Samoarkhivatsiia vchenykh KhNUVS
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/9577
Переглянути
16 результатів
Результати пошуку
Документ Захист прав людини в умовах війни:роль держави в збереженні найвищих цінностей(2024-11-22) Бахмат, Володимир; Іванцов, ВолодимирЗахист прав людини під час війни є одним із найбільших викликів для сучасних держав. Війна створює складні умови, за яких порушення основоположних прав людини стають буденністю. Роль держави у цьому контексті є ключовою, адже саме вона має забезпечувати як дотримання міжнародного права, так і гарантії збереження основних цінностей, серед яких життя, свобода та людська гідність. На тлі збройних конфліктів найчастіше порушуються такі права, як право на життя, безпеку, доступ до правосуддя, свободу слова та мирні зібрання. Держава повинна забезпечити надійний механізм юридичного захисту своїх громадян навіть у складних умовах війни. Вона має адаптувати своє законодавство до умов конфлікту, працювати над ефективною співпрацею з міжнародними організаціями, такими як ООН, Міжнародний комітет Червоного Хреста та інші. Крім того, держава несе відповідальність за притягнення до відповідальності винних у порушеннях прав людини, зокрема за воєнні злочини. Важливим аспектом є також підтримка громадянського суспільства, яке відіграє вирішальну роль у моніторингу порушень прав людини та захисті постраждалих. Війна не повинна бути виправданням для нехтування правами людини, і держава має виступати гарантом їхнього дотримання навіть у кризових ситуаціях. Сьогодні захист прав людини під час війни є не лише моральним, а й політичним імперативом, який визначає міжнародний авторитет країни.Документ Інструменти правового захисту постраждалих від гендерного насильства: Аналіз міжнародного законодавства та його застосування в Україні(2024-11-22) Іванцов, ВолодимирДослідження присвячене аналізу інструментів правового захисту осіб, які постраждали від гендерного насильства, з урахуванням міжнародних норм та практик, а також їх імплементації в національне законодавство України. Гендерне насильство залишається серйозною соціальною проблемою, яка вимагає комплексного підходу та ефективного правового регулювання. У дослідженні розглядаються основні міжнародні правові акти, такі як Стамбульська конвенція, Конвенція ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок, і міжнародні рекомендації щодо боротьби з насильством за гендерною ознакою. Особливу увагу приділено зобов’язанням України як сторони цих міжнародних документів та їхньому впливу на розробку національних нормативно-правових актів. У роботі аналізується українське законодавство, зокрема, Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" та Кримінальний кодекс України, щодо відповідності міжнародним стандартам. Висвітлено механізми захисту постраждалих, зокрема роботу спеціалізованих служб підтримки, центрів допомоги, а також судової практики. Також досліджуються проблеми імплементації міжнародних норм у правову систему України, включаючи законодавчі прогалини, недостатнє фінансування та низький рівень обізнаності громадськості. Практичний аспект роботи включає аналіз ефективності правових механізмів захисту та рекомендації щодо покращення їх реалізації. Запропоновано конкретні шляхи вдосконалення нормативно-правової бази, впровадження інтегрованих підходів у сфері попередження насильства, а також заходи щодо підвищення кваліфікації працівників правових та соціальних служб. Дослідження має на меті сприяти розробці більш ефективних механізмів захисту постраждалих і посиленню боротьби з гендерним насильством в Україні.Документ Застосування технологій відеофіксації для забезпечення безпечної мобільності та роль судової системи у підтвердженні доказів(Оригінал-макет підготовлено організаційним комітетом Міжнародної науково-практичної конференції «Розвиток сталої мобільності: глобальні та локальні рішення», 2024-11-15) Бахмат, Володимир; Іванцов, ВолодимирТехнології відеофіксації є невід'ємною частиною сучасної інфраструктури безпечної мобільності. Вони дозволяють ефективно контролювати транспортні потоки, забезпечувати дотримання правил дорожнього руху, запобігати аваріям та сприяти справедливому розгляду випадків правопорушень. Завдяки використанню систем відеонагляду на дорогах, зокрема відеокамер високої роздільної здатності та технологій штучного інтелекту, стає можливим автоматичне розпізнавання транспортних засобів, фіксація порушень швидкісного режиму, виявлення підозрілої поведінки водіїв та навіть прогнозування потенційно небезпечних ситуацій. Ключову роль у забезпеченні правової справедливості та підтвердженні отриманих за допомогою відеофіксації доказів відіграє судова система. Вона виступає гарантом об'єктивного аналізу записів і прийняття рішень на їх основі. У цьому контексті важливо розробляти стандарти автентифікації відеоданих, механізми захисту від фальсифікації та критерії оцінки достовірності інформації. Інтеграція технологій у судову практику потребує не лише технічної компетенції, але й етичних та правових рамок, що забезпечують баланс між контролем і приватністю. У перспективі розвиток таких систем може сприяти глобальній безпеці на дорогах та покращенню рівня довіри громадян до правосуддя. Поєднання відеофіксації, сучасних технологій обробки даних і ефективної правової системи забезпечує інструмент для комплексного підходу до проблем безпеки дорожнього руху.Документ Система прогнозування маршрутів автомобілів як інструмент запобігання злочинам у міському середовищі в Україні(Оригінал-макет підготовлено організаційним комітетом Міжнародної науково-практичної конференції «Розвиток сталої мобільності: глобальні та локальні рішення», 2024-11-15) Іванцов, Володимир; Зінченко, ДаніілСучасні міські середовища стикаються з численними викликами у сфері громадської безпеки, особливо через зростання рівня злочинності в густонаселених районах. У контексті України проблема оптимізації профілактичних заходів стає актуальною через складну соціально-економічну ситуацію та урбанізацію. Одним із перспективних підходів є впровадження систем прогнозування маршрутів автомобілів, які можуть стати потужним інструментом запобігання злочинам. Використання даних про трафік, аналіз геолокаційної інформації та алгоритми машинного навчання дозволяють не лише передбачити потенційно небезпечні маршрути, але й ідентифікувати поведінкові шаблони, що можуть свідчити про загрози. Дана система працює за принципом аналізу великих обсягів даних у реальному часі, включаючи історичні дані про рух транспортних засобів, демографічні особливості району та дані про попередні злочини. Алгоритми штучного інтелекту здатні створювати моделі ризиків, які можуть виявити потенційно небезпечні зони та часи, коли ймовірність злочинної діяльності є найвищою. Це дозволяє правоохоронним органам оперативно реагувати, розподіляти ресурси ефективніше, а також впроваджувати превентивні заходи. Крім того, система прогнозування може бути інтегрована з іншими технологіями, такими як камери відеоспостереження, GPS-трекери, а також мобільні додатки для громадян. Це відкриває можливість створення комплексної інтелектуальної екосистеми безпеки, що сприяє зниженню рівня злочинності та підвищенню довіри громадян до правоохоронних органів. Особливу увагу слід приділити питанням конфіденційності та захисту даних, що є ключовими для успішного впровадження цієї технології. Розвиток подібних систем у міських умовах України може значно покращити безпеку, підвищити ефективність роботи поліції та створити нові можливості для попередження злочинів. Це важливий крок на шляху до впровадження сучасних технологій у сфері громадського порядку.Документ Захист інформації в інформаційно-аналітичній діяльності правоохоронних органів у контексті протидії організованій злочиності(Донецький державний університет внутрішніх справ, 2024-10-04) Зінченко, Данііл; Іванцов, ВолодимирІнформаційно-аналітична діяльність правоохоронних органів є основою для формування ефективних стратегій протидії організованій злочинності, яка є однією з найскладніших загроз сучасного суспільства. У цьому контексті захист інформації набуває особливої ваги, оскільки забезпечення конфіденційності, цілісності та доступності даних дозволяє зберегти оперативність та результативність процесу ухвалення рішень. Проблематика захисту інформації охоплює широкий спектр аспектів, зокрема технічних, правових та організаційних. Ефективна реалізація цих заходів потребує комплексного підходу, який враховує сучасні кіберзагрози, можливості злочинних груп із використанням цифрових технологій та необхідність міжвідомчої координації. У сучасних умовах кіберпростір стає ключовим полем боротьби між правоохоронними органами та організованими злочинними угрупованнями. Використання спеціалізованого програмного забезпечення для аналізу великих масивів даних, засобів криптографічного захисту, а також створення захищених каналів зв’язку стають обов’язковими складовими успішної боротьби з організованою злочинністю. Правоохоронні органи зобов'язані не лише забезпечувати безпеку власних інформаційних систем, але й координувати свої зусилля з іншими державними установами та міжнародними партнерами. Це вимагає впровадження надійних механізмів управління доступом до інформації, адаптації нормативно-правової бази до викликів сучасності та постійного підвищення кваліфікації персоналу. Захист інформації в інформаційно-аналітичній діяльності передбачає також застосування превентивних заходів для запобігання витокам даних і несанкціонованому доступу. Впровадження сучасних стандартів кібербезпеки, таких як ISO/IEC 27001, дозволяє правоохоронним органам ефективно протидіяти загрозам. Крім того, розвиток технологій штучного інтелекту та машинного навчання відкриває нові можливості для аналізу великих даних, прогнозування злочинної діяльності та ідентифікації потенційних ризиків. Водночас, важливо забезпечувати етичність використання цих технологій, що вимагає чіткого регламентування їх застосування на законодавчому рівні.Документ Проблеми ефективності оперативно-розшукової діяльності у сфері протидії організованій злочинності(Донецький державний університет внутрішніх справ, 2024-10-04) Іванцов, Володимир; Зінченко, ДаніілСучасний стан протидії організованій злочинності вимагає перегляду підходів до організації та здійснення оперативно-розшукової діяльності. Ефективність цієї діяльності залежить від багатьох чинників, включаючи належну правову регламентацію, використання сучасних технологій, забезпечення професійної підготовки кадрів, а також від ефективної координації між правоохоронними органами. Зростання масштабів та транснаціонального характеру організованої злочинності, а також її інтеграція в економічну, політичну і соціальну сфери створюють значні виклики для оперативно-розшукових заходів. Основні проблеми включають недостатню інтеграцію оперативно-розшукової діяльності з іншими складовими кримінального процесу, низький рівень використання аналітичних інструментів для прогнозування злочинності, а також обмеженість ресурсів і технічного забезпечення. У статті аналізуються підходи до вирішення цих проблем, такі як впровадження штучного інтелекту в процеси збору і обробки інформації, зміцнення міжнародного співробітництва та розвиток комплексних стратегій боротьби з організованою злочинністю. Особливу увагу приділено проблемам забезпечення законності під час проведення оперативно-розшукових заходів, а також питанням дотримання прав людини. Практичне значення дослідження полягає у формуванні рекомендацій щодо підвищення ефективності протидії організованій злочинності в умовах сучасних викликів.Документ Правові засоби протидії адміністративним правопорушенням, пов'язаних з корупцією в Україні(Донецький державний університет внутрішніх справ, 2024-10-04) Іванцов, Володимир; Зінченко, Данііл; З, ВолодимирПротидія адміністративним правопорушенням, пов’язаним з корупцією, є одним із ключових елементів забезпечення верховенства права та стабільності демократичного суспільства в Україні. Сучасна правова система країни надає широкий спектр засобів для боротьби з корупційними проявами на адміністративному рівні, що включає нормативно-правове забезпечення, інституційні механізми, профілактичні заходи та адміністративні санкції. В умовах реформування правової системи України особливе місце займає впровадження ефективних механізмів попередження, виявлення та реагування на адміністративні правопорушення корупційного характеру. Законодавство України у сфері протидії корупції включає, зокрема, Закон України «Про запобігання корупції», який передбачає широкий спектр заходів щодо запобігання корупційним діям, а також Кодекс України про адміністративні правопорушення, що встановлює відповідальність за конкретні порушення. Особливого значення набуває діяльність Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), яке забезпечує контроль за дотриманням антикорупційного законодавства, моніторинг стилю життя посадових осіб та перевірку декларацій. Серед ключових правових засобів можна виділити впровадження прозорих механізмів фінансового контролю, створення системи публічного доступу до інформації про доходи державних службовців, а також санкції у вигляді штрафів, конфіскації незаконно набутого майна чи позбавлення права займати певні посади. Крім того, значну увагу приділяють міжнародній співпраці, адже Україна зобов’язалася імплементувати міжнародні стандарти, такі як вимоги Конвенції ООН проти корупції. Важливою складовою є підвищення правової культури громадян та їхньої поінформованості про способи протидії корупції. Лише через синергію правових, інституційних і соціальних заходів можна досягти суттєвого зниження рівня корупції на адміністративному рівні.Документ Аналіз ролі адміністративних санкцій у діяльності Національної поліції України(Видавництво і друкарня – Видавничий дім «Гельветика», 2024-11-21) Іванцов, Володимир; Зінченко, ДаніілАналіз ролі адміністративних санкцій у діяльності Національної поліції України є важливим аспектом досліджен-ня функціонування правоохоронної системи держави. Адміністративні санкції виконують кілька ключових завдань, зокрема, запобігання правопорушенням, забезпечення громадського порядку та притягнення осіб до відповідальності за порушення норм адміністративного права. Вони є інструментом впливу, спрямованим на корекцію поведінки та підтримку законності, що дозволяє ефективно реалізовувати повноваження Національної поліції. Важливою особли-вістю адміністративних санкцій є їх здатність поєднувати превентивну та каральну функції. Це забезпечує ефектив-не реагування на правопорушення різного рівня та дозволяє запобігати їх повторенню в майбутньому. Національна поліція України відіграє провідну роль у застосуванні цих заходів, що регулюються чинним адміністративним законо-давством. Кодекс України про адміністративні правопорушення чітко визначає підстави, процедури та межі, в яких поліція має право застосовувати адміністративні санкції, що гарантує законність та правомірність таких дій. Адміністративні санкції охоплюють широкий спектр заходів – від попереджень та штрафів до обмеження певних прав, що дозволяє поліції варіювати міри відповідальності в залежності від тяжкості правопорушення. Такий підхід сприяє більш точній та справедливій реакції на кожен випадок, забезпечуючи індивідуальний підхід до кожної ситуації. Водночас, важливою умовою для ефективного функціонування системи адміністративних санкцій є належна правова підготовка співробітників поліції. Це включає в себе не лише знання чинного законодавства, але й навички його пра-вильного застосування в практичній діяльності, що дозволяє уникати зловживань владою та порушення прав грома-дян. Окрім того, важливим аспектом є громадський контроль та прозорість у діяльності поліції, оскільки це сприяє підвищенню рівня довіри населення до правоохоронних органів. Налагодження відкритого діалогу з громадськістю та дотримання прав людини є важливою складовою під час реалізації адміністративних санкцій, що дозволяє досягти балансу між потребою в забезпеченні громадського порядку та захистом прав і свобод громадян. Адміністративні санкції також відіграють важливу роль у контексті профілактики правопорушень. Використання превентивних заходів, таких як попередження та адміністративні стягнення, дозволяє запобігати порушенням у майбут-ньому та сприяє вихованню правосвідомості серед населення. Це, в свою чергу, знижує рівень кримінальної активності та зміцнює громадську безпеку. Узагальнюючи, можна сказати, що адміністративні санкції є незамінним елементом у діяль-ності Національної поліції України. Вони сприяють ефективному забезпеченню правопорядку, запобіганню правопорушен-ням та підтриманню законності в державі. Водночас, успішна реалізація адміністративних санкцій вимагає постійного вдосконалення законодавства, підвищення кваліфікації працівників поліції та забезпечення дотримання прав громадян.Документ Особливості правового регулювання реабілітації працівників поліції після участі в екстремальних ситуаціях під час військового стану в Україні(Видавець і виготовлювач Державний науково-дослідний інститут МВС України Адреса: 01011, м. Київ, пров. Євгена Гуцала, 4А Телефон: (044) 254-95-21 Факс: (044) 280-01-84 Електронна адреса: dndi@mvs.gov.ua, 2024-10-31) Іванцов, Володимир; Бахмат, ВолодимирПравове регулювання процесу реабілітації працівників поліції, які брали участь у надзвичайних чи екстремальних ситуаціях під час військового стану в Україні, є надзвичайно актуальним питанням. Ця проблема постає у зв’язку з посиленням впливу стресових факторів, що виникають через воєнні дії, і вимагає розробки чітких механізмів соціального захисту, підтримки та відновлення. Реабілітація включає не лише медичні та психологічні аспекти, але й юридичні гарантії для забезпечення належного відновлення працездатності та адаптації до мирного життя. Особливу увагу приділено аналізу національного законодавства, міжнародних стандартів та рекомендацій, які можуть слугувати основою для вдосконалення правового регулювання у цій сфері. Дослідження вказує на необхідність інтеграції сучасних практик реабілітації та створення спеціалізованих програм для працівників правоохоронних органів. Такі програми мають охоплювати комплексну медичну, психологічну та соціальну допомогу з урахуванням специфіки роботи поліції в умовах надзвичайного та воєнного стану. Крім того, наголошується на важливості міжвідомчої співпраці, яка дозволить ефективніше забезпечувати реалізацію законодавчих норм і створювати умови для відновлення професійної спроможності поліцейських. Аналіз практичних кейсів та досвіду інших країн демонструє потенціал адаптації їхніх моделей до українських реалій.Документ Електронні платформи для моніторингу та попередження вигорання у правоохоронців:проблеми і шляхи розвитку(Видавець і виготовлювач Державний науково-дослідний інститут МВС України Адреса: 01011, м. Київ, пров. Євгена Гуцала, 4А Телефон: (044) 254-95-21 Факс: (044) 280-01-84 Електронна адреса: dndi@mvs.gov.ua, 2024-10-31) Зінченко, Данііл; Іванцов, ВолодимирВ сучасних умовах професійна діяльність правоохоронців супроводжується значним рівнем стресу, що часто призводить до емоційного вигорання. Для ефективного виявлення, моніторингу та попередження цього явища актуальним є впровадження електронних платформ, які використовують інноваційні цифрові інструменти. У дослідженні висвітлено основні проблеми, що виникають під час розробки та впровадження таких систем, серед яких технологічна складність, обмежені фінансові ресурси та недосконалість нормативної бази. Також проаналізовано існуючі рішення, такі як автоматизовані платформи з інтеграцією штучного інтелекту, мобільні застосунки для самоконтролю психологічного стану та системи зворотного зв'язку для правоохоронців. Окремо розглянуто роль міждисциплінарної співпраці у створенні таких платформ, що поєднує експертів із психології, інформаційних технологій та управління. Запропоновано шляхи розвитку, зокрема розширення функціональних можливостей платформ, адаптація під різні соціокультурні умови та підвищення рівня цифрової грамотності правоохоронців. Використання електронних платформ для моніторингу та попередження вигорання сприяє зміцненню психологічного здоров'я та підвищенню ефективності роботи правоохоронних органів.