Освіта. Педагогіка (Education. Pedagogy)

Постійне посилання на розділhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/92

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 709

25 років під гаслом «Знання, закон, честь»
(Харківський національний університет внутрішніх справ: 25 років досвіду та погляд у майбутнє (1994–2019 рр.) : зб. тез доп. на міжнар. наук.-практ. конф. до 25-річчя створення ун-ту (м. Харків, 22 листоп. 2019 р.). – Харків, 2019. – С. 17-19, 2019) Швець, Д. В.; Shvets, D. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1999-9956; ResearcherID: B-9071-2018
A study of the level of professional image of future foreign language teachers in Ukrainian universities
(Revista Brasileira de educacao do campo. – 2020. – Vol. 5, 2020) Nenko, Y.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-7868-0155; Sytnik, T.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0264-7196; Orlova, O. O.; Орлова, О. О.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-9956-9082
У статті розглядається проблема розвитку професійного іміджу вчителя іноземної мови в Україні. Метою цього дослідження було з’ясувати ставлення студентів університетів України до досліджуваного поняття та виявити рівень його сформованості. Структура професійного іміджу майбутніх учителів іноземних мов складається з декількох основних конструкцій, які були описані в роботі: когнітивні, аксіологічні та операційні компоненти. Результати показують, що українські вчителі по-різному сприймають поняття професійного іміджу вчителя іноземних мов. Мета цього дослідження ‒ запропонувати організаційні, особисті та педагогічні умови для сприяння розвитку професійного іміджу майбутніх викладачів іноземних мов в українських вищих навчальних закладах.
Approaches to education reform for children with special needs worldwide
(Asia life sciences : The Asian international journal of life science. - 2019. - Suppl. 21(2). - 447-453, 2019) Reznik, O. M.; Volik, V. V.; Bezpalova, O. I.; Безпалова, О. І.
Стаття присвячена дослідженню реформи освіти для дітей з особливими потребами в усьому світі. У ньому зазначено, що одним із головних трендів світового освітнього процесу є впровадження інклюзивної освіти. У статті окреслено коло осіб з особливими освітніми потребами, де люди з інвалідністю займають особливе місце. Враховуючи основний принцип системи освіти у Великій Британії, було визначено, що основним напрямком розвитку освіти в цій країні є залучення дітей з особливими потребами до загальноосвітньої школи. У роботі розглянуто низхідний підхід до інклюзії у Великій Британії, визначено основні соціально-педагогічні причини, які стримують його впровадження. Проаналізовано рівень законодавчої підтримки інклюзивної освіти у Фінляндії, Норвегії, Данії та Франції, а також описано стан інклюзивної освіти на муніципальному рівні.
Artificial intelligence in the modern educational space: problems and prospects
(IJCSNS: International Journal of Computer Science and Network Security. - 2022. - Vol. 22, № 6 (June). - P. 25-32, 2022) Iasechko, S. V.; Ясечко, С. В.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4058-9959; Pereiaslavska, S.; Переяславська, С.; Smahina, O.; Смахіна, О.; Lupei, N.; Лупей, Н.; Mamchur, L.; Мамчур, Л.; Tkachova, O.; Ткачова, О.
Досліджено сучасний стан, перспективи розвитку, розробка та впровадження елементів штучного інтелекту в підготовці майбутнього вчителя. Визначено, що використання елементів штучного інтелекту збільшить ефективність навчального процесу.
Challenges in using feedback in foreign language teaching in higher education
(International scientific integration: conference proceedings (Washington, 9-10 November 2020). - Washington, 2020.- P. 439-442, 2020) Fylypska, V. I.; Филипська, В. І.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-0497-7196
У статті розкрито проблему використання зворотного зв'язку між викладачем та студентом у процесі навчання у вищих навчальних закладах. У цьому дослідженні зворотній зв'язок розглядається як дуже важливий компонент у навчанні, як метод виявлення та виправлення помилок. Визначено функції хорошого зворотного зв'язку. Це дослідження досліджує уявлення учнів та викладачів щодо використання зворотного зв'язку. Проаналізовано бар'єри реалізації зворотного зв'язку, охарактеризовано його аспекти. Було встановлено, що для того, щоб зворотний зв’язок був ефективним, необхідно враховувати такі виклики, як розуміння ролі учнів у зворотньому зв’язку; використання письмового відгуку як оцінки; взаємозв’язок між відгуками та оцінкою; оцінка зворотного зв'язку; залучення студентів до процесу навчання; справедливість оцінки колегами; почуття щодо надання та отримання негативних відгуків. Перспективи подальших досліджень, спрямованих на науково обґрунтований аналіз та вибір ефективних прийомів, методів та засобів зворотного зв’язку на різних етапах практичного навчання, в різних формах і видах роботи, а також з точки зору інноваційних технологій навчання, які вчитель можна використовувати на практиці.
Communication competence as a component of law enforcement officers’ professional competence in Ukraine
(Інноваційна педагогіка. - 2024. - Вип. 71, т. 1. - С. 78-82, 2024) Bilousov, A. V.; Білоусов, А. В.
Проаналізовано теоретичні дослідження та практичні розробки в галузі формування та розвитку комунікативної компетентності працівників правоохоронних органів, виявлено наявні прогалини у цій царині та запропоновано методи й засоби формування комунікативної компетентності, які доцільно впроваджувати у професійну діяльність працівників органів внутрішніх справ. Наголошено, що на сьогодні з’являється усвідомлена потреба у якісній іншомовній підготовці, оскільки вона стає найважливішим компонентом професійної діяльності працівника органів внутрішніх справ, тому формування відповідних мовних навичок, умінь та компетенцій для успішного виконання працівниками поліції безпосередніх службових завдань повинно бути на першому місці в процесі викладання такої дисципліни, як «Професійна комунікація іноземною мовою». Зазначено, що процес формування комунікативної компетенції має зводитися до формування навичок комунікації; комунікативні навички допоможуть співробітникові органів внутрішніх справ успішно вирішувати завдання та особистісно розвиватися й бути успішним у професійній діяльності.
Current trends and current problems of training educational managers
(Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії і практики. – 2021. – Т. 6 (41). – С. 556-563, 2021) Tsekhmister, Ya.; Malatsai, I.; Nechitailo, I. S.; Нечітайло, І. С.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-0656-0370; Yemelyanova, O.; Korol, O.; Statsenko, N.
Проаналізовано проблему професійної підготовки фахівців у сфері освітнього менеджменту. Виявлено, що поява зазначеної спеціальності зумовлена метаморфозами в суспільно-економічному житті та гострою конкуренцією між освітніми установами. Окреслено такі ключові проблеми освітнього менеджменту: практична діяльність керівника, упровадження інновацій; процес підготовки фахівців; моніторинг ефективності та оцінка якості освітнього менеджменту. З’ясовано, що освітній менеджмент — міждисциплінарна категорія, котра перебуває на периферії теорії і практики освітньої галузі та економіки. І якщо в першому варіанті зв’язок очевидний, то у другому — на перший погляд латентний, проте саме суспільно-економічні процеси детермінують діяльність керівника, завдання якого полягає у вивченні тенденцій ринку праці та побудові ефективної стратегії загального розвитку закладу освіти. Актуальним питанням є висвітлення базових для керівника особистісних якостей, психологічних характеристик і практичних умінь. Так, чільне місце займає вивчення когнітивної сфери, творчого потенціалу та готовності до інноваційної діяльності. Злободенною залишається і проблема організації освітнього процесу. Зокрема, компетентнісного підходу і розкриття творчих можливостей студентів як ресурсу для майбутньої професійної діяльності. Глибше розуміння професійної підготовки забезпечив фрагментарний аналіз окремих аспектів діяльності закладів вищої освіти в Україні, Великій Британії та Сполучених Штатах Америки (по одному закладу із кожного регіону). Встановлено, що загальні тенденції підготовки аналогічні, проте європейські ЗВО акцентують увагу на міжнародній академічній мобільності; США — на практичній компоненті; України — теоретичній базі. Розроблено ієрархічну модель факторів детермінантів освітнього процесу підготовки освітніх менеджерів.
Cутність і структура самоосвітньої компетентності майбутніх юристів
(Наука і техніка сьогодні. - 2024. - № 6(34). - С. 532-547, 2024) Лисицький, М. Ю.; Lysytskyi, M. Yu.
Досліджено проблеми формування самоосвітньої компетентності майбутніх фахівців в освітньому процесі закладу вищої освіти. Проаналізовано різні підходи до трактування сутності поняття «самоосвітня компетентність». Обгрунтовано, що самоосвітня компетентність є професійно значущою характеристикою юристів (адвоката, судді, прокурора та ін.), оскільки їхня професійна діяльність вимагає постійної самостійної роботи із законодавчими та нормативно-правовими документами, які постійно оновлюється. Доведено, що зміст самоосвітньої компетентності майбутніх юристів складають: знання щодо раціонального планування, організації та здійснення самоосвітньої діяльності, уміння і навички самоосвітньої діяльності, сукупність мотивів здійснення самоосвітньої діяльності, сформованість емоційно-вольових якостей, рефлексивних вмінь.
Cутність і структура феномену «професійно-комунікативна компетентність» майбутніх дільничних офіцерів поліції
(Інноваційна педагогіка. - 2023. - Вип. 65, т. 1. - С. 119-124, 2023) Білоусов, А. В.; Bilousov, A. V.
Розглянуто проблеми формування професійно-комунікативної компетентності дільничних офіцерів поліції. Запропоновано авторське визначення поняття «професійно-комунікативна компетентність майбутніх дільничних офіцерів поліції» як цілісної, складної інтегративної характеристики особистості, щo поєднує сформованість комунікативних знань, вмінь, навичок, здібностей, професійно важливих комунікативних якостей, детермінується професійною мотивацією і визначає ефективність професійного спілкування.
Development and application of innovative technologies in the process of remote education of Ukraine
(Journal of Critical Reviews. – 2020. – Vol. 7, Issue 12. – P. 1251-1253, 2020) Ivzhenko, I.; Sokol, I.; Kochyna, V. V.; Кочина, В. В.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-8031-4269; Noskova, M.; Yeromina, L.
Суть статті полягає в огляді основних існуючих форм технології дистанційної освіти та їх характеристик. На основі результатів аналізу пропонуються рівні організації процесу дистанційної освіти. Визначено позитивні та негативні якості розвитку дистанційної освіти в Україні.
Development of students’ communicative competence in the context of reading foreign language texts
(Актуальні питання гуманітарних наук. - 2023. - Вип. 59, т. 1. - С. 318-323, 2023) Dovhopolova, H. H.; Довгополова, Г. Г.; Vasylenko, V. A.; Василенко, В. А.; Г.Г. Довгополова; Валентина Василенко
Розглянуто сутність, складові та способи формування комунікативної компетенції через читання іншомовних текстів. Комунікативно-орієнтований підхід дає можливість трактувати текст як одиницю, засіб та продукт комунікації. Визначено функції читання: пізнавальна, регулятивна, ціннісноорієнтаційна, конвенціональна. Із погляду системного підходу, комунікативну компетенцію визначено низку взаємопов’язаних компонентів, володіння якими вказує на наявність в індивіда знань, навичок та вмінь в галузі мови. Розкрито складові комунікативної мовленнєвої компетенції: лінгвістичний, соціолінгвістичний та прагматичний. Лінгвістична компетенція, у свою чергу, включає лексичну, граматичну, семантичну, фонологічну, орфографічну, орфоепічну компетенції, а також когнітивну організацію та спосіб, за яким знання зберігаються. Прагматична компетенція складається з дискурсивної, функціональної компетенцій та включає програмування мовлення. Зазначено, що лінгвістичний компонент – це здатність читача сприймати й адекватно розуміти мовленнєві повідомлення на основі наявних знань про формально-структурні особливості мови, їхню єдність із лексичними, граматичними, фонетичними навичками та вміннями. Соціокультурна компетенція забезпечує адекватне розуміння, яке залежить від знання читачем норм та реалій відповідної національної культури. Когнітивний компонент визначає готовність до здійснення розумової діяльності. Предметний компонент – це цілісна система теоретичних знань про певну діяльність, що дозволяє індивіду робити обґрунтовані твердження. Паралінгвістичний компонент – це знання зовнішніх характеристик організації тексту та володіння уміннями їх розпізнавати. Формування читацької компетенції вимагає формування в студентів навчальної компетенції
Distance learning and interactive methods of teaching Ukrainian as a foreign language
(Pedagogy and Education Management Review. - 2021. - Issue 2(4). - P. 21-29, 2021) Nastenko, O.; Chornyi, I. V.; Чорний, І. В.; ORCID: https://orcid.org/0000-0001-6079-1746; Khanykina, N.
Розглянуто особливості дистанційного навчання та інтерактивних методів навчання української мови як іноземної, а саме основні поняття, моделі навчання, специфіка практичного використання онлайн-методів у сучасних умовах. Досліджено зміст понять «дистанційне навчання» та «інтерактивні методи навчання» методами порівняльного аналізу та синтезу; охарактеризовано специфіку дистанційного навчання в сучасному освітньому середовищі; застосовано метод класифікації інтерактивних методів навчання з метою визначення найбільш ефективних у викладанні української мови як іноземної. З метою оптимізації дистанційного навчання української мови як іноземної мови запропоновано метод створення віртуального навчального середовища. Запропонована модель дасть можливість сформувати гнучку структуру освітнього середовища для вивчення української мови як іноземної в різних умовах, що сприятиме підвищенню якості дистанційного навчання та гарантуванню високого рівня знання студентів.
Distance learning as a current trend of foreign language teaching
(Проблеми впровадження дистанційного навчання в освітньому процесі закладів вищої освіти та можливі шляхи їх вирішення : тези доп. міжвуз. наук.-метод. семінару (м. Харків, 26 січ. 2021 р.). – Харків, 2021. – С. 66-68, 2021) Sazanova, L. S.; Сазанова, Л. С.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-3722-2593; Rusanova, L. I.; Русанова, Л. І.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-6239-2028
Розглянуто переваги дистанційного навчання як виду навчання, що використовує педагогічні технології та дає можливість забезпечити ефективний зворотний зв'язок.
Experimental Verification of the Effectiveness of the Pedagogical System of the Formation of Educational Environment in a Higher Educational Institution
(The New Educational Review. - 2023. - Vol. 71. - P. 50-62, 2023) Marchenko, O. H.; Марченко, О. Г.; Onypchenko, P.; Zelenska, O.; Zhovtonizhko, I.; Barannyk, M.
Дослідження пов'язане з педагогічним експериментом системного керованого впливу на формування освітнього середовища у вищому навчальному закладі. Метою статті є перевірка ефективності запровадження педагогічної системи формування освітнього середовища у вищому навчальному закладі на прикладі авіаційного навчального закладу.
Foreign languages distance learning course organizing at a higher education institution
(Проблеми інженерно-педагогічної освіти: зб. наук. пр. - Харків, 2020. - № 68. - С. 80-86, 2020) Gogol, I. O.; Гоголь, І. О.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-9182-7932
У статті зроблена спроба охарактеризувати дистанційне навчання іноземній мові, як один з новітніх форматів навчання, що ефективно доповнює заочну та очну форми навчання у вищих навчальних закладах. Авторка підкреслює, що якість та результативність дистанційного курсу з іноземної мови у вищій школі, головним чином, залежать від того, наскільки він ефективно організований; від педагогічної майстерності викладачів, які приймають участь у навчальному процесі; від якісного методичного змісту, що використовується на курсі. У роботі висвітлюються ключові принципи дистанційного навчання іноземним мовам у вищих навчальних закладах; визначаються засоби підвищення якості та результативності цього формату навчання, визначаються головні концептуальні положення дистанційного навчання іноземній мові у вищому навчальному закладі. У статті запропонована модель організації курсу дистанційного навчання іноземній мові майбутніх фахівців, представлена система контролю та моніторингу знань за всіма видами мовленнєвої діяльності. Зазначається також, що самостійна робота в рамках дистанційного курсу з іноземної мови у вищій школі не повинна бути пасивною, а навпаки, студента слід залучати до активної пізнавальної діяльності, яка не обмежується придбанням іншомовних знань, а обов'язково передбачає їх практичне застосування; самостійна діяльність студентів використовується з метою вирішення певних комунікативних завдань в рамках майбутньої професійної діяльності. У висновках статті представлені рекомендації щодо ефективної організації курсу дистанційного навчання іноземним мовам у вищих навчальних закладах (ретельний відбір навчального іншомовного матеріалу на основі цілей та завдань курсу, грамотне планування роботи академічних груп, регулярна індивідуальна та групова звітність, постійні консультації з викладачем іноземної мови) тощо. Наголошується, що у процесі організації курсу, окрім дидактичних характеристик та функцій мультимедійних засобів й телекомунікацій як технологічної основи навчання, також потрібно враховувати і концептуальні тенденції дидактичної організації дистанційного навчання як компонента загальної сучасної освітньої системи.
Formation of foreign language communicative competence of future law-enforcement officers and servicemen in modern professional training
(Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. - 2021. - № 76, т. 3. - С. 110-113, 2021) Samoilova, Yu. I.; Самойлова, Ю. І.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-9578-0350; Serhiienko, T. M.; Сергієнко, Т. М.
Обґрунтовано важливість володіння працівниками правоохоронних органів та Збройних сил України іншомовною комунікативною компетенцією як одним з основних складників професіоналізму сучасного фахівця. Зазначено, що активний розвиток євроінтеграційних процесів спричинив необхідність модернізувати підготовку фахівців відповідно до вимог, встановлених у державах – учасницях Європейського Союзу. Іншомовна складова частина програми підготовки працівників правоохоронних органів та військовослужбовців відіграє важливу роль у процесі сучасної вищої освіти за професійним спрямуванням. Підкреслено, що сутність іншомовної комунікативної компетенції курсанта розкривається в певному рівні володіння ним іноземною мовою, мовленням, військово-професійними та соціокультурними знаннями, уміннями і навичками, що дають можливість ефективно здійснювати мовленнєву поведінку залежно від функціонального чинника іншомовного спілкування.
Formation of vocational competence of future specialists in physical education and sports
(Pedagogika. – 2020. – Vol. 140, No. 4. – P. 220–236, 2020) Kovalenko, Ju.; Gnatenko, K.; Fedorenko, O. I.; Федоренко, О. І.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4948-9524; Karpets, L.; Kovalenko, R.
Завданням дослідження є визначення складових формування професійної компетентності майбутніх фахівців з фізичного виховання та спорту.
Forming the important professional competencies of future marketers in the process of vocational training
(Virtus: Scientific Journal. – 2020. – № 43 (April). – Р. 73-77, 2020) Gogol, I. O.; Гоголь, І. О.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-9182-7932; Kochyna, V. V.; Кочина, В. В.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-8031-4269
У статті визначено, що при здійсненні маркетингових комунікацій фахівці виконують наступні функції: інформативну, переконувальну, нагадувальну, формування іміджу підприємства та товару, заохочувальну, інтерактивну, дослідницьку. Вирішення такого широкого спектру професійних завдань та реалізація перелічених функцій при здійсненні маркетингових комунікацій вимагає від маркетолога не тільки володіння значним обсягом знань, а, в першу чергу, комунікативних умінь, навичок і професійно важливих якостей, які складають основу культури професійного спілкування і значною мірою визначають ефективність його професійної діяльності. Враховуючи зміст і особливості професійної діяльності маркетолога було уточнено поняття «професійно важливі якості», визначена суть процесу формування професійно важливих якостей майбутнього маркетолога. Було доведено, що формування професійно важливих якостей передбачає створення певних педагогічних умов в освітньому процесі закладу вищої освіти. Одна з таких умов-розробка і використання професійно-комунікативного тренінгу, який забезпечує розвиток професійно важливих якостей та застосування інтегративного змісту у професійній підготовці фахівців з маркетингу. У контексті статті авторка навела приклад розробки тренінгу, що являє собою систему концептуально, тематично й структурно пов’язаних занять, під час яких застосовуються методи активного навчання (вправи, ділові та рольові ігри, моделювання ситуацій професійного змісту тощо), з метою формування у студентів умінь і навичок професійного спілкування, використання засвоєного студентами інтегративного змісту та розвитку професійно важливих якостей майбутнього фахівця з маркетингу. Теоретичні та методичні результати дослідження можуть бути використані в процесі професійної підготовки майбутніх фахівців економічних спеціальностей, у факультативній роботі зі студентами, у підвищенні кваліфікації науково- педагогічних кадрів вищих закладів освіти економічної галузі.
Influence of educational environment on the formation of skills among future professionals
(Amazonia Investiga. – 2024. – Vol. 13, Issue 73. – P. 128-138, 2024) Марченко, О. Г.; Marchenko, O. H.; Fedorenko, O. I.; Федоренко, О. І.; Kovalenko, Yu.; Pavlyk, O.; Lukin, B. P.; Лукін, Б. П.; Федоренко Олена; Ольга Марченко
Проблемою дослідження є визначення впливовості факторів едукаційного середовища закладу вищої освіти на процес формування професійних (Hard Skills) і соціальних компетентностей (Soft Skills) майбутніх фахівців. Дослідження, що пропонується, належить до наукових розвідок змішаного типу, оскільки містить узагальнення, засновані на теоретичному аналізі наукових положень щодо сутності ключових понять статті, факторний аналіз емпіричних даних, які виміряні для кількісної характеристики впливу чинників зовнішнього та внутрішнього освітнього середовища, якісні узагальнення результатів факторного аналізу. Збір емпіричних даних здійснювався у процесі спостереження за групою студентів (n = 925): опитування, анкетування, тестування, інтерв’ювання. Результати дослідження доцільно врахувати у процесі реалізації моделі випускників закладів вищої освіти. Дослідження показало, що майбутні фахівці повинні володіти не тільки професійними навичками, а й розвивати м’які навички, формування яких має відбуватися паралельно.
Information technologies in teaching: the basis of students' knowledge
(International Journal of Computer Science and Network Security. – 2021. – Vol. 21, No. 2 (February). – Р. 44-53, 2021) Morska, N.; Федоренко, О. І.; Fedorenko, O. I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4948-9524; Davydova, O.; Andreev, V.; Bohatyryova, G.; Shcherbakova, N.
У статті пропонується розглянути інформаційні технології та їх застосування в навчальному процесі як підготовку презентаційного матеріалу для студентів вищих навчальних закладів. Розглянуто визначення та місце інформаційних технологій в освітньому просторі. Об’єктом дослідження даної роботи є педагогічна технологія подання навчальної інформації, яка обґрунтовує педагогічну технологію візуалізації навчальної інформації у вищих навчальних закладах, а також визначає її склад та структуру. Розглянуто практичну сторону педагогічної технології подання навчальної інформації.