Право і безпека, 2016, № 1 (60)

Постійне посилання колекціїhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/69

Право і Безпека: наук. журн. / Харк. нац. ун-т внутрішніх справ; голов. ред. О. М. Головко. – Харків, 2016. - № 1 (60). - 172 с. - ISSN 1727-1584.

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 21

Особливості самооцінки засуджених до позбавлення волі жінок на етапі ресоціалізації
(Право і безпека. - 2016. - № 1 (60). - С. 162–166, 2016) Кожушко, А. Р.; Kozhushko, A. R.
Розкрито вплив самооцінки на готовність до ресоціалізації жінок у місцях позбавлення волі. Наведені дані свідчать про те, що засуджені жінки вирізняються менш критичним ставленням до себе, яке характеризується переважно соціально схвалюваними властивостями. На основі проведеного дослідження встановлено, що в самооцінці засуджених робиться акцент на якості, за допомогою яких відкидається схожість із шаблонним образом злочинця, поширеним у повсякденній свідомості, з частковим прийняттям «ролі й образу», що виражається у визнанні в себе деяких стереотипних злочинних рис.
Досвід використання планів поліцейської діяльності у Великобританії та перспективи його застосування в Україні
(Право і безпека. - 2016. - № 1 (60). - С. 64-69, 2016) Святокум, І. О.; Sviatokum, I. O.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4374-5494; ResearcherID: I-7047-2016
Досліджено досвід планування діяльності поліцейських підрозділів у Великобританії та можливість його застосування в Україні. Розглянуто особливості формування планів поліцейської діяльності в різних частинах Великобританії. Особливу увагу звернено на участь органів місцевого самоврядування та громадськості у формуванні планів і подальшому контролі за їх виконанням. За результатами дослідження запропоновано шляхи застосування досвіду Великобританії в Україні (складання місцевих планів поліцейської діяльності; визначення пріоритетів поліцейської діяльності; використання статистичних даних і результатів соціологічних досліджень для оцінки діяльності поліції).
Класифікація форм оцінювання ефективності діяльності органів та установ виконання покарань
(Право і безпека. - 2016. - № 1 (60). - С. 50-54, 2016) Круглова, А. Є.; Kruglova, A. Y.
Здійснено класифікацію форм оцінювання ефективності діяльності органів та установ виконання покарань за певними критеріями: об’єктом, часом, періодичністю, суб’єктним складом, формою проведення та ін., надано їх коротку характеристику, а також запропоновано на рівні окремого закону України «Про оцінювання ефективності діяльності органів та установ виконання покарань» закріпити форми проведення оцінювання, правовий механізм їх утілення, порядок і періодичність їх застосування.
Окремі питання участі у кримінальному провадженні представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження
(Право і безпека. - 2016. - № 1 (60). - С. 80-84, 2016) Абламський, С. Є.; Ablamskyi, S. Ye.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4716-3985; Юхно, О. О.; Yukhno, O. O.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-4771-0531
Досліджено положення чинного Кримінального процесуального кодексу України в частині регулювання участі представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Констатовано, що в цій частині існують законодавчі суперечності та прогалини. На цій підставі запропоновано внести відповідні законодавчі зміни і доповнення.
Територіальна єдність, цілісність і недоторканність: до питання про співвідношення понять
(Право і безпека. - 2016. - № 1 (60). - С. 29–34, 2016) Надутий, А. В.; Nadutyi, A. V.; Надутий Андрій Валерійович
Досліджено поняття та сутність територіальної цілісності. Відзначено, що це поняття зустрічається в таких аспектах: як сутнісна політико-просторова ознака суверенної території держави; як принцип міжнародного права; як принцип територіального устрою; як об’єкт національної безпеки України. Зроблено висновок, що поняття територіальної цілісності можна розглядати у вузькому й широкому сенсі. У вузькому сенсі територіальна цілісність – це характеристика території України щодо відповідності просторових параметрів (єдність, неподільність, автономність) в межах визначених кордонів. У широкому сенсі означає її недоторканність, неподільність, єдність як просторову, так і політичну в межах державних кордонів.
Розгляд судом справ про оголошення фізичної особи померлою та встановлення юридичного факту смерті
(Право і безпека. - 2016. - № 1 (60). - С. 130–135, 2016) Коваленко, О. О.; Kovalenko, O. O.
Досліджено внесені до Цивільного процесуального кодексу України зміни, які пов’язані з порядком оголошення фізичної особи померлою та встановленням юридичного факту смерті. Проаналізовано окремі положення Цивільного та Цивільного процесуального кодексів України з метою виявити суперечності, що з’явились у цивільному процесуальному законодавстві після закріплення цих змін, і надати рекомендації з удосконалення чинного матеріального й процесуального законодавства України з урахуванням міжнародного досвіду та вимог актуальності й сучасності.
Щодо рівності сторін кримінального провадження у залученні судового експерта
(Право і безпека. - 2016. - № 1 (60). - С. 108–112, 2016) Куриленко, Д. В.; Kurilenko, D. V.
Розглянуто особливості залучення експерта сторонами кримінального провадження та судом. Запропоновано способи реалізації принципу змагальності під час призначення експертизи. Відзначено, що захисник повинен фіксувати збір доказів для експертизи у протоколі, а суд за власною ініціативою має право доручати проведення експертизи експерту для встановлення обставин злочину.
Система цивільно-правових засобів захисту житлових прав
(Право і безпека. - 2016. - № 1 (60). - С. 135–140, 2016) Кройтор, В. А.; Kroytor, V. A.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1849-5721
Досліджено теоретико-правові засади побудови системи цивільно-правових засобів захисту житлових прав. Розглянуто види житлових прав, систему цивільно-правових засобів захисту житлових прав, їх співвідношення зі способами у межах судового порядку захисту цивільних прав. Визначено, що цивільно-правові засоби захисту житлових прав – це система юридичних інструментів (заяв, скарг), за допомогою яких здійснюється відновлення порушених або оспорюваних житлових прав, усунення наслідків такого порушення та визнання житлових прав. Запропоновано засади побудови самостійної системи цивільно-правових засобів захисту житлових прав.
Індивідні чинники формування соціального інтелекту
(Право і безпека. - 2016. - № 1 (60). - С. 167–171, 2016) Харченко, С. В.; Kharchenko, S. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-5149-7892
Соціальний інтелект виступає основою соціального пізнання людини. Метою роботи було узагальнення досліджень індивідних чинників, які впливають на особливості та рівень соціального інтелекту особистості. Розглянуто дослідження впливу на соціальний інтелект таких чинників, як стать і психофізіологічні властивості, особливу увагу приділено психічному здоров’ю, дефіцитарним особливостям та враженням мозку. Наведено результати досліджень автора щодо впливу на соціальний інтелект таких чинників, як стать і психофізіологічні властивості особистості.
Інститут приватних детективів за кордоном: порівняльно-правовий аналіз
(Право і безпека. - 2016. - № 1 (60). - С. 7-13, 2016) Бугайчук, К. Л.; Bugaychuk, K. L.; ResearcherID: I-5612-2016; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2429-5010
Проаналізовано особливості організації та діяльності приватних детективів у США та країнах Західної Європи. Досліджено основні права та обов’язки приватних детективів, вимоги до їх професійної підготовки, а також питання здійснення контролю за діяльністю приватних детективів. Окрему увагу приділено питанням взаємодії приватних детективів та органів поліції під час розслідування кримінальних справ та виявлення фактів вчинення кримінальних злочинів.
Протидія міліції УСРР крадіжкам коней (конокрадству) у 1920-ті роки
(Право і безпека. - 2016. - № 1 (60). - С. 20-23, 2016) Греченко, В. А.; Grechenko, V. A.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-6046-0178
Розглянуто досвід боротьби з крадіжкою коней в Україні у період нової економічної політики. Крадіжка коней була одним з поширених і тяжких злочинів, оскільки коні в той час були одними з головних засобів виробництва в сільському господарстві. Відзначено, що результативність діяльності щодо боротьби з конокрадством прямо залежала від організації роботи міліції.
Судова система на Українських землях у складі Російської імперії в 1781–1796 рр.
(Право і безпека. - 2016. - № 1 (60). - С. 24–28, 2016) Ільїн, О. В.; Ilyin, O. V.
На підставі аналізу нормативно-правових актів та історико-правової літератури різних років зроблено спробу дослідити еволюцію судоустрою на українських землях Російської імперії в кінці ХVІІІ ст.
Психологічні аспекти професійної діяльності суддів апеляційного суду
(Право і безпека. - 2016. - № 1 (60). - С. 146–151, 2016) Балабанова, Л. М.; Коваль, А. А.; Balabanova, L. M.; Koval, A. A.
Актуальність дослідження діяльності суддів з точки зору психології спрямована на вирішення одного з найважливіших завдань судової системи – розроблення шляхів оптимізації професійної діяльності та особистісного розвитку суддів, особливо в період кардинального реформування судової системи. В результаті проведеного дослідження встановлено, що судовий розгляд являє собою складну психологічну картину, припускає серйозне напруження мислення, спостережливості. Підвищена навіюваність або самонавіювання, яскраво виражений суб’єктивний тип установки дуже ускладнюють роботу судді та можуть спричинити низку дефектів.
Обставини, що підлягають з’ясуванню під час розслідування посягань на життя та здоров’я журналістів
(Право і безпека. - 2016. - № 1 (60). - С.103–108, 2016) Коваленко, А. В.; Kovalenko, A. V.
Вивчено погляди науковців щодо місця обставин, що підлягають з’ясуванню, в структурі методики розслідування злочинів. Досліджено обставини, що підлягають з’ясуванню під час розслідування вбивств, заподіяння тілесних ушкоджень, а також перешкоджання професійній діяльності журналістів. Запропоновано орієнтовний перелік обставин, що підлягають з’ясуванню під час розслідування посягань на життя та здоров’я журналістів.
Психологічні умови ефективної психопрофілактичної роботи керівників підрозділів Національної поліції України
(Право і безпека. - 2016. - № 1 (60). - С. 13-19, 2016) Барко, В. І.; Бондарчук, М. Т.; Barko, V. I.; Bondarchuk, M. T.
Охарактеризовано психологічні умови здійснення керівником ефективної психопрофілактичної роботи з поліцейськими. Звернено увагу на те, що діяльність поліцейських належить до числа складних, супроводжується значними фізичними та психологічними навантаженнями на працівників, нерідко несе загрозу для їх життя і здоров’я. Зроблено акцент на ідеї проактивного підходу, який лежить в основі сучасних концепцій поліцейського менеджменту та покликаний забезпечити психологічну профілактику негараздів у поліцейській організації, попередження конфліктів, стресів, невдоволення працівників. Розкрито психологічні умови здійснення керівником проактивного менеджменту, підкреслено необхідність здійснення спеціальної психологічної підготовки управлінців поліції шляхом проведення професійно-психологічних тренінгів.
Попередження насильства над жінками в сім’ї
(Право і безпека. - 2016. - № 1 (60). - С. 117–120, 2016) Малиновська, Т. М.; Malynovska, T. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-7713-7617; ResearcherID: I-7840-2016
Розглянуто поняття насилля в сім’ї, визначено чинники, що провокують насильство в сім’ї, акцентовано увагу на профілактиці насилля над жінками в сім’ї та запропоновано заходи щодо його попередження.
Оспорювання батьківства після смерті особи, яка записана батьком дитини
(Право і безпека. - 2016. - № 1 (60). - С. 140–145, 2016) Супрун, Т. С.; Suprun, T. S.
Виконано науковий аналіз норм щодо оспорювання батьківства особи, яка записана батьком дитини, після її смерті. Надано практичні рекомендації щодо захисту прав спадкоємців цієї особи, покликані полегшити їх застосування. Зроблено висновок, що оспорювання батьківства у таких випадках значно ускладнене через вади механізму доведення спадкоємцями померлої особи своїх позовних вимог. Цей механізм потребує розширення з урахуванням норм цивільного процесуального законодавства.
Щодо визначення поняття «суб’єкт забезпечення правопорядку в регіоні»
(Право і безпека. - 2016. - № 1 (60). - С. 58–63., 2016) Прокопенко, О. Ю.; Prokopenko, O. Y.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-5826-7830
На основі дослідження наукових поглядів різних учених на етимологію та зміст основного поняття «суб’єкт» зроблено висновок про те, що під суб’єктами забезпечення правопорядку в регіоні слід розуміти суб’єктів таких правовідносин (а не суб’єктів права), оскільки вони наділені конкретним, визначеним на законодавчому рівні обсягом повноважень – мають юридичний обов’язок щодо здійснення діяльності із забезпечення правопорядку та користуються в цьому зв’язку відповідними правами, тобто є реальними учасниками таких суспільних відносин, врегульованих правом.
Психологічна діагностика ставлення поліцейських до керівництва за допомогою методу семантичного диференціалу
(Право і безпека. - 2016. - № 1 (60). - С. 151-156, 2016) Барко, В. І.; Барко, В. В.; Кирієнко, Л. А.; Barko, V. I.; Barko, V. V.; Kyrienko, L. A.
Розглянуто психодіагностичні можливості методу семантичного диференціалу як інструмента дослідження особливостей міжособистісної взаємодії поліцейських. Показано, що метод семантичного диференціалу дає об’єктивну картину сприйняття поліцейськими своїх керівників. Наведено алгоритм математичної обробки даних, проілюстровано механізм, що лежить в основі взаємовідносин керівників поліції з підлеглими. Зроблено висновок про можливість використання цього методу в цілях побудови системи психологічної підтримки поліцейських під час їхньої професійної діяльності.
Особливості взаємодії громадянського суспільства та поліції в умовах тоталітарного політичного режиму
(Право і безпека. - 2016. - № 1 (60). - С. 73–79, 2016) Субота, С. І.; Subota, S. I.
На прикладі УРСР З’ясовано, що в умовах тоталітарного режиму всі громадські формування (добровільні народні дружини, товариства сприяння міліції, бригади сприяння міліції), які взаємодіяли з міліцією, по-перше, забезпечували існування й функціонування радянської влади в будь-яких її проявах і формах, по-друге, їх діяльність забезпечувала боротьбу зі справжніми та «уявними» ворогами радянської влади. Доведено, що взаємодія громадських формувань з міліцією в УРСР носила односторонній характер. Громадські формування цього типу проводили й виражали волю держави, а не суспільства, до їх функцій не входив контроль за діяльністю правоохоронної системи взагалі та міліції зокрема.