Право і безпека, 2014, № 2 (53)
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/579
Право і Безпека: наук. журн. / Харк. нац. ун-т внутрішніх справ; голов. ред. О. М. Головко. – Харків: 2014. - № 2 (53). - 1__ с. - ISSN 1727-1584.
Переглянути
Документ Адміністративні процедури виконання судового рішення в адміністративному судочинстві: питання сьогодення(Право і безпека. – 2014. - № 2 (53). – С. 75-80, 2014) Шатрава, С. О.; Shatrava, S. O.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-7072-961XВиокремлено адміністративні процедури виконання судового рішення в адміністративному судочинстві, спрямовані на захист прав, свобод, законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Надано власне розуміння терміна «виконання судових рішень в адміністративному судочинстві» та виокремлено особливості зазначених процедур. Доведено, що із запровадженням адміністративного судочинства судова практика виявила недостатність положень Закону України «Про виконавче провадження» для ефективного виконання судових рішень в адміністративних справах, оскільки виконання судових рішень адміністративних судів вимагає вироблення спеціальних процедур у виконавчому провадженні. Наголошено, що механізм виконання судових рішень в адміністративних справах потребує ґрунтовної розробки та відповідного законодавчого врегулювання.Документ Дозвільні правовідносини в Україні: стан і перспективи розвитку(Право і безпека. - 2014. - № 2 (53). - С. 25-30, 2014) Джафарова, О. В.; Dzhafarova, O. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4201-0218Здійснено аналіз юридичної думки щодо розуміння адміністративно-правових відносин з метою окреслення визначення дозвільних відносин. Під останніми визначено суспільні відносини, які урегульовані нормами адміністративного права управлінського або публічно-сервісного характеру, з приводу реалізації та захисту суб’єктивних прав та виконання обов’язків, спрямованих на забезпечення безпеки життя, здоров’я і майна громадян, природного навколишнього середовища, суспільства та держави в цілому. Доведено, що дозвільні відносини з приводу отримання дозвільних послуг є публічно-сервісними, а відносини між державою та суб’єктом надання дозвільних послуг з приводу організації та контролю за такою діяльністю є за своєю природою управлінськими.Документ Контроль органів виконавчої влади за діяльністю правоохоронних органів в Україні(Право і безпека. – 2014. – № 2 (53). – С. 53-56, 2014) Музичук, О. М.; Muzychuk, O. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-8367-2504Сформульовано поняття та визначено особливості контролю органів виконавчої влади за діяльністю правоохоронних органів в Україні. Зроблено висновок, що особливість контролю органів виконавчої влади за діяльністю правоохоронних органів в Україні полягає у тому, що правоохоронні органи, які, крім органів прокуратури, є органами виконавчої влади, одночасно можуть бути його суб’єктами та об’єктами, оскільки наділені повноваженнями взаємного контролю один щодо одного. Контроль органів виконавчої влади за діяльністю правоохоронних органів в Україні запропоновано визначити як комплексний, найбільш оперативний та об’ємний за предметом підвид державного контролю, здійснюваний урядом, центральними і місцевими органами виконавчої влади та спрямований на перевірку дотримання (виконання) правоохоронними органами законодавства з питань, що належать до їх компетенції.Документ Наукові засади формування стратегій інтеграції політичної системи та системи протидії злочинності(Право і безпека. – 2014. – № 2 (53). – С. 124-130, 2014) Орлов, Ю. В.; Orlov, Y. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-1981-0794Досліджено наукові проблеми формування стратегій інтеграції політичної системи та протидії злочинності. Обґрунтовано гносеологічну автономність зазначених стратегій. Визначено наукові засади функціональної синхронізації цих систем як умови їх інтеграції. Проаналізовано політичні фактори формування стратегій інтеграції протидії злочинності та політичної системи європейсько-континентального типу. Надано узагальнену змістовну характеристику інтеграційним заходам політико-кримінологічного спрямування.Документ Правові засади діяльності служби судових розпорядників(Право і безпека. – 2014. – № 2 (53). – С. 57-61, 2014) Пчелін, В. Б.; Pchelin, V. B.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-9540-9084Визначено правові засади діяльності служби судових розпорядників. Зазначено, що належне визначення правових засад діяльності служби судових розпорядників виступає важливою умовою підтримки додержання виконання встановлених під час здійснення судового процесу правил, а також забезпечення виконання рішень головуючого в судовому засіданні. Вказано проблеми визначення правових засад діяльності служби судових розпорядників.Документ Принципи судочинства як найважливіші засади ефективної організації судової влади в Україні та країнах СНД(Право і безпека. – 2014. – № 2 (53). – С. 10-13, 2014) Пєнцов, М. В.; Pientsov, M. V.Наведено основні принципи судової влади, керівні засади, що стосуються завдань, засобів та способів здійснення судочинства. За результатами порівняльного аналізу зроблено висновок, що принципи правосуддя в країнах СНД є тотожними та націленими на максимальне забезпечення дотримання прав людини і громадянина та інтересів держави.Документ Проблеми судово-психологічної експертизи дорожньо-транспортних пригод(Право і безпека. – 2014. – № 2 (53). – С. 208-211, 2014) Землянська, О. В.; Zemlianska, O. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-6547-2621Визначено випадки, за яких призначається експертне обстеження стосовно водіїв автомобілів у разі виникнення сумніву у слідчого або в суді в психологічних можливостях людини, які забезпечують виконання нею функцій керування автомобілем, в ситуації з дорожньо- транспортною пригодою. Названо основні завдання, які вирішуються під час проведення таких експертиз: 1) дослідження психофізіологічного стану водія (водіїв) з метою встановлення можливості своєчасної оцінки водієм небезпечної ситуації; 2) дослідження психофізіологічного стану й дій пішохода (якщо був потерпілий); 3) дослідження індивідуально- психологічних особливостей особистості водія (пішохода).Документ Трудовий договір та інші підстави виникнення трудових правовідносин(Право і безпека. – 2014. – № 2 (53). – С. 162-166, 2014) Бабенко, А. О.; Babenko, A. O.Наведено точки зору вчених щодо правової природи трудового договору. Відзначено, що призначенням трудового договору є встановлення умов праці конкретного працівника. Обґрунтовано, що трудовий договір не є джерелом трудового права, оскільки не містить норм права у власному значенні останньої дефініції. Досліджено історію впровадження та розвитку інституту трудового договору у національному законодавстві. Висловлено позицію, щодо побудови переважної більшості відносин у сфері застосування громадянами здатності до праці.Документ Феномен проституції в ракурсі психологічних концепцій(Право і безпека. – 2014. – № 2 (53). – С. 202-207, 2014) Євдокімова, О. О.; Yevdokimova, O. O.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4211-7277; Бондаренко, Л. О.; Bondarenko, L. O.Розглянуто психологічні аспекти такого соціального явища, як проституція. Проаналізовано причини проституції та численні психологічні концепції її походження: − теорію девіантності; − соціально-психологічну теорію; − радянську точку зор; − кримінально-антропологічну школу Ч. Ломброзо, Г. Ферреро та інших; − погляди З. Фрейда на природу проституції; − теорії ментальних захворювань; − теорії проміскуїтету – гедонізму та сексуальних аддиктивних почуттів; − теорії гіперсексуальності; − теорію інтересу як психологічної підстави входження в проституцію; − теорію американського дослідника В. Томаса; − теорії економічних чинників входження у проституцію.Документ Функціональний аналіз запобігання злочинам(Право і безпека. – 2014. – № 2 (53). – С. 106-110, 2014) Литвинов, О. М.; Lytvynov, O. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2952-8258Здійснено функціональний аналіз запобігання різним видам злочинів, досліджено структуру запобіжного процесу в усіх його формах, встановлено залежність елементів системи запобігання, розглянуто об’єкти та суб’єкти профілактичного процесу. Запропоновано конкретні напрямки і форми оптимізації функціональних зв’язків через комплексне вирішення питань забезпечення режиму законності у запобіжній діяльності, створення ефективної моделі функціонування механізму та його апробації на практиці, вдосконалення організаційно- штатних структур суб’єктів протидії злочинності.Документ Що стоїть за ефектом Флінна?(Право і безпека. – 2014. – № 2 (53). – С. 211-215, 2014) Шахова, О. Г.; Shakhova, O. H.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-7860-6972Протягом останнього століття зафіксовано поступове підвищення показників коефіцієнта інтелекту (IQ) як в окремих країнах, так і в світі в цілому. Ця тенденція отримала назву «Ефект Флінна». На сьогодні не існує єдиної теорії для інтерпретації цього феномена. Залишається неясним: чи дійсно в людства відбувається підвищення інтелекту або просто з часом покращується виконання тестів IQ. У цій роботі перевірено версію про можливість прискорення навчання тварин (щурів лінії Вістар) уникнення аверсивного стимулу в процесі тривалого експерименту. Встановлено, що тварини, що навчалися в перший рік експерименту, були менш успішними за тих, яких навчали в другий рік експерименту. Обговорено можливий позитивний зв’язок швидкості навчання з кількістю осіб, що вже опанували цей навик.Документ Інформаційна складова державного суверенітету(Право і безпека. – 2014. – № 2 (53). – С. 110-114, 2014) Марков, В. В.; Markov, V. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2024-657X; Гордієнко, Є. Г.; Hordiienko, Ye. H.Проаналізовано інформаційний суверенітет як складову частину суверенітету держави. Визначено, що в умовах збройних протистоянь забезпечення національної інформаційної безпеки, безперечно, стає одним із найважливіших напрямів реалізації національних інтересів, а інформація – реальним стратегічним ресурсом. Установлено, що зміни в соціально- політичному розвитку суспільства, які відбуваються в епоху формування інформаційного суспільства, спричинили появу в науковому обігу і відображення в нормативних актах нової складової державного суверенітету – суверенітету інформаційного. Сформульовано основні напрямки досліджень відносин у сфері інформаційного суверенітету. Обґрунтовано доцільність уведення поняття «інформаційний суверенітет» в науковий обіг і запропоновано авторське визначення цього поняття. Запропоновано основні напрями вдосконалення нормативно-правової основи інформаційного суверенітету, сформульовано пропозиції щодо внесення змін і доповнень до чинного законодавства у сфері державного суверенітету.