Bulletin of Kharkiv National University of Internal Affairs. Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ

Постійне посилання на розділhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/13

Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ / Харк. нац. ун-т внутр. справ. – Харків: ХНУВС, 1995. - Виходить щоквартально. - ISSN 1999-5717.

Переглянути

Фільтри

2021 - 20232

Налаштування

Автор: search.filters.author.Наджафлі, Е. М.Ключове слово: search.filters.subject.дигитализация

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Особливості початкового етапу дигіталізації виконавчої влади України (1993–2003 рр.): історико-правовий екскурс
    (Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2023. – № 2 (101), ч. 1. - С. 32-42, 2023) Наджафлі, Е. М.; Nadzhafli, E. M.
    Статтю присвячено історико-правовому аналізу специфіки процесу первинної дигіталізації виконавчої влади в модернізації сучасної Україні (1993–2003 рр.) з виокремленням його основних правових закономірностей. Показано, що дигіталізація виконавчої влади стала складовою єдиного, по суті, процесу дигіталізації системи державного управління в Україні, що охопив усі сфери, рівні та сегменти функціонування органів державної влади та їхню взаємодію з громадянами і суспільством у цілому.
  • Ескіз
    Документ
    Методологічні засади наукового дослідження дигіталізації державної влади: теоретико-правові аспекти
    (Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2021. – № 4 (95). – С. 43-64, 2021) Наджафлі, Е. М.; Nadzhafli, E. M.
    Метою статті є теоретико-правове висвітлення ключових параметрів мeтoдoлoгiчнoгo iнструмeнтарiю в науковому пізнанні дигіталізації державної влади, що запропоновано здійснювати на основі синтезу здобутків загальнотеоретичної юриспруденції, галузевих правових наук, а також суміжних суспільствознавчих дисциплін (соціології, політології, науки державного управління тощо). Запропоновано структурну будову методології дослідження дигіталізації державної влади, яка складається із семи «рівнів», розташованих за принципом ієрархічності й супідрядності: 1) домінуючого світогляду; 2) філософських засад; 3) типу наукового мислення (наукової раціональності); 4) принципів наукового пізнання; 5) наукових парадигм; 6) методологічних підходів; 7) наукових методів пізнання. Надано докладну характеристику кожному зі структурних блоків цієї методології. Обґрунтовано, що домінуючий світогляд, необхідний для побудови оптимальної методології осмислення феномена дигіталізації державної влади, повинен включати в себе елементи сучасної некласичної (посткласичної) філософії, методології пізнання цифрових технологій і конструктивістські елементи сучасної інновативної методології загальнотеоретичної юриспруденції. Доведено, що оптимальним для осмислення процесів дигіталізації державної влади є постнекласичний тип раціональності. З’ясовано, що провідними загальнонауковими парадигмами дослідження дигіталізації державної влади є парадигми інформаційного суспільства та цифровізації (дигіталізації).
Сайт видання: http://visnyk.univd.edu.ua/