Law and Safety. Право І Безпека

Постійне посилання на розділhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/36

Право і Безпека = Law and safety : наук. журн. / Харк. нац. ун-т внутрішніх справ. – Харків: [б. в.], 2002 - . - Виходить 4 рази на рік. - ISSN 1727-1584.

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 1513

Copyright Norms, Copyright Infringements and Remedies in Ukraine and Jordan: What Interesting Complexities Tell of Two Jurisdictions?
(Право і безпека. - 2020. - № 3 (78). - С. 22-31, 2020) Malkavi, Bashar; Малкаві, Б.; Ablamskyi, S. Ye.; Абламський, С. Є.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4716-3985
Метою статті є вивчення наслідків порушення авторських прав в Україні та Йорданії. Відповідаючи на фундаментальне запитання щодо аспекта порушення авторських прав в обох країнах, порівняльне дослідження було визнано необхідним для вивчення того, чи мають обидві країни однакові труднощі внаслідок порушення авторських прав. Зроблено висновок, що проблема порушення авторських прав є загальною проблемою, хоча обидві країни мають надійне законодавство, тому зазначено, що дослідження такого масштабу є необхідним для забезпечення й гарантування захисту авторських прав.
Crimes against humanity in the context of the armed conflict in Ukraine: definition, problems of distinction with related offences
(Право і безпека. – 2023. – № 1 (88). – С. 99-112, 2023) Orlov, Y. V.; Орлов, Ю. В.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-1981-0794
Сформульовано пропозиції щодо критеріїв розмежування злочинів проти людяності та воєнних злочинів у міжнародно-правовому форматі та здійснення теоретико-модельної проєкції на правову систему України в контексті збройного конфлікту. Здійснено аналіз положень статутів Нюрнберзького військового трибуналу для суду та покарання головних воєнних злочинців європейських країн осі, Міжнародного військового трибуналу для Далекого Сходу, Міжнародного кримінального трибуналу по колишній Югославії, Міжнародного кримінального трибуналі по Руанді, Конвенції про незастосування строку давності до воєнних злочинів і злочинів проти людства, Європейської конвенції про незастосування строків давності до злочинів проти людяності та воєнних злочинів, а також Римського статуту Міжнародного кримінального суду, проєкту Конвенції ООН про запобігання та покарання злочинів проти людяності, якими визначаються ознаки та перелік злочинів проти людяності. Сформовано інтегративне бачення їх змісту та ключових ознак. Доведено, що міжнародні кримінально-правові норми «злочини проти людяності» та «геноцид» конкурують як загальні та спеціальні Констатовано, що склади злочинів проти людяності виявляють чимало ознак, які мають спільний зміст з ознаками складів воєнних злочинів, що створює труднощі у правозастосуванні. Розроблено таблицю релевантності норм і їх проєктів про злочини проти людяності та воєнні злочини за Римським статутом МКС та проєктом Конвенції ООН про запобігання злочинам проти людяності та покарання за їх вчинення. Запропоновано критерії для розмежування вказаних складів злочинів на основі відмінностей у їх суб’єктному складі та контекстуальних елементах. Встановлено, що КК України не містить спеціальних складів злочинів проти людяності, чим виявляє абсолютну дезадаптивність щодо запитів синхронізації національної та міжнародної кримінальної юстиції у справі протидії злочинам, пов’язаним з агресією рф проти України. Визначено концептуальний напрям удосконалення вітчизняного кримінального законодавства.
Crimes against the electoral rights of citizens in Ukraine: the peculiarities of their committing and investigation
(Право і безпека. – 2019. – № 1 (72). – С. 78-83, 2019) Matiushkova, T. P.; Матюшкова, Т. П.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-7973-4581
Досліджено злочини проти виборчих прав громадян як такі, що мають транснаціональний характер і вчиняються з використанням інформаційних технологій. Описано різні підходи до визначення злочинів проти виборчих прав громадян. Указано на суттєві відмінності у кількості злочинів, зафіксованих Департаментом інформаційного забезпе-чення та координації діяльності поліції, кількості злочинів, виявлених Національною поліцією України, а також у кількості відкритих кримінальних проваджень та кількості кримінальних проваджень, переданих до суду.Визначено види несанкціонованого втручання у базу даних Державного реєстру виборців. Виокремлено зовнішніх та внутрішніх суб’єктів учинення злочинів проти виборчих прав громадян, що вчинюються з використанням інформаційних технологій. Показано вплив нових виборчих технологій на кількість злочинів проти виборчих прав громадян. Указано на такі способи використання інформаційних технологій, як: створення спам-розсилок із погрозами на адресу конкретних осіб; здійснення безготівкових розрахунків; розміщення на сайтах відомих провайдерів, громадських організацій, політичних партій, засобів масової інформації спеціальних політичних рекламних оголошень, пропагандистських текстів і політичних новин на користь конкретного кандидата, чи/і неправдивих інформаційних повідомлень, спрямованих на дискредитацію окремих кандидатів, у тому числі через мережу спеціально створених чи придбаних облікових записів, шляхом активного використання бот-мереж, інструментів інтернет-троллінгу, посилань на сторонні ресурси тощо.Розкрито певні проблеми у розслідуванні досліджуваних злочинів, для подолання яких, на думку автора, необхідний комплексний підхід. Зокрема, такими проблемними питаннями є: бланкетний характер норм, якими передбачено відповідальність за вчинення електоральних злочинів; відсутність відповідних навчальних курсів у структурі підготовки правоохоронців; недосконалість кримінального процесуального законодавства для ефективного й оперативного розслідування досліджуваних злочинів, що вчинюються з використанням інформаційних технологій; складність процедур міжнародної правової взаємодії; необхідність співпраці різних правоохоронних органів та громадських організацій під час їх розслідування.
Firearms control as an element of criminological security in the concept of transitional justice for Ukraine
(Право і безпека. - 2024. - № 2 (93). - С. 76-86, 2024) Orlov, Yu. V.; Орлов, Ю. В.; Yashchenko, A. M.; Ященко, А. М.; Орлов Юрій Володимирович; Ященко Андрій Миколайович
Статтю присвячено розробці кримінологічної моделі контролю над обігом вогнепальної зброї в контексті перехідного правосуддя для України. Встановлено, що незаконний обіг вогнепальної зброї закладає довготривалі тенденції погіршення криміногенної обстановки, зокрема в повоєнний період, у перспективі загрожує зміцненням функціоналу організованих злочинних угрупувань, сплеском насильницької кримінальної активності. Запропоновано кримінологічну модель встановлення контролю за обігом вогнепальної зброї, яка передбачає: 1) збереження для цивільних осіб до завершення збройного конфлікту і правового режиму воєнного стану наявного правового режиму обігу вогнепальної зброї; після скасування воєнного стану потрібна виважена легалізація цивільної (короткоствольної) зброї із жорстким контролем, верифікацією та постійним моніторингом; 2) для військовослужбовців (зокрема, звільнених зі служби): а) спеціальний вид звільнення від кримінальної відповідальності за статтями 263 та 410 (в частині привласнення вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових або інших бойових речовин) Кримінального кодексу України за умови пред’явлення для перевірки, реєстрації та видачі дозволу (de lege ferenda); б) отримання дозволу (de lege ferenda) на зберігання вогнепальної зброї (у кількості не більше однієї одиниці на особу) та боєприпасів (у кількості не більше 60 шт.); 3) за порушення умов дозволу зберігання й носіння вогнепальної зброї – кримінальна відповідальність. Підкреслено, що посилення кримінальної відповідальності щодо незаконного придбання, передачі чи збуту вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв в умовах воєнного або надзвичайного стану є прикладом надмірної криміналізації суспільно небезпечних діянь.
Gender equality with regard to the current challenges to Ukraine’s national security: theoretical and practical aspects
(Право і безпека. - 2024. - № 3 (94). - С. 33-45, 2024) Zahumenna, Yu. O.; Загуменна, Ю. О.; Hrelya, D. P.; Греля, Д. П.
У статті розглянуто правові та організаційні механізми інтеграції гендерної рівності в сектор національної безпеки та оборони України. Проведено аналіз нормативно-правової бази, що регулює гендерну політику, зокрема в Збройних Силах України. Особливу увагу приділено ролі міжнародних стандартів, таких як Резолюція Ради Безпеки ООН 1325 і Стамбульська конвенція, у забезпеченні рівного доступу жінок і чоловіків до участі в оборонних процесах. На основі теоретичного аналізу та емпіричних даних досліджено вплив гендерного балансу на ефективність сектору національної безпеки, зокрема його управлінських, операційних та стратегічних компонентів, в умовах сучасних воєнних викликів. Виявлено, що інтеграція гендерної рівності сприяє підвищенню ефективності оборонного сектору, але потребує удосконалення правового регулювання та зміни організаційних підходів. Результати дослідження вказують на необхідність перегляду законодавчих актів і впровадження гендерно чутливих підходів у планування та виконання військових операцій. У статті надано рекомендації щодо посилення нормативно-правового забезпечення гендерної рівності в секторі безпеки та оборони України. Зроблено висновок, що гендерна рівність у військовій сфері не означає обов’язкове встановлення однакових зобов’язань для обох статей. Важливо враховувати специфіку й можливості кожної статі, забезпечуючи рівний доступ до військової служби на добровільних засадах, що є більш ефективним та справедливим підходом. Це дозволяє враховувати індивідуальні особливості жінок і чоловіків, забезпечуючи таким чином гармонійне функціонування Збройних Сил України у контексті сучасних викликів та потреб суспільства.
General principles of coercive medical measure application: concepts and basic criteria
(Право і безпека. – 2023. – № 1 (88). – С. 35-43, 2023) Yashchenko, A. M.; Ященко, А. М.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-3956-3487
Досліджено загальні засади застосування примусових заходів медичного характеру та сформульовано висновки, спрямованих на подальший розвиток наукового розуміння персоналізації таких примусових засобів кримінально-правового впливу та вдосконалення практики їх застосування через дотримання судами певних правил чи критеріїв. Зазначено, що застосування примусових заходів медичного характеру передбачає діяльність суду, яка полягає в ухваленні рішення в передбаченій законом формі про призначення одного з примусових заходів медичного характеру, передбачених Кримінальним кодексом України, його продовження або заміну одного на інший на підставі встановлених та обґрунтованих обставин кримінального провадження та права судової дискреції. Встановлено, що одним із недоліків нормативної визначеності загальних засад застосування примусових заходів медичного характеру є відсутність у чинному кримінальному законодавстві України статті, яка б окремо закріплювала такі загальні засади чи правила. У зв’язку з цим висунуто наукову гіпотезу про те, що загальні засади застосування примусових заходів медичного характеру в чинному кримінальному законодавстві України можуть бути представлені такими можливими положеннями. Так, «суд застосовує безстроково один із примусових заходів медичного характеру, передбачених цим Кодексом, з урахуванням характеру і тяжкості вчиненого діяння, стану неосудності або обмеженої осудності особи, характеру і тяжкості захворювання, ступеня небезпечності психічнохворого для себе чи інших осіб, а також інших даних про особу, яка вчинила кримінальне правопорушення або суспільно небезпечне діяння, та положень цього Кодексу». Наголошено, що вони певною мірою лише доповнюють і водночас в окремих аспектах деталізують ключові критерії загальних правил застосування таких примусових засобів кримінальноправового впливу, які визначені у відповідних статтях проєкту нового Кримінального кодексу.
Implementation of international experience of legal regulation of public employees’ labor rights
(Право і безпека. – 2022. – № 4 (87). – С. 81-93, 2022) Sievidova, I. O.; Сєвідова, І. О.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-3703-4610; Mohilevskyi, L. V.; Могілевський, Л. В.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-6994-6086; Sychova, V. V.; Сичова, В. В.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-3031-4994
Проаналізовано міжнародний досвід правового регулювання трудових прав працівників державної служби. Вивчено умови, за якими державним службовцям мають бути забезпечені високі стандарти трудових прав, гідні умови праці та матеріальне забезпечення. Досліджено вплив міжнародних трудових стандартів на забезпечення трудових прав державних службовців на національному рівні з метою вдосконалення правового регулювання гарантій їх трудових прав в Україні. Розглянуто необхідність імплементування в національне законодавство міжнародних стандартів і створення сприятливих умов для їх упровадження.
Legal principles of the budget management in Ukraine
(Право і безпека. – 2018. – № 1(68). – С. 13-16, 2018) Shevnin, S. M.; Шевнін, С. М.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2195-3831
Метою статті було дослідити дискусійні питання щодо бюджетного менеджменту в Україні, а також навести власне бачення правових основ бюджетного менеджменту та його складової в бюджетному процесі. Методи. При розгляді статті було використано теоретичні та емпіричні методи, такі як: аналіз, аналогія, моделювання, системний аналіз. Результати. Розглянуто теоретичні та практичні аспекти бюджетного менеджменту. Наголошено, що бюджетний менеджмент містить сукупність взаємопов’язаних дій, прийомів в методів, спрямованих на управління бюджетними ресурсами та відносинами, що виникають у процесі руху бюджетних потоків. Основним питанням, яке намагається вирішити бюджетний менеджмент, є таке: яким чином забезпечити найбільш ефективне управління цим рухом і відносинами, що виникають з цього приводу. Це реалізується у предметі бюджетного менеджменту – бюджетному процесі та управлінні ним. Система управління бюджетом тісно пов’язана з більш загальною категорією управління фінансами та фінансових відносин. Сам процес такого впливу здійснюється через функціонування фінансової політики. Відповідно однією зі складових системи управління фінансами є система управління бюджетом. Співставлено поняття бюджетного менеджменту та управління бюджетними коштами. Детально проаналізовано предмет бюджетного менеджменту й основні його ознаки. Значну увагу приділено бюджетному плануванню, оскільки від правильного визначення планових показників бюджету залежить якість його виконання. Розглянуто кошторисне планування, яке охоплює комплекс заходів з визначення обсягів і напрямів використання коштів бюджетних установ на плановий рік. Під таким плануванням автор розуміє процес складання, розгляду та затвердження кошторисів бюджетних установ; зазначено, що він є складовою бюджетного планування. Визначено роль Міністерства внутрішніх справ України у здійсненні ефективного управління бюджетними коштами, а також запропоновано шляхи вдосконалення управління бюджетними коштами в умовах децентралізації та демократизації держави. Висновки. Наголошено, що об’єктом бюджетного менеджменту є основний централізований державний фонд фінансових ресурсів, яким є бюджет держави. Предметом є бюджетний процес та управління ним. На підстав цього зроблено висновок, що бюджетний менеджмент є ідентичним поняттю управління бюджетними коштами. У свою чергу, управлінням бюджетними коштами визнається сукупність дій учасника бюджетного процесу відповідно до його повноважень, пов’язаних із формуванням і використанням бюджетних коштів. Запропоновано внести певні корективи до визначення «управління бюджетними коштами».
Organizational and forensic aspects of the electronic evidence handling
(Право і безпека – 2021. – № 4 (83). – С. 91-99, 2021) Manzhai, O. V.; Манжай, О. В.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-5435-5921; Potylchak, A. O.; Потильчак, А. О.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-0973-1120; Manzhai, I. A.; Манжай, І. А.; ORCID: https://orcid.org/0000-0003-2664-4472
This paper outlines the ways of handling the electronic (digital) evidence based on the experience of the Ukrainian law enforcement bodies. It focuses mainly on the issues related to formalization and examination of the content of the electronic crime traces. Particular attention is paid to improving the arrangement of work with electronic evidence. The authors substantiate their position that the ordinary police officers need to attain the skills and knowledge how to handle the electronic evidence. The authors maintain that the nature and the mechanism of formation of electronic data are such that one may consider them as a separate kind of evidence, and the forms of registration thereof defined in applicable laws of Ukraine are far from perfect at the present time. Therefore, the article focuses on specific features pertinent to handling of the responses of institutions, enterprises, organizations; the extracted images and data from media; data banks and combinations of the aforementioned. The proposed solutions take into account the experience accrued at the time of participation in the project from interaction between the higher educational institutions and the police in the context of crime investigations. На прикладі українського досвіду роботи правоохоронних органів проаналізовано особливості роботи з електронними (цифровими) доказами. Увагу зосереджено на питаннях, пов’язаних із формалізацією та вивченням змісту електронних слідів злочину. За допомогою кількісних та якісних методів запропоновано шляхи вирішення проблемних питань у сфері роботи з електронними даними. Як емпіричні дані використано результати анкетування поліцейських, працівників прокуратури та науково-педагогічного складу закладів вищої освіти системи МВС України, а також проміжні результати пілотного проєкту щодо протидії злочинам у кіберсфері, який реалізується в одному із закладів вищої освіти у взаємодії з регіональними підрозділами кіберполіції та регіональними управліннями поліції у двох областях України. Проміжні результати участі у проєкті свідчать, що навіть проста автоматизація окремих процесів обробки й аналізу інформації в електронному вигляді здатна суттєво скоротити час розслідування. Окрему увагу приділено покращенню організації роботи з електронними доказами. Обґрунтовано позицію про необхідність набуття навичок і знань роботи з електронними доказами пересічними правоохоронцями. Зазначено, що природа та механізм формування електронних даних дозволяють розглядати їх як окремий вид доказів, а визначені в чинному українському законодавстві форми їх фіксації сьогодні не є досконалими. На основі опрацьованих результатів показано, що правоохоронцям під час розслідування злочинів все частіше доводиться стикатися з даними великого об’єму. Акцентовано увагу на особливостях роботи з відповідями установ, підприємств, організацій, вилученими образами та даними з носіїв, банками даних, комбінаціями переліченого. Запропоновані рішення враховують досвід, набутий під час участі в проєкті зі взаємодії представників закладів вищої освіти та поліції щодо розслідування злочинів. На примере украинского опыта работы правоохранительных органов проанализированы особенности работы с электронными (цифровыми) доказательствами. Особое внимание сфокусировано на вопросах, связанных с формализацией и изучением содержания электронных следов преступления, а также на улучшении организации работы с электронными доказательствами. Обоснована позиция о необходимости приобретения навыков и знаний работы с электронными доказательствами обычными правоохранителями. Обозначено, что природа и механизм формирования электронных данных позволяют рассматривать их как отдельный вид доказательств, а определенные в действующем украинском законодательстве формы их фиксации в настоящее время не являются совершенными. Акцентировано внимание на особенностях работы с ответами учреждений, предприятий, организаций, изъятыми образами и данными с носителей, банками данных, комбинациями перечисленного. Предложенные решения учитывают опыт, приобретенный во время участия в проекте по взаимодействию представителей высших учебных заведений и полиции по расследованию преступлений.
PR-аспект та основні фактори негативного впливу інформації на діяльність правоохоронних органів
(Право і безпека. - 2020. - № 3 (78). - С. 80-84, 2020) Сенчук, І. І.; Senchyk, I. I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-0025-8143
Досліджено сучасну практику поширення інформації про діяльність органів влади, зокрема у правоохоронній сфері, з метою з’ясування ролі та впливу інформації про діяльність правоохоронних органів на підвищення їх авторитету та довіри серед населення і забезпечення належного виконання правоохоронних функцій відповідними посадовими особами. Виокремлено й охарактеризовано три основні фактори негативного впливу інформації на діяльність правоохоронних органів. Дослідження таких факторів дозволяє розробити та науково обґрунтувати правові механізми зменшення або нівелювання їх шкідливого інформаційного впливу на діяльність органів влади, державний суверенітет та забезпечення правопорядку в країні.
Procedural aspects of handling the electronic evidence: the Ukrainian context
(Право і безпека. - 2021. - № 3 (82). - С. 13-18, 2021) Manzhai, O. V.; Манжай, О. В.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-5435-5921; Potylchak, A. O.; Потильчак, А. О.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-0973-1120; Manzhai, I. A.; Манжай, І. А.
Проведено аналіз процесуальних аспектів вилучення, фіксації та аналізу електронних слідів учинення злочину. Проаналізовано окремі статистичні дані стосовно осіб, засуджених за статтями 361–363-1 Кримінального кодексу України. Розглянуто історію становлення інституту електронних доказів. Наголошено на недостатній урегульованості питання роботи з електронними доказами у кримінальному процесі. Проаналізовано спосіб фіксації електронних доказів під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії зі зняття інформації з електронних інформаційних систем. Вивчено окремі законопроєкти, спрямовані на унормування особливостей роботи з електронними слідами злочинів у кримінальному процесі. Наведено авторську позицію щодо загального порядку фіксації окремих видів електронних доказів у сучасних умовах.
Proving corruption in the investigative and judicial practice of ukraine: problems and solutions
(Право і безпека. - 2021. - № 1 (80). - С. 101-108, 2021) Stepaniuk, R. L.; Степанюк, Р. Л.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8201-4013; Kikinchuk, V. V.; Кікінчук, В. В.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2241-6384; Shcherbakovskyi, M. H.; Щербаковський, М. Г.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8413-9311
В Україні на сьогодні боротьба з корупцією є одним з основних завдань правоохоронних органів, оскільки рівень поширення цього негативного явища залишається настільки високим, що загрожує розвитку держави. При цьому одержання неправомірної вигоди посадовими особами належить до найбільш складних для виявлення та розслідування корупційних злочинів. Крім того, в Україні в останні роки проходять кардинальні реформи в галузі правового регулювання кримінального правосуддя й організації роботи правоохоронних органів. У таких умовах виникли проблеми із проведенням досудового розслідування у справах про корупційні злочини, що обумовлює необхідність виявлення причин цих проблем, їх аналізу й узагальнення з метою напрацювання рекомендацій щодо поліпшення якості роботи слідчих і прокурорів під час збирання, перевірки й оцінки доказів у кримінальному провадженні. Проаналізовано наукову літературу, кримінальне та кримінальне процесуальне законодавство України, що регулює суспільні відносини, пов’язані з виявленням, розкриттям, розслідуванням і судовим розглядом справ про одержання неправомірної вигоди посадовими особами, прецеденти Європейського суду з прав людини, а також вивчено й узагальнено матеріали 200 кримінальних справ про одержання неправомірної вигоди, розглянутих судами України у 2015–2019 рр. Встановлено, що доведення у кримінальних провадженнях про корупційні злочини є діяльністю суб’єктів кримінального провадження, яка полягає у збиранні, оцінці та перевірці фактичних даних для встановлення обставин, що мають значення для розслідування. При цьому у практиці правоохоронних органів України в цій сфері досить поширеними є процесуальні і тактичні помилки, а також зловживання з боку представників сторони обвинувачення, які призводять до прогалин у процесі доведення провини посадових осіб, які вчиняють корупційні злочини. Найбільша кількість цих порушень пов’язана з організацією та проведенням негласних слідчих (розшукових) дій. Їх основними причинами є недостатнє знання або неправильне розуміння слідчими і прокурорами вимог кримінального процесуального законодавства, відсутність у них досвіду застосування нових матеріальних і процесуальних норм, недостатність тактичних рекомендацій щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій, відсутність єдиної судової практики щодо спірних питань. У деяких випадках мають місце навмисні порушення закону з метою викриття корупціонерів шляхом підбурювання з боку працівників правоохоронних органів і/або їх негласних агентів.
Qualification problems of war-related criminal offences documented on the de-occupied territories of Ukraine
(Право і безпека. – 2022. – № 3 (86). – С. 48-59, 2022) Orlov, Y. V.; Орлов, Ю. В.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-1981-0794; Pribytkova, N. O.; Прібиткова, Н. О.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-7944-5712
Виявлено основні теоретико-прикладні проблеми кваліфікації кримінальних правопорушень, пов’язаних із війною, на деокупованих територіях, сформовано пропозиції щодо їх вирішення, забезпечення єдності в застосуванні права. Надано опис і пояснення чотирьом базовим проблемним предметним зонам із відповідними типовими ситуаціями застосування закону про кримінальну відповідальність: кримінально-правова кваліфікація артилерійських обстрілів, мінування, заподіяння смерті людині, інших діянь фізично затриманих представників держави-агресора. Для кожної зони та ситуації визначено основні підходи до кваліфікації документованих кримінальних правопорушень та інших подій, які застосовуються у правоохоронній практиці. Здійснено їх критичний аналіз, виявлено недоліки, запропоновано шляхи їх усунення. Визначено розмежування ситуацій артилерійських обстрілів військових та цивільних об’єктів і з’ясовано їх вплив на кримінально-правову кваліфікацію.
Social status of women in Ancient Sparta
(Право і безпека. – 2023. – № 4 (91). – С. 106-118, 2023) Lohvynenko, I. A.; Логвиненко, І. А.; Lohvynenko, Ye. S.; Логвиненко, Є. С.; Логвиненко (Велика) Євгенія Сергіївна; Логвиненко Ігор Альбертович
Визначено та проаналізовано фактори, які визначали особливості соціального статусу жінки у Стародавній Спарті. Показано, що встановлення контролю общини над приватним життям, а саме: жорстка регламентація шлюбно-сімейних відносин, обов’язковість специфічного загального виховання, що для дівчат розпочиналося з восьми років і тривало фактично до заміжжя, визначало те, що загальнодержавні інтереси для жінки ставали пріоритетними і домінували над сімейними цінностями. З’ясовано, що у Спарті, як і в інших полісах Стародавньої Греції, дітонародження вважалось найголовнішою функцією жінки, оскільки потомство мало продовжувати родові традиції та піклуватися про старих батьків, проводити релігійні обряди тощо. Тільки дітей чоловічої статі розглядали як майбутніх громадян і захисників поліса.
Specific features of obtaining and using electronic evidence in criminal proceedings
(Право і безпека. - 2024. - № 1 (92). - С. 186-193, 2024) Teslenko, I. O.; Тесленко, І. О.
Проаналізовано точки зору науковців щодо тлумачення поняття електронних доказів; наведено законодавче трактування цього терміна (на відміну від Кримінального процесуального кодексу України в інших процесуальних кодексах закріплено поняття електронних доказів); досліджено судову практику з питань визнання електронних доказів допустимими/недопустимими; виділено основні ознаки електронних доказів. Зважаючи на щоденне вчинення російською федерацією на території України воєнних злочинів, констатовано необхідність збирання та фіксації доказової інформації щодо таких злочинів із відкритих джерел, що в подальшому забезпечить притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності.
The quality of judicial decisions in cases of bullying in professional educational institutions
(Право і безпека. – 2023. – № 4 (91). – С. 45-55, 2023) Yushkevych, O. G.; Юшкевич, О. Г.; Юшкевич Олена Геннадіївна
Досліджено позиції науковців щодо розуміння поняття «якість судового рішення». Так, критеріями якісного судового рішення є правосудність, своєчасність, вмотивованість, чіткість, чиста мова та доступний стиль. Проаналізовано нормативно-правові акти щодо вироблення єдиного підходу до розуміння якості судових рішень. Розглянуто судові рішення у справах про булінг у закладах професійної освіти, ухвалені відповідно до положень Кодексу України про адміністративні правопорушення, щодо наявності або відсутності вимог якості судових рішень. Встановлено, що певна кількість судових рішень не мають складових якості судових рішень. Наголошено на недоліках чинного законодавства про адміністративні правопорушення, зокрема застарілості норм Кодексу України про адміністративні правопорушення, відсутності статті, в якій було б передбачено ухвалення судами іменем України постанов у справах про адміністративні правопорушення, тощо. Проведено аналіз судових рішень, ухвалених судами в період з 2019 по 2021 рр. у справах про адміністративні правопорушення, предметом розгляду яких є булінг учасників освітнього процесу в закладах професійної освіти, щодо їх чіткості (зрозумілості) та обґрунтованості. Акцентовано увагу на тому, що більшість судових рішень містять вичерпний перелік доказів у справі, суди дотримуються вимоги щодо зобов’язання з’ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності тощо.
Ways to improve foreign language teaching in police officers training
(Право і безпека. - 2021. - № 1 (80). - С. 49-54, 2021) Levashov, O. S.; Левашов, О. С.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-1956-4888; Orlova, O. O.; Орлова, О. О.; ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9956-9082
Статтю присвячено розгляду особливостей викладання іноземних мов у закладах вищої освіти з особливими умовами навчання, перш за все, в системі МВС України. Проаналізовано основні фактори, пов’язані з цілями, умовами та змістом навчання, визначено специфічний вплив цих факторів на навчальний процес і обґрунтовано основні напрямки роботи з нівелювання негативних чинників, що обмежують ефективність навчання. Методом дослідження є огляд літератури з питань організації навчання, його змісту, організації самостійної роботи, спостереження за навчальним процесом, узагальнення досвіду викладання. У результаті дослідження визначено основні чинники, які, з одного боку, визначають специфіку навчання іноземних мов у закладах вищої освіти з особливими умовами навчання, з іншого, можуть здійснювати негативний вплив на успішність навчального процесу. Проаналізовано мету навчання й обґрунтовано необхідність її зміни з урахуванням можливих сфер використання іноземної мови та домінуючих видів майбутньої професійної діяльності. Висунуто тезу про необхідність суттєвого вдосконалення самостійної роботи як потужного резерву інтенсифікації навчання. Запропоновано найбільш ефективні форми організації такої роботи на базі широкого використання інформаційних технологій. Наголошено на необхідності збалансованого підходу до викладання, який поєднуватиме дисципліну та вимогливість з методами і прийомами, притаманними комунікативному підходу до викладання іноземних мов. Звернено особливу увагу на необхідність цілеспрямованої роботи з навчання юридичної термінології, запропоновано спеціалізоване підвищення кваліфікації науково-педагогічного складу за цим напрямком.
Адаптація скринінгового опитувальника п’яти факторів особистості BFI-10 та перевірка його діагностичних властивостей на прикладі осіб, які вживають наркотики
(Право і безпека – 2021. – № 4 (83). – С. 100-110, 2021) Сердюк, О. О.; Serdiuk, O. O.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-5733-6432; Базима, Б. О.; Bazyma, B. O.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-1005-1920
Описано процес адаптації, перевірки конструктної валідності та діагностичних властивостей скринінгового опитувальника BFI-10 для експрес-діагностики п’яти факторів особистості. Валідізація проводилась у вигляді заповнення паралельних форм опитувальника 5PFQ (валідізований варіант А. Б. Хромова, N = 2492), опитувальника LBP (валідізований варіант Л. Ф. Бурлачука і Д. К. Корольова, N = 246) та опитувальника BFI-10. Коефіцієнти кореляції Пірсона між результатами вимірювань 5PFQ, LBP та BFI-10 виявилися значущими на рівні p < 0,01 для всіх шкал, альфа Кронбаха коливається у межах 0,64–0,88. Адаптований нами варіант BFI-10 показав свою діагностичну придатність у дослідженні осіб, які вживали і не вживали наркотики (N = 4723), виявивши між ними статистично достовірні відмінності за чотирма з п’яти факторів «великої п’ятірки», найбільші за фактором «С» – Свідомість (t = –8,504; p < 0,01). Extended annotation. The large number of questions from the most common and cited in the scientific literature questionnaires of the "Big Five" makes them unsuitable for surveys of large samples of poorly motivated respondents. It is described the process of adaptation, validation and diagnostic properties of the five-factor BFI-10 Express Diagnostic Screening Questionnaire, which contains only 10 questions and has shown high reliability in large comparative crosscultural studies using a web methodology. Validation was performed by filling in parallel forms of the 5PFQ questionnaire for 75 questions (validated version of A.B. Khromov, N = 2492), LBP questionnaire for 25 questions (validated version of L.F. Burlachuk and D.K. Korolev, N = 246) and questionnaire BFI-10. The validation of the BFI-10 has showed that our adapted version of the questionnaire measured the same constructs as the 5PFQ and BFL questionnaires. There is a positive correlation between the total values of the scales of all three questionnaires of the "big five", significant at the level of p <0.01. The highest values of the linear correlation coeffi- cient of the BFI-10 scales are observed for factors "N" - neuroticism (BFL r = 0.620, 5PFQ r = 0.466) and "E" - extraversion (BFL r = 0.688, 5PFQ r = 0.441). The internal consistency characteristics of the 5PFQ, BFL, and BFI-10 questionnaire scales show that the Cronbach's alpha is increased when BFI-10 questions are added to the original 5PFQ and BFL scales. For BFL and BFI-10, Cronbach's alpha ranges from 0.64 to 0.85. For 5PFQ and BFI-10, Cronbach's alpha ranges from 0.76 to 0.88. The BFI-10 adapted variant has showed its diagnostic applicability in a study of drug and non-drug users (N = 4723). The results of the comparison of the average values of the BFI-10 scales (t-test) show that there are statistically significant differences between young people who used and did not use drugs in the 12 months before the survey. The greatest diagnostic significance has been shown by factor "C" - consciousness (t = -8,504; p <0,01). Statistically significant differences have not been detected only by factor "E" (extraversion). Thus, young people who have confessed to drug use can be described as less conscious (responsible), more conflicted (hostile), more neurotic, but also more creative and prone to experimenting and gaining new experiences. The obtained results prove that the proposed adaptation of BFI-10 meets the criteria of diagnostic reliability and validity, and can be recommended for express diagnosis of personality in terms of mass sample surveys and express individual screening of personality traits in the Ukrainian-speaking environment. Описан процесс адаптации, проверки конструктной валидности и диагностических свойств скринингового опросника BFI-10 для экспресс-диагностики пяти факторов личности. Валидизация проводилась путем заполнения параллельных форм опросника 5PFQ (валидизированный вариант А. Б. Хромова, N = 492), опросника LBP (валидизированный вариант Л. Ф. Бурлачука и Д. К. Королева, N = 246) и опросника BFI-10. Коэффициенты корреляции Пирсона между результатами измерений 5PFQ, LBP и BFI-10 оказались значимыми на уровне p < 0,01 для всех шкал, альфа Кронбаха колеблется в пределах 0,64–0,88. Адаптированный нами вариант BFI-10 показал свою диагностическую пригодность в исследовании лиц, которые употребляли и не употребляли наркотики (N = 4723), обнаружив между ними статистически достоверные различия по четырем из пяти факторов большой пятерки, наибольшие по фактору «С» – сознательность (t = –8,504; p < 0,01).
Адвокат дитини в Україні
(Право і безпека. – 2023. – № 1 (88). – С. 66-76, 2023) Юшкевич, О. Г.; Iushkevych, O. G.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-0024-6070
Досліджено позиції науковців, адвокатів щодо визначення поняття «адвокат дитини». Незважаючи на те, що в Україні вже майже три роки здійснюється сертифікація адвокатів дитини, ведеться відповідний реєстр, сьогодні українське законодавство не регламентує поняття «адвокат дитини», не закріплює вимоги до такої спеціалізації. Проаналізовано можливості, які надає Вища школа адвокатури Національної асоціації адвокатів України для отримання спеціалізації «адвокат дитини». Розглянуто досвід інших країн щодо використання на практиці понять «адвокат дитини у сімейних судах», «адвокація дітей» та встановлено вимоги до адвоката дитини.
Адміністративна відповідальність пішоходів як засіб забезпечення безпеки дорожнього руху
(Право і безпека. - 2014. - №1. - С. 60-64, 2014) Яценко, В. П.; Yatsenko, V. P.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-3195-3627
Досліджено причини дорожньо-транспортних пригод на автошляхах України і роль пішоходів у створенні аварійних ситуацій на дорогах. Запропоновано спосіб вирішення цієї проблеми шляхом запровадження практики притягнення пішоходів до адміністративної, кримінальної та цивільної відповідальності.