Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ, 2022, Том 99, № 4

Постійне посилання колекціїhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/15995

Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ: зб. наук. пр. / Харків. нац. ун-т внутр. справ; голов. ред. Л. В. Могілевський. - Харків: ХНУВС, 2022. - № 4 (99). - 238 с. - ISSN 2617-278X (Online).

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 18 з 18

Актуальні проблеми регулювання обліку трудової діяльності працівника
(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2022. – № 4 (99). – С. 121-129, 2022) Чорноус, О. В.; Chornous, O. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1475-7990
Висвітлено окремі положення національного законодавства у сфері трудових відносин. Розглянуто основні аспекти впровадження електронної форми фіксації страхового стажу працівника. Проаналізовано Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі» та інше актуальне законодавство з означеної проблематики. Увагу дослідження спрямовано на врегулювання теоретичних і практичних проблемних аспектів реформування інституту трудових книжок в умовах воєнного стану.
До питання про розвиток кримінологічної науки в Україні
(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2022. – № 4 (99). – С. 225-233, 2022) Шевчук, Т. А.; Shevchuk, T. A.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0162-7011
Розглянуто основні напрями розвитку кримінологічної науки: розширення її предметного компонента; інтенсифікацію розвитку окремих кримінологічних підгалузей (теорій); посилення наукового потенціалу; розширення сфери практичного застосування результатів кримінологічних досліджень; упорядкування кримінологічного законодавства; використання елементів і технологій штучного інтелекту у протидії злочинності. Акцентовано увагу на важливій ролі кримінологічної науки у вивченні кримінально протиправної поведінки людей та розробці заходів протидії злочинності в умовах кризового стану суспільного розвитку. Підсумовано необхідність проведення подальших комплексних досліджень щодо визначення соціальної ролі, функцій і напрямів розвитку сучасної кримінології.
Значення та поняття публічної безпеки і порядку
(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2022. – № 4 (99). – С. 191-197, 2022) Тихонова, Д. С.; Tihonova, D. S.; ORCID: https://orcid.org/0000-0001-8191-2084
Надано аналіз правової категорії «публічна безпека та порядок», розглянуто наукові дослідження на цю тему. Порівняно поняття «публічна безпека та порядок» із спорідненим поняттям «громадська безпека і порядок», проаналізовано їх за допомогою тлумачного словника української мови. Конкретизовано погляд на визначення поняття «публічна безпека та порядок» у контексті діяльності Національної поліції України, обґрунтовано думки щодо їх ототожнення.
Напрями гармонізації основних засад вітчизняної адміністративно-правової науки з євроінтеграційними вимогами
(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2022. – № 4 (99). – С. 138-144, 2022) Кириченко, О. Ю.; Kyrychenko, O. Yu.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-6085-6175
Сформульовано та охарактеризовано сутність дефініції «євроінтеграція», окреслено основні юридичні засади та вимоги, що висуваються членами Європейського Союзу до законодавства країн – кандидатів на вступ до вказаного політичного об’єднання. Розроблено та систематизовано напрями і вектори адаптації та гармонізації основних положень вітчизняного адміністративного права із вказаними євроінтеграційними вимогами. Наголошено, що без запровадження євроінтеграційних механізмів у систему публічного адміністрування України неможливо забезпечити якісне реформування вказаної сфери, а також належну реалізацію подальших демократичних процесів у суспільному житті держави.
Особа злочинця як елемент криміналістичної характеристики заподіяння необережного тяжкого або середньої тяжкості тілесного ушкодження
(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2022. – № 4 (99). – С. 292-301, 2022) Пензєва, К. М.; Penzieva, К. М.; Катерина Пензєва
Визначено і розкрито характерні ознаки особи злочинця як елемента криміналістичної характеристики заподіяння необережного тяжкого або середньої тяжкості тілесного ушкодження. Проаналізовано криміналістично значущі ознаки, притаманні особі злочинця: демографічні, соціальні, психологічний та фізичний стан, моральні та психічні якості, зв’язки з потерпілим, схильність до вчинення злочинів.
Особливості детермінації кримінального радикалізму серед засуджених до позбавлення волі
(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2022. – № 4 (99). – С. 198-211, 2022) Данильченко, П. Ю.; Danylchenko, P. Yu.
Досліджено особливості детермінації кримінального радикалізму серед засуджених. Встановлено й обґрунтовано зв’язок цього кримінального феномена із групами чинників культурно-психологічного та організаційно-управлінського характеру. Охарактеризовано негативний вплив елементів кримінальної субкультури, факторів призонізації, деперсоналізації особистостей засуджених, професійної деформації персоналу установ виконання покарань, низької якості соціальнопсихологічної роботи із засудженими, недоліків у кадровій політиці, недостатної ефективності управління у сфері розміщення засуджених, формалізму та низької якості діагностики й розподілу засуджених під час їх надходження до виправних колоній, помилок під час комплектування груп засуджених.
Особливості початку досудового розслідування домашнього насильства (ст. 126-1 КК України)
(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2022. – № 4 (99). – С. 234-249, 2022) Абламський, С. Є.; Ablamskyi, S. Ye.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4716-3985; Лук’яненко, Ю. В.; Lukianenko, Yu. V.
Досліджено законодавство щодо протидії та запобігання домашньому насильству. Проаналізовано судову практику у справах про домашнє насильство (ст. 126-1 КК України). Визначено особливості початку досудового розслідування кримінальних правопорушень про домашнє насильство (ст. 126-1 КК України).
Особливості проведення негласних слідчих (розшукових) дій під час досудового розслідування кримінальних проступків
(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2022. – №4 (99). – С. 272-282, 2022) Конюшенко, Я. Ю.; Koniushenko, Ya. Yu.; Абламська, В. В.; Ablamska, V. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-2415-7235
Зазначено, що завдання кримінального провадження знаходять свій вияв як у захисті прав і свобод людини, так і притягненні винних осіб до кримінальної відповідальності. Остатнє досягається шляхом збирання доказів під час розслідування кримінальних проступків, одним зі способів якого є проведення негласних слідчих (розшукових) дій, які мають свої особливості. Означене стосується обмеження кола проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Визначено й охарактеризовано особливості проведення негласних слідчих (розшукових) дій під час розслідування кримінальних проступків, на основі чого виокремлено проблемні нормативні аспекти та запропоновано шляхи їх усунення.
Правовий статус національних меншин на території України у ХІХ ст.
(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2022. – № 4 (99). – С. 49-57, 2022) Іванов, С. Ю.; Ivanov, S. Yu.; Іванов Станіслав Юрійович
Досліджено визначальні особливості правового статусу національних меншин на території України у ХІХ ст. Проаналізовано низку правових актів, що впливали на окремі аспекти життя і діяльність національних меншин та визначено правове становище окремих національних груп на конкретно визначеній території їхнього перебування. На прикладі ґрунтовного аналізу наукової літератури та відповідних законодавчих актів сформульовано власну наукову позицію щодо проблеми, яка досліджується.
Правові засади забезпечення публічної безпеки і порядку на регіональному рівні та місце серед них адміністративно-правових норм
(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2022. – № 4 (99). – С. 130-137, 2022) Герасимчук, Р. В.; Herasymchuk, R. V.
Акцентовано увагу на тому, що система правових засад забезпечення публічної безпеки та порядку на регіональному рівні складається з великої кількості нормативно-правових актів різної юридичної сили, проаналізовано їх. Окреслено місце норм адміністративного права в системі відповідних засад. Констатовано, що забезпечення публічної безпеки та порядку на регіональному рівні в Україні ґрунтується на великій та розгалуженій системі правових норм різної галузевої належності. Аргументовано, що в системі відповідних джерел ключове місце належить нормам адміністративної галузі права.
Проблемні питання збирання доказів у кримінальному провадженні стороною захисту
(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2022. – № 4 (99). – С. 283-291, 2022) Нечаєва, І. О.; Nechaieva, I. O.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-8354-7594
Досліджено генезис механізму збирання доказів у кримінальному провадженні, законодавче закріплення в нормах міжнародного законодавства, адаптацію до Конституції України, національного процесу законодавства щодо забезпечення і реалізації права на професійну правничу допомогу в кримінальному процесі України, а також стан процесуального механізму збирання доказів стороною захисту. На ретроспективному рівні досліджено наявні проблемні питання процесуального механізму збирання та отримання доказів стороною захисту на стадії досудового розслідування. За результатами дослідження напрацьовано та запропоновано низку пропозицій і рекомендацій щодо вдосконалення теоретичних і прикладних питань із зазначеного напряму.
Свобода та обов’язковість виконання договору в цивільному праві України
(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2022. – № 4 (99). – С. 69-80, 2022) Жорнокуй, Ю. М.; Zhornokui, Yu. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-9669-6062
Проаналізовано законодавство України, а також доктринальні підходи та судову практику щодо розуміння свободи й обов’язковості виконання договору в цивільному праві України. Наголошено, що законодавство багато в чому створює ситуацію для обмеження дії принципу свободи договору. При цьому ні законодавство, ні правозастосовна практика не містять жодних застережень, які б дозволили змінити відповідний стан справ на користь засад диспозитивності регулювання приватноправових відносин. Зауважено, що принцип свободи договору в межах цивільно-правових відносин не має абсолютного характеру. Акцентовано увагу на тому, що законодавство, крім обов’язковості виконання договору, передбачає також випадки звільнення сторін договору від виконання своїх обов’язків (від обов’язковості договору).
Суб’єкти доказування у кримінальних провадженнях про злочини у сфері економіки
(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2022. – № 4 (99). – С. 302-310, 2022) Репчонок, А. Ю.; Repchonok, A. Yu.
Здійснено аналіз наукових підходів і положень кримінального процесуального законодавства щодо визначення сутності, ознак і структури доказування у кримінальних провадженнях, зокрема про злочини у сфері економіки. Аргументовано, що одним із найважливіших елементів у структурі доказування є суб’єкти. Обґрунтовано, що специфіка злочинів у сфері економіки впливає не тільки на зміст предмета доказування, джерела доказів і способи доказування, а й на суб’єктів, які уповноважені його здійснювати. Зазначено, що суб’єктів доказування у кримінальних провадженнях про злочини у сфері економіки варто систематизувати за певними критеріями з урахуванням як кримінальних процесуальних, так і криміналістичних особливостей указаної категорії кримінальних правопорушень і діяльності з їх виявлення, досудового розслідування та судового провадження. Запропоновано як критерії систематизації суб’єктів доказування в зазначених кримінальних провадженнях виокремити: стадії кримінального провадження; підслідність досудового розслідування злочинів у сфері економіки; безпосередність здійснення доказування. Здійснено систематизацію суб’єктів доказування у кримінальних провадженнях про злочини у сфері економіки.
Сутність договору про поділ спадщини та його місце в системі цивільно-правових договорів
(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2022. – № 4 (99). – С. 81-92, 2022) Кухарєв, О. Є.; Kukharev, O. Y.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2086-9179
Розкрито сутність договору про поділ спадщини через сукупність його визначальних ознак: 1) укладається після спливу строку для прийняття спадщини, але до видачі спадкоємцям свідоцтва про право на спадщину; 2) сторонами виступають спадкоємці, які прийняли спадщину у спосіб та строки, визначені цивільним законодавством; 3) має значно менше, допоміжне значення порівняно з цивільно-правовим договором, оскільки породжує правові наслідки в сукупності з іншими юридичними фактами; 4) за наявності насцитуруса договір може бути укладений лише після народження дитини; 5) поділ спадщини здійснюється з урахуванням переважного права окремих спадкоємців на виділ їм спадкового майна в натурі. Обґрунтовано, що договір про поділ спадщини належить до групи договорів у сфері спадкового права, а його предметом виступає спадщина як об’єкт цивільних прав. Правовстановлюючим документом на спадкове майно є не договір про поділ спадщини, а свідоцтво про право на спадщину, що видається нотаріусом на виконання цього договору. Наголошено на можливості укладення договору про поділ спадщини незалежно від виду спадкування – за заповітом або законом.
Сучасні тренди та концептуальні підходи до розуміння сутності поняття «національна безпека»
(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2022. – № 4 (99). – С. 34-48, 2022) Загуменна, Ю. О.; Zagumenna, Yu. O.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-0617-8363
Розглянуто у контексті існуючих наукових підходів сучасні тренди, що диктують смислове поняття «національна безпека». Продемонстровано тенденції розвитку вітчизняної, насамперед правової думки, яка точиться навколо поняття «національна безпека України». Акцентовано на провідній ролі юриспруденції в інтеграції наукових знань щодо проблематики національної безпеки. Визначено шляхи та перспективи вдосконалення нормативно-правового забезпечення національної безпеки в сучасних умовах розвитку Української держави.
Трагедія Південно-Західного фронту: Київська катастрофа 1941 р.
(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2022. – № 4 (99). – С. 58-68, 2022) Малютіна, О. К.; Maliutina, O. K.; Малютін, К. З.; Maliutin, K. Z.
Наголошено, що однією з найстрашніших і найважчих для розуміння сторінок історії Другої світової війни є загибель Південно-Західного фронту Червоної Армії в другій половині вересня 1941 року. Зроблено спробу з’ясувати, чому найбільше угруповання радянських військ (Південно-Західний фронт), не поступаючись групі армій «Південь» за чисельністю й маючи повну перевагу в танках, авіації та артилерії, зазнавало поразки в оборонних боях і потрапляло в оточення. Найбільшим був «котел» під Києвом. Усвідомлення причин Київської катастрофи 1941 р., їх узагальнювальна, комплексна оцінка є актуальними для сучасної історіографії.
Трансформації в організації міліції на початку 1920-х років
(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2022. – № 4 (99). – С. 21-33, 2022) Греченко, В. А.; Grechenko, V. A.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-6046-0178
Розкрито основні аспекти змін в організації міліції на початку 1920-х років. Показано основні недоліки, пов’язані зі становлення цього органу правопорядку, недостатньою кваліфікацією його працівників, відсутністю багатьох нормативно-правових документів, які повинні були регулювати його діяльність. Акцентовано увагу на тих організаційних трансформаціях, які відбулися в міліції у зв’язку з адміністративно-територіальною реформою в республіці, яка відбулася в 1923 р. Розширення округів і районів, що призвело до відповідного розширення і посилення місцевих управлінь міліції, мало значне позитивне значення.
Цивільно-правовий договір як документ
(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2022. – № 4 (99). – С. 212-224, 2022) Чалий, Ю. І.; Chaliy, Y. I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-3641-0760
Визначено на підставі аналізу норм чинного законодавства України, практики їх застосування, положень цивілістичної доктрини та документознавства, загальні ознаки цивільно-правових договорів як документів. Встановлено, що договір відповідає загальним ознакам документів як таких, але вирізняється специфічним призначенням: фіксує своєю формою юридичний факт у вигляді дво- чи багатостороннього правочину. Розглянуто лише основні властивості договору-документа, тобто ті, які мають найвагоміше значення для регулювання договірних відносин.