійна компетентність дозволяє майбутньому правоохоронцю успішно брати участь у процесі міжособистісного та міжмовного спілкування. Крім того, вільне володіння іноземною мовою гарантує вміння встановлювати та підтримувати ділові, професійні та культурні контакти, сприяє підвищенню загального культурно-професійного рівня особистості курсанта, професійної та соціальної мобільності.
Англіцизми в сучасній українській мові
(Вісник науки та освіти. - 2024. - № 7(25). - С. 499-509, 2024) Чорний, І. В.; Chornyi, I. V.; Чорна, В. Л.; Chorna, V. L.
Стаття присвячена дослідженню впливу англійських запозичень на українську мову в умовах глобалізації та технологічного розвитку. Актуальність статті обумовлена інтенсивними глобалізаційними процесами, що сприяють активному проникненню англійської мови в усі сфери життя українського суспільства. Стаття має на меті не тільки описати поточний стан використання англіцизмів в українській мові, але й надати рекомендації щодо їхнього оптимального вживання. Це сприятиме підвищенню мовної культури та підтримці мовної політики, орієнтованої на збереження та розвиток української мови в умовах сучасних викликів. Враховуючи ці чинники, стаття є важливим внеском у дослідження мовних змін та адаптації української мови до сучасних реалій. Вона буде корисною для лінгвістів, освітян, журналістів, державних службовців та всіх, хто зацікавлений у підтримці та розвитку української мови. У роботі проаналізовано причини активного проникнення англіцизмів у різні сфери життя українців, такі як бізнес, технології, медіа, культура і повсякденне спілкування. Зокрема, розглянуто лексичні прогалини, які заповнюються англіцизмами, та запропоновано можливі українські відповідники для деяких популярних термінів. Особливу увагу приділено питанням збереження мовної ідентичності та раціонального використання англіцизмів. Запропоновано низку рекомендацій для оптимального вживання англійських запозичень у різних сферах комунікації, що включають розвиток українських аналогів, освітні програми, медійну політику та підтримку державних ініціатив. Стаття підкреслює важливість балансу між збагаченням мови новими термінами та збереженням її самобутності, сприяючи гармонійному розвитку української мови в умовах сучасних викликів і можливостей.
Античный миф в структуре романа Г. Л. Олди "Бык из машины"
(Virtus: Scientific Journal. – 2018. – № 22, Part 1 (March). – Р. 204-207, 2018) Черный, И. В.; Chornyi, I. V.; Чорний, І. В.; ORCID: https://orcid.org/0000-0001-6079-1746
Стаття присвячена творчості сучасних харківських письменників-фантастів Дмитра Громова і Олега Ладиженського, що працюють під псевдонімом Г. Л. Олді. Розглядається їх роман «Бик з машини», написаний у жанрі фантастичного детективу. Проаналізовано роль античного міфу в структурі твору, зроблені спостереження над його жанровою природою. Роман вписаний до міфологічного циклу Г. Л. Олді.
Бар’єри у професійному спілкуванні поліцейських
(Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених, курсантів та студентів : тези доп. Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Вінниця, 21 черв. 2024 р.). – Харків : ХНУВС, 2024. – С. 645-646, 2024) Колесник, Н. М.; Kolesnyk, N. M.; Голопич, І. М.; Holopych, I. M.
Зазначено, що поліцейські під час професійного спілкування з колегами й різними верствами населення можуть стикатися з чинниками, які заважають ефективній комунікації. Тому працівники правоохоронних органів повинні надавати мові й стилю спілкування особливого значення, вивчати функції та різні його аспекти, щоб підвищувати рівень комунікативної компетентності, який сприятиме результативному виконанню службових обов’язків.
Блогосфера як новий вид медійного дискурсу
(Сучасні проблеми правового, економічного та соціального розвитку держави : тези доп. ХІ Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Вінниця, 9 груд. 2022 р.). – Вінниця, 2022. – С. 235-237, 2022) Перцева, В. А.; Pertseva, V. A.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-5203-761X; Слободянюк, А. О.; Slobodianiuk, A. O.
Наголошено,що усі блоги мають певні стійкі й змінні характеристики, оскільки існують у часі. Будь-який блог має особистісний характер, йому притаманна соціальність, оскільки він єднає дві специфічні спільноти: письменників і читачів, які, своєю чергою, утворюють полілогічне комунікативне середовище. Сукупність усіх блогів називають блогосферою. Виокремлено особливості блогосфери як медійного засобу нового типу.
Ватсон у ролі Холмса в ретродетективах Кшиштофа Бохуса з циклу «Вахмістр»
(Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Сер.: Філологія. Журналістика. – 2022. – Т. 33 (72), № 1, ч. 3. - С. 6-11, 2022) Чорний, І. В.; Chornyi, I. V.; ORCID: https://orcid.org/0000-0001-6079-1746; Чорна, В. Л.; Chorna, V. L.
Досліджено творчість сучасного польського письменника Кшиштофа Бохуса. Розглянуто романи «Вахмістр» (2020) та «Вахмістр. Кінець гри» (2021), що складають мініцикл історичних детективів, які є приквелом до тетралогії письменника про радника Кристіана Абеля, у якому показано історію знайомства героя зі своїм вірним помічником вахмістром Густавом Кукулкою. Романіст використовує аналогічні художні прийоми, що й у попередніх ретродетективах. Події відбуваються у великому місті (Данцигу/Гданську), колізія романів базується на якійсь таємниці, що має подвійне дно (містичне і реалістичне), і, нарешті, рушійною силою сюжету є кохання героя до прекрасної жінки. Основною відмінністю дилогії від тетралогії є те, що на місці сищика (Абеля/Холмса) опиняється його вірний помічник (Кукулка/Ватсон), який розкриває кримінальні злочини не зовсім законними методами. Відтак дещо змінюються і акценти в базовій для архітектоніки романів тріаді. Скупішими стають описи місцевого колориту з огляду на недостатню освіченість головного героя. Поетизація старовини зустрічається лише в тих розділах, де йдеться про Абеля, який милується пам’ятками Данцига. Містико-релігійне забарвлення злочинів не вводить Кукулку в оману й герой майже одразу знаходить раціональне пояснення того, що відбувається. Жінка, в яку закоханий герой, не є фатальною красунею, яка пов’язана зі злочинами і згубно впливає на сищика, а навпаки слугує для нього рятівницею, допомагаючи зберегти людяність. Кукулка, пройшовши складну школу життя від звичайного підлітка-злодюжки до обпаленого війною воїна і підофіцера поліції і виробивши свій власний кодекс честі, стає втіленням мрії читача й самого автора про надгероя, який змагається зі злом, не зважаючи на загальноприйняті правила та заборони.
Вербальна агресія в інформаційному просторі
(Правова наука і державотворення в Україні в контексті інтеграційних процесів: матеріали ХІV Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Суми, 19-20 трав. 2023 р.). – Суми, 2023. – С. 176-177, 2023) Перцева, В. А.; Pertseva, V. A.
Проблема вербальної агресії в інформаційному просторі зараз, в умовах соціальної напруженості, набуває в суспільстві особливої актуальності. Сучасна людина живе в умовах постійного мовного впливу та й сама вона завжди є його суб'єктом. Отже, переважно через мовне середовище та за допомогою мови відбувається інформаційнопсихологічний вплив як на окрему людину, так і суспільство загалом.