Bulletin of Kharkiv National University of Internal Affairs. Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ
Постійне посилання на розділhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/13
Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ / Харк. нац. ун-т внутр. справ. – Харків: ХНУВС, 1995. - Виходить щоквартально. - ISSN 1999-5717.
Переглянути
9 результатів
Фільтри
Налаштування
Результати пошуку
Публікація Біологічні зразки для експертизи: поняття, умови, тактика відбирання(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2024. – № 2 (105), ч. 1. - С. 189-203, 2024) Щербаковський, М. Г.; Shcherbakovskyi, M. H.; Проценко, А. М.; Protsenko, A. M.; Волкова, А. Е.; Volkova, A. E.; Михайло ЩербаковськийДоведено, що біологічними зразками для експертизи є частини (тканини), виділення та відбитки рельєфу шкіри тіла людини. Визначено обов’язкових і факультативних учасників, умови та загальний алгоритм тактики добровільного та примусового відбирання біологічних зразків для експертизи на стадії досудового розслідування, який включає підготовчий, робочий та заключний етапи проведення процесуальної дії.Документ Слідчий експеримент при розслідуванні знищення або пошкодження майна(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2023. – № 2 (101), ч. 1. - С. 323-333, 2023) Щербаковський, М. Г.; Shcherbakovskyi, M. H.Запропоновано класифікацію слідчого експерименту на підставі участі/неучасті підозрюваного, потерпілого, свідка у слідчій дії та за метою проведення. Позитивні та негативні результати експерименту є основою для попередньої оцінки у формі категоричних або можливих суджень щодо обставин, які перевіряються. Достовірність чи ймовірність результатів визначається під час остаточної оцінки в сукупності з іншими доказами.Документ Перевірка висновку експерта(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2022. – № 3 (98). – С. 206-216, 2022) Щербаковський, М. Г.; Shcherbakovskyi, M. H.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8413-9311; Дементьєв, М. В.; Dementiev, M. V.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-6662-5455Розглянуто поняття перевірки висновку експерта та встановлено його відмінність від оцінки. Метою перевірки є підтвердження або усунення сумнівів щодо певних складових висновку експерта, а також протиріч висновку з іншими доказами. Предметом перевірки є допустимість, достовірність висновку експерта як джерела доказів і встановлених експертним дослідженням фактичних даних. Перевірка здійснюється шляхом проведення процесуальних і непроцесуальних заходів. До процесуальних заходів належать: призначення нових експертиз, допит експерта та інших учасників кримінального провадження, слідчий експеримент, консультації та роз’яснення спеціаліста, витребування предметів і документів. Непроцесуальні заходи включають у себе: консультації та рецензії фахівців, самостійне ознайомлення ініціатора призначення експертизи із науково-методичною літературою з питань проведення експертних досліджень.Документ Використання комп'ютерних програм при проведенні ділових ігор з курсу криміналістики(Вісник Національного університету внутрішніх справ.- 2002.- Вип. 20.- С. 83 - 87, 2002) Щербаковський, М. Г.; Shcherbakovskyi, M. H.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8413-9311; Чернець, М. Г.; Chernets, M. H.; Ільїн, Ю. В.; Ilyin, Yu. V.Висвітлюються методи активного навчання з використанням комп'ютерних технологій, які можуть забезпечити активізацію пізнавальної діяльності не тільки за допомогою інтенсифікації пред'явлення навчального матеріалу, але й у ще більшій мірі за допомогою моделювання реальних умов їх майбутньої практичної роботи. Такий підхід реалізує інтеграцію теоретичних відомостей і положень криміналістики з формуванням професійних якостей, що складають основу принципу практичної спрямованості навчання. Освещаются методы активного обучения с использованием компьютерных технологий, которые могут обеспечить активизацию познавательной деятельности не только за счет интенсификации предъявления учебного материала, но и в еще большей степени с помощью моделирования реальных условий их будущей практической работы. Такой подход реализует интеграцию теоретических сведений и положений криминалистики с формированием профессиональных качеств, составляющих основу принципа практической направленности обучения. Methods of active learning with the use of computer technologies are highlighted, which can ensure the activation of cognitive activity not only by intensifying the presentation of educational material, but even more by modeling the real conditions of their future practical work. This approach implements the integration of theoretical information and provisions of criminology with the formation of professional qualities that form the basis of the principle of practical orientation of education.Документ Комплексні телекомунікаційно-автотехнічні експертизи(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2019. – № 4 (87). – С. 179-186, 2019) Щербаковський, М. Г.; Shcherbakovskyi, M. H.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8413-9311; Коршенко, В. А.; Korshenko, V. A.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-9824-7102Доводено, що традиційні методики автотехнічної експертизи не в змозі дати відповіді на всі питання, які можуть бути порушені в кримінальних та адміністративних справах, а також під час розгляду цивільних позовів про відшкодування збитків і заподіяння шкоди під час дорожньо-транспортних пригод за участю сучасних автотранспортних засобів. Для вирішення зазначеної проблеми запропоновано залучати до процесу дослідження у форматі проведення комплексних телекомунікаційно-автотехнічних експертиз експерта в галузі телекомунікацій. Визначено перелік завдань, які постають перед експертом у сфері телекомунікацій під час проведення таких експертиз.Документ Використання натурних колекцій при проведенні попередніх та перевірочних досліджень(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. - 2007. – Вип. 38. - С. 66-71, 2007) Щербаковський, М. Г.; Shcherbakovskyi, M. H.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8413-9311; Волкова, А. Е.; Volkova, A. E.Продемонстровані можливості використання натурних колекцій при попередніх та перевірочних дослідженнях з метою отримання орієнтуючої інформації, визначення напрямків впровадження сучасних комп'ютерних технологій і мобільних засобів зв’язку. Продемонстрированы возможности использования натурных коллекций при предварительных и проверочных исследованиях с целью получения ориентирующей информации, определение направлений внедрения современных компьютерных технологий и мобильных средств связи. The possibilities of using full-scale collections in preliminary and verification studies with the aim of obtaining orienting information, determining the directions of the introduction of modern computer technologies and mobile communications are demonstrated.Документ Використання доказів як етап доказування у кримінальному провадженні(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. - 2017. - № 2 (77). - С. 88-95, 2017) Щербаковський, М. Г.; Shcherbakovskyi, M. H.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8413-9311Розглянуто зміст етапів доказування у кримінальному проваджені. Показано, що заключним його етапом є використання доказів, яке являє собою розумове та праксеологічне оперування доказовою або орієнтуючою інформацією з метою вирішення кримінально-правових, процесуальних, криміналістичних і кримінологічних завдань.Документ Джерела криміналістичної інформації про механізм злочину(Вісник Університету внутрішніх справ. - 1996. - Вип.1. - С. 36-44, 1996) Щербаковський, М. Г.; Shcherbakovskyi, M. H.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8413-9311В статті розглянуто природу і види джерел криміналістичної інформації. Розкрито сутність системи механізму вчинення злочину.Документ Етапи інституалізації судових експертиз(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. - 2016. - № 4 (75). - С. 124–131, 2016) Щербаковський, М. Г.; Shcherbakovskyi, M. H.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8413-9311Розглянуто етапи розвитку інституту судової експертизи з моменту її першої згадки у 16 ст. до наших днів. Виділено п’ять етапів становлення інституту судової експертизи. Підставою періодизації обрано правову регламентацію залучення експерта, виникнення спеціалізованих експертних установ і формування наукових основ теорії судових експертиз.