Bulletin of Kharkiv National University of Internal Affairs. Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ
Постійне посилання на розділhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/13
Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ / Харк. нац. ун-т внутр. справ. – Харків: ХНУВС, 1995. - Виходить щоквартально. - ISSN 1999-5717.
Переглянути
2 результатів
Результати пошуку
Документ Феномен цифрової держави як держави постсучасного типу: теоретико-правовий і державознавчий аспекти(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2022. – № 3 (98). – С. 35-47, 2022) Наджафлі, Е.; Nadzhafli, E.Досліджено теоретико-правовий і державознавчий аспекти феномена цифрової держави як держави постсучасного типу. На підставі комплексного аналізу тенденцій розвитку інформаційного суспільства (у межах шостого технологічного укладу) обґрунтовано, що виникнення та розвиток цифрової держави пов’язані з процесами дігіталізації суспільних відносин і державного управління. Наголошено, що зазначена держава онтологічно, інституційно та функціонально докорінно відрізняється від більшості існуючих сучасних держав та є своєрідним інновативним політико-правовим прикладом для технологічного й організаційно-управлінського «наслідування» з огляду на чіткий проактивний вплив на формування інформаційного суспільства з інноваційним типом економічного розвитку.Документ Методологічні засади наукового дослідження дигіталізації державної влади: теоретико-правові аспекти(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2021. – № 4 (95). – С. 43-64, 2021) Наджафлі, Е. М.; Nadzhafli, E. M.Метою статті є теоретико-правове висвітлення ключових параметрів мeтoдoлoгiчнoгo iнструмeнтарiю в науковому пізнанні дигіталізації державної влади, що запропоновано здійснювати на основі синтезу здобутків загальнотеоретичної юриспруденції, галузевих правових наук, а також суміжних суспільствознавчих дисциплін (соціології, політології, науки державного управління тощо). Запропоновано структурну будову методології дослідження дигіталізації державної влади, яка складається із семи «рівнів», розташованих за принципом ієрархічності й супідрядності: 1) домінуючого світогляду; 2) філософських засад; 3) типу наукового мислення (наукової раціональності); 4) принципів наукового пізнання; 5) наукових парадигм; 6) методологічних підходів; 7) наукових методів пізнання. Надано докладну характеристику кожному зі структурних блоків цієї методології. Обґрунтовано, що домінуючий світогляд, необхідний для побудови оптимальної методології осмислення феномена дигіталізації державної влади, повинен включати в себе елементи сучасної некласичної (посткласичної) філософії, методології пізнання цифрових технологій і конструктивістські елементи сучасної інновативної методології загальнотеоретичної юриспруденції. Доведено, що оптимальним для осмислення процесів дигіталізації державної влади є постнекласичний тип раціональності. З’ясовано, що провідними загальнонауковими парадигмами дослідження дигіталізації державної влади є парадигми інформаційного суспільства та цифровізації (дигіталізації).