Філософія. Логіка (Philosophy. Logic)

Постійне посилання на розділhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/104

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 56

Complete electronic justice: pro et contra
(Форум права. – 2013. – № 1. – С. 1051-1059, 2013) Тягло, О. В.; Tiaglo, O. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-0721-1153
Перспективу повного електронного правосуддя проаналізовано з огляду на можливість кількісної оцінки юридичних аргументів, ґрунтованої на концепті логічної ймовірності відповідно до Ляйбніцевої парадигми. У порівнянні з «об’єктивним Байєсіонізмом» прояснені особливості й область застосування такої оцінки. Вказано принципове обмеження, котре сьогодні є викликом реалізації повного е-правосуддя.
Ecophilosophy and deep ecology: the search for a new paradigm of human and nature relations
(European Journal of Humanities and Social Sciences. - 2018. - № 3. - P. 118-121, 2018) Shapoval, V. M.; Шаповал, В. М.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4826-8463
У статті зроблена спроба показати особливості підходів до вирішення глобальних екологічних проблем в рамках екофілософії і глибокої екології, простежити витоки і основні принципи глибинної екології, а також важливість формування нової світоглядної парадигми для вирішення найбільш гострих проблем нашого часу.
Freedom or arbitrariness: a social and philosophic analysis
(Postmodern Openings. – 2021. – Vol. 12, Issue 2. – P. 354-366, 2021) Stezhko, Z.; Hryshchenko, N. V.; Грищенко, Н. В.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-6719-3754; Kultenko, V.; Savytska, I.; Suprun, A.; Rusko, N.
Тема свободи завжди була в центрі життєвого та філософсько-політичного дискурсу. Свобода – одне з чарівних слів, яке викликає багато позитивних емоцій у повсякденному житті. Окремі соціально-філософські дослідження висвітлюють шляхи заміни традиційної, а іноді й спонтанної абсолютизації людської свободи на емпіричному рівні суспільної свідомості. Воно полягає в досягненні бажаних результатів і в праві вибирати, чого досягти. Різниця між цими «формулами» очевидна. в у другому випадку можна спостерігати прийняття певних обмежень свободи через соціальну реальність і розуміння того, що вона може бути повністю реалізована лише через самообмеження. Однак до таких висновків потрібно дійти самостійно. Практика показує, що категоричність влади щодо обов’язків громадян здебільшого призводить до протилежних результатів. Тому, як ніколи, актуальною є розробка постійної, розгорнутої, багаторівневої гуманітарної програми роботи з населенням, заснованої на соціально-філософських дослідженнях. Держава має побудувати «мережу» постійних спеціальних державних інституцій, оскільки це покращить якість державного управління, прокладе шлях до толерантності та успішних компромісів. Кінцевою метою даної статті є формування усвідомленої (раціональної) громадянської позиції та самовизначення внаслідок повного усвідомлення нею відповідальності за свої рішення.
Is there a specifically juristic logic?
(Форум права = Forum Prava. – 2019. – Suppl. – P. t48-t53, 2020) Tiaglo, O. V.; Тягло, О. В.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-0721-1153
English translation of updated version of the original article published in Ukrainian: Tiaglo, O. V. (2017). Forum Prava, (1). 188–194. URL: http://nbuv.gov.ua/jpdf/FP_index.htm_2017_1_33.pdf.
Iнформацiйна вiйна: аналiз феномена
(Актуальнi проблеми духовності. - 2022. - Вип. 23. - С. 173–189, 2022) Тягло, О. В.; Tiaglo, O. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-0721-1153
Зазначено, що інформацiйна вiйна ґрунтується на рiзного роду матерiальних явищах i ставить за мету в певний спосiб вплинути на матерiальний свiт. Однак вона включає й не менш необхiдну та важливу — iдеальну —складову, що вкорiнена у психiцi окремих людей, людських спiльнот i зазвичай вiдображується назовнi, сприймається, викликається до життя та органiзовується через застосування мови, вiзуалiзацiю тощо. Надано логiко-фiлософський аналiз саме цiєї складової iнформацiйної вiйни. Соцiальнi мережi й електроннi ЗМI, ширше — Internet, сьогоднi виявляються найважливiшим полем ведення iдеальної складової iнформацiйної вiйни. Велику iнформацiйну небезпеку в Internet становлятьпрофесiйнi тролi та боти, органiзованi у «фабрики тролiв», «ботоферми». Їх головний продукт — масове поширення замовної (дез)iнформацiї. Виявлено деякi елементарнi способи iдентифiкацiї тролiв. Разом iз фактчекiнгом вони кориснi в убезпеченнi вiд злоякiсних iнформацiйних впливiв, але не завжди достатнi. Пiдкреслено, що дiєва нацiональна система ведення iдеальної складової iнформацiйної вiйни має поєднувати вiдповiднi групи фахiвцiв iз компетентних державних структур, спецiалiзований персонал медiа, профiльнi громадськi органiзацiї, iнформацiйних волонтерiв. Та в iдеалi кожен має бути навчений надавати собi сам бодай первинну допомогу проти дезiнформацiї.
Quo Vadis: anthropological dimension of the modern civilization crisis
(Anthropological Measurements of Philosophical Research. – 2021. – № 19. – P. 23-31, 2021) Shapoval, V. M.; Шаповал, В. М.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4826-8463; Tolstov, I. V.; Толстов, І. В.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-5511-1670
Метою статті є аналіз причин системної кризи, яка вразила сучасну цивілізацію, через опис її основних структур, виявлення взаємозв’язку між її елементами, оцінка їх евристичного потенціалу, що відкриває можливості пошуку шляхів вирішення зазначеної кризи, нових напрямків цивілізаційного розвитку. Теоретичний базис дослідження склали системний аналіз, соціально-філософський і філософсько-антропологічний підходи, а також філософія глобальних проблем сучасності. Наукова новизна полягає в тому, що в статті вперше показаний зв’язок між основними структурними елементами людської цивілізації як системи, зміна одного з параметрів якої веде до зміни всіх інших, а також до зміни цивілізації в цілому. Висновки. Причиною глибокої кризи, яка вразила сучасну цивілізацію, є розбалансованість її як системи. Найважливішими елементами цієї системи є: чисельність населення, ресурси і технології, а ядром – свідомість в її індивідуальній та колективній формах. Від її стану залежить сприйняття, переробка та використання інформації, що є визначальним цивілізаційним ресурсом, а також стабільність всієї системи. Свідомість, яка базується на старих, що зжили себе, принципах та стереотипах, не в змозі впоратися з найгострішими викликами часу. Нова свідомість, якщо вона буде сформована, ознаменує собою перехід до нової теоретичної картини світу та моделі людської поведінки, в якій люди діятимуть, керуючись перевіреними знаннями, а не свавіллям та забобонами. Категоричним імперативом нової свідомості повинна стати ідея формування продуктивного інформаційного середовища, де будуть домінувати ідеї не консюмеризму та деструкції, як це має місце в теперішній час, а конструктивності та творчої праці.
The problem of searching the meaning of human existence: contemporary context
(Anthropological measurements of philosophical research = Антропологічні виміри філософських досліджень. - 2020. - № 17. - P. 55-64, 2020) Petrushov, V. M.; Петрушов, В. М.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-3279-2180; Shapoval, V. M.; Шаповал, В. М.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4826-8463
Метою статті є аналіз причин і підстав кризи сфери смислопородження, а також пошуки відповідей на питання про сенс людського життя в сучасному світі, що актуалізувались у зв’язку із загостренням глобальних проблем, виявлення точок дотику різних теоретичних позицій, оцінка їх евристичного потенціалу. Теоретичний базис дослідження склали історико-філософський, компаративістський та системний підходи, а також аналіз філософських напрацювань в області глобалістики. Наукова новизна полягає у тому, що в статті вперше зроблена спроба провести комплексний аналіз проблеми сенсу сущого, якою вона вбачається у першій чверті ХХI століття, пов’язавши її з сучасною соціальною ситуацією, яка характеризується складним комплексом взаємопов’язаних і взаємозалежних антропологічних проблем сучасності. Акцентується, що основна причина кризи сенсу полягає у тому, що людина відірвавшись від свого коріння, яким є жива природа, і створивши для задоволення своїх потреб штучну структуру – цивілізацію, – не знаходить шляхів до трансцендентного, що є істинним Домом її буття. Висновки. Людина повинна відмовитися від помилкової зарозумілості про своє потенційне всезнання й всемогутність, перестати диктувати сущому свої правила, визначити межі своєї свободи і спробувати ясно усвідомити своє місце в об’єктивній структурі буття. Тільки в тому випадку, якщо відбудуться кардинальні зміни у сфері смислопородження, глобальна ситуація може змінитися на краще. Вирішальною силою, здатною підштовхнути до позитивних змін, може стати або вільна воля людей, які зрозуміють всю критичність ситуації, або зовнішні природні та соціальні обставини, які змусять людей кардинально перебудуватись. Правильна розстановка пріоритетів, глибоке усвідомлення загальнолюдських цілей і солідарність між людьми могли б стати тією ціннісною основою, яка буде підставою набуття сенсу і створення більш сприятливого майбутнього.
To understanding of the burden of proof in Anglo-American law
(Форум права = Forum Prava. – 2019. – Suppl. – P. t46-t53, 2019) Tiaglo, O. V.; Тягло, О. В.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-0721-1153
The translation into English of the original article published in Ukrainian Tiaglo, A. V. (2019). Forum Prava, 54(1). 69–76. DOI: http://doi.org/10.5281/zenodo.2563155.
Аборт як морально-етична та філософська проблема в контексті статті 134 Кримінального кодексу України
(Вісник Кримінологічної асоціації України. - 2014. - № 8. - С. 56-62., 2014) Черевко, К. О.; Cherevko, K. O.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-3384-8388
Досліджено норму про кримінальну відповідальність за незаконне проведення аборту в Україні. Розглянуто проблему аборту з точки зору моралі, етики, філософії. Зроблено висновки щодо неможливості повністю заборонити проведення абортів в Україні.
Автономія людини: філософсько-правовий аспект
(Актуальні проблеми правової науки і державотворення в Україні в контексті правової інтеграції : зб. матеріалів ІХ Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Суми, 21-22 трав. 2016 р.). – Суми: Видав. дім «Ельдорадо», 2016. – С. 183-185, 2016) Геращенко, Т. Г.; Herashchenko, T. H.
Зазначено, що автономна особистість – це суб’єкт, який вважає себе вільним і незалежним членом суспільства. Він має право вибору конкретної трудової діяльності, усвідомлює свої дії, дає їм правову оцінку, виходячи з критеріїв права, незалежний у розв’язанні політичних та ідеологічних питань.
Виклики сучасної трансформаційної модернізаціїї
(Бочаровські читання : тези доп. учасників Міжнар. наук.-практ. конф., присвяч. 25-річчю підгот. психологів у Харків. нац. ун-ті внутр. справ (м. Харків, 13 квіт. 2018 р.). – Харків, 2018. – С. 204-208, 2018) Могільова, С. В.; Mogileva, S. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-1821-902X
Розглянуті види соціальних змін, визначений стан сучасного українського соціуму, відповідно цього зазначені головні виклики, з якими може зіткнутися людина.
Глобальные проблемы современности в свете синергетической парадигмы научного знания
(Virtus: Scientific Journal. - 2017. - № 14 (May). – P. 31-35, 2017) Шаповал, В. Н.; Shapoval, V. M.; Шаповал, В. М.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4826-8463
В статье проводится анализ глобальных проблем современной техногенной цивилизации, а также путей их преодоления с использованием синергетической парадигмы научного знания. Автор склоняется к мысли, что кризисные процессы не являются чем-то случайным и аномальным в человеческой истории. Они представляют собой выражение законов Универсальной истории, которым подчиняются все процессы в неорганической и органической природе. Подобные подходы представляются достаточно конструктивными и позволяют наметить более адекватные и эффективные пути выхода из кризисных ситуаций.
Деякі дискусійні питання з приводу подальшої еволюції людини
(Філософські обрії. – 2019. – Вип. 41. – С. 143-153, 2019) Шаповал, В. М.; Shapoval, V. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4826-8463
У статті піднімаються питання стосовно загальних тенденцій розвитку людства і відстоюється та думка, що надія на те, що біологічна еволюція виду «людина» буде мати продовження у вигляді духовної еволюції, не підтверджується фактами історії і реальної дійсності. За всіма ознаками, на зміну біологічній еволюції стосовно людини приходить не духовний, а інформаційно-технологічний етап.
До експлікації поняття квантової заплутаності
(Актуальнi проблеми духовності. - 2023. - Вип. 24. - С. 225–248, 2023) Тягло, О. В.; Tiaglo, O. V.
Генеза поняття квантової заплутаностi дослiджується в контекстi суперечок навколо мисленого експерименту ЕйнштейнаПодольського-Розена, а ширше — дискусiї щодо повноти квантової механiки. З огляду на введенi фон Нейманом i запозиченi Шредiнгером поняття сумiшi та статистичного оператора аргументовано, що поняття заплутаностi у квантовiй фiзицi не є необхiдним. Поглиблений порiвняльний аналiз теоретичних студiй Шредiнгера, фон Неймана i Ландау приводить до висновку про поступове долання уявлення складної квантової системи як квазiмеханiчного агрегату. Знаходить обґрунтування її об’єктивна цiлiснiсть. Тож цiлiснiсть притаманна не тiльки квантовим явищам, а й квантовим системам самим собою. Повне роз’яснення мисленого ЕПР-експерименту вимагає врахування обох цих виявiв квантової цiлiсностi. Стверджується, що суттєвий результат довготривалого обговорення ЕПР-експерименту полягає у вичерпному визнаннi цiлiсностi квантової реальностi. Дослiдження «зльоту i падiння» поняття квантової заплутаностi, як i обґрунтування Бором поняття цiлiсного явища, пiдтверджують незвiднiсть Унiверсуму до множини демокрiтових атомiв та їх незчисленних сполучень, агрегатiв. Бiльше того, усе це збагачує картину Всесвiту як зрештою неподiльної цiлiсностi, що є революцiйною замiною досi популярного свiтогляду в дусi Демокрита. Аналiз сучасного використання поняття заплутаностi виявляє, що, з одного боку, воно схоплює неподiльнiсть, цiлiснiсть складних квантових систем рiзного роду i у такий спосiб є iнструментом рацiонального холiзму. Однак, з iншого боку, поняття заплутаностi було викликане до життя ще в межах уявлення квантових систем як квазiкласичних агрегатiв. Це дотепер дається взнаки через неглибоке наочно-повсякденне його розумiння, через принципово обмеженi спроби змоделювати чи помислити цiлiснi системи як множини окремих об’єктiв, хоч i в заплутаних станах.
До поняття юридичної логіки
(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. - 2015. - № 3 (70). - С. 241-248., 2015) Тягло, О. В.; Tiaglo, O. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-0721-1153
Розглянуто доводи «за» і «проти» визнання особливої юридичної логіки, різні тлумачення її природи. Запропоновано поняття юридичної логіки, яке враховує не тільки межі поля її значущості, а й особливі норми правильності міркувань у цьому полі. Обґрунтовано, що прийняття цінності людини і законності породжує норми юридичної правильності міркувань, відмінні від норм того логічного порядку, який є суголосним, за С. Тулміном, традиційній «математичній моделі». Їх виявлення, систематизація і застосування диктується прагматичним аспектом юридичної логіки, від якого наразі вже не можна абстрагуватися.
До проблеми кількісної оцінки сили юридичного аргументу
(Форум права. - 2012. - № 4. - С. 930–938, 2012) Тягло, О. В.; Tiaglo, O. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-0721-1153
Обговорено низку формул, за якими, знаючі структуру, логічні ймовірності доказів і сили зв’язків всередині аргументу, можна обчислити його силу. Проте діаграмування аргументів і встановлення необхідних для обчислень вихідних даних у нетривіальних випадках залишається почасти справою інтуїції чи приблизних якісних оцінок, що становить суттєвий виклик проектам повного електронного правосуддя.
Діджиталізація: на порозі цифрового дахау
(Держава і злочинність. Нові виклики в епоху постмодерну : зб. тез доп. наук.-практ. конф., присвяч. пам’яті віце-президента Кримінологічної асоціації України, професора О. М. Литвака (м. Харків, 23 квіт. 2020 р.). – Харків : ХНУВС, 2020. – С. 170-172, 2020) Литвинов, О. М.; Lytvynov, O. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2952-8258
Діджиталізація – це, перш за все, явище, що спричиняє послідовні трансформації соціокультурного коду, об’єднані загальним вектором розвитку. Сьогодні експоненціальне зростання цифрових технологій тягне за собою і зростання по експоненті кількості й якості інтеграційних змін в системі комунікації в суспільстві, що склалась в індустріальну епоху. Поява таких технічних засобів, як Інтернет і мобільні пристрої, що дозволяють членам суспільства перебувати в постійній комунікації один з одним, є першою сходинкою діджиталізації і, відповідно, провісником глобальних модифікацій соціальних інститутів і вектору розвитку суспільства в цілому.
Екзистенціальний аспект розуміння людини в концепціїї «нерівної рівності» Г. Сковороди
(Програма II міжкафедрального круглого столу "Пізнай себе" (до 300-річного ювілею Г.С. Сковороди) згідно з програмою Всеукраїнських Сковородинівських навчань", 5 жовт. 2018 р. - Харків : ХНУВС, 2018. - С. 9-10., 2018) Могільова, С. В.; Mogileva, S. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-1821-902X
У звертанні до концепції «нерівної рівності» Г. С. Сковороди, проводиться порівняльний аналіз із базовими настановами екзистенціалізму в розумінні Ж.-П. Сартра.
К интерпретации квантовой механики
(Знання. Освіта. Освіченість : зб. матеріалів ІV міжнар. наук.-практ. конф. (м. Вінниця, 28-29 верес. 2018 р.). – Вінниця: ВНТУ, 2018. – С. 191-196, 2018) Тягло, А. В.; Tiaglo, O. V.; Тягло, О. В.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-0721-1153
В общем контексте проблемы недооценки социально-гуманитарной мысли профессионалами различных областей науки и техники обсуждается пример интерпретации квантовой механики. Аргументирована перспектива формирования этой интерпретации с учетом квантовой концепции целостности как особенного воплощения рационального холизма.
К обоснованию особенной юридической логики
(Supremaţia Dreptului = Верховенство Права: междунар. науч. журн. – 2017. – № 3. – С. 166-172, 2017) Бандурка, А. М.; Bandurka, O. M.; Бандурка, О. М.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0240-5517; Тягло, А. В.; Tiaglo, O. V.; Тягло, О. В.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-0721-1153
Статья посвящена экспликации и сравнительному анализу двух основных подходов в понимании природы юридической логики. Согласно первому пониманию - тривиальному - юридическая логика сводится к локальному приложению формальной логики в поле права. В такой связи критически обсуждены взгляды Илмара Таммело, практически неизвестные специалистам Молдовы и Украины. Второе - нетривиальное - понимание восходит к Г. В. фон Лейбницу. Согласно ему, юридическая логика представляется как особенная, существующая наряду с формальной логикой и отличающаяся от нее не только областью определения, но и содержанием.