ISSN 1999-5717 (Print), ISSN 2617-278X (Online). Вісник ХНУВС – Bulletin of KhNUIA. 2019. № 4 (87) УДК 342.9 DOI: https://doi.org/10.32631/v.2019.4.11 Володимир Олександрович Іванцов, кандидат юридичних наук, доцент, Харківський національний університет внутрішніх справ, відділ організації освітньо-наукової підготовки (докторант); https://orcid.org/0000-0002-2904-0466, e-mail: v.a.ivantsov@gmail.com ПРИНЦИПИ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА ЯК ПРИЗМА ОЦІНЮВАННЯ ЗМІСТУ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ ПОЛОЖЕНЬ: МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ ВСТАНОВЛЕННЯ ПРОБЛЕМ І ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ Здійснено оцінювання змісту адміністративних нормативно-правових актів (на прикладі правового регулювання питань обмежень щодо одержання подарунків) крізь призму сучасного розуміння принципів адміністративного права, що дало можливість виокремити цілу низку проблем, визнати зміст деяких і них та напрацювати шляхи їх вирішення. Установлено, що принципи адміністративного права з метою вдосконалення нор- мативно-правових актів сфери адміністративно-правового регулювання виступа- ють: 1) у ролі критерію оцінювання змісту положень нормативно-правових актів, на- слідком чого є виділення їх недоліків; 2) правовими підставами для напрацювання змін і доповнень до адміністративних нормативно-правових актів, що забезпечить відпо- відність адміністративно-правового регулювання основам сучасного розуміння адміні- стративного права. Ключові слова: принципи адміністративного права, верховенство права, гуманізм і справедливість, ієрархічна вищість закону, обмеження щодо одер- жання подарунків. Оригінальна стаття Постановка проблеми Становлення України як молодої та незалежної держави нерозри- вно пов’язано з реформуванням основних галузей суспільно-політич- ного буття, та з перманентними процесами вдосконалення нормати- вно-правової бази. Будучи найоб’ємнішою, сфера адміністративно- правового регулювання очевидно найчастіше піддається змінам, що знаходить свій прояв в ухваленні нових законів, спрямованих на за- міну актів попереднього регламентування відповідних питань або без такої, а також на ухвалення нормативно-правових актів, спря- мованих на деталізацію положень вищого рівня правового регулю- вання та вдосконалення чинних нормативно-правових актів, © Іванцов В. О., 2019 104 ISSN 1999-5717 (Print), ISSN 2617-278X (Online). Вісник ХНУВС – Bulletin of KhNUIA. 2019. № 4(87) зокрема з метою усунення недоліків їх окремих положень. Зазначене вказує на необхідність існування чітких критеріїв для встановлення недоліків тієї чи іншої сфери адміністративно-правового регулю- вання або окремих положень відповідних нормативно-правових ак- тів. У свою чергу, ми переконані, що вирішення вказаних питань має забезпечуватися завдяки зверненню до принципів адміністратив- ного права як свого роду «меганорм», які можна використати як при- зми оцінювання змісту положень нормативно-правових актів сфери адміністративно-правового регулювання, тобто актів, які виступа- ють регуляторами суспільних відносин у сфері публічного адмініст- рування (управління). Стан дослідження проблеми Принципи як правова категорія завжди були центральною темою досліджень фахівців загальної теорії держави і права (С. С. Алексєєв, О. В. Петришин, С. П. Погребняк, О. Ф. Скакун, М. В. Цвік) та адмі- ністративного права зокрема (В. Б. Авер’янов, О. М. Бандурка, П. О. Ба- ранчик, Ю. П. Битяк, Т. О. Коломоєць, В. К. Колпаков, Р. С. Мельник, А. А. Пухтецька), зважаючи на їх специфічну юридичну природу, роль і значення для розвитку юриспруденції. Разом із тим оціню- вання значення принципів адміністративного права щодо встанов- лення проблем змістового наповнення положень нормативно-право- вих актів у результаті зіставлення останніх із суттю перших ті відповідно до ролі принципів адміністративного права як підстав для встановлення шляхів вирішення відповідних проблем проводилося поверхнево, більшою мірою під час декларування значення принци- пів права як «меганорм», уникаючи узагальнень у цьому питанні. Мета і завдання дослідження Мета статті полягає в окресленні сфери правових можливостей принципів адміністративного права щодо встановлення проблем змісту положень нормативно-правових актів сфери адміністрати- вно-правового регулювання та їх ролі як підстав для встановлення шляхів вирішення цих проблем. Мета досягається за допомогою ви- конання таких завдань: окреслення конкретної сфери адміністрати- вно-правового регулювання, у межах якої доцільно визначити шлях до мети дослідження; оцінка окремих положень нормативно-право- вих актів відповідної сфери адміністративно-правового регулю- вання крізь сучасне розуміння принципів адміністративного права, що забезпечить установлення проблем щодо розуміння їх змісту; окреслення шляхів вирішення проблем змісту окремих положень но- рмативно-правових актів сфери адміністративно-правового регулю- вання шляхом їх удосконалення через внесення змін у відповідні акти. 105 ISSN 1999-5717 (Print), ISSN 2617-278X (Online). Вісник ХНУВС – Bulletin of KhNUIA. 2019. № 4 (87) Наукова новизна дослідження У дослідженні вперше принципи узагальнено й використано як призму оцінювання положень нормативно-правових актів сфери ад- міністративно-правового регулювання, принципи адміністратив- ного права вдосконалено правовий підхід до покращення змісту по- ложень нормативно-правових актів, які регламентують питання обмеження щодо одержання подарунків у сфері антикорупційного законодавства. Отримали подальший розвиток уявлення про зміст таких принципів адміністративного права, як верховенство права (зокрема, юридична визначеність, заборона дискримінації та рів- ність перед законом як елементи верховенства права); гуманізм і справедливість у взаємовідносинах між особою та державою, ієрар- хічна вищість закону. Виклад основного матеріалу Досягнення поставленої мети, вочевиднь потребує обмеження цього дослідження окремою сферою адміністративно-правового ре- гулювання, адже у межах однієї статті неможливо повною мірою простежити всі варіанти впливу достатньо значної кількості прин- ципів адміністративного права на оцінювання змісту нормативно- правових актів. Вважаємо за доцільне зупинитися на сфері антико- рупційного законодавства (більш того, лише на питаннях обмеження одержання подарунків), що обумовлено так По-перше, питання за- побігання та протидії корупції залишаються безумовно актуальними. По-друге, чинне антикорупційне законодавство характеризується перманентною мінливістю та поступовим збільшенням масиву нор- мативно-правових актів. По-третє, положення Закону України «Про запобігання корупції»1, зокрема стосовно реалізації обмежень щодо одержання подарунків, необхідно вважати дещо спірними, на що неодноразово зверталася увага у науковій літературі [1; 2]. Для оцінювання обмежень (заборон) щодо одержання подарунків першочергове значення має визначення предмета відповідних обме- жень, а саме – поняття подарунку. Закон України «Про запобігання корупції» розуміє під подарунком розуміються грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, пос- луги, нематеріальні активи, які надаються (одержуються) безоплатно або за ціною, нижчою за мінімальну ринкову. При цьому термін «по- дарунок» за смисловим значенням є подібним з таких понять як «да- рунок» і «пожертва». 1 Про запобігання корупції : Закон України від 14.10.2014 № 1700-VII : ред. від 18.10.2019. 106 ISSN 1999-5717 (Print), ISSN 2617-278X (Online). Вісник ХНУВС – Bulletin of KhNUIA. 2019. № 4(87) Згідно зі статтею 718 Цивільного кодексу України (далі – ЦК Ук- раїни)1 дарунок виступає предметом договору дарування. Ним мо- жуть бути рухомі речі, в тому числі гроші та цінні папери, а також нерухомі речі та майнові права, якими дарувальник володіє або які можуть виникнути у нього в майбутньому. Відповідно до статті 717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) безоплатно передає або зобов’язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) майно (да- рунок) у власність2. Важливим є те, що згідно з частиною 2 ст. 717 цього кодексу до- говір, який установлює обов’язок обдаровуваного вчинити на ко- ристь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового хара- ктеру, не є договором дарування. На думку Т. О. Коломоєць, нормативна модель урегулювання від- носин «публічний службовець і подарунки» свідчить про її «забо- ронно-обмежувально-дозвільний» зміст [1, с. 17]. Тому не можна по- годитися з позицією, що положення ЦК України на відносини отримання подарунку не поширюються [3, с. 26]. Як уявляється, така позиція законодавця обумовлюється необхід- ністю встановлення конкретних превентивних заходів, одним із яких є «обмеження щодо одержання подарунків». Завдяки закріп- ленню такого роду обмежень, зокрема у сфері цивільної право- суб’єктності, створюються умови, які виступають одним із бар’єрів для вчинення корупційних дій. На противагу сказаному відзначимо, що стосовно «пожертви» по- ложення Закону України «Про запобігання корупції» не можуть за- стосовуватися до відносин, які регулюються Цивільним кодексом Ук- раїни (статті 729, 730) та Законом України «Про благодійну діяльність та благодійні організації»3 , адже, по-перше, Законом України «Про запобігання корупції» не передбачено обмеження щодо одержання пожертви (на відміну від Закону України «Про запобігання корупції»); по-друге, для договору пожертви обов’язковою є наявність певної на- перед обумовленої мети, що визначається особою, яка отримує по- жертву; по-третє, пожертвувач має право здійснювати контроль за використанням пожертви відповідно до мети, встановленої догово- ром про пожертву, зокрема пожертвувач або його правонаступники мають право вимагати розірвання договору про пожертву, якщо по- жертва використовується не за призначенням. 1 Цивільний кодекс України : Закон України від 16.01.2003 № 435-IV : 02.11.2019. 2 Там само. 3 Про благодійну діяльність та благодійні організації : Закон України від 05.07.2012 № 5073-VI : ред. від 06.11.2016. 107 ISSN 1999-5717 (Print), ISSN 2617-278X (Online). Вісник ХНУВС – Bulletin of KhNUIA. 2019. № 4 (87) Закон України «Про благодійну діяльність та благодійні організа- ції» визначає загальні засади благодійної діяльності в Україні, забез- печує правове регулювання відносин у суспільстві, спрямованих на розвиток благодійної діяльності, утвердження гуманізму і милосердя, та забезпечує сприятливі умови для утворення і діяльності благодійних організацій. Зокрема, благодійна діяльність визначається як «доброві- льна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених цим Законом цілей, що не передбачає одержання благодійником при- бутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодій- нику від імені або за дорученням бенефіціара»1. Цілями благодійної ді- яльності є «надання допомоги для сприяння законним інтересам бенефіціарів у сферах благодійної діяльності, а також розвиток і під- тримка цих сфер у суспільних інтересах»2. Поняття «бенефіціар» визначено як «набувач благодійної допо- моги» (фізична особа, неприбуткова організація або територіальна громада), що одержує допомогу від одного чи кількох благодійників для досягнення цілей, визначених Законом України «Про благодійну діяльність та благодійні організації». Викладене свідчить про необхідність оцінити положення Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» і зміст подарунка як предмета обмежень щодо їх отримання через призму принципу гуманізму. На перший погляд, принцип гуманізму не має стосунку до дослі- джуваного нами питання. Втім, у сучасній філософській літературі гуманізм означає вивільнення можливостей людини, є критерієм оці- нювання соціальних інститутів, а людяність є нормою відносин між індивідами, етнічними та соціальними групами й державами. Розглядаючи гуманізм як правового принципу М. В. Костицький зазначає, що «гуманізм в праві стверджує цінність людської особис- тості, людського існування, гідність, права, свободи кожної людини» [4, с. 13]. Як бачимо, йдеться про всі права і свободи людини, а не лише про, що пов’язуються із забезпеченням права на життя, здо- ров’я, недопущення катувань і жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження. Вдалою у контексті викладеного виглядає позиція А. Н. Колодія, який доходить висновку, що «гуманізм – це принцип, згідно з яким вищою цінністю є самоцінність кожної людини в сукупності з його не- від’ємними правами. Складовими названого принципу є доброта, ми- лосердя, співчуття, співпереживання, увага до людини, прагнення допомогти йому зайняти гідне місце в житті, позбутися від усього негативного» [5, с. 208]. 1 Там само. 2 Там само. 108 ISSN 1999-5717 (Print), ISSN 2617-278X (Online). Вісник ХНУВС – Bulletin of KhNUIA. 2019. № 4(87) При цьому гуманізм знаходить безпосереднє втілення в усіх га- лузях права України, тим самим гарантуючи права і свободи лю- дини та громадянина. Наприклад, на думку Т. О. Коломоєць, серед основних загальних принципів адміністративного права особливе місце посідають гуманізм і справедливість у відносинах між осо- бою і державою [6, с. 47]. Стосовно зазначеного нагадаємо, що порушення обмежень щодо одержання подарунків тягне за собою відповідальність згідно зі статтею 172-5 Кодексу України про ад- міністративні правопорушення1 (КУпАП) та або дисциплінарну відповідальність. Спираючись на викладене, вважаємо, що не може бути обмежена чи заборонена (тим більше не може тягнути за собою адміністрати- вну відповідальність) законна можливість реалізації правових відно- син у сфері гуманізму і милосердя; наприклад, не може бути обме- жена можливість отримання пожертвування (благодійної допомоги) у зв’язку з необхідністю отримання лікування, виникненням стихій- ного лиха (пожежа, повінь тощо).або надзвичайної події, (пожежа, повінь тощо) яка завдала шкоди майну Відповідно до частини 1 ст. 23 Закону «Про запобігання корупції» особам, уповноваженим на виконання функцій держави, та прирів- няним до них особам забороняється безпосередньо або через інших осіб вимагати, просити й одержувати подарунки для себе чи близь- ких їм осіб від юридичних або фізичних осіб: 1) у зв’язку зі здійснен- ням такими особами діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування; 2) якщо особа, яка дарує, перебуває в підпорядкуванні такої особи2. Зміст статті 23 Закону України «Про запобігання корупції» дає пі- дстави віднести окреслені випадки до повної заборони одержання подарунку. Розглянемо їх більш детально. 1. Формулюванню «у зв’язку із здійсненням такими особами дія- льності, пов’язаної із виконанням функцій держави або місцевого са- моврядування» може надаватись зовсім різне трактування. При цьому будь-якого роз’яснення щодо його змісту жодними норма- тивно-правовими приписами чи положеннями рекомендаційного характеру не дається. Як наслідок особливого інтересу заслугову- ють правові підходи до визначення змісту відповідного формулю- вання у судовій практиці. Для прикладу пропонуємо ознайомитися 1 Кодекс України про адміністративні правопорушення : Закон України від 07.12.1984 № 8073-X : ред. від 02.11.2019. 2 Там само. 109 ISSN 1999-5717 (Print), ISSN 2617-278X (Online). Вісник ХНУВС – Bulletin of KhNUIA. 2019. № 4 (87) з постановами у справах про адміністративні правопорушення: № 379/1230/15-п1 та № 719/183/16-п2. Із цих прикладів судової практики випливає, що під здійсненням діяльності, пов’язаної із виконанням функцій держави, розуміється отримання подарунку за використання такою особою службових по- вноважень у власних корисливих інтересах. Із цією думкою не мо- жна погодитися з таких причин. По-перше, якщо звернутися до поняття корупції згідно зі статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції», такі дії осіб, уповноваже- них на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, містять ознаки корупції, а отже вони становлять корупційне правопо- рушення, а не правопорушення, пов’язане з корупцією, яким є адмі- ністративне правопорушення, передбачене ст. 172-5 КУпАП. Нато- мість змістове наповнення вище згаданих фабул судових рішень, на нашу думку, становить склад злочину, передбаченого статтею 368 Кримінального кодексу України (КК України)3. По-друге, корисливий мотив використання службових повнова- жень чи становища більшою мірою свідчить про порушення у зазна- чених прикладах судової практики обмежень щодо використання службових повноважень чи свого становища, закріплених статтю 22 Закону України «Про запобігання корупції». По-третє, такий підхід до трактування обмеження щодо одер- жання подарунку «у зв’язку із здійсненням такими особами діяльно- сті, пов’язаної із виконанням функцій держави або місцевого само- врядування» може використовуватися як правовий засіб уникнення кримінальної відповідальності за отримання неправомірної вигоди (ст. 368 КК України), адже поняття неправомірної вигоди є майже ідентичним з поняттям подарунку. Описане вказує на те, що судова практика оцінювання обмежень щодо одержання подарунків у межах адміністративно-деліктних проваджень нерідко грубо порушує один зі складових елементів принципу верховенства права – рівність перед законом. Остання означає, що всі особи підкоряються однаковим законам, і жодна 1 Постанова Таращанського районного суду Київської обл. від 25.08.2015 : справа № 379/1230/15-п // Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/49058912 (дата звернення: 15.11.2019). 2 Постанова Новодністровського міського суду Чернівецької обл. від 22.06.2016 : справа № 719/183/16-п, провадження № 3/719/114/16 // Єди- ний державний реєстр судових рішень. URL: http://www.reyestr.court.gov.ua/ Review/58447425 (дата звернення: 15.11.2019). 3 Кримінальний кодекс України : Закон України від 05.04.2001 № 2341- ІІІ : ред. від 18.10.2019. 110 ISSN 1999-5717 (Print), ISSN 2617-278X (Online). Вісник ХНУВС – Bulletin of KhNUIA. 2019. № 4(87) особа або група осіб не мають особливих юридичних привілеїв. За- значена вимога стосується як допуску приватних осіб до певних благ або ресурсів, так і юридичної відповідальності (всі особи несуть від- повідальність за вчинені ними правопорушення на однакових умо- вах) [7, с. 77]. Принцип рівності всіх громадян перед законом – кон- ституційна гарантія правового статусу особи, яка поширюється, зокрема, на призначення кримінального покарання 1. Невід’ємною від принципу верховенства права є юридична ви- значеність, яку часто виділяють як окремий принцип. Остання вимагає, щоб будь-які юридичні акти, ухвалені публічною адміні- страцією, були передбачуваними. Передбачуваність означає, що юридичний акт треба, по можливості проголошувати заздалегідь – до його застосування, і він повинен бути передбачуваним щодо його наслідків. Такий акт слід сформулювати з достатнім ступенем чітко- сті (він має бути легко доступним), щоб особа мала можливість фор- мувати свою поведінку. Тобто кожен суб’єкт, який підпадає під дію юридичних актів, повинен чітко розуміти наслідки, які тягтиме для нього їх застосування [7, с. 70]. Особливого значення це правило набуває в сфері обмеження ос- новних прав людини і громадянина. Так, у справі «Крюслен проти Франції» від 24.04.1990 (The Case of Kruslin v. France) визначено, що формулювання закону повинні бути досить прозорими і зрозумі- лими, щоб надати громадянам необхідну інформацію щодо обставин та умов, за яких публічна влада наділяється повноваженнями для прихованого і потенційно небезпечного втручання в здійснення права людини2. Загальна заборона щодо одержання подарунків має винятки –«до- зволені» подарунки. До них належать подарунки, які відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність; а вартість таких по- дарунків не повинна перевищувати одноразово один прожитковий мінімум для працездатних осіб, установлений на день прийняття по- дарунка,; сукупна вартість таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року, не повинна перевищувати двох прожиткових мінімумів, установлених для працездатної особи на 1 січня того року, в якому прийнято подарунки. 1 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним по- данням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення більш м’якого покарання) : від 02.11.2004 № 15-рп/2004. 2 Крюслен (Kruslin) против Франции : судебное решение от 24.04.1990 // Европейская конвенция о защите прав человека: право и практика : сайт. URL: http://www.echr.ru/documents/doc/2461408/2461408.htm (дата звернення: 15.11.2019). 111 ISSN 1999-5717 (Print), ISSN 2617-278X (Online). Вісник ХНУВС – Bulletin of KhNUIA. 2019. № 4 (87) Виходячи з правил юридичної техніки, особливої уваги щодо ви- значення формату «дозволених подарунків» вимагає питання вста- новлення змісту такої їх характеристики, як «загально визнане уяв- лення про гостинність». Очевидно, що зазначена категорія є значним чином оціночною, тому її «загальновизнаність» може бути доволі таки спірною, що прямо залежить від рівня матеріального забезпечення відповідних осіб. Даючи роз’яснення з приводу можливості отримання дарунків згі- дно із Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», Міністерство юстиції України описує категорію «дарунки, які відпові- дають загальновизнаним уявленням про гостинність» як дарунки, які можуть отримуватися з нагоди, наприклад, дня народження, ювілею або загальновизнаного свята (Новий рік, Міжнародний жіночий день). До дарунків, які дозволено буде приймати публічними службо- вцями, можуть бути віднесені і ділові дарунки (сувеніри), і прояви гостинності (запрошення на каву або вечерю) у скромних масшта- бах, які широко використовуються для налагодження добрих ділових відносин і зміцнення робочих стосунків1. Про складність визначення цього питання свідчить те, що Націо- нальне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) у чинних Ме- тодичних рекомендація щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів від 29.09.2017 № 8392 уникає оцінки такої характеристики «дозволеного» подарунку, на відміну від Методичних рекомендацій, що були ухвалені НАЗК 14 липня 2016 р. (втратили чинність). При цьому такою, що суперечить положенням Закону України «Про запобігання корупції», виглядає актуальна позиція НАЗК стосо- вно того, що Типовою антикорупційною програмою юридичної особи передбачено можливість визначати (встановлювати) вартість пода- рунків, які відповідають загальновизнаним уявленням про гостин- ність, відповідною антикорупційною програмою. Більше того, пунк- том 10 приміток до Типової антикорупційної програми юридичної особи встановлено, що відповідна юридична особа може визначити додаткові випадки, коли одержання подарунків є забороненим3. 1 Одержання подарунків особами, уповноваженими на виконання фун- кцій держави або місцевого самоврядування : Роз’яснення М-ва юстиції Ук- раїни від 28.07.2011. Баланс-Бюджет. 2011. № 36. Ст. 11. 2 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів : Рішення Нац. агентства з питань запо- бігання корупції від 29.09.2017 № 839. 3 Про затвердження Типової антикорупційної програми юридичної особи : Рішення Нац. агентства з питань запобігання корупції від 02.03.2017 № 75. 112 ISSN 1999-5717 (Print), ISSN 2617-278X (Online). Вісник ХНУВС – Bulletin of KhNUIA. 2019. № 4(87) Такий стан справ є грубим порушенням принципу ієрархічної ви- щості закону, згідно з яким юридичні акти, які суперечать закону, вважаються незаконними і, відповідно, не застосовуються на тери- торії України. Як ми вже зазначали раніше, чинні положення Закону України «Про запобігання корупції» стосовно реалізації обмежень щодо одер- жання подарунків необхідно вважати дещо спірними. Наприклад, виходячи з визначення подарунку, особи, на яких покладено обме- ження, не мають права навіть укладати договори купівлі-продажу того чи іншого майна, вартість якого є нижчою за мінімальну рин- кову, якщо купівля-продаж здійснюється у зв’язку зі здійсненням по- купцями діяльності, пов’язаної із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або якщо продавець перебуває у підпо- рядкуванні покупця. Як бачимо, визначення подарунку згідно з по- ложеннями Закону України «Про запобігання корупції» входить у пряму суперечність із цивільно-правовими правами фізичних осіб (ст. 717 ЦК України). Зазначений приклад цілком відповідаючи положенням Закону України «Про запобігання корупції», виглядає певною мірою «абсур- дними» і не відповідає принципу рівності перед законом, зміст якого, як ми відзначали, полягає в тому, що всі особи підкорюються одним законам. При цьому суперечність виникає не в тому контексті, що якась група осіб має певні привілеї, а навпаки, що певна група осіб обмежується в своїх правах (не може реалізувати свою цивільно- процесуальну правосуб’єктність). У цьому контексті певною мірою можна говорити про елементи дискримінації стосовно осіб, на яких поширюються обмеження щодо отримання подарунків. Так, на- приклад, Р. С. Мельник розглядає заборону дискримінації і рівність перед законом як окремий цілісний елемента принципу верховенс- тва права [7, с. 76–77]. Висновки Підсумовуючи викладене, маємо констатувати, що оцінювання змісту адміністративних нормативно-правових актів (на прикладі правового регулювання питань обмежень щодо одержання подарун- ків) крізь призму сучасного розуміння принципів адміністративного права дала можливість виділити цілу низку проблем, визначити зміст деяких із них та напрацювати шляхи їх вирішення, а саме: 1) Завдяки вивченню норми законів України «Про запобігання ко- рупції» і «Про благодійну діяльність та благодійні організації» крізь призму принципу гуманізму і справедливості у взаємовідносинах між особою та державою, доведено, що не може бути обмежена (за- боронена) законна можливість реалізації правових відносин у сфері гуманізму і милосердя. 113 ISSN 1999-5717 (Print), ISSN 2617-278X (Online). Вісник ХНУВС – Bulletin of KhNUIA. 2019. № 4 (87) 2) Аналіз правозастосовної практики втілення заборони щодо оде- ржання подарунків особами, уповноваженими на виконання функ- цій держави або місцевого самоврядування, та прирівняними до них особами у зв’язку із здійсненням ними діяльності, пов’язаної з вико- нанням функцій держави або місцевого самоврядування, засвідчив часте грубе порушення принципу верховенства права (зокрема, юридичної визначеності та рівності перед законом як обов’язкових елементів верховенства права); у свою чергу, ми вважаємо, що за- безпечення втілення юридичної визначеності описуваної заборони можна забезпечити шляхом розкриття її змісту НАЗК, керуючись по- вноваженням, закріпленим пунктом 15 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про запобігання корупції». 3) Установлено: – невизначеність окремих характеристик «дозволених подарун- ків», що потребує внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» для їх виключення або подання чітких роз’яснень у межах Методичних рекомендацій НАЗК; – порушення положеннями Типової антикорупційної програми юридичної особи, затвердженої рішенням НАЗК від 02.03.2017 № 75 принципу ієрархічної вищості закону, що потребує внесення до них змін з урахуванням норм ст. 23 Закону України «Про запобігання ко- рупції», де визначено єдині правила щодо встановлення суми «дозво- леного подарунку»; – невідповідність змісту поняття «подарунок» такому важливому елементу принципу верховенства прав, як «заборона дискримінації та рівність перед законом», що потребує внесення змін до Закону Ук- раїни «Про запобігання корупції» стосовно коригування поняття «по- дарунок» як такого, що не буде пов’язано з обмеженням сімейно-при- ватних відносин, не пов’язаних із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування. Отже, принципи адміністративного права з метою удосконалення нормативно-правових актів сфери адміністративно-правового регу- лювання виступають: 1) у ролі критерію оцінювання змісту положень нормативно-правових актів, наслідком чого є виділення їх недоліків; 2) правовими підставами для напрацювання змін і доповнень до ад- міністративних нормативно-правових актів, що забезпечить відпо- відність адміністративно-правового регулювання основам сучасного розуміння адміністративного права. Список бібліографічних посилань: 1. Коломоєць Т. О. Подарунок для публічного службовця: доцільність нормативної заборони чи обме- ження // Правові та інституційні механізми забезпечення розвитку Ук- раїни в умовах європейської інтеграції : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (м. Одеса, 18 трав. 2018 р.) : у 2 т. / МВС України, Нац. ун-т 114 ISSN 1999-5717 (Print), ISSN 2617-278X (Online). Вісник ХНУВС – Bulletin of KhNUIA. 2019. № 4(87) «Одеська юридична академія». Одеса : Гельветика, 2018. Т. 2. С. 15–17. 2. Ivantsov V. O., Makowski Grz. Restrictions for accepting gifts as a measure to prevent corruption: a critical view on implementation in Ukraine // Кримі- нально-правові та кримінологічні засади протидії корупції : матеріали IV Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 15 квіт. 2016 р.) / МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ. Харків, 2016. С. 75–79. 3. Адміністрати- вна відповідальність за правопорушення, пов’язані з корупцією : наук.- практ. посіб. / К. Л. Бугайчук, О. І. Безпалова, О. В. Джафарова та ін. Харків : Харків. нац. ун-т внутр. справ, 2016. 100 с. 4. Костицький М. В. Гуманізм права як прояв вищих (космічних) законів у суспільстві // Прин- ципи гуманізму та верховенства права як умова розвитку демократичної, соціальної, правової держави (пам’яті професора В. В. Копєйчикова) : ма- теріали міжвуз. наук.-теорет. конф. (м. Київ, 26 груд. 2008 р.) / МВС Ук- раїни, Київ. нац. ун-т внутр. справ. Київ, 2009. С. 13–15. 5. Колодій А. М., Олійник А. Ю. Права, свободи та обов’язки людини і громадянина в Ук- раїні : підручник. Київ : Правова єдність, 2008. 350 с. 6. Коломоєць Т. О. Адміністративне право України. Академічний курс : підручник. Київ : Юрінком Інтер, 2011. 576 с. 7. Мельник Р. С., Бевзенко В. М. Загальне адміністративне право : навч. посіб. / за заг. ред. Р. С. Мельника. Київ : Ваіте, 2014. 376 с. Надійшла до редколегії 18.11.2019 Ivantsov V. О. The Principles of Administrative Law as a Prism for Assessing the Content of Normative and Legal Provisions: Opportunities for Identifying the Problems and Solutions The author of the article assesses the content of administrative normative and legal acts (on the example of legal regulation of restrictions on receiving gifts) through the prism of modern understanding of the principles of administrative law, which made it possible to dis- tinguish a number of problems for determining the content of some of them and to work out the ways to solve them, namely: 1) Having studied the norms of the laws of Ukraine “On Prevention of Corruption” and “On Charitable Activities and Charitable Organizations” through the prism of the principle of humanism and justice in the relations between the individual and the state, it is proved that the legal possibility in the sphere of legal relations in the sphere cannot be restricted (forbidden) humanism and charity; 2) an analysis of the law enforcement practice of implementing the prohibition on gift giving has often revealed a flagrant violation of the rule of law; emphasized that ensuring the legal certainty of the described ban can be ensured by revealing its content by the National Anti-Corruption Agency; 3) installed: – uncertainty about the specific characteristics of “allowed gifts”, which requires amend- ments to the Law of Ukraine “On Corruption Prevention” to exclude them or to provide clear explanations within the framework of the NACC Guidelines; 115 ISSN 1999-5717 (Print), ISSN 2617-278X (Online). Вісник ХНУВС – Bulletin of KhNUIA. 2019. № 4 (87) – violation of the provisions of the Typical Anti-Corruption Program of a Legal Entity approved by the Decision of NAPC No. 75 dated from March 2, 2017 No. 75 on the principle of hierarchical highness of law, which requires amendments to them in accordance with the provisions of the Art. 23 of the Law of Ukraine "On Prevention of Corruption", which defines uniform rules for determining the amount of "allowed gift"; – the content of the concept of "gift" does not correspond to such an important element of the rule of law as "prohibition of discrimination and equality before the law", which requires amendments to the Law of Ukraine "On Prevention of Corruption" in the part of the correc- tion of the concept of "gift" as such is bounded by the restriction of "family-private" relations not related to the performance of functions of the state or local self-government. As a result, it was found out that the principles of administrative law in order to improve the regulatory acts of the sphere of administrative and legal regulation are: 1) as a criterion for assessing the content of provisions of regulatory legal acts, resulting in the isolation of their shortcomings; 2) legal bases for elaboration of amendments and additions to administra- tive normative legal acts. Key words: principles of administrative law, rule of law, humanism and justice, hierarchical rule of law, restrictions for receiving gifts. 116