Ïàõí³í Ì.Ë. - Ïðîáëåìè êðèì³íàëüíî¿ â³äïîâ³äàëüíîñò³ çà äèôàìàö³þ... ÏÐÎÁËÅÌÈ ÊÐÈ̲ÍÀËÜÍί ²ÄÏβÄÀËÜÍÎÑÒ² ÇÀ ÄÈÔÀÌÀÖ²Þ Â ÏÐÎÔÅѲÉÍ²É Ä²ßËÜÍÎÑÒ² ÆÓÐÍÀ˲ÑҲ ÏÀÕÍ²Í Ìèêîëà Ëåîí³äîâè÷ - êàíäèäàò íàóê ç äåðæàâíîãî óïðàâë³ííÿ, äîöåíò êàôåäðè êðèì³íàëüíîãî ïðàâà òà êðèì³íîëî㳿 ôàêóëüòåòó ¹ 6 Õàðê³âñüêîãî íàö³îíàëüíîãî óí³âåðñèòåòó âíóòð³øí³õ ñïðàâ DOI 10.32782/NP.2021.4.12 Вивчається необхідність та доцільність Европы, а также стран СНГ имеют нормы впровадження в національне законодавство об уголовной ответственности за диффама- кримінально-правових норм про наклеп та цию (в разных вариациях). Исследуются образу (дифамацію) та їх вплив на свободу аргументы как противников, так и сторон- слова та журналістську діяльність. Авто- ников введения уголовно-правового за- ром проведений порівняльно-правовий ана- прета диффамации. Делается вывод о воз- ліз кримінальних законів зарубіжних країн можности внедрения ответственности за щодо кримінальної відповідальності за вка- клевету и оскорбление как исключительно зані дії. Встановлено, що практично кожна превентивной меры воздействия на нару- країна Європи, а також значна кількість шителя в случае умышленного распростра- країн СНД мають норми про криміналь- нения заведомо ложной информации. ну відповідальність за дифамацію (у різних Ключевые слова: свобода слова, пра- її варіаціях). Досліджуються аргументи во на информацию, диффамация, клевета, як противників, так і прихильників впро- оскорбление, уголовная ответственность. вадження кримінально-правової заборони дифамації. Робиться висновок про можли- Вступ вість впровадження відповідальності за на- У 2001 році з прийняттям нового клеп та образу як суто превентивного заходу Кримінального кодексу України в нашій впливу на порушника у випадку умисного роз- державі була декриміналізована відпові- повсюдження завідомо неправдивої інформа- дальність за наклеп та образу. Однак до ції. цього часу питання необхідності встанов- Ключові слова: свобода слова, право на лення кримінальної відповідальності за інформацію, дифамація, наклеп, образа, дифамацію залишаються дискусійним, а до кримінальна відповідальність. Верховної Ради України неодноразово по- давалися пропозиції з відновлення кримі- Изучается необходимость и целесо- нальної відповідальності за вказані право- образность внедрения в национальное за- порушення. конодательство уголовно-правовых норм о Проблематикою кримінально-право- клевете и оскорблении (диффамации) и их вого захисту діяльності засобів масової влиянии на свободу слова и журналистскую інформації займалися П. П. Андрушко, деятельность. Автором проведен сравни- А. П. Бабій, П. С. Берзін, Я. С. Безпала, тельно-правовой анализ уголовных зако- Р. В. Вереша, Ю. В. Городецький, нов зарубежных стран в отношении уго- І. О. Зінченко, В. М. Кудрявцев, ловной ответственности за указанные дей- С. Я. Лихова, Г. В. Лазутіна, А. І. Марущак, ствия. Установлено, что большинство стран М. І. Мельник, О. В. Красильнікова, 83 Àäì³í³ñòðàòèâíå ïðàâî Н. В. Кушакова, В. І. Павликівський, журналіста, у зв’язку з цим порушують ст. 10 А. В. Тарасенко, В. І. Тютюгін та ін. Європейської Конвенції про захист прав лю- дини і основоположних свобод [2; 3]. Мета дослідження На необхідності дотримання Україною З урахуванням положень національ- вищезазначених вимог Європейської ного законодавства та досвіду зарубіжних Конвенції неодноразово вказувалося пред- країн дослідити проблему кримінальної ставниками Європейського Союзу та США, відповідальності за дифамацію, а також її особливо під час розгляду в Верховній Раді вплив на свободу слова та діяльності жур- України чергових законопроєктів щодо за- налістів. провадження кримінальної відповідаль- ності за наклеп та образу [4]. Завданням дослідження є проведення Слід вказати, на цей час, права, які, порівняльно-правового аналізу криміналь- встановивши кримінальну відповідаль- них законів європейських країн про дифа- ність, так прагне захистити законотворець, мацію з урахуванням положень вітчизня- гарантовані статтею 28 (право на повагу до ного законодавства про відповідальність за гідності) та статтею 32 (право на таємницю наклеп та образу. особистого та сімейного життя) Конституції України. Вказані права є особистими не- Основний текст майновими правами фізичної особи, від- Одним з найвагоміших аргументів про- носяться до предмета регулювання саме тивників поновлення криміналізації за на- цивільного права (глава 22 Цивільного клеп та образу – це можливість використан- кодексу України). Як зазначало Головне ня закону для обмеження свободи слова та науково-експертне управління апарату журналістської діяльності. За висновками Верховної Ради України у своєму висновку Європейського Суду з прав людини, запро- до законопроєкту В. С. Журавського, ре- вадження кримінальної відповідальності комендуючи відхилити його ще у першо- створює «охолоджувальний» вплив на жур- му читанні,його автор не обґрунтував та не наліста та його професійну діяльність. навів доказів достатності підстав та прин- Так, у рішенні від 28.09.1999 р. у справі ципів криміналізації наклепу [5]. Згідно з «Далбан проти Румунії» (Dalban v. Romania) висновком управління «немайнові особисті – журналіста, засудженого у Румунії за на- (приватні) права осіб, якими є честь, гід- клеп на чиновника, який полягав в опри- ність, репутація, відносяться до предме- людненні інформації щодо неправомір- ту регулювання цивільного права». Крім них дій останнього, без належних на те того, прийняття закону могло призвести доказів, Європейський Суд зазначив, що до порушення міжнародних зобов’язань публікації журналіста стосувалися справи України перед Радою Європи, саме на ви- загального інтересу: управління держав- могу ПАРЄ закон про наклеп був виключе- ними активами і того, як політики вико- ний з кримінального кодексу [6; 7]. нують вимоги свого мандата [1, с. 44-46]. Відповідно до ч.4 ст.32 Конституції Суд визначив, що інтереси демократично- України кожному гарантується судовий го суспільства полягають у тому, щоб пре- захист права спростовувати недостовірну са мала можливість надавати інформацію, інформацію про себе і членів своєї сім’ї та яка становить значний громадський інте- права вимагати вилучення будь-якої ін- рес. Неприпустимо позбавляти журналіс- формації, а також право на відшкодування та можливості висловлювати критичні су- матеріальної і моральної шкоди, завданої дження, якщо він не може довести їх прав- збиранням, зберіганням, використанням дивість. Суд вказав, що обвинувачення та поширенням такої недостовірної інфор- Далбана у вчиненні кримінального право- мації.Для захисту честі та гідності фізична порушення та засудження його до позбав- особа має право звернутися до суду з по- лення волі було непропорційним втручан- зовом (ч.3 ст.297 ЦК України). Аналогічна ням у його свободу вираження поглядів як норма щодо судового захисту закріплена Íàøå ïðàâî ¹ 4, 2021 84 Ïàõí³í Ì.Ë. - Ïðîáëåìè êðèì³íàëüíî¿ â³äïîâ³äàëüíîñò³ çà äèôàìàö³þ... і у ч.2 ст.299 ЦК України. Прихильники ли або глави. Кримінальна відповідаль- впровадження відповідальності за наклеп ність за вказані дії передбачається главою вказують на недієвість цивільно-правово- ХХІІ КК Литовської республіки «Злочини го захисту, який до того ж не несе жодної та кримінальні проступки проти честі та превентивної функції [8]. На думку законо- гідності особи» [11], третім розділом КК творців, свободу слова в Україні все часті- Швейцарії «Злочинні діяння проти честі та ше плутають зі вседозволеністю поширен- в області таємної і приватної сфери» [12], ня відверто неперевірених, а то і зовсім розділом ХІ КК Іспанії «Злочини проти помилкових фактів [8]. До того ж, кримі- гідності особи» [13], розділом чотирнадця- нальна відповідальність за розповсюджен- тим КК ФРН «Образа» [14], главою 27 КК ня певного виду інформації не є чимось Данії «Злочини проти честі та певних осо- винятковим у чинному законодавстві, на бистих прав» [15]. Окремо слід сказати про що неодноразово зверталась увага вітчиз- законодавство Голландії [16], яке перед- няних науковців [9, с. 263]. бачає відповідальність у розділі ХVІ КК Зокрема, ч. 2 ст. 301 КК України вста- «Дифамація» лише за наклеп та пасквільну новлює кримінальну відповідальність за дифамацію та кримінальне законодавство розповсюдження кіно- та відеопродукції, Франції [17], яке не розглядає дифамацію комп’ютерних програм порнографічного у як злочин і встановлює відповідальність характеру; ч. 2 ст. 109 КК України за пу- лише за непублічну дифамацію (ст. ст. 621- блічні заклики до насильницької зміни чи 1, 621-1). Зазначені діяння, за рішенням повалення конституційного ладу або до французького законодавця, відносяться захоплення державної влади, а також роз- лише до порушень 1-го класу. При цьому повсюдження матеріалів із закликами до зазначається, що дійсність дифамаційних вчинення таких дій; ст. 182 КК України за фактів може бути встановлена у відповід- поширення конфіденційної інформації про ності із законодавчими положеннями, що особу; ст. 381 КК України за розголошення відносяться до свободи преси. відомостей про заходи безпеки щодо осо- Згідно з норвезьким законодавством би, взятої під захист. про дифамацію є три варіанти реагуван- Не все так однозначно і з законодав- ня на поширення недостовірної інформа- ством країн Європи та США. Незважаючи ції про особу, а саме: накладання штрафу на численні звернення європейських полі- відповідно до положень статей 246 і 247 тиків щодо обов’язків України із забезпе- Кримінального кодексу, видання нака- чення свободи слова та діяльності журна- зу згідно зі статтею 253 Кримінального лістів, в абсолютній більшості демократич- кодексу, що нівелює заяву з наклепом них країн світу залишаються кримінально- (mortifi kasjon) і видання наказу відповід- правові норми з відповідальності за дифа- но до Закону про відшкодування збитків мацію (наклеп або образу). Кримінальна від 1969 р. про виплату компенсацій по- відповідальність за наклеп передбачена страждалій стороні. Умови притягнення в Австрії, Болгарії, Греції, Данії, Ісландії, відповідача до відповідальності за наклеп Іспанії, Латвії, Литві, Німеччині, Норвегії, викладені в розділі 23 Кримінального ко- Польщі, Фінляндії, Франції, Хорватії, дексу, стаття 247 якого передбачає:«Будь- Чорногорії, Чехії, Швейцарії, Швеції [8; яка особа, яка словом або ділом поводить- 10]. При цьому, в абсолютній більшості ся у спосіб, який, імовірно, завдасть шкоди кримінальних кодексів європейських кра- чесному імені або репутації іншої особи або їн, незважаючи на період їх прийняття, призведе до ненависті, зневаги або втрати містяться як загальні,так і спеціальні нор- довіри до цієї особи, яка є необхідною для ми про відповідальність за наклеп та обра- її посади або ведення бізнесу, або є причет- зу. ною до цього, нестиме відповідальність у Загальні норми про відповідальність вигляді штрафів або ув’язнення на період, за образу та наклеп майже в усіх кодексах що не перевищує один рік. Якщо наклеп європейських країн мають окремі розді- здійснено в друкованій формі або у формі 85 Àäì³í³ñòðàòèâíå ïðàâî трансляції, або в інший спосіб за особли- В. І. Павликівський робить висновок про во обтяжувальних обставин, може бути пе- те, що, незважаючи на суттєвий прогрес у редбачено ув’язнення на строк, що не пе- сфері захисту свободи слова,кримінальне ревищує два роки» [18, с. 196-197]. законодавство окремих країн передбачає Передбачає кримінальну відповідаль- відповідальність не тільки за умисний на- ність за наклеп також більшість штатів клеп, але й за розповсюдження відомостей, США [8]. які особа помилково вважає достовірними Спеціальні норми стосуються особли- (КК Швейцарії, КК ФРН), а в окремих ви- вих категорій потерпілих та передбача- падках навіть за розповсюдження досто- ють, у значній частині, відповідальність за вірної інформації (КК ФРН) [19, с. 248]. образу органів державної або судової вла- Слід зазначити, що законодавство вста- ди та її представників. Зокрема, ст. 434-24 новлює не тільки права, а й відповідні КК Франції, ст. 232 КК Литовської респу- обов’язки журналіста. Зокрема, відповідно бліки та ст. 504 КК Іспанії передбачають до закону України «Про друковані засоби відповідальність за образу судової влади; масової інформації (пресу) в Україні» жур- КК Іспанії та КК ФРН за образу держав- наліст зобов’язаний подавати для публіка- ної влади та держави взагалі, її симво- ції об’єктивну і достовірну інформацію (п. 2 лів (ст. ст. 496, 543 КК Іспанії, § 90, § 90а, ч. 3 ст. 26). Ті ж вимоги присутні у п. в та п. § 90b КК ФРН, ст. 113-1 КК Голландії, і ст. 59 законуУкраїни «Про телебачення та § 129а КК Данії), релігійних почуттів (ст. радіомовлення». Творчий працівник теле- 525 КК Іспанії, § 166 КК ФРН, ст. 147а КК радіоорганізації зобов’язаний перевіряти Голландії), КК ФРН також передбачає спе- достовірність одержаної ним інформації (п. ціальну відповідальність за наклеп на по- б, г ч. 1 ст. 60, абзац 11 ч. 2). Наголошуючи літичного діяча (§ 188), публічну неправ- на цьому, В. Підгородинський вважає об- диву підозру (§ 165), паплюження пам’яті ґрунтованим встановлення відповідаль- померлого (§ 189). Вказані норми передба- ності журналістів за умисне розповсюджен- чають посилення відповідальності винних ня завідомо неправдивої інформації, що в осіб, передбачаючи підвищений штраф або цілому стимулює останніх до добросовіс- позбавлення волі на строк, термін якого, в ного виконання свої роботи. Як зазначає окремих випадках, в два і більше разів пе- науковець, авторитетні газети, журнали та ревищує покарання за загальною нормою їх працівники самі дбають про свою про- про наклеп та образу (§ 188 КК ФРН) [19, фесійну репутацію і жодного звернення с. 246]. щодо захисту честі та гідності за їхніми Містять кримінальні заборони за на- публікаціями практично не спостерігаєть- клеп також кримінальні кодекси більшос- ся. Для таких видань на першому місці – ті країн СНД, зокрема Азербайджану, власна репутація, а вже далі – прагнення Білорусі, Казахстану, Молдови, РФ, сподобатися читачеві [9, с. 266]. До анало- Таджикистану,Туркменії та Узбекистану. гічних висновків прийшов Європейський Більше того, значна кількість цих країн пе- суд з прав людини. Згідно з рішенням по редбачає спеціальні норми про відповідаль- справі «Тенсбергс Блад АС» і Гауком про- ність за наклеп та образу представників вла- ти Норвегії» (Заява № 510/04)недоведені ди, Президента країни, зокрема Білорусь, або завідомо неправдиві фактичні наклеп- РФ, Таджикистан, Туркменія, Узбекистан ницькі твердження не можуть бути захи- [20, с. 472-475]. У Республіці Білорусь вза- щені свободою вираження поглядів. галі останнім часом суттєво розширено пе- релік злочинних діянь, зокрема за критику Висновки влади в засобах масової інформації, особли- Проведене дослідження з проблеми во в мережі Інтернет та соціальних мережах криміналізації наклепу та образи дає під- (Telegram, Facebook) тощо [21]. стави стверджувати про те, що криміналь- Дослідивши проблему відповідаль- не законодавство зарубіжних країн, а також ності за наклеп у європейських країнах, рішення Європейського суду з прав люди- Íàøå ïðàâî ¹ 4, 2021 86 Ïàõí³í Ì.Ë. - Ïðîáëåìè êðèì³íàëüíî¿ â³äïîâ³äàëüíîñò³ çà äèôàìàö³þ... ни допускають можливість кримінальної 6. Проект Закону «Про внесення змін відповідальності за дифамацію. Одним з до Кримінального та Кримінального про- основних застережень у цьому випадку ви- цесуального кодексів України щодо по- ступає стаття 10 Європейської конвенції- силення відповідальності за посягання на про захист прав людини і основоположних честь, гідність та ділову репутацію люди- свобод, яка встановлює право кожного на ни» № 11013 від 19.07.2012 р. URL:https:// свободу вираження поглядів. У той же час, web.archive.org/web/20120926153933/ умисне розповсюдження завідомо неправ- http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webpro дивої інформації не захищене свободою c4_1?id=&pf3511=44065(дата звернення вираження поглядів і може бути підставою 5.11.2021). переслідування порушників, у тому числі 7. Ухвалення закону про наклеп - свідо- кримінально-правовими заходами. ма провокація влади (Документ) Главком. Встановлення кримінальної відпові- 1 жовтня 2012. URL:https://glavcom.ua/ дальності у такому випадку, враховуючи publications/118754-uhvalennja-zakonu- рівень розвитку демократичних інститутів pro-naklep---svidoma-provokatsija-vladi- і громадянського суспільства в Україні та dokument.html(дата звернення 5.11.2021). країнах Європейського Союзу, повинне 8. Пояснювальна записка до проєк- бути досліджене на предмет відповіднос- ту Закону України «Про внесення змін ті підставам та принципам криміналізації до Кримінального та Кримінального суспільно небезпечного діяння та наслід- процесуального кодексів України щодо ками реального застосування таких норм встановлення відповідальності за на- вітчизняною правоохоронною і судовою клеп» URL: https://ips.ligazakon.net/ системами. document/GH76I00A?an=2(дата звернення 5.11.2021). Література 9. В. Підгородинський. Криміналізація 1. Судебная практика Европейского наклепу і свобода слова в Україні. Право Суда по правам человека по статье 10 України. 2013. № 6. С. 262-267. Европейской Конвенции: Т. 2 / Под редак- 10. Закони та практика ЗМІ у одинад- цией Г. Ю. Араповой. Санкт-Петербург, цяти демократіях світу (порівняльний ана- 2004. 288с. ліз) ARTICLE 19, Харківська правозахисна 2. Конвенція про захист прав людини група. Харків: Фоліо, 2000. 200 с. і основоположних свобод. URL: https:// 11. УК Литовской республики. Санкт- zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text Петербург: Издательство «Юридический (дата звернення 5.11.2021). центр Пресс», 2003. 470 с. 3. Кримінальна відповідальність за 12. Уголовный кодекс Швейцарии. наклеп – крок до обмеження свободи Москва: Издательство «Зерцало», 2000. слова в Україні. URL:https://www.irf.ua/ 138 с. kriminalna_vidpovidalnist_za_naklep_krok_ 13. Уголовный кодекс Испании. Москва: do_obmezhennya_svobodi_slova_v_ukraini/ Издательство «Зерцало», 1998. 218 с. (дата звернення 5.11.2021). 14. Уголовный кодекс ФРГ. Москва: 4. Генсек Ради Європи просить не ду- Издательство «Зерцало», 2000. 208 с. шити свободу ЗМІ в Україні. Українська 15. Уголовный кодекс Дании.Санкт- правда. 2012-09-22.URL:https://www. Петербург: Издательство «Юридический pravda.com.ua/news/2012/09/22/6973270/ центр Пресс», 2001. 230 с. (дата звернення 5.11.2021). 16. Уголовный кодекс Голландии. 5. П’ять років за наклеп: радянські ре- Санкт-Петербург: Издательство пресії повертаються (Документ). Главком. «Юридический центр Пресс», 2000. 253 с. 18 вересня 2012. URL:https://glavcom.ua/ 17. Уголовный кодекс Франции. Санкт- publications/118638-p%E2%80%99jat-rokiv- Петербург: Издательство «Юридический za-naklep-radjanski-represiji-povertajutsja- центр Пресс», 2002. 650 с. dokument.html(дата звернення 5.11.2021). 87 Àäì³í³ñòðàòèâíå ïðàâî 18. Справа «Тенсбергс Блад АС» SUMMARY і Гауком проти Норвегії». Рішення The necessity and expediency of introduction Європейського Суду з прав людини щодо into national legislation of criminal law norms on доступу до публічної інформації. Рада defamation and defamation and their impact on Європи. Видавництво: «К.І.С.», 2017. 211 с. freedom of speech and journalism are studied. The 19. Павликівський В.І. Кримінальна author conducted a comparative legal analysis of відповідальність за дифамацію (європей- the criminal laws of foreign countries on criminal ський досвід) // Право і суспільство. № 2. liability for these actions. It is established that almost 2015. С. 243-249. every European country, as well as a signifi cant 20. Павликівський В. І. Кримінально- number of CIS countries has rules on criminal правове забезпечення свободи слова та liability for defamation (in its various variations). професійної діяльності журналістів в The arguments of both opponents and Україні. Харків: Панов, 2016. 488 с. supporters of the introduction of a criminal law ban 21. У Білорусі запровадили кримінальну on defamation are investigated. It is concluded that відповідальність за підписку на опозиційні it is possible to introduce liability for defamation канали в Telegram. Радіо свобода. 13 жов- and insult as an exceptional preventive measure тня 2021 р. URL: https://www.radiosvoboda. to infl uence the violator in case of intentional org /a /news -b i lorus -v idpov ida ln i s t - za - dissemination of knowingly false information. pidpysku/31507275.html (дата звернення Key words: freedom of speech, right to 5.11.2021). information, defamation, slander, insult, criminal liability. Íàøå ïðàâî ¹ 4, 2021 88