Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ, 2024, Том 105, № 2, Ч. 1

Постійне посилання колекціїhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/21701

Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ: зб. наук. пр. / Харків. нац. ун-т внутр. справ; голов. ред. Л. В. Могілевський. - Харків: ХНУВС, 2024. - № 2 (105), ч. 1. - 284 с. - ISSN 2617-278X (Online).

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 18 з 18

Електронний договір про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій
(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2024. – № 2 (105), ч. 1. - С. 42-51, 2024) Кройтор, В. А.; Kroitor, V. A.
У статті з’ясовано особливості електронного договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій. Внаслідок реформування української медицини відбулася цифровізація сфери охорони здоров’я, у результаті чого частина медичних відносин реалізується в інформаційно-комунікаційних системах. Наголошено, що окремі електронні правочини можуть вважатися правомірними, якщо укладаються у спеціалізованій інформаційно-комунікаційній системі. Якщо вони укладаються поза визначеною законодавцем цифровою системою, то вони можуть вважатися такими, що укладені з порушенням форми.
Правовий режим частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю
(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2024. – № 2 (105), ч. 1. - С. 52-61, 2024) Севостьянова, М. І.; Sevostianova, M. I.
У статті звернено увагу на потребу економічного та юридичного аналізу значень частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю. Доведено, що правову природу частки доцільно характеризувати через правову природу правомочностей учасника товариства; такі правомочності становлять єдиний і неподільний комплекс корпоративних прав, які визнаються окремою категорією прав разом із зобов’язальними і речовими; правова природа корпоративних прав має комплексний характер, який насамперед полягає в поєднанні засад абсолютності та відносності; визначення частки лише через комплекс прав учасника не є обґрунтованим, оскільки права учасника нерозривно пов’язані з його обов’язками; частка як об’єкт цивільних прав є іншим майном, а не майновими правами.
Особливості нормативної визначеності заохочувальних кримінально-правових санкцій за вчинення кримінальних проступків та шляхи вдосконалення їх застосування
(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2024. – № 2 (105), ч. 1. - С. 103-114, 2024) Кобзіна, А. С.; Kobzina, A. S.
Розглянуто заохочувальні санкції в контексті їх застосування при вчиненні особою кримінальних проступків. Зроблено акцент саме на санкціях Особливої частини Кримінального кодексу України, що є заохочувальними та можуть застосовуватися за вчинення кримінальних проступків, а також проаналізовано їх нормативне визначення та наявні проблеми застосування. Надано обґрунтовані пропозиції щодо вдосконалення нормативної визначеності заохочувальних кримінально-правових санкцій Особливої частини Кримінального кодексу України.
Кримінальна відповідальність за вчинення воєнно-насильницьких злочинів: аналіз складів протиправних посягань
(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2024. – № 2 (105), ч. 1. - С. 115-124, 2024) Сокуренко, В.В.; Sokurenko, V.V.; Vitalii Sokurenko
Обґрунтовано необхідність кримінально-правового аналізу воєнно-насильницької злочинності з огляду на тривалий збройний конфлікт на території України, анексію частини її територій та відкриті заклики російської влади до знищення української нації, розпалювання ненависті до всього, що ідентифікує Україну як суверенну незалежну державу. Запропоновано класифікацію воєнно-насильницьких злочинів у контексті збройного конфлікту в Україні залежно від категорії потерпілих. Проаналізовано й уточнено існуючі підходи щодо тлумачення в процесі правозастосовної діяльності окремих ознак об’єктивної та суб’єктивної сторін складів відповідних воєнно-насильницьких злочинів та надано рекомендації, спрямовані на формування єдиної правозастосовної практики щодо їх кримінально-правової кваліфікації.
Діяльність міліції в Україні щодо забезпечення безпеки дорожнього руху в 1950-х роках
(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2024. – № 2 (105), ч. 1. - С. 11-22, 2024) Греченко, В. А.; Grechenko, V. A; Субота, С. І.; Subota, S. I.
Досліджено основні напрями діяльності міліції щодо забезпечення безпеки дорожнього руху в Україні в 1950-ті роки. Висвітлено основні аспекти правового регулювання дорожнього руху у вказаний період. Виявлено стан та причини аварійності автомобільного й інших видів транспорту в цей період. Проаналізовано заходи, що вживалися органами міліції щодо поліпшення ситуації з безпекою дорожнього руху в республіці в 1950-ті роки.
Легісакційний процес як форма судочинства в римському праві
(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2024. – № 2 (105), ч. 1. - С. 34-41, 2024) Слинько, Д. В.; Slynko, D. V.; Калєніченко, Л. І.; Kalienichenko, L. I.; Дмитро Слинько
Наукове дослідження присвячено розгляду легісакційого процесу як формі судочинства у праві Стародавнього Риму. Досліджено процесуальні норми в римському праві та форми їх втілення, охарактеризовано легісакційний процес першої половини періоду існування республіки, розглянуто його характерні риси, проаналізовано різновиди та стадії легісакційного процесу. Велике значення легісакційної форми для подальшого розвитку юридичного процесу зумовлене тим, що в легісакційній формі відбувся розподіл на вчинення позову, яке передбачало його формальне визнання з боку органів судочинства, та на власне судочинство, котре не мало до певного періоду жодної регламентації. Розглянуто своєрідність римського судочинства, зроблено висновок, що легісакційний процес був доволі складною процедурою, яка за своїм змістом схожа на звичай.
Вплив психологічних особливостей особистості на тактику проведення судово-психіатричної експертизи
(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2024. – № 2 (105), ч. 1. - С. 167-179, 2024) Макарова, О. П.; Makarova, O. P.; Olena Makarova
Проаналізовано вплив психологічних особливостей особистості обвинуваченого на тактику проведення судово-психіатричної експертизи. Досліджено конкретні аспекти особистісного складу особистості, що можуть впливати на результати експертизи та як це враховується під час її проведення. Зроблено акцент на взаємодії психологічних чинників із правовими процесами та можливості їх урахування для забезпечення об’єктивності й точності судових вироків. Проаналізовано практичні аспекти роботи експертів у сфері судової психіатрії та надано рекомендації щодо оптимізації процесу проведення експертизи з урахуванням психологічних особливостей особистості обвинуваченого.
Удосконалення концептуальних засад діяльності Міністерства внутрішніх справ України як суб’єкта формування й розвитку внутрішнього безпекового середовища держави
(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2024. – № 2 (105), ч. 1. - С. 218-228, 2024) Бугайчук, К. Л.; Buhaichuk, K. L.; Костянтин Бугайчук
Досліджено нову методику оцінки безпекового середовища на основі індикаторів, що були розроблені та затверджені Міністерством внутрішніх справ України. Проведений SWOT-аналіз сучасного стану системи Міністерства внутрішніх справ України, на підставі якого були визначені її сильні та слабкі сторони, а також зовнішні можливості для розвитку та загрози, які їх супроводжують. На підставі проведеного наукового аналізу наявних безпекових загроз, з урахуванням останніх змін у чинному законодавстві України вироблено ключові напрями вдосконалення концептуальних засад діяльності Міністерства внутрішніх справ України як суб’єкта формування й розвитку внутрішнього безпекового середовища держави.
Характеристика повноважень територіальних управлінь Державного бюро розслідувань
(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2024. – № 2 (105), ч. 1. - С. 84-92, 2024) Богданов, Р. І.; Bohdanov, R. I.
Проаналізовано наукові погляди вчених щодо розуміння поняття «повноваження територіальних управлінь Державного бюро розслідувань». Спираючись на проведений аналіз, зроблено висновок, що повноваженнями є законодавчо встановлений обсяг прав та обов’язків, який дозволяє повною мірою та максимально ефективно реалізувати завдання і функції територіальних управлінь Державного бюро розслідувань. Зазначено, що відповідні повноваження найбільш доцільно поділити на дві групи: 1) за суб’єктом, якому повноваження належать; 2) за спрямованістю.
Утворення та становлення міліції: історико-правовий аналіз
(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2024. – № 2 (105), ч. 1. - С. 23-33, 2024) Малютіна, О. К.; Maliutina, O. K.; Клименко, М. Д.; Klymenko, M. D.
Досліджено історичні аспекти становлення та розвитку міліції в Україні, особливу увагу приділено її ролі під час революційних подій і громадянської війни. Проаналізовано стан правопорядку на українських землях наприкінці ХІХ – початку ХХ ст., ключові правові аспекти утворення, становлення та функціонування міліції, надано наукову оцінку її діяльності в умовах складних революційних викликів. Розглянуто історичні чинники, що сприяли становленню сучасної поліції, а також висвітлено їх трансформації в часі та вплив на забезпечення публічної безпеки й порядку в суспільстві. Подано аналіз фактичного матеріалу, що сприяє кращому розумінню сутності та ролі поліції в українському суспільстві, виробленню ефективних стратегій її подальшої еволюції з урахуванням історичного досвіду та викликів сьогодення.
Кореляція термінів «громадський порядок» і «публічний порядок», «громадська безпека» та «публічна безпека»
(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2024. – № 2 (105), ч. 1. - С. 93-102, 2024) Чишко, К. О.; Chyshko, K. O.; Чишко Катерина Олександрівна
Запропоновано авторський підхід щодо розуміння термінів «громадський порядок» і «публічний порядок», «громадська безпека» та «публічна безпека», а також визначення їх співвідношення за змістовим обсягом, яке не вносить дисбаланс у чинне законодавство, а за умови використання такого підходу стає можливим подальше узгодження норм міжнародних і національних правових актів; нівелюється дискусія щодо завдань поліції, адже, забезпечуючи публічний порядок і безпеку, вона здійснює набагато ширшу діяльність із виявлення, попередження та припинення адміністративних правопорушень, що є одним із напрямів роботи поліцейських згідно зі ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», а також доведено, що вказані терміни можуть співіснувати за умови обрання правильного підходу щодо їх розуміння.
Реорганізація юридичної особи: сутність і розуміння форми її прояву (створення чи припинення)
(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2024. – № 2 (105), ч. 1. - С. 62-73, 2024) Ступак, Т. С.; Stupak, T. S.
Проведено аналіз правової доктрини та чинного законодавства, котрий дозволив дійти висновку, що реорганізація є особливим механізмом трансформації юридичної особи, який проявляється у складному юридичному складі, спрямованому на досягнення позитивного економічного ефекту або приведення у відповідність до чинного законодавства, результатом якого є припинення та/або утворення нової юридичної особи (юридичних осіб) з переходом до неї (до них) майна (або його частини) юридичної особи, яка реорганізується, в порядку правонаступництва. Виголошено думку про помилковість однозначного твердження, що реорганізація є формою або створення, або припинення юридичної особи. Такий висновок зроблено виходячи з того, що чинне законодавство закріплює щодо окремих видів реорганізації різні знаменники – припинення/створення, проте відповідне правове явище варто досліджувати комплексно (у цілому). У такому разі один зріз такої правової конструкції свідчитиме про створення, а інший – про припинення юридичної особи, що має прояв у межах реорганізаційної процедури однією організації.
Біологічні зразки для експертизи: поняття, умови, тактика відбирання
(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2024. – № 2 (105), ч. 1. - С. 189-203, 2024) Щербаковський, М. Г.; Shcherbakovskyi, M. H.; Проценко, А. М.; Protsenko, A. M.; Волкова, А. Е.; Volkova, A. E.; Михайло Щербаковський
Доведено, що біологічними зразками для експертизи є частини (тканини), виділення та відбитки рельєфу шкіри тіла людини. Визначено обов’язкових і факультативних учасників, умови та загальний алгоритм тактики добровільного та примусового відбирання біологічних зразків для експертизи на стадії досудового розслідування, який включає підготовчий, робочий та заключний етапи проведення процесуальної дії.
Упровадження та оптимізація інтелектуальних поліцейських систем на основі штучного інтелекту
(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2024. – № 2 (105), ч. 1. - С. 240-248, 2024) Жадан, Д. О.; Zhadan, D. O.; Мордвинцев, М. В.; Mordvyntsev, M. V.; Пашнєв, Д. В.; Pashniev, D. V.; Хлестков, О. В.; Khlestkov, O. V.; Дмитро Пашнєв; Мордвинцев Микола Володимирович
Досліджено сучасні рішення у сфері ідентифікації людей за обличчям за допомогою програм з інтегрованим у них штучним інтелектом, їх особливості та певні можливості використання в роботі Національної поліції України. Запропоновано кроки, що окреслюють послідовність дій для проведення об’єктивної ідентифікації людей за обличчям та забезпечення високої якості розпізнавання облич і необхідні для забезпечення відкритості, прозорості та найкращого результату застосування програм, здатних ідентифікувати людей за обличчям. Акцентовано увагу на необхідності подальшої роботи з удосконалення законодавства України, що регулює питання захисту персональних даних та приватності громадян України, зокрема зображення обличчя людини, отриманого за допомогою камер відеоспостереження.
Батьківський кіднепінг як форма зловживання батьківськими правами
(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2024. – № 2 (105), ч. 1. - С. 74-83, 2024) Юшкевич, О. Г.; Yushkevych, O. H.; Бурдін, М. Ю.; Burdin, M. Yu.; Mykhailo Burdin; Юшкевич Олена Геннадіївна
У статті досліджено таке правове явище, як батьківський кіднепінг, та запропоновано його авторське визначення. Наведено статистичні дані Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини за 2022–2023 роки щодо кількості звернень батьків за самовільну зміну місця проживання дитини одним із батьків. Проаналізовано законодавче регулювання цього правового явища та особливості притягнення батьків до відповідальності за таку форму зловживання батьківськими правами в Україні. Розглянуто правові позиції українських судів у справах батьківського кіднепінгу. Сформульовано пропозиції щодо попередження, протидії та притягнення до юридичної відповідальності за вчинення батьківського кіднепінгу.
Досвід зарубіжних країн у забезпеченні процесуальних гарантій прав учасників кримінального провадження
(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2024. – № 2 (105), ч. 1. - С. 204-217, 2024) Піддубна, А. В.; Piddubna, A. V.; Аліна Піддубна
Досліджено досвід зарубіжних країн щодо захисту прав учасників кримінального судочинства та визначено перспективні напрями удосконалення національного кримінального процесуального законодавства. Розроблено пропозиції щодо вдосконалення законодавства в частині гарантування прав, свобод і законних інтересів учасників кримінального провадження відповідно до міжнародних стандартів.
Теоретичні підходи до вдосконалення термінологічного апарату психодіагностичних досліджень у системі Міністерства внутрішніх справ України
(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2024. – № 2 (105), ч. 1. - С. 249-263, 2024) Барко, В. І.; Barko, V. I.; Барко, В. В.; Barko, V. V.; Євдокімова, О. О.; Yevdokimova, O. O.; Olena Yevdokimova
У статті здійснено комплексний аналіз базових понять і термінів, які застосовують у процесі психологічної діагностики персоналу Міністерства внутрішніх справ України з метою її вдосконалення. Розглянуто наукові підходи до формування термінів, понятійного апарату, за допомогою якого ця галузь психологічної науки описує свій предмет дослідження. Показано, що мова психодіагностики являє собою складну, цілісну систему, елементами якої є категорії, поняття, терміни. Сучасний стан розвитку психодіагностики, формування перспективних теорій оцінки й вимірювання індивідуальних особливостей зумовили необхідність уточнення її термінологічного апарату, багатьох понять і визначень, які часто мають суперечливий характер. З метою вдосконалення термінологічного апарату надано авторські визначення поширених дефініцій; запропоновано розрізняти поняття «якості», «риси», «особливості», «властивості», запроваджено певні уточнені терміни, а також диференційовано психодіагностичний інструментарій для дослідження конституціональних, індивідуальних та особистісних рис тощо.
Психологічні та гендерні кореляти агресивної поведінки у військовослужбовців
(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2024. – № 2 (105), ч. 1. - С. 264-277, 2024) Пономаренко, Я. С.; Ponomarenko, Ya. S.; Греса, Н. В.; Hresa, N. V.; Філоненко, В. М.; Filonenko, V. M.; Пономаренко (Посохова) Яна Сергіївна; Володимир Філоненко; Греса Наталія Володимирівна
Зазначено, що участь у конфліктах може значно впливати на прояв агресивності серед військовослужбовців, особливо серед тих, хто мав інтенсивний досвід у зонах активних бойових дій. У статті розглянуто ключові аспекти гендерної психології та вплив воєнних чинників на агресивну поведінку. Запропоновано термін «гендерно обумовлена агресивність». Вибіркою дослідження стали 89 військовослужбовців із числа комбатантів, серед яких 47 чоловіків та 42 жінки. Емпірично встановлено, що чоловіки мають вищу схильність до непрямої агресії та високий рівень недовіри, тоді як жінки виявляють меншу фізичну та вербальну агресію.